Ухвала

від 11.10.2022 по справі 320/9248/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2022 року м.Київ № 320/9248/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради про скасування запису про державну реєстрацію та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бучанської міської ради Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будівельний союз» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41271506), дата запису: 07.04.2017, номер запису: 13261020000001197, з дня внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будівельний союз» (ідентифікаційний код юридичної особи - 41271506).

Згідно пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач не погоджується з державною реєстрацією ТОВ "Будівельна компанія "Будівельний союз" (дата запису - 07.04.2017) та зазначенням його у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та керівника ТОВ "Будівельна компанія "Будівельний союз".

Водночас, позивач не зазначив коли саме та при яких обставинах він дізнався про порушення своїх прав.

Між тим, згідно з відомостями, наявними у Єдиному Державному реєстрі судових рішень, позивач у лютому 2022 року звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом про оскарження його реєстрації у якості фізичної особи-підприємця та скасування такого запису (справа №640/6222/22).

Отже, станом на лютий 2022 року позивачеві вже було відомо, що у зв`язку з протиправними діями невідомих осіб 20.02.2017 було зареєстровано ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця.

Відтак, позивачем не зазначено про те, які обставини заважали йому дізнатися про реєстрацію його у якості кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та керівника ТОВ "Будівельна компанія "Будівельний союз", з огляду на наявність, на думку позивача, протиправних дій невідомих осіб відносно нього, а також звернення до правоохоронних органів з цього приводу.

Наведене свідчить про те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з цим позовом.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Водночас поважність таких причин повинен доводити саме заявник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №806/2321/16).

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку, - ч.1 ст.123 КАС України.

Отже, позивачу необхідно надати суду доказово підтверджену заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду для вирішення питання можливості відкриття провадження за поданою позовною заявою із зазначенням інших причин, які він вважає поважними для звернення до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАСУ, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем, у якості доказу реєстрації ТОВ "Будівельна компанія "Будівельний союз" у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та зазначення його у якості кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та керівника ТОВ "Будівельна компанія "Будівельний союз", додав до позовної заяви Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з веб-сайту "Опендатабот".

Однак, слід відзначити, що саме Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) є публічним реєстром юридичних осіб в Україні, та безпосередньо виконує роль державного контролю та захисту прав юридичних осіб, громадських формувань та підприємців України, а також захисту прав третіх осіб у правовідносинах з ними відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003.

Між тим, веб-сайт "Опендатабот" містить лише вибіркову інформацію про підприємства та організації України та не є достовірним джерелом інформації.

Крім того, відповідно до статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.

Разом з цим, до позовної заяви позивачем додане клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, яке мотивовано складним матеріальним становищем позивачки, відсутність доходів за липень-грудень 2021 року та неможливістю сплати ним судового збору.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга).

Згідно частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За приписами статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша). Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга).

З наведеного убачається, що вичерпний перелік підстав відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору визначено частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір і суд не має права відступати від положень вказаного закону.

Суд констатує, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Втім, позивачем на підтвердження свого скрутного майнового стану надано Витяг з Відомостей з Реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, який суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог статті 8 Закону України Про судовий збір суд може враховувати майновий стан сторони, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік.

Проте, надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не містить повної інформації за всі квартали 2021 року.

Між тим, трудова книжка позивача містить записи про його працевлаштування протягом всього минулого календарного року.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VІ єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, суд звертає увагу позивача, що ст. 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України „Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (з урахуванням похідної).

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачеві слід було сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. (2481,00 грн. х 0,4).

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду;

- докази звернення до правоохоронних органів з підстав вчинення невідомими особами протиправних дій щодо реєстрації ТОВ "Будівельна компанія" "Будівельний союз" та позивача у якості кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи та керівника ТОВ "Будівельна компанія "Будівельний союз";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Будівельна компанія" "Будівельний союз" (код ЄДРПОУ - 41271506).

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування запису, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.