Рішення

від 06.10.2022 по справі 380/5883/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5883/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,

представників позивача Казімірської М.-Р.П., Дідик О.Л.,

представника відповідача Думич І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13994-13 від 19.04.2017;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13992-13 від 19.04.2017;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13996-13 від 19.04.2017;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7737-13 від 20.02.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7738-13 від 20.02.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7739-13 від 20.02.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222739-2409-1319 від 05.08.2021;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222738-2409-1319 від 05.08.2021;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222737-2409-1319 від 05.08.2021;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222736-2409-1319 від 05.08.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що до 2020 року на праві власності володів будівлями сільськогосподарського призначення . Позивач посилається на те, що він є сільськогосподарським товаровиробником, оскільки є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Загаї», Фермерського господарства «Словіта», відтак повинен бути звільненим від оподаткування на підставі підпункту «ж» пп. 26.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Зазначає, що у 2020 році нерухоме майно, щодо якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вибуло з його власності та перейшло до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Загаї». Крім того вважає, що відповідач порушив вимоги податкового законодавства в частині дотримання строків направлення платнику податку податкових повідомлень-рішень за період 2020 року та їх належного оформлення.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає, що ухвалою судді від 06.04.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 20.04.2022 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви в частині подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №1222739-2409-1319 від 05.08.2021, №1222738-2409-1319 від 05.08.2021, №1222737-2409-1319 від 05.08.2021, №1222736-2409-1319 від 05.08.2021 та доручення належної якості доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою судді від 18.05.2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; постановлено питання поновлення строку звернення до адміністративного суду вирішити в підготовчому судовому засіданні.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що згідно з пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. При цьому, вказує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про те, що позивач у розумінні законодавства є сільськогосподарським товаровиробником, який використовує свої будівлі та споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відтак при винесенні оскаржуваних повідомлень-рішень відповідач діяв в межах вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 22.08.2022 клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволено частково: Визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі № 380/5883/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в частині позовних вимог: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222739-2409-1319 від 05.08.2021; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222738-2409-1319 від 05.08.2021; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222737-2409-1319 від 05.08.2021; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №1222736-2409-1319 від 05.08.2021 та поновити строк звернення до адміністративного суду в цій частині позовних вимог; позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13994-13 від 19.04.2017; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13992-13 від 19.04.2017; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №13996-13 від 19.04.2017; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7737-13 від 20.02.2018; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7738-13 від 20.02.2018; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №7739-13 від 20.02.2018 залишено без розгляду.

У судовому засіданні представниці позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили такі задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Головне управління ДПС у Львівській області сформувало наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 05.08.2021 №1222739-2409-1319, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2020 рік у розмірі 14 726,87 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 05.08.2021 №1222738-2409-1319, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2020 рік у розмірі 9076,03 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 05.08.2021 №1222737-2409-1319, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2020 рік у розмірі 12 985,89 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 05.08.2021 №1222736-2409-1319, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» за 2020 рік у розмірі 11 102,99 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано приписами ст. 266 Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Підпунктом 266.6.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Разом з тим у пп. 266.2.2 п. 266.2 ст.266 ПК України наведені об`єкти, які не є об`єктом оподаткування за вказаної нормою закону.

Так, відповідно до пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України (в редакції, яка діяла до 01.01.2019р.) не є об`єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Законом України №2628-VIII від 23.11.2018, який набрав чинності 01.01.2019, внесено зміни до ПК України й пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України викладено в такій редакції: не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Тобто, законодавець уточнив з 01.01.2019, що сільськогосподарським товаровиробником є як юридичні, так і фізичні особи.

Умовою звільнення таких об`єктів від оподаткування законодавець визначив цільове призначення їх фактичного використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Як встановлено з матеріалів справи, у період з 01.01.2020 до 17.03.2020 (період, за який позивачу нараховано податкове зобов`язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями) позивач на праві власності володів такими будівлями:

- нежитлова будівля-пташник №1 літ. А-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1717342146221, адреса вул. Куликівська, буд. 39 «б» с. Жовтанці, Кам`янка-Бузький р-н, Львівська обл.; загальна площа 1 410,5 м2;

- нежитлова будівля-пташник №5 літ. З-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718910646221, адреса вул. Куликівська, буд. 39 «е» с. Жовтанці, Кам`янка-Бузький р-н, Львівська обл.; загальна площа 1 869,6 м2;

- нежитлова будівля-пташник №3 літ. А-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718673746221, адреса вул. Куликівська, буд. 39 «г» с. Жовтанці, Кам`янка-Бузький р-н, Львівська обл.; загальна площа 1 649,7 м2;

- будівлі та споруди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1717251746221, адреса вул. Куликівська, буд. 39 «а» с. Жовтанці, Кам`янка-Бузький р-н, Львівська обл., до складу яких входять пташники, будівлі кормоскладу, яйцескладу, санпропускника, ветаптеки, овочесховища, забійного цеху, кормоскладу та допоміжні приміщення.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України № 507 від 17.08.2000р., клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та ін. Цей клас не включає: споруди зоологічних та ботанічних садів.

З наведеного висновується, що належні позивачу на праві власності будівлі належать до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (1271).

Разом з тим, для вирішення питання про наявність у позивача права на звільнення від оподаткування зазначених будівель на підставі до пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, суду необхідно встановити, чи є такий сільськогосподарським товаровиробником.

Поняття «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» № 2238-III від 18.01.2001, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції». Так, відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Обґрунтовуючи наявність статусу сільськогосподарського товаровиробника, позивач вказує, що він є засновником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Загаї (код ЄДРПОУ 05477095, місцезнаходження: України, 80431, Львівська обл., Кам`янка-Бузький р-н, с. Жовтанці; основний вид діяльності: розведення свійської птиці) та Фермерського господарства «Словіта» (код ЄДРПОУ 34912118, місцезнаходження: Україна, 80735, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Словіта; основний вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур).

Відтак, позивач переконує, що здійснює сільськогосподарську діяльність (товаровиробництво) через утворені ним юридичні особи.

Однак, позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджували б те, що спірні будівлі використовуються ним виключно через створені ним юридичні особи безпосередньо під час здійснення сільськогосподарського товаровиробництва.

Долучені позивачем копії рішення №2 учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Загаї» від 18.03.2020, акту приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Загаї» від 18.03.2020, повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткування або через які провадиться діяльність від 19.05.2021, квитанції №2 від 19.05.2021 не можуть слугувати підтвердженням такого факту, оскільки не стосуються спірного періоду (01.01.2020-17.03.2020), за який позивачу нараховано податкове зобов`язання.

Суд наголошує, що встановлена пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Сам лише факт створення позивачем юридичних осіб, за відсутності доказів використання ним спірних будівель через створені юридичні особи у межах провадження сільськогосподарської діяльності, не є підставою для застосування передбаченої пп. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України пільги.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням строку, визначеного ПК України, суди виходили з того, що відповідно до підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 ПК України, який діє з 1 січня 2018 року, податкове зобов`язання з податку (на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу. З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що податкові повідомлення-рішення за податкові період 2020 року прийняті відповідачем в межах строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №160/9061/20.

Щодо покликання позивача на недоліки оформлення спірних податкових повідомлень-рішень, суд наводить позицію Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №826/11623/16, згідно з якою окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматись як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин. Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2022.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; код ЄДРПОУ 43968090).

Суддя Сидор Н.Т.