Рішення

від 12.10.2022 по справі 520/4772/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 р. № 520/4772/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 за №1950-VIII; зобов`язати Сахновщинську селищну раду (ЄДРПОУ 04398301) після закінчення воєнного стану на території України розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06.08.2021 шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0321 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що дії та оскаржуване рішення відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Сахновщинської селищної ради із заявою стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0321 та передачі вказаної земельної ділянки у власність.

Рішенням Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 за №1950-VIII відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі позивачу її у власність було те, що відповідач станом на 28.01.2022 не є власником земельної ділянки із кадастровим номером 6324885000:01:000:0321 площею 2,0000 га.

Не погодившись із вищевказаним рішення відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Суд зазначає, що правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель урегульовано Земельним кодексом України.

Згідно з статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини з приводу одержання громадянами у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства унормовані, насамперед, приписами Земельного кодексу України, Закону України "Про особисте селянське господарство".

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

У відповідності до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, а процедура реалізації таких повноважень - статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Так, у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Викладене кореспондується з положеннями статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою визначено, що рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що положеннями Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством прямо не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Поряд із тим, згідно з правовим висновком пункту 69 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Згідно з правовим висновком пункту 71 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлене вище, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до наданих йому повноважень повинен за результатами розгляду заяви або надати дозвіл на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати вмотивовану відмову в її наданні.

При цьому, мотивуючи відмову суб`єкт владних повноважень має зазначити нормативно-правові акти та їх статті із зазначенням підстав.

Суд не бере до уваги посилання відповідача, на те, що земельна ділянка, яку планує отримати у власність позивач, не є власністю відповідача, оскільки вказана обставина не зазначена, як підстава відмови позивачу у наданні їй дозволу на затвердження проекту землеустрою.

При цьому, суд бере до уваги п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18), де міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Так, враховуючи, що зміст оскаржуваного Рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за № 1950-VIII, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не містить переліку підстав для відмови у наданні дозволу, визначеному у статті 118 Земельного кодексу України, та під час розгляду справи судом не встановлено фактично обґрунтованих мотивів прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку, що Рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 року за № 1950-VIII, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0321 - є незаконним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0321 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , суд зазначає що відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд не підміняє суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене, у суду немає підстав для зобов`язання відповідача надати дозвіл позивачу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0321 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Водночас, частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0321 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якої ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Сахновщинської селищної ради (вул. Поштова, 3, смт. Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область, 64501, ЄДРПОУ 04398301) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сахновщинської селищної ради від 28.01.2022 №1950-VIII.

Зобов`язати Сахновщинську селищну раду (ЄДРПОУ 04398301) після закінчення воєнного стану на території України повторно розглянути на найближчій сесії заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту на території Новочернещинського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 6324885000:01:000:0321 та передачі вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами розгляду якої, ухвалити вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду по даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Сахновщинської селищної ради (ЄДРПОУ 04398301).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов