Постанова

від 26.04.2023 по справі 906/930/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/930/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Денисевича А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 (Саврій В.А., Коломис В.В., Миханюк М.В.) у справі №906/930/21

за позовом Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради до Малого приватного підприємства "Майстер АС", третя особа Комунальне підприємство "Виробниче житлове експлуатацiйне пiдприємство №6" Житомирської мiської ради про повернення майна

та за зустрічним позовом Малого приватного підприємства "Майстер АС" до 1) Комунального підприємства "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради, 2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Комунальне підприємство "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (далі - Позивач за первісним позовом) звернулося в Господарський суд Житомирської області з позовом до Малого приватного підприємства "Майстер АС" (далі - Відповідач за первісним позовом), третя особа Комунальне підприємство "Виробниче житлове експлуатацiйне пiдприємство №6" Житомирської мiської ради (далі - Третя особа за первісним позовом) про повернення майна.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що термін дії договору оренди нерухомого майна №1986 від 01.09.2015, на підставі якого Відповідач за первісним позовом користувався приміщенням, закінчився 01.07.2021, а тому приміщення підлягає поверненню на підставі статті 785 ЦК України.

3. В подальшому, Відповідач за первісним позовом звернувся в Господарський суд Житомирської області із зустрічним позовом до Позивача за первісним позовом та Виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - Відповідач-2 за зустрічним позовом) про визнання протиправною бездіяльності та визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором.

4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що заява на укладення договору оренди на новий термін викладена у листі №436 від 02.10.2020, яка подана завчасно, згідно з пунктом 8.4 договору, однак, Позивач за первісним позовом проігнорував вказану заяву. Не надання дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень та приватизації вказаних приміщень з боку Позивача за первісним позовом є порушенням прав та інтересів Відповідача за первісним позовом відносно права оренди та викупу (приватизації) орендованого приміщення.

Короткий зміст судових рішень, ухвалених судом першої та апеляційної інстанцій

5. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022 первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

6. Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи не підтверджується наявність доказів звернення Відповідача за первісним позовом із заявою на укладення договору на новий термін, тобто з 01.07.2021, як передбачено пунктом 8.4 договору та Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ. Також, не надано доказів в підтвердження бездіяльності Відповідача-2 за зустрічним позовом щодо розгляду заяви Відповідача за первісним позовом про надання дозволу на приватизацію спірного майна та на виконання невід`ємних поліпшень, оскільки Відповідач за первісним позовом не звертався у 2021 році із заявою та необхідним пакетом документів для приватизації орендованого приміщення, як це передбачено Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також щодо надання дозволу на виконання невід`ємних поліпшень. Враховуючи своєчасне повідомлення Позивача за первісним позовом про припинення договору оренди 01.07.2021 та недотримання Відповідачем за первісним позовом процедури звернення за поновленням договору оренди, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 рішення Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022 скасовано в частині задоволення первісного позову та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо продовження дії договору оренди №1986 від 01.09.2015 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково. Визнано таким, що продовжив свою дію на той самий термін, тобто до 01.07.2023, і на тих самих умовах, які передбачені договором, договір оренди №1986 від 01.09.2015 щодо оренди нерухомого майна за адресою: м.Житомир, вул.Хлібна, 19, загальною площею 54,3 м2, укладений між Відповідачем за первісним позовом та Позивачем за первісним позовом. В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022 залишено без змін.

8. Постанова суду мотивована тим, що, оскільки лист від 09.07.2021, яким Орендодавець заперечив проти продовження використання приміщення направлено поза межами строку, передбаченого частиною 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII, а також, Відповідач за первісним позовом завчасно, 02.10.2020 повідомив про намір продовжити договір оренди, тому первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають, а зустрічний позов в частині визнання договору оренди таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором, підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Житомирської міської ради щодо не розгляду заяв Відповідача за первісним позовом про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень, апеляційний господарський суд погодився із судом першої інстанції, що, оскільки Відповідач за первісним позовом у 2021 році не звертався із заявою та пакетом необхідних документів для приватизації орендованого приміщення, тому такі позовні вимоги є необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-2 за зустрічним позовом

9. Відповідач-2 за зустрічним позовом подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача-2 за зустрічним позовом, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

10. Суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про невідповідність окремих положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 положенням Цивільного кодексу України, а також висновку про необхідність застосувати у спірних правовідносинах Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992, який втратив чинність 01.02.2020. Зокрема, судом не застосовано Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019 і на даний час відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування норм вказаного закону в частині порядку продовження договорів оренди нерухомого майна комунальної власності, що був укладений та неодноразово термін дії якого було продовжено відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992 та застосування до таких правовідносин порядку продовження договорів оренди відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, постанови Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 "Про деякі питання оренди державного та комунального майна".

11. Апеляційний господарський суд не надав належну правову оцінку листам Орендодавця про заперечення на продовження договору оренди та не врахував, що Орендар відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ та умов пункту 8.4 договору із заявою про продовження договору оренди не звертався.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

12. Відповідач за первісним позовом подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

13. Позивач за первісним позовом та Третя особа за первісним позовом відзиви на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

14. Як встановили суди попередніх інстанцій, між Позивачем за первісним позовом (Орендодавець) та Відповідачем за первісним позовом (Орендар) 01.09.2015 (з урахуванням додаткової угоди від 04.01.2017) укладено договір оренди нерухомого майна №1986, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення офісу за адресою: м.Житомир, вул.Хлібна, 19, загальною площею 45 м2, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 118 542,00 грн без ПДВ станом на 31.05.2015, що знаходяться на балансі Третьої особи за первісним позовом (рішення Житомирської міської ради №47 від 24.12.2020) з орендною платою у розмірі 39,51 грн за 1 м2 без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Відповідно до пункту 8.1 договору, договір діє з 01.09 2015 по 01.08.2018.

Згідно з пунктом 5.4 договору Орендодавець зобов`язується попередити Орендаря у письмовій формі про припинення або зміну умов договору оренди до його закінчення або у місячний термін після закінчення строку договору оренди.

Пунктом 8.4 договору визначено, що заявка Орендаря на укладання договору на новий термін повинна бути надана Орендодавцю за два місяці до закінчення строку дії цього договору. Договір оренди може бути укладений на новий термін лише при наявності відповідного дозволу (рішення) виконавчого комітету міської ради. При цьому, зазначені дії оформляються новим договором.

14.1. В листі від 02.10.2020 Відповідач за первісним позовом, посилаючись на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.06.2020 в іншій справі №906/759/19, підтвердив намір оренди приміщень 2-го поверху будівлі по вул.Хлібній,19 терміном на 2 роки і 364 дні з наданням дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень та приватизації вказаних приміщень згідно з рішенням №1804 від 03.04.2020.

14.2. Водночас, рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.01.2021 в іншій справі №906/795/19 (набрало законної сили) відмовлено у задоволенні позову КП "РОВ" Житомирської міської ради до МПП "Майстер АС" про стягнення заборгованості та повернення приміщення. У мотивувальній частині рішення суд дійшов висновку, що договір оренди №1986 від 01.09.2015 продовжив свою дію в силу приписів частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто, з 01.08.2018 по 01.07.2021.

14.3. Позивач за первісним позовом листом від 12.05.2021 повідомив Відповідача за первісним позовом про те, що станом на 01.05.2021 останнім не подано заяву про продовження договору оренди, тому дія договору оренди нерухомого майна №1986 буде припинена 01.07.2021. Також, вказано, що рішенням Житомирської міської ради №112 від 25.03.2021 "Про перелік об`єктів Житомирської міської об`єднаної територіальної громади, що підлягають та не підлягають приватизації у 2021 році", нежитлове приміщення за адресою: вул. Хлібна, 19, загальною площею 54,3 м2 внесено до переліку об`єктів нерухомого майна Житомирської міської об`єднаної територіальної громади, що підлягають приватизації у 2021 році, що також є додатковою підставою для відмови в продовженні договору оренди нерухомого майна, передбаченою статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Листом від 25.06.2021, з посиланням на пункт 143 "Порядку передачі в оренду державного та комунального майна", повідомлено Відповідача за первісним позовом, що, оскільки у визначений законодавством та договором термін заява про продовження договору оренди не подана, тому дія договору №1986 буде припинена 01.07.2021 у зв`язку із закінченням терміну дії договору; відповідно до пункту 6.12 договору Орендар зобов`язаний звільнити приміщення та повернути його балансоутримувачу по акту прийому-передачі приміщення.

14.4. Листом від 09.07.2021 Позивач за первісним позовом звернувся до Відповідача за первісним позовом з вимогою, в якій вкотре повідомив про відмову від продовження дії договору оренди на новий строк та вимагав терміново повернути з оренди нежитлове приміщення.

15. Задовольняючи позовні вимоги про повернення майна та відмовляючи у задоволенні позову про визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ. Оскільки строк дії договору відповідно до рішення в іншій справі №906/795//19 встановлено до 01.07.2021, але Орендар у строк, передбачений Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ та умовами пункту 8.4 договору не звернувся до Орендодавця із заявою на укладення договору на новий строк, то, зважаючи на своєчасне повідомлення Орендодавцем Орендаря про припинення 01.07.2021 строку дії договору, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, суд відхилив посилання Відповідача за первісним позовом на його лист від 02.10.2020, оскільки такий лист не є заявою на продовження договору з тих підстав, що розділ 8 договору оренди передбачає, що дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який він був укладений (за рішенням суду від 12.01.2021 в іншій справі №906/795/19 строк дії договору встановлено до 01.07.2021) і лише пунктом 8.4 договору визначено, що за умови надання Орендарем заявки на укладення договору на новий термін, яка мала бути надана Орендодавцю за два місяці до закінчення строку дії цього договору, договір може бути укладений на новий термін при наявності відповідного рішення виконкому міської ради та оформленого нового договору. Крім того, намір оренди, про який йдеться в листі від 02.10.2020, ґрунтується на рішенні від 23.06.2020 в іншій справі №906/759/19, про що зазначено у вказаному листі.

15.1. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Відповідача-2 за зустрічним позовом стосовно розгляду заяв Відповідача за первісним позовом про надання дозволу на приватизацію спірного майна та на виконання невід`ємних поліпшень, суд, надавши оцінку листу Відповідача за первісним позовом від 12.02.2020, в якому вказана особа просила дозвіл на викуп приміщення, листу Відповідача-2 за зустрічним позовом від 13.02.2020, яким вказана особа, з посиланням на Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" повідомила, що визначення способу приватизації віднесено до виключної компетенції Житомирської міської ради, а також, врахувавши норми Законів України "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про місцеве самоврядування в Україні", дійшов висновку, що, оскільки приватизація майна у 2020 році не відбулася і Житомирська міська рада рішенням №112 від 25.03.2021 повторно включила спірне приміщення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації у 2021 році, але Відповідач за первісним позовом не звертався до Житомирської міської ради у 2021 році із заявою та необхідним пакетом документів для приватизації орендованого приміщення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної вище позовної вимоги. Крім того, Відповідачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів також і в підтвердження бездіяльності Житомирської міської ради щодо надання дозволу на виконання невід`ємних поліпшень.

16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову в частині визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором, апеляційний господарський суд виходив з того, що на виконання пункту 8.4 договору Відповідач за первісним позовом 02.10.2020 звернувся з листом до Житомирської міської ради та Позивача за первісним позовом, в якому, з посиланням на рішення від 23.06.2020 в іншій справі №906/759/16 підтвердив намір оренди спірних приміщень з наданням дозволу на здійснення невід`ємних поліпшень та приватизації приміщень згідно рішення Житомирської міської ради №1804 від 03.04.2020. При цьому, судом враховано, що договір оренди діяв до 01.07.2021, але, зважаючи на положення пункту 8.4 договору, суд дійшов висновку, що зазначений лист від 02.10.2020 є заявою на укладення договору на новий термін, яка подана вчасно без пропуску строку, передбаченого умовами договору. Суд вважав, що до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ, а тому, лист Позивача за первісним позовом від 09.07.2021, в якому Орендодавець заперечив проти продовження використання приміщення, був направлений поза межами строку, визначеного частиною третьою статті 17 вказаного Закону України №2269-ХІІ.

16.1. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Відповідача-2 за зустрічним позовом, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення такої вимоги.

17. У касаційній скарзі скаржник обґрунтував наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, і таке обґрунтування полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та не застосування судом апеляційної інстанції Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ в частині порядку продовження договорів оренди нерухомого майна комунальної власності, що був укладений та неодноразово термін дії якого було продовжено відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ від 10.04.1992 та застосування до таких правовідносин порядку продовження договорів оренди відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019, постанови Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 "Про деякі питання оренди державного та комунального майна" (пункт 10 постанови).

18. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

19. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, у даному випадку є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з огляду на таке.

20. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ прийнято 03.10.2019. У розділі "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому, пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

20.1. Враховуючи опублікування Закону України №157-ІХ в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, Закон набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, а, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

20.2. За загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина перша статті 5 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020 затверджено "Порядок передачі в оренду державного та комунального майна" (відповідно до пункту 8 постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування, крім додатка 4 до Порядку, що набирає чинності у місячний строк з дня опублікування цієї постанови; опубліковано 17.06.2020 у виданні "Урядовий кур`єр", №113).

20.3. Отже, порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до дня введення в дію Закону України №157-ІХ або набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020, якою затверджено "Порядок передачі в оренду державного та комунального майна" та був передбачений Законом України №2269-XII, може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) в силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України №157-ІХ та постановою Кабінету Міністрів України №483.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України №2269-ХІІ.

21. Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ визначено порядок продовження договору оренди. Так, відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Аналогічні за змістом положення містяться в пункті 143 "Порядку передачі в оренду державного та комунального майна".

22. Оскільки строк дії договору оренди від 01.09.2015, відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 12.01.2021 у справі №906/795/19 (набрало законної сили), як встановили суди попередніх інстанцій, визначено 01.07.2021, тобто, вже після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020, то до спірних орендних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України №483 від 03.06.2020, якою затверджено "Порядок передачі в оренду державного та комунального майна", а не норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ, виключно якими помилково керувався суд апеляційної інстанції на обґрунтування підстав відмови у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову в частині вимог щодо визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором.

22. При цьому, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, обґрунтовано відхилив посилання Відповідача за первісним позовом на лист від 02.10.2020 як на доказ своєчасного звернення до Позивача за первісним позовом із заявою про продовження договору, оскільки такий лист, з урахуванням того, що строк дії договору визначено 01.07.2021 (рішення Господарського суду Житомирської області від 12.01.2021 у справі №906/795/19), не є заявою на продовження договору оренди (укладення договору на новий термін), поданою відповідно до приписів статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ, а також пункту 8.4 договору.

23. Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

24. Застосовуючи норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ, враховуючи встановлені обставини недоведеності звернення Орендаря до Орендодавця у визначений законом 3-місячний строк з пропозицією про продовження договору оренди від 01.09.2015, суд першої інстанції обґрунтовано послався на наявність підстав для припинення договору та відсутність підстав для продовження дії договору.

25. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги, наведеними в пункті 11 постанови.

26. Водночас, доводи Відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві на касаційну скаргу, відповідно, є необґрунтованими.

27. Від представника Відповідача за первісним позовом 26.04.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України з тих підстав, що Верховний Суд під час розгляду іншої справи №914/1598/20, правовідносини в якій за своїм змістом та правовим регулюванням є подібними до правовідносин у цій справі №906/930/21, вже досліджував питання щодо порядку продовження договору оренди нерухомого майна комунальної власності, що був укладений та неодноразово термін дії якого було продовжено відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-ХІІ та застосування до таких правовідносин порядку продовження договорів оренди відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ.

27.1. Колегія суддів розглянувши клопотання дійшла висновку про його відхилення, оскільки правовідносини у іншій справі №914/1598/20 не є подібними з тими, що виникли між сторонами у даній справі №906/930/21 ні за обставинами справи, ні за сферою правового регулювання (у справі №914/1598/20 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, які встановили наявність відмови орендодавця на продовження дії договору, здійснену ним у строки, передбачені статтею 17 Закону України №2269-ХІІ та, як наслідок, припинення договору оренди, чого не було встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі №906/930/21, а також у цій справі правильним є застосування до спірних правовідносин положень Закону України №157-ІХ, яке визначається поновленням договору у зв`язку із закінченням строку. У справі №914/1598/20 судами було застосовано Закон України №2269-ХІІ, оскільки процедуру поновлення договору орендарем було розпочато до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів №438 від 03.06.2020, тобто, до 17.06.2020, чого не було встановлено у цій справі №906/930/21), а тому відсутні підстави для застосування пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини 1 статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

29. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови апеляційного господарського суду в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог та задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором та залишення в силі рішення суду першої інстанції у зазначеній частині як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

30. Оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню (в частині, в якій судом апеляційної інстанції було скасовано рішення суду першої інстанції) і, зважаючи на те, що спір у справі виник з вини Відповідача за первісним позовом (Мале приватне підприємство "Майстер АС"), тому відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання Відповідачем-2 за зустрічним позовом касаційної скарги покладаються на Відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №906/930/21 скасувати в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог та задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання договору оренди №1986 від 01.09.2015 таким, що продовжив свою дію на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені договором. Рішення Господарського суду Житомирської області від 07.02.2022 у зазначеній частині залишити в силі. В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №906/930/21 залишити без змін.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства "Майстер АС" (код 22047255) на користь Виконавчого комітету Житомирської міської ради (код 04053625) 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп. судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Суховий

Судді І. Берднік

В. Зуєв