Ухвала

від 12.10.2022 по справі 461/2578/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2578/22

Провадження № 1-кс/461/4479/22

УХВАЛА

12.10.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова в межах кримінального провадження, а саме:

- 19 (дев`ятнадцять) плитоносок камуфляжного кольору у яких знаходиться 38 (тридцять вісім) бронеплити;

- 1 (одну) плитоноску чорного кольору у якій знаходиться 2 (дві) бронеплити;

-269 (двісті шістдесят дев`ять) бронеплит за анти уламковим покриттям сріблястого кольору;

- 50 (п`ятдесят) бронеплит товщиною 8 мм з гумовим покриттям;

- 40 (сорок) бронеплит товщиною 6 мм з гумовим покриттям;

- 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) бронеплит чорного кольору;

- 633 (шістсот тридцять три) бронеплити сірого кольору;

- 662 (шістсот шістдесят дві) плитоноски;

- 79 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм, з наклейним анти рикошетом та демпфером;

- 119 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм;

- 234 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм;

- 1612 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.

В обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова у межах кримінального провадження №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України, було накладено арешт на вказане вище майно.

Заявник вказує на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №1233-АД від 08.09.2022 року зазначені у клопотанні речі та предмети примусово відчужено для потреб даної військової частини з подальшим використанням в умовах правового режиму воєнного стану. Таким чином, автор клопотання вказує на те, що звертається до слідчого судді, як власник майна в особі його уповноваженого представника.

Крім того, заявник вказує на те, що зазначене у клопотанні майно необхідне для використання військовослужбовцями в умовах збройної агресії російської федерації, з метою належного виконання бойових завдань, збереження життя та здоров`я військовослужбовців в місцях проведення бойових дій.

Згідно клопотання, т.в.о. командира просить провести його розгляд за відсутності представника військової частини.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні, кожен окремо, проти задоволення клопотання не заперечили. Крім того, зазанчили, що станом на момент розгляду клопотання, до видачі відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 , володільців майна та речей з приводу яких подане клопотання органом досудового розслідування не встановлено.

Згідно положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника в судове засідання.

Згідно статті22КПК України,кримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 28 КПК України, під часкримінального провадженнякожна процесуальнадія абопроцесуальне рішенняповинні бутивиконані абоприйняті врозумні строки.Розумними вважаютьсястроки,що єоб`єктивно необхіднимидля виконанняпроцесуальних дійта прийняттяпроцесуальних рішень.Розумні строкине можутьперевищувати передбаченіцим Кодексомстроки виконанняокремих процесуальнихдій абоприйняття окремихпроцесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведених обставин та доводів вважаю, за можливе провести розгляд клопотання за відсутності заявника, з огляду на відповідне клопотання про слухання справи за відсутності представника військової частини.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали клопотання про накладення арешту, заслухавши доводи слідчого та прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Відповідно до положень ч.ч. 3-5 статті 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

В межах даного провадження відповідними ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2022 року накладено арешт з позбавленням права користування і розпорядження майном, яке було вилучено під час проведення в межах даного кримінального провадження обшуків 04-05.06.2022, зокрема:

- 19 (дев`ятнадцять) плитоносок камуфляжного кольору у яких знаходиться 38 (тридцять вісім) бронеплити;

- 1 (одну) плитоноску чорного кольору у якій знаходиться 2 (дві) бронеплити;

-269 (двісті шістдесят дев`ять) бронеплит за анти уламковим покриттям сріблястого кольору;

- 50 (п`ятдесят) бронеплит товщиною 8 мм з гумовим покриттям;

- 40 (сорок) бронеплит товщиною 6 мм з гумовим покриттям;

- 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) бронеплит чорного кольору;

- 633 (шістсот тридцять три) бронеплити сірого кольору;

- 662 (шістсот шістдесят дві) плитоноски;

- 79 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм, з наклейним анти рикошетом та демпфером;

- 119 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм;

- 234 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм;

- 1612 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.

Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речових доказів. Зокрема, речі та предмети на які накладено арешт було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Оцінюючи подане клопотання, виходжу з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з положень ч.10ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість клопотання, виходжу з наступного.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом№ 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні було продовжено і на даний час він триває.

Відповідно до п.п. 2,3 цього Указу, Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правовогорежиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнногостану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про оборону України», у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

Згідно ст.ст. 3, 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:

Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

В Україніабо вокремих їїмісцевостях,де введеновоєнний стан,військове командуванняразом ізвійськовими адміністраціями(уразі їхутворення)можуть самостійноабо іззалученням органіввиконавчої влади,Ради міністрівАвтономної РеспублікиКрим,органів місцевогосамоврядування запроваджуватита здійснюватив межахтимчасових обмеженьконституційних праві свободлюдини ігромадянина,а такожправ ізаконних інтересівюридичних осіб,передбачених указомПрезидента Українипро введеннявоєнного стану,такі заходиправового режимувоєнного стану,серед іншого,як примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка. У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).

Відповідно до ст. 1-4, 7 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;

2) вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Термін "військове командування" вживається у значенні, наведеному вЗаконі України "Про правовий режим воєнного стану"абоЗаконі України "Про правовий режим надзвичайного стану", залежно від правового режиму, в умовах якого передається, відчужується або вилучається майно.

Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану єКонституція України, цей Закон, інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості.

У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

Примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України, в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

В ході розгляду клопотання також встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.09.2022 від №1233-АД «Про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану», примусово відчужено для потреб військової частини НОМЕР_1 з подальшим використанням в умовах правового режиму воєнного стану вилучене під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України, майно, яке визнано речовими доказами та на яке накладено арешт у цьому провадженні, а саме:

- 19 (дев`ятнадцять) плитоносок камуфляжного кольору у яких знаходиться 38 (тридцять вісім) бронеплити;

- 1 (одну) плитоноску чорного кольору у якій знаходиться 2 (дві) бронеплити;

-269 (двісті шістдесят дев`ять) бронеплит за анти уламковим покриттям сріблястого кольору;

- 50 (п`ятдесят) бронеплит товщиною 8 мм з гумовим покриттям;

- 40 (сорок) бронеплит товщиною 6 мм з гумовим покриттям;

- 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) бронеплит чорного кольору;

- 633 (шістсот тридцять три) бронеплити сірого кольору;

- 662 (шістсот шістдесят дві) плитоноски;

- 79 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм, з наклейним анти рикошетом та демпфером;

- 119 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм;

- 234 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм;

- 1612 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.

Наведене вказує на те, що військова частина на даний час є законних власником вказаного майна.

Як наведено вище, згідно ч. 1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

В ході розгляду клопотання доводи заявника щодо наявності підстав для скасування арешту на даному етапі досудового розслідування органом досудового розслідування не спростовані та слідчому судді не висловлено жодних заперечень щодо поданого клопотання. Отже, встановлено, що потреби досудового розслідування на даному етапі його проведення не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора та без застосування арешту може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертався із клопотанням про накладення арешту.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про наявність правових підстав для скасування арешту, оскільки наведені вище доводи заявника щодо недоцільності подальшого арешту майна на даному етапі досудового розслідування в ході розгляду клопотання не спростовані, а з боку слідчого та прокурора жодних заперечень щодо задоволення клопотання не висловлено.

Таким чином, виходячи з вищенаведених доводів та мотивів, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений в межах кримінального провадження №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України, ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2022 року з позбавленням права користування і розпорядження майном, яке було вилучено під час проведення в межах даного кримінального провадження обшуків 04-05.06.2022, а саме:

- 19 (дев`ятнадцять) плитоносок камуфляжного кольору у яких знаходиться 38 (тридцять вісім) бронеплити;

- 1 (одну) плитоноску чорного кольору у якій знаходиться 2 (дві) бронеплити;

-269 (двісті шістдесят дев`ять) бронеплит за анти уламковим покриттям сріблястого кольору;

- 50 (п`ятдесят) бронеплит товщиною 8 мм з гумовим покриттям;

- 40 (сорок) бронеплит товщиною 6 мм з гумовим покриттям;

- 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) бронеплит чорного кольору;

- 633 (шістсот тридцять три) бронеплити сірого кольору;

- 662 (шістсот шістдесят дві) плитоноски;

- 79 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм, з наклейним анти рикошетом та демпфером;

- 119 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм;

- 234 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 4 мм;

- 1612 сталевих пластин до бронежилетів, товщиною 8 мм.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1