Ухвала

від 15.02.2024 по справі 200/11440/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відстрочення виконання рішення суду

15 лютого 2024 року Справа №200/11440/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голощивець І.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення виконання рішення суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11440/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження № 403-р/л від 19.08.2021 про відмову у видачі ліцензії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2021 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/11440/21, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження № 403-р/л від 19.08.2021 про відмову у видачі ліцензії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Державної податкової служби України № 403-р/л від 19.08.2021 про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а саме виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90.

Зобов`язано Державну податкову службу України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, а саме виробництва віскі односолодовий, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 30 8200 та виробництва напою горілчаного односолодового міцного що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2208 90 56 90.

Стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнуто з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №200/11440/21 апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишено без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11440/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» до Державної податкової служби України про відмову у видачі ліцензії та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін. Повний текст постанови складений 12 жовтня 2022 року.

08 лютого 2024 року від Державної податкової служби України до суду надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11440/21. Заява обґрунтована тим, що ТОВ «ВІННЕРС» за наявною інформацією місцезнаходження м. Маріуполь, вул. Лютнева, буд.86; місце провадження ліцензійної діяльності м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд.5, тобто перебуває на території України, що була тимчасово окупована російською федерацією. Враховуючи, що за приписами законодавства України, норми регуляторного законодавства на тимчасово окупованій території не застосовуються та ліцензії, надані суб`єктам господарювання вважаються недійсними, що в свою чергу унеможливлює виконання судового рішення. Відповідач просив відстрочити виконання судового рішення від 21.12.2021 по справі №200/11440/21.

Відповідно до частин 1-3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно частин 4-8 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання рішення в адміністративній справі суд змінює строк подання суб`єктом владних повноважень звіту про виконання такого рішення. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Суд зазначає, що наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його виконання є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII, передбачено, - особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території:

1. Положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

2. Здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

8. Під час режиму тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на тимчасово окупованій території не застосовуються.

9. Ліцензії, надані суб`єктам господарювання до набрання чинності цим Законом (а для територій України, що були тимчасово окуповані Російською Федерацією після набрання чинності цим Законом - до тимчасової окупації цієї території України) відповідно до закону про ліцензування видів господарської діяльності, документи (включаючи сертифікати), видані відповідно до закону до 1 січня 2018 року, та документи про відповідність, надані відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», документи дозвільного характеру, надані згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»:

а) вважаються недійсними на тимчасово окупованій території;

б) можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України до закінчення строку їх дії, у випадку перереєстрації таких суб`єктів на іншій території України, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику;

в) не можуть бути продовженими відповідно до законодавства України, крім випадків, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів) здійснено деокупацію відповідної тимчасово окупованої території.

На товари, вироблені на тимчасово окупованій території, не може бути видано сертифікат українського походження.

Як встановлено частиною 1 статті 3 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Як встановлено судом, ТОВ «ВІННЕРС» при поданні адміністративного позову до суду, в додатках до позовної заяви було додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформовану від 12.03.2020 року, з якої вбачається: код ЄДРПОУ: 38081950; місцезнаходження юридичної особи: 87557, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лютнева, буд.86.

Відповідно до даних зазначених на сайті YouControl (https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/38081950/), ТОВ «ВІННЕРС» станом на 13.02.2024 року, Підприємство ТОВ "ВІННЕРС" зареєстрована 04.04.2012 за юридичною адресою Україна, **7, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ЛЮТНЕВА, будинок **. Керівником організації є ОСОБА_1 . Розмір статутного капіталу складає 577 736,00 грн.. На момент останнього оновлення даних 13.02.2024 стан організації - Не перебуває в процесі припинення.

Відповідно до Наказу №309 від 22.12.2022 року (поточна редакція від 25.01.2024 року) Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», враховуючи перелік територіальних громад зазначений у Донецькій області, розділ ІІ Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України - Вся територія Маріупольського району за винятком с. Заїченко, с. Пікузи, тобто м. Маріуполь перебуває в тимчасовій окупації.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ст.13 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою передбачено, що під час режиму тимчасової окупації норми регуляторного законодавства на тимчасово окупованій території не застосовуються. Ліцензії, надані суб`єктам господарювання до набрання чинності цим Законом (а для територій України, що були тимчасово окуповані Російською Федерацією після набрання чинності цим Законом - до тимчасової окупації цієї території України) відповідно до закону про ліцензування видів господарської діяльності, документи (включаючи сертифікати), видані відповідно до закону до 1 січня 2018 року, та документи про відповідність, надані відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», документи дозвільного характеру, надані згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»: вважаються недійсними на тимчасово окупованій території; можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької) діяльності на іншій території України до закінчення строку їх дії, у випадку перереєстрації таких суб`єктів на іншій території України, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику; не можуть бути продовженими відповідно до законодавства України, крім випадків, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів) здійснено деокупацію відповідної тимчасово окупованої території.

Суд зауважує, що про надходження відповідної заяви про відстрочення виконання судового рішення від Державної податкової служби, позивач був належним чином повідомлений, про що свідчить наявність у нього реєстрації кабінету електронного суду та відповідної відмітки «доставлено», зазначено «08.02.2024», та відповідачем матеріали заяви були надіслані до електронного кабінету позивача, що підтверджується Квитанцією №555768 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС від 07.02.2024 року.

Суд зазначає, що станом на час винесення даної ухвали від ТОВ «Віннерс» будь-яких заперечень, зауважень та інших доказів, стосовно наданої ДПС України заяви про відстрочення виконання судового рішення, до суду не надходило.

Згідно матеріалів справи та встановлених судом додаткових даних, на час розгляду заяви відповідача про відстрочення судового рішення, даних, доказів щодо перереєстрації ТОВ «ВІННЕРС» на іншій території України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику не встановлено та до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 77, 241, 243, 248, 256, 294 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Державної податкової служби України про відстрочення виконання рішення суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11440/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження № 403-р/л від 19.08.2021 про відмову у видачі ліцензії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 200/11440/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕРС» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження № 403-р/л від 19.08.2021 про відмову у видачі ліцензії та зобов`язання вчинити певні дії, до часу коли ТОВ «ВІННЕРС» здійснить перереєстрацію на іншій території України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику або до часу коли буде здійснено деокупацію відповідної тимчасово окупованої території, але не більше одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Ухвалу складено в повному обсязі та підписано 15 лютого 2024 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Голошивець