Постанова

від 12.10.2022 по справі 200/11440/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року справа №200/11440/21

м.Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання Меркулова К.С.,

за участю: представника відповідача Поліщука О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11440/21 (головуючий І інстанції Голошивець І.О., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» до Державної податкової служби України про відмову у видачі ліцензії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» (далі ТОВ «ВІННЕРС», позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 403-р/л від 19.08.2021 року про відмову у видачі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а саме виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90, зобов`язання видати ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме, виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90. Також, просив стягнути судові витрати.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2021 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано розпорядження ДПС України № 403-р/л від 19.08.2021 про відмову у видачі ТОВ «ВІННЕРС» ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а саме, виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90;

- зобов`язано ДПС України видати позивачу ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90;

- стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 грн., судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 8000 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт зазначив, що виробництво віскі односолодового та напою горілчаного односолодового міцного можливо за умови наявності місць зберігання зернового дистиляту, внесеного до єдиного реєстру та наявності ліцензії на виробництво зернового дистиляту, що спонукало до звернення з листом щодо обов`язкового використання спиртів, регламентованих ст. 12 Закону № 481 при виробництві алкогольних напоїв, одержаних шляхом перегонки. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом від 29.12.2020 року № 2611-06/76742-03 підтвердило позицію ДПС та повідомило, що для врегулювання проблемних питань щодо ліцензування окремих видів спиртних напоїв є потреба у приведенні національного законодавства до норм права ЄС у сфері виробництва та обігу спирту, зокрема, віскі.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/11440/21, однак листом від 13.09.2022 року суд першої інстанції повідомив про відсутність можливості надати справу в паперовому вигляді у зв`язку з тим, що справа знаходиться в приміщенні суду у м. Слов`янську, де ведуться активні бойові дії. Також повідомлено, що електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

Листом від 19.08.2022 року № 2097/0/2-22 Верховний Суд на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

Також, у вказаному листі Верховний Суд щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначив, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі.

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 року № 15-14040/18, від 13.09.2018 року № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему «Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018 року. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Таким чином, наявність електронних копій матеріалів судової справи, паперовий примірник якої фактично втрачено, не є підставою для визнання судового провадження втраченим, а тому електронні матеріали судових справ, які сформовано в підсистемі «Електронний суд» у повному обсязі є достатніми для подальшого розгляду таких справ.

Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

ТОВ «ВІННЕРС» зареєстроване, як юридична особа від 04.04.2012 та відповідно до статуту здійснює виробничу, торгівельну, посередницьку, будівельну та іншу діяльность з метою отримання доходу.

01.10.2020 року ТОВ «Віннерс» звернулося до Державної податкової служби України із заявою про видачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв (код УКТ ЗЕД 220300 01 00, 2203 00 10 00, 2208 90 56 90, 2208 30 82 00).

Разом із заявою про видачу ліцензії позивачем надано платіжне доручення №179 від 15.06.2020, копію статуту, копію договору про надання лабораторних послуг №05/20 від 09.01.2020 року, копію атестата про акредитацію Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №2017781 від 08.11.2019 року, копію виписки з Додатку до атестації акредитації Донецької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, копію атестату виробництва пива, зареєстрованого в Реєстрі органу оцінки відповідності ДП «Полтавстандартметрологія» 25.09.2020 за №UA.3.5.056.0004-20-1, довідки про визначення коду №№Е-46 Е-47 від 15.09.2020, копію атестата виробництва напою горілчаного односолодового міцного, зареєстрованого в Реєстрі органу сертифікації 10.06.2020 №ТЕR.3.АТ.0063-20, виданий ОС ДП «Тернопільстандартметрологія», експертний висновок №Е-061 від 23.06.2020, копію атестата виробництва віскі односолодового, зареєстрований в Реєстрі органу сертифікації 10.06.2020 №ТЕR.3.АТ.0063-2, виданий ОС ДП «Тернопільстандартметрологія», копію експертного висновку №Э-18 від 03.04.2020, копію акта прийому передачі майна до статутного копіталу ТОВ «Віннерс» від 27.03.2012, копію договора передачі частки у статутному капіталі від 09.07.2015, копію протоколу загальних зборів засновників товариства від 10.07.2015, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №40102010 від 04.07.2015, копію договору позички обладнання №1 від 10.01.2020, копію акта прийому передачі обладнання від 20.01.2020, копію договору позички обладнання від 01.07.2014, копію акта прийому передачі обладнання від 01.07.2014.

Державною податковою службою 25.11.2020 року №33496/6/99-00-09-01-01-06 повідомлено, що 27.10.2020 позивачу видано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв №990108202000112 за кодами продукції УКТ ЗЕД 2203 00 01 00, 2203 00 10 00, разом з тим, відповідачем не вирішено питання щодо надання Товариству ліцензії на виробництво алкогольних напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2208 90 56 90, 2208 30 82 00.

Вважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо видачі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв за кодами УКТ ЗЕД 2208 90 56 90, 2208 30 82 00, позивач звернувся до суду.

Рішенням Донецького окружний адміністративний суд від 27.04.2021 року у справі 200/12305/20-а, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 року, адміністративний позов ТОВ «ВІННЕРС» задоволено частково, зокрема: зобов`язано Державну податкову службу України розглянути заяву від 05.10.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннерс» про одержання ліцензії на виробництво виски односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208308200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208905690, з урахуванням висновків суду.

На виконання рішення суду у справі 200/12305/20-а ДПС України розглянуто заяву позивача на одержання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв згідно розпорядження від 19.08.2021 року № 403-р/л, яким відмовлено у видачі ліцензії; зобов`язано:

- відмовити у видачі ліцензії ТОВ «Віннерс» в частині виробництва віскі односолодового, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 82 00, та виробництва напою горілчаного односолодового міцного, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90, з підстав недотримання здобувачем вимог частини першої статті 2 (щодо наявності у здобувача ліцензії на виробництво зернового дистиляту) та частини дев`ятої статті 2 (щодо наявності у здобувача місця зберігання зернового дистиляту, внесеного до Єдиного реєстру місць зберігання) Закону № 481;

- рекомендувати здобувачеві для отримання надалі ліцензії на виробництво віскі односолодового, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 82 00, та виробництво напою горілчаного односолодового міцного, що належить до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90, усунути недоліки, які були підставою для відмови у видачі ліцензії, а саме: внести місця зберігання спиртів, які будуть використовуватися для виробництва віскі односолодового та напою горілчаного односолодового міцного, з урахуванням вимог статей 2 та 12 Закону № 481 до Єдиного реєстру місць зберігання; отримати ліцензію на виробництво зернового дистиляту відповідно до вимог статей 2 та 3 Закону № 481.

За ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської ліцензії» від 02.03.2015 року №222-VІІІ (далі Закон №222-VІІІ) видача ліцензії - надання суб`єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 222-VІІІ орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності: отримує та розглядає заяву з документами, а також повідомлення, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, і за результатом їх розгляду приймає рішення про: залишення заяви без розгляду; видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії; переоформлення ліцензії; зупинення дії ліцензії повністю або частково; відновлення дії ліцензії повністю або частково; анулювання ліцензії повністю або частково; розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом; видачу інших документів, визначених законом, що стосуються повноважень органу ліцензування.

За п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 222-VІІІ ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно доЗакону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону № 222-VІІІ у разі встановлення наявності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування приймає обґрунтоване рішення про відмову у видачі ліцензії, що набирає чинності з дня його прийняття та підлягає обов`язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу ліцензування наступного робочого дня, після його прийняття.

За ч. 3 ст. 13 Закону № 222-VІІІ підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є: 1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам; 2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії. Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб`єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення наявності розбіжності між даними у підтвердних документах та фактичним станом цього суб`єкта господарювання на момент подання документів. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб`єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною; 3) наявність в органу ліцензування інформації про рішення суду щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства.

У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються: 1) реквізити заяви про отримання ліцензії; 2) вид господарської діяльності, зазначений здобувачем ліцензії у заяві про отримання ліцензії; 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку у паспорті); 4) перелік та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії; 5) пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які мають бути викладені в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання здобувачем ліцензії формі.

За ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюних виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Закон №481/95-ВР визначає особливості отримання ліцензії, що пов`язані з підакцизними товарами, при цьому порядок розгляду заяви про отримання ліцензії повинен здійснюватися відповідно до приписів Закону №222-VІІІ.

Спірне рішення про відмову у видачі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та 2208 90 56 90, було обґрунтовано тим що, товариству необхідно дотриматись умов щодо наявності місць зберігання зернового дистиляту та наявності ліцензії на виробництво зернового дистиляту, на підставі частин 1 та 9 статті 2 Закону України №481/95-ВР.

ТОВ «Віннерс» звернулось 01.10.2020 року до Державної податкової служби із заявою на видачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а відмова в видачі ліцензії ґрунтується на застосуванні норм Закону України №481/95-ВР стосовно виробництва спирту етилового, які на переконання суд не повинні застосовуватися по відношенню до видачі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, Згідно Закону №481/95-ВР, оскільки стосуються безпосередньо виробництва спирту.

Апеляційний суд не бере до уваги, посилання відповідача на листи Мінекономіки та Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», оскільки листи носять виключно рекомендаційний характер; під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд повинен надати оцінку тим обставинам, що стали підставою для його прийняття та були зазначені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були надані суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

Крім того, у відповідача під час розгляду заяви ТОВ «Віннерс» на видачу ліцензії на виробництво алкогольних напоїв не виникло претензій до наданого пакету документів на отримання ліцензії.

Частиною 3 статті 13 Закону № 222-VІІІ визначені підстави для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії, перелік таких підстав є вичерпним.

За ч. 7 ст.13 Закону № 222-VІІІ у разі встановлення під час розгляду заяви про отримання ліцензії відсутності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії.

Враховуючи зазначені норми статті 13 Закону №481/95-ВР, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем додержано вимоги чинного законодавства України при подачі заяви на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, оскільки позивачем на переконання суду було дотримано вимог Законів № 222-VІІІ, № 481/95-ВР та надано до відповідного органу достатній пакет документів для видачі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Таким чином, позивачем вчинено належні дії для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, відповідачем необґрунтовано прийнято розпорядження про відмову у видачі відповідної ліцензії.

Отже, розпорядження відповідача № 403-р/л від 19.08.2021 року про відмову у видачі ліцензії не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості та розсудливості.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування розпорядження ДПС України № 403-р/л від 19.08.2021 про відмову у видачі ТОВ «ВІННЕРС» ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а саме, виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90; зобов`язання ДПС України видати позивачу ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90.

Апеляційна скарга відповідача не містить мотивів незгоди з рішення суду в частині розподілу судових витрат, тобто в цій частині апелянтом не оскаржене.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11440/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» до Державної податкової служби України про відмову у видачі ліцензії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 12 жовтня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова