Постанова

від 12.10.2022 по справі 520/2388/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 520/2388/2020

адміністративне провадження № К/9901/5374/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гофропак ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Мороко А.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів Жигилія С.П., П`янової Я.В.)

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гофропак ЛТД» (далі- позивач, Товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі- відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.01.2020 № 00000010507, № 00000020507, № 00000030507.

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

3. Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській від 10.01.2020 № 00000010507, № 00000020507, № 00000030507. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. 18 вересня 2020 року представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18750,00 грн.

5. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі № 520/2388/2020 - задоволено.

6. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак ЛТД" (ідентифікаційний код - 39233042) витрати на правничу допомогу в розмірі 18750 (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

7. Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткового рішення, 19 лютого 2021 року ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

8. Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

9. Письмового відзиву на адресу Верховного суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.

IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Суд першої інстанції та апеляційної інстанції, задовольняючи вимоги позивача про ухвалення додаткового судового рішення, виходили з того, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

12. Підставою касаційного оскарження додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 рок у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування судом апеляційної інстанції статі 134 КАС України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 310/1894/17.

13. У доводах касаційної скарги відповідач наголошує, що заявлена до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу є завищеною та неспіврозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

14. Окремо скаржник звертає увагу й на те, що згідно акту прийому-передачі позивачем заявлено стягнення витрат саме приїзд адвоката до суду (представництво інтересів позивача у судовому засіданні 4500 гривень), а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані в якості витрат на професійну правничу допомогу.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.

16. Суд зазначає, що предметом касаційного оскарження у цій справі є додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, якою вирішувалось питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесені при розгляді справи саме у суді апеляційної інстанції.

17. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

18. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

19. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

20. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

21. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

22. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

23. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

24. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

25. Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

26. За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

27. Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

28. Згідно з частинами першою та п`ятою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

29. З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

30. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

31. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

32. Сукупність наведених норм дає підстави для висновку, що витрати, понесені на професійну правничу допомогу, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

33. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року (справа № 826/1216/16) та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року (справа №300/941/19), від 31 березня 2020 року (справа №726/549/19).

34. Разом з тим, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

35. За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

36. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

37. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

38. Отже, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, що адвокат Коваленко Л.Д. представляла інтереси ТОВ "Гофропак ЛТД" відповідно до договору про надання правової допомоги № 39233042 від 28.10.2019, довіреності від 28.10.2019, ордеру серії ПТ № 133525 на надання правової допомоги, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2663 від 26.03.2019.

39. 17.09.2020 між адвокатським бюро "Лариси Кловаленко" (виконавець) та ТОВ "Гофропак ЛТД" (замовник) підписано акт приймання - передачі надання послуг, відповідно до якого виконавець в період з 17.02.2020 по 15.09.2020 надав замовнику наступні послуги: складання позовної заяви від 21.02.2020 про скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Харківській області № 00000010507 від 10.01.2020, ; № 00000020507 від 10.01.2020; № 00000030507 від 10.01.2020; (14 год.), (750,00 грн), всього - 10500,00 грн;

-підготовка відповіді на відзив від 27.05.2020 у справі № 520/2388/2020 (2 год.), (750,00 грн), всього - 1500,00 грн;

- підготовка пояснень від 01.09.2020 у справі № 520/2388/2020 (2 год.), (750,00 грн), всього - 1500,00 грн;

-представництво інтересів позивача в засіданні Харківського окружного адміністративного суду 02.09.2020 у справі № 520/2388/2020 (1 год.), (1500,00 грн), всього - 1500,00 грн;

-підготовка пояснень від 10.09.2020 у справі № 520/2388/2020 (1 год.), ((750,00 грн), всього - 750,00 грн; представництво інтересів позивача в засіданні Харківського окружного адміністративного суду 11.09.2020 у справі № 520/2388/2020 (1 год.), (1500,00 грн), всього - 1500,00 грн;

-представництво інтересів позивача в засіданні Харківського окружного адміністративного суду 15.09.2020 у справі № 520/2388/2020 (1 год.), (1500,00 грн), всього - 1500,00 грн. Всього - 18750,00 грн.

40. 17.09.2020 адвокатським бюро "Лариси Кловаленко" виставлено підприємству рахунок на оплату № 12 від 17.09.2020 в розмірі 18750,00 грн.

41. Згідно з платіжним дорученням № 72 від 17.09.2020 позивачем сплачено вказану суму на рахунок адвокатського бюро "Лариси Кловаленко".

42. Дослідивши надані суду докази понесених витрат та вирішуючи питання розміру судових витрат, які за встановленими судом обставинами позивачем фактично були понесені, а факт сплати підтвердженим, суд апеляційної інстанції виходив з критерію співмірності зі складністю справи, ціни позову, кількістю витраченого часу на наданих послуг відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг, та принципу справедливості, на підставі яких дійшли висновку, що заявлена до відшкодування сума є обґрунтованою та пропорційною, а тому Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення заяви представника позивача щодо розподілу судових витрат та стягнення на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18750 грн.

43. Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

44. При цьому, чинне законодавство покладає обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

45. Разом з тим, зміст установлених апеляцій судом обставин, на підстави наявних у справ матеріалів, свідчить про те, що відповідачем не доведено неспівмірності витрат, заявлених представником позивача до відшкодування, та не спростовано документально підтверджених сум понесених позивачем витрат.

46. Доводи скаржника про те, що витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв`язку із захистом свого порушеного права у суді, а саме приїзд адвоката до суду не відповідають дійсності, оскільки зміст акту прийому-передачі не містить витрати щодо приїзду адвоката до суду відсутні (а.с. 81 т. 16)

47. Інші доводи відповідача, наведені у касаційній скарзі, є подбними тим, що були наведені у поданих до апеляційного суду заперечень, при цьому останнім надано судом апеляційної інстанції правильну оцінку, як таким що не свідчать про неспівмірність витрат.

48. Таким чином, суд першої та апеляційної інстанцій, перевіривши та надавши оцінку наданим документам на підтвердження вартості послуг представництва інтересів позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції, дійшли обґрунтованого висновку, що ці документи є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, який є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

49. Окрім того, посилання ж відповідача на відповідні висновки Верховного Суду не свідчать про те, що суд апеляційної інстанції не врахував відповідні висновки касаційного суду та безпідставно стягнув витрати на правничу допомогу, оскільки не можна визнати, що правовідносини у цій справі, та у справі, на яку зроблено посилання відповідачем, є подібними.

50. Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

51. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги відповідача.

52. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

53. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

54. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

55. Керуючись статтями 134, 139, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 520/2388/2020 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко