Постанова

від 12.10.2022 по справі 733/454/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

12 жовтня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 733/454/19

Головуючий у першій інстанції Карапиш Т. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/815/22

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шарапової О.Л.,

суддів Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,

секретар: Приліпко В.В.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»,

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2022 року, повний текст складений 17 червня 2022 року.

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ «Укртрансгаз» в якому просив стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.03.2018 по 12.03.2019, середній заробіток за весь період затримки розрахунку, грошові кошти в рахунок компенсації за невикористані відпустки, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2019 скасовано рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17.12.2018, визнано протиправним та скасовано наказ № 98-к від 01.03.2018 про звільнення його з 01.03.2018 за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. На виконання даного судового рішення відповідачем відповідно до наказу № 95-к від 04.03.2019 його було поновлено на роботі та скасовано наказ від 01.03.2018 № 98-к про його звільнення, внесено зміни до його особової справи та трудової книжки. Відповідно до наказу № 112-к від 12.03.2019 він був допущений до роботи на посаді інженера 1 категорії електротехнічної лабораторії Черкаської діагностичної дільниці Київського територіального центру філії НВЦ ТД «Техдіагаз». Наказом № 113-к від 12.03.2019 його звільнено 12.03.2019 за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, з підстав переїзду на інше місце проживання. Незаконне його звільнення із займаної посади призвело до того, що він, починаючи з 01.03.2018 по 12.03.2019 не працював, а тому в зв`язку з вимушеним прогулом втратив заробіток за цей період, крім того йому не виплатили грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної та додаткової відпусток та йому має бути виплачений середній заробіток за весь час періоду затримки розрахунку.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що судовим рішенням , яке набрало законної сили, визнано незаконним його звільнення, що вказує на вимушений прогул. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що сам відповідач визнає і надає розрахунок заробітку за час вимушеного прогулу, який складає 209962.26 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області у справі № 733/406/18 (провадження № 2/733/261/18) від 17 грудня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з роботи за власним бажанням, визнання недійсним запису в трудовій книжці, стягнення грошових сум відмовлено.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року, вказане вище рішення суду скасовано, позов ОСОБА_1 до АТ «Укртрансгаз» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ № 98-к від 01 березня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України та стягнуто на його користь спричинену моральну шкоду в сумі 300 гривень; у задоволенні іншої частини заявлених вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 104-109 т.1).

На підставі зазначеної постанови Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2019 року наказом філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз» АТ «Укртрансгаз» від 04 березня 2019 року № 95-к, наказ від 01.03.2018 № 98-к «Про звільнення ОСОБА_1 » скасовано, зобов`язано відповідальну особу скласти скоригований табель обліку використання робочого часу; унести зміни до особової картки, особової справи та трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.15 т.1).

Наказом філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз» АТ «Укртрансгаз» від 12 березня 2019 року № 112-к відповідно до постанови Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2019 року №733/406/18 ОСОБА_1 , інженера 1 категорії електротехнічної лабораторії Черкаської діагностичної дільниці Київського територіального центру, допущено до виконання своїх попередніх обов`язків з 12.03.2019 на підставі його заяви від 12.03.2019 (а.с.16 т.1).

Наказом філії «Науково-виробничий центр технічної діагностики «Техдіагаз» АТ «Укртрансгаз» від 12 березня 2019 року № 113-к ОСОБА_1 , інженера 1 категорії електротехнічної лабораторії Черкаської діагностичної дільниці Київського територіального центру, звільнено 12 березня 2019 року за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання, згідно ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви ОСОБА_1 від 12.03.2019 (а.с.17 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що період з 01.03.2018 по 12.03.2019 не є вимушеним прогулом; позивачу нараховано компенсацію за 8 календарних днів невикористаної відпустки за та виплачено кошти (за вирахування податків) в момент звільнення (а.с. 191 т.1); стосовно компенсації за щорічну невикористану відпустку за період з 01.03.2018 по 12.03.2019, то ОСОБА_1 з вимогами до роботодавця про виплату йому компенсації за невикористані відпустки не звертався.

З таким висновком суду першої інстанції частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

За змістом до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з довідки ПАТ «Укртрансгаз» № 38 від 07 травня 2019 року ( т.2 а.с.42)розмір компенсації позивачу за невикористані дні відпустки за період з 02.03.18 року по 11.03.19 року становить 13702.5 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 13702.5 грн., а також, з урахуванням приписів ст.. 117 КЗпП України та враховуючи принцип розумності та справедливості 13702.5 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки період з 01.03.2018 по 12.03.2019 не є вимушеним прогулом.

За приписами ст.. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу визначається у договорі про надання правової допомоги.

В матеріалах справи є договір про надання правничої допомоги ( т.2 а.с. 43), згідно з яким розмір гонорару адвоката становить 3 000 грн. Позивачем понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. ( т.2 а.с. 46,47). Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути у відшкодування витрат на правову допомогу 1500 грн.

Керуючись ст. 367, 374, п.4 ч.1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за невикористані відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасувати та частково задовольнити ці вимоги.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» ( 01021, м. Київ, Кловський узвіз 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані відпустки в сумі 13702 грн. 50 коп. ( обов`язкові платежі з вказаної суми не вираховані) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13702 грн. 50 коп. ( обов`язкові платежі з вказаної суми не вираховані).

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» ( 01021, м. Київ, Кловський узвіз 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у відшкодування витрат на правову допомогу 1500 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча: Судді: