Постанова

від 12.10.2022 по справі 640/1258/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1258/21 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.,

при секретарі судового засідання Кузьмич М.Б.,

за участі:

представника позивача - адвоката Конюхова Є.А.,

представника відповідача - Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корса Пром» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корса Пром» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.10.2020 №0006850704, №0006860704, №00006870704, від 05.11.2020 №00004630704, №00004650704, №00004670704 та зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством у розмірі 16 817 306,00 грн відповідно до абз. 2 п. 200.15 статті 200 ПК України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування суттєвих обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень є висновок контролюючого органу щодо не підтвердження реальності господарських операцій, здійснених позивачем з контрагентами, та необґрунтованість сум, заявлених до бюджетного відшкодування за червень-липень 2020 року, оскільки за результатами перевірки контролюючим органом не видалося за можливе встановити наявність залишків товарно-матеріальних цінностей на складському приміщенні, на підставі яких позивачем заявлено суму ПДВ до бюджетного відшкодування.

Так, за результатами проведення контрольно-перевірочних заходів податковим органом у періоді, охопленому перевіркою за даними інформації про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України встановлено, що позивач імпортував товари широкого вжитку на підставі укладених контрактів з контрагентами. Разом з тим, під час проведення інвентаризації документи складського обліку не подані, внаслідок чого неможливо було дослідити залишків товару на складі по періоду надходження, оскільки складський облік у Товаристві ведеться за видами товару та за кількістю, а не по періодах надходження на склад, що унеможливлює підтвердження залишків товару, придбаного у червні та липні 2020 року. Під час перевірки встановлено приміщення без вивіски, відсутність полиць (маркерованих рядів) для зберігання товару, на наявних картонних коробках відсутні стікери (наклейки) із найменуванням та кількістю товару(номерів партії, дати приходу), у зв`язку з чим встановити їх належність саме ТОВ «Корса Пром», а також фактичний перелік та кількість товару відповідно до митних декларацій неможливо. Також неможливо ідентифікувати наявний на складі товар та встановити фактичний залишок товару, придбаного у червні, липні 2020, суми ПДВ з придбання якого включено до розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за червень та липень 2020 року.

У зв`язку з непідтвердженністю залишків товару в ході інвентаризації, товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Окрім того, апелянт посилається на наявність інформації від управління оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві, показань засновника, директора та головного бухгалтера Товариства ОСОБА_1 , протоколи допиту свідків стосовно фіктивної діяльності ТОВ «Корса Пром», які є джерелом доказів та підлягають обов`язковій оцінці судом.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі №640/1258/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до апеляційного розгляду у письмовому провадженні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 колегія суддів вирішила перейти до розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Від ТОВ «Корса Пром» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судове засідання з`явилися представники сторін, надали свої пояснення по суті апеляційної скарги, підтримали раніше заявлені позиції.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «КОРСА ПРОМ» за результатами якої 17.09.2021 складено акт №111/26-15-07-04-01/42643503 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлені такі порушення: п.п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 193.1 статті 193, п. 198.5 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України позивачем занижено податок на додану вартість за червень 2020 року на суму 4 542 955 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за червень 2020 року на суму 14 546 658 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року) на суму ПДВ 3 974,00 грн.

На підставі встановлених порушень 21.10.2020 прийняті податкові повідомлення - рішення:

№0006850704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 5 678 693,75 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 4 542 955 грн та штрафні санкції 1 135 738,75 грн;

№0006860704, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 974,00 грн;

№0006870704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14 546 658 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 3 636 664,50 грн.

Надалі ГУ ДПС у м. Києві проведено перевірку ТОВ «КОРСА ПРОМ» за результатами якої 15.10.2021 складено акт №210/26-15-07-04-01/42643503 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року» (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення:

п.п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 198.5 статті 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2020 року на суму 8 312,00 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за липень 2020 року на суму 2 270 648 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року) на суму ПДВ 4 171,00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 05.11.2020 прийняті податкові повідомлення - рішення:

№00004630704, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 270 648 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 135 324 грн;

№00004650704, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 171,00 грн;

№00004670704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 12 468,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 8 312,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 156,00 грн.

Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду, за результатами якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 20 січня 2022.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КОРСА ПРОМ» заявлено до відшкодування з бюджетну податок на додану вартість згідно декларації від 20.07.2020 за №9171667040 за червень 2020 року у розмірі 14 546 658 грн та декларації від 06.08.2020 №31159375 за липень 2020 року у розмірі 2 270 648 грн.

Разом з тим, контролюючим органом під час перевірки достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень та липень 2020 року встановлено порушення норм ПК України з тих підстав, що відповідно до отриманої інформації від управління оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві, що доведена листом від 28.07.2020 №6142/9/26-97-04-2308 (ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2020 №18637/7 «...опитано засновника, директора та головного бухгалтера ОСОБА_1 , який надав показання відповідно протоколу допиту свідка від 06.07.2020 щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ «КОРСА ПРОМ», що контракти з нерезидентами не підписував, ТОВ «КОРСА ПРОМ» зареєстрував виключно за грошову винагороду, без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, грошових коштів до статутного фонду підприємства не вносив, на підприємстві ТОВ «КОРСА ПРОМ» відсутні трудові ресурси, що унеможливлює ведення фінансово-господарської діяльності...».

Також, листом від 21.08.2020 №7446/9/26-97-03-0216 (вх. ГУ ДПС у м. Київ від 21.08.2020 №20188/7) слідчим управлінням ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, «...що під процесуальним керівництвом прокуратури м. Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розвідувань за №32020100000000385, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 202-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи спільно з ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб, в період 2019-2020 років перебуваючи на території міста Києва внесли завідомо неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, а саме: щодо ТОВ «КОРСА ПРОМ»...».

Відповідно до листа оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у м. Києві від 10.09.2020 №8440/9/26-97-04-2308 по ТОВ «КОРСА ПРОМ» «...встановлено, що невідомі особи від імені ТОВ «КОРСА ПРОМ» заявляють до відшкодування ПДВ на загальну суму 14 546 658грн, сформованого за рахунок проведення імпортних операцій та зберігання імпортованих товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Одеса, вул, 21км Старокиївської дороги; буд. 51 не відповідають імпортованим товарам ввезених на територію України ТОВ «КОРСА ПРОМ». Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником складського приміщення є ПП «Стікло ЮГ» (код 35881397), згідно реєстру податкових накладних не відображає здачу в оренду складського приміщення за адресою: м. Одеса, вул. 21км Старокиївської дороги буд 51 в адресу ТОВ «КОРСА ПРОМ». Вищевказані незаконні дії спрямовані на заволодіння коштами з Державного бюджету України.

У ході проведених заходів встановлено, що імпортовані товарно-матеріальні цінності ТОВ «КОРСА ПРОМ» не зберігались на складських приміщеннях, а транспортувались в Одеську область ТОВ «Промтоварний ринок « 7-км» де реалізовувались за готівкові кошти кінцевим споживачам через точки роздрібної торгівлі без належного документального оформлення по бухгалтерському та податковому обліках...».

Таким чином, відповідачем встановлено заниження ТОВ «КОРСА ПРОМ» бази оподаткування податком на додану вартість за червень 2020 року на суму 4 542 955 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за червень 2020 року на суму 14 546 658 грн та заниження ТОВ «КОРСА ПРОМ» бази оподаткування податком на додану вартість за липень 2020 року на суму 8 312 грн, завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за червень 2020 року на суму 2 270 648 грн та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ за липень 2020 року) на суму ПДВ 4 171,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відтак, єдиним документом, який дає право платнику податків включити відповідні суми до податкового кредиту є податкова накладна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ТОВ «Корса Пром» та Компанією «SHPOLA SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWEDZIALNOSCIA» (Республіка Польща) (Продавець) укладені контракти від 27.05.2020 №КР0141 та від 28.05.2020 №КР0140, від 28.05.2020 №КР0142, від 29.05.2020 №КР0143, відповідно до умов яких продавець продає та здійснює поставку господарських товарів в асортименті відповідно до інвойсу, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Позивачем на підтвердження поставлених товарів надано до суду належним чином засвідчені копії митних декларацій: від 07.06.2020 №UA500080/2020/010486, №UA500080/2020/010489, №UA500080/2020/010491, від 08.06.2020 №UA500080/2020/010509, №UA500080/2020/010510, №UA500080/2020/010512, від 12.06.2020 №UA500080/2020/010791, №UA500080/2020/010792, від 13.06.2020 №UA500080/2020/010815, №UA500080/2020/010819, №UA500080/2020/010820, №UA500080/2020/010823, №UA500080/2020/010825, №UA500080/2020/010827, №UA500080/2020/010828, №UA500080/2020/010831, №UA500080/2020/010832, №UA500080/2020/010838, від 14.06.2020 №UA500080/2020/010848, від 16.06.2020 №UA500080/2020/011025, №UA500080/2020/011027, №UA500080/2020/011030, №UA500080/2020/011032, №UA500080/2020/011037, №UA500080/2020/011038, від 19.06.2020 №UA500080/2020/011224, №UA500080/2020/011227, №UA500080/2020/011305, від 20.06.2020 №UA500080/2020/011330, №UA500080/2020/011336, №UA500080/2020/011338, №UA500080/2020/011346, від 21.06.2020 №UA500080/2020/011431, від 22.06.2020 №UA500080/2020/011450, №UA500080/2020/011507, №UA500080/2020/011515, №UA500080/2020/011523, від 26.06.2020 №UA500080/2020/011841, від 27.06.2020 №UA500080/2020/011937, №UA500080/2020/011941, від 29.06.2020 №UA500080/2020/011974, від 03.07.2020 №UA500080/2020/012187, від 04.07.2020 №UA500080/2020/012276, від 11.07.2020 №UA500080/2020/012733, від 11.07.2020 №UA500080/2020/012736, №UA500080/2020/012744, №UA500080/2020/012747, №UA500080/2020/012769, №UA500080/2020/012778, №UA500080/2020/012781, від 12.07.2020 №UA500080/2020/012800, від 18.07.2020 №UA500080/2020/013285.

Загальна сума товарів, ввезених відповідно до вище зазначених митних декларацій складає 72 733 289,00 грн, сума ПДВ 14 546 658,00 грн.

Сплата позивачем ПДВ підтверджується матеріалами справи, а саме: заключною випискою за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 та платіжними дорученнями від 05.06.2020 №2, від 05.06.2020 №3, від 05.06.2020 №4, від 10.06.2020 №5, від 05.06.2020 №3, від 05.06.2020 №4, від 05.06.2020 №2, від 05.06.2020 №3, від 05.06.2020 №4, від 12.06.2020 №6, від 12.06.2020 №7, від 12.06.2020 №9, від 12.06.2020 №10, від 12.06.2020 №11, від 12.06.2020 №12, від 13.06.2020 №13, від 16.06.2020 №14, від 16.06.2020 №15, від 18.06.2020 №20, від 19.06.2020 №23, від 19.06.2020 №24, від 23.06.2020 №25, від 23.06.2020 №26, від 25.06.2020 №27, від 25.06.2020 №28, від 26.06.2020 №29, від 26.06.2020 №33.

Бюджетне відшкодування, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є відшкодуванням від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, згідно із приписами підпунктів «а-в» пункту 200.4 статті 200 ПК України враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200і.З статті 200-1.3 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункт 200.8 статті 200 ПК України).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування, згідно із пунктом 200.9 статті 200 ПК України, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, затверджений Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі по тексту - Порядок).

Як передбачено пунктом 6 розділу І Порядку, до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать, зокрема податкова декларація з податку на додану вартість з додатками.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14 статті 200 ПК України).

Абзацом 1 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У такому випадку документальна позапланова перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. (абзац 2 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит є сумою, визначеною згідно з розділом V цього Кодексу, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Документом, що посвідчує таке право, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПК України).

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що головними умовами, виконання яких дає платнику право на формування податкового кредиту у зв`язку зі здійсненням імпортних операцій є наступні: по-перше, сплата податку на додану вартість при ввезенні товару на митну територію України; по-друге, оформлення митної декларації відповідно до вимог законодавства.

Оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено обставин щодо несплати позивачем податку на додану вартість при поданні митних декларацій, то підставою для включення суми податку, сплаченої при митному оформленні, до податкового кредиту, є саме така декларація.

При цьому, колегія суддів висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем податкового законодавства, яким завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень та липень 2020 року з тих підстав, що директор ТОВ «КОРСА ПРОМ» ОСОБА_1. повідомив про непричетність до реєстрації ТОВ «КОРСА ПРОМ», оцінює критично, оскільки відповідачем не надано до суду доказів щодо наявності вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.07.2021 витребовувались від Баришівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області докази, щодо підтвердження або спростування факту смерті ОСОБА_1 ..

Так, 17.08.2021 до суду надійшов від Баришівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області актовий запис про смерть №702 від 23.12.2020 громадянина ОСОБА_1 ..

Разом з тим, ухвалою суду першої інстанції від 20.07.2021 від позивача витребовувались для огляду в судовому засіданні оригінали та належним чином засвідчені копії наступних документів: 1) щодо взаємовідносин підприємства з його контрагентами по Договорам про надання поворотної фінансової допомоги, листи-повідомлення (переписку) щодо вірного призначення платежів по вказаним договорам, акти звірки взаємних розрахунків за перевіряємий період (червень, липень 2020 року); 2) довідку Форми №1-ДФ ТОВ "КОРСА ПРОМ" за період з 01.01.2020 по 19.07.2021; 3) оригінали контрактів укладених ТОВ "КОРСА ПРОМ" із компанією «SHPOLA SPОLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA» (Республіка Польща), митні декларації та платіжні доручення до контрактів; 4) оригінали Договорів оренди приміщень від 04.05.2020 №4/05 та від 22.05.2020 №2-05/20 з доказами сплати орендної плати; 5) оригінали наказів №1 від 04.05.2020 про призначення директором підприємства та №2 від 01.06.2020 про призначення заступника директора ТОВ "КОРСА ПРОМ" Єрмоленка Дениса Андрійовича та письмові пояснення щодо права вказаної особи засвідчувати документи видані та підписані директором підприємства ОСОБА_1 та належним чином засвідчені копії вказаних вище документів, ідентифікаційний номер та копії трудових книжок, належним чином засвідчену копію Статуту ТОВ "КОРСА ПРОМ"; 7) докази погодження директора ТОВ "КОРСА ПРОМ" на залучення адвоката Юрка В.О. для надання ним правничої допомоги в розгляді адміністративної справи №640/1258/21; 8) оригінали заяв-повідомлень директора ТОВ "КОРСА ПРОМ" ОСОБА_1 , які засвідчені приватним нотаріусом КМНО Бондар Т.М. та зареєстровані в реєстрі за №4651 та №4650.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "КОРСА ПРОМ" директором підприємства є Єрмоленко Денис Андрійович.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "КОРСА ПРОМ" зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Виходячи з такого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія також зазначає, що не заслуговують на увагу аргументи апелянта стосовно того, що під час проведення інвентаризації документи складського обліку не подані, внаслідок чого неможливо було дослідити залишки товару на складі по періоду надходження, оскільки складський облік у Товаристві ведеться за видами товару та за кількістю, а не по періодах надходження на склад, що унеможливлює підтвердження залишків товару, придбаного у червні та липні 2020 року.

Доказів зворотного апелянтом при цьому не надано, а обставини, на які послався апелянт, є не підтвердженими, тоді як відповідно до положень КАС України обов`язок доказування прокладається на суб`єкта владних повноважень.

Виходячи з того, що обставини непідтвердженого збільшення грошового зобов`язання та визначення завищення суми бюджетного відшкодування визнані судом необґрунтованими, відсутня передумова для застосування відповідних штрафних санкцій.

Постановою Кабінету Міністрів України № 26 від 25.01.2017 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (Порядок № 26), відповідно до якого ГУ ДПС у м. Києві має внести до реєстру відповідну заяву на виконання п. 7 Порядку № 26 та п. 200.15 ст. 200 ПК України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано доводів та аргументів позивача, не надано належних, достатніх та переконливих доказів у підтримку своєї позиції, як і не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки колегія суддів доводи апеляційної скарги відхиляє, не змінює та не скасовує рішення суду першої інстанції, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись статтями 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2022 року у справі №640/1258/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко