Ухвала

від 09.11.2022 по справі 461/2578/22

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/2578/22

Провадження № 1-кс/461/5084/22

УХВАЛА

09.11.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1055985246101.

Обґрунтовуючи клопотання, заявник вказує на те, що слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова в межах кримінального провадження №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України, за клопотанням слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів вчинених у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , відповідною ухвалою, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного, було накладено арешт на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1055985246101.

Заявник вказує на те, що на даний час власником зазначеного об`єкта нерухомого майна є ОСОБА_4 , яка не являється підозрюваною у наведеному кримінальному провадженні. Таким чином, адвокат вказує на те, що подальше застосування арешту є недоцільним і його скасування забезпечить можливість для власника повноцінно користуватись правом власності на об`єкт нерухомості.

Заявник подав заяву про слухання справи за його відсутності, згідно якої клопотання підтримав у повному обсязі.

Слідчий судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до положень статті 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, положення процесуального законодавства не містять норм стосовно наявності перешкод для розгляду клопотання про скасування арешту, у разі неявки заявника та слідчого в судове засідання.

Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Виходячи з наведеного, підстав для відкладення розгляду клопотання або обставин які зумовлюють неможливість проведення його розгляду не встановлено.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що таке підлягає задоволенню, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначеновище,згідно статті22КПК України,кримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022140400000007 від 27.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 2012 КК України.

В межах даного кримінального провадження, 29.06.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненнікримінальногоправопорушення, передбаченого ч.3 ст. 2012 КК України, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, санкціястаттіякогопередбачаєпокарання у виглядіпозбавленняволіна строквідп`яти до семи років, а також додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 05.07.2022, з метою забезпечення ймовірного покарання у виді конфіскації майна підозрюваного, було накладено арешт на житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1055985246101.

Як вказано вище, заявник вказує на те, що 27.06.2022 року ОСОБА_4 набула у власність житлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1055985246101, на підставі договору дарування квартири. Також, заявник зазначає, що ОСОБА_4 не являється підозрюваною у кримінальному провадженні, а тому на даний час відсутні підстави для подальшого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

В ході розгляду клопотання також встановлено наступне.

27.06.2022 року ОСОБА_4 набула у власність житлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1055985246101, на підставі договору дарування квартири.

Даних про те, що ОСОБА_4 являється підозрюваною у кримінальному провадженні в ході розгляду клопотання не встановлено.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Як наведено вище, згідно ч. 1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення у даній справі, враховую також принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема те, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_7 являється законним власником об`єкта нерухомого майна з приводу якого подане клопотання та не являється підозрюваною у кримінальному провадженні, а тому на даний час відсутні правові підстави для подальшого застосування наведеного заходу забезпечення кримінального провадження..

Відповідно до статті 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізичнаабо юридичнаособа маєправо мирноволодіти своїммайном.Ніхто неможе бутипозбавлений своєївласності інакше якв інтересахсуспільства іна умовах,передбачених закономі загальнимипринципами міжнародногоправа.

Враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, приходжу до висновку про наявність правових підстав для скасування арешту та задоволення клопотання, оскільки у даному випадку в ході розгляду клопотання заявником доведено належними засобами доказування, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Таким чином, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 05.07.2022 (справа №461/2578/22 провадження №1-кс/461/2590/22) на житлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1055985246101.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1