Постанова

від 21.09.2022 по справі 911/2013/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2022 р. Справа№ 911/2013/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Зубець Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Безрук Д.Д.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Гучок В.В. (Північний апеляційний господарський суд);

від відповідача:не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6"

на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021, повний текст рішення складено 30.12.2021

у справі № 911/2013/21 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6"

про стягнення 1 455 272,55 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" (надалі - відповідач) про стягнення 1 455 272,55 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" про стягнення 1 455 272,55 грн задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 1 353 754,49 грн вартості необлікованої електричної енергії, 18 359,14 грн 3% річних, 83 158,92 грн інфляційних та 21 829,09 грн витрат на сплату судового збору.

Рішення мотивоване тим, що дослідивши пояснення сторін та наявні у справі докази, судом встановлено, що перевірка проведена та Акт про порушення складено в присутності та за участю представника споживача - заступника директора Дрозденко Ганни Вікторівни, яка допустила перевіряючих до об`єкту електроспоживання. Також, судом встановлено, що про місце та день проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення зазначено в самому Акті, з яким представник споживача ознайомлена, від зауважень відмовилась. Таким чином, відповідач (Споживач) був обізнаний з місцем та часом проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення, однак на відповідне засідання не прибув, заперечень не подав. Слід також зазначити, що Акт про порушення від 13.06.2019 року розглянуто в 60-денний строк на засіданні комісії позивача 27.06.2019 року, що спростовує посилання відповідача на порушення відповідного строку. Щодо посилання відповідача на неможливість визначення порушення без проведення експертизи, суд зазначає, що порушення встановлено за фактом виявлення на належному відповідачу приладі обліку - корпусі лічильника стороннього пристрою - антени високочастотного генератора та зупинки обліку електроенергії, чого достатньо для кваліфікації відповідних фактів як порушення п. 5.5.5 п. 5 ПРРЕЕ. Щодо посилання відповідача на можливість виявлення позивачем пристрою високочастотного магнітного впливу під час проведення контрольного огляду приладу обліку, суд зазначає, що відповідачем не надно суду доказів проведення відповідних контрольних оглядів. Станом на момент розгляду спору Протокол засідання комісії з розгляду Акта про порушення є чинним, в судовому порядку не оскаржений та не скасований у встановленому порядку. Оскільки, сума заборгованості у розмірі 1 353 754,49 грн на користь кредитора (позивача) не сплачена відповідачем, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання по сплаті нарахувань за необліковану електроенергію починаючи з 01.01.2021 року (з врахуванням поштового обігу та строку, встановленого в повідомленні на оплату). У зв`язку із тим, що відповідач за період з 01.01.2021 року по 14.06.2021 року належним чином не виконав зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості необлікованої електричної енергії згідно Акта про порушення у розмірі 1 353 754,49 грн., позивачем правомірно нараховано 18 359,14 грн. 3% річних та 83 158,92 грн. інфляційних. Відповідна правова позиція підтверджена також і висновками Верховного Суду України, викладеними в Постановах від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15 та від 10.04.2018 року у справі № 910/10156/17, де зазначено, що стаття 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Бізнес-Офіс № 6" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу та поновити строк на апеляційне оскарження. Скасувати рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/2013/21 від 28.10.2021 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що рішення ґрунтується на тому, що представник споживача - ОСОБА_1 особисто допустила перевіряючих (представників позивача) до об`єкту електроспоживання, де нібито було виявлено пристрій із антеною високочастотного генератора, однак, відповідний висновок не відповідає фактичним обставинам справи, так як свідок ОСОБА_1 повідомила суду, що при виявленні пристрою вона не була присутня, а була присутня тільки при вилученні. Жодний представник відповідача не був присутнім під час виявлення пристрою, працівники РЕС самостійно могли встановити будь-який пристрій. Крім того, відповідач заперечує, що відповідний пристрій належить останньому.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що порушення встановлено за фактом виявлення на належному відповідачу приладі обліку - корпусі лічильника стороннього пристрою - антени високочастотного генератора та зупинки обліку електроенергії, чого достатньо для кваліфікації відповідних фактів, як порушення п. 5.5.5 п. 5 ПРРЕЕ без проведення експертизи. Натомість експертом зроблено висновок, що пристрій працює при наступних умовах: ввімкнений в мережу живлення, світодіод індикації імпульсів блимає, відгалуження пристрою знаходяться на відстані 3-6 см від лицьової частини прозорої кришки лічильника, як наслідок, фіксація обліку на лічильнику повністю зупиняється, проте, у разі відстані більше 10см, робота пристрою відновлюється.

Скаржник звертає увагу суду на те, що представником відповідача було проведено фото та відеофіксацію вилучення пристрою та лічильника, відповідно до зазначених матеріалів, вищезазначені висновки експерта не відображаються, що свідчить про нормальну роботу лічильника. Так на фото вбачається, що пристрій було ввімкнено в мережу, проте будь-який світодіод індикації імпульсів не блимає, відстань відгалужень пристрою до відстані від лицьової частини прозорої кришки лічильника працівниками позивача не замірювалась, проте, це має істотне значення для вирішення справи, так як експертом було встановлено, що він діє лише на відстані 3-6см; окрім того, фото та відео фіксація підтвердила, що на обліковому дисплеї лічильника, показники продовжували показувати та змінюватись, хоча експертом було зазначено, що при роботі пристрою, показники мали повністю зникнути; так на фото було зафіксовано під час нібито роботи пристрою наступні показники: 00728553 о 15:56, а на наступному фото: 00728554 о 15:57.

На думку скаржника, висновок суду першої інстанції про те, що акт про порушення від 13.06.2019 розглянуто в 60-денний строк на засіданні комісії позивача 27.06.2019, що нібито спростовує посилання відповідача на порушення відповідного строку, не відповідає нормам чинного законодавства оскільки, позивач рекомендованим листом від 06.05.2020 надіслав відповідачу протокол від 27.06.2019 № 063 та розрахунок по акту, чим порушив порядок та термін розгляду акту, так як розгляд акту та направлення протоколу відповідачу здійснювався до моменту отримання висновку експертизи. Також скаржник посилається на п. 8.2.6. ПРРЕЕ, відповідно до якого, якщо для розгляду акту про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Також на думку скаржника, судом першої інстанції неправильно застосовано п. 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, оскільки за інформацією наданою позивачем, а саме - фотоматеріалами, зазначений в акті пристрій впливу встановлено безпосередньо біля засобу обліку електричної енергії, що давало змогу виявити зазначений пристрій під час проведення контрольного огляду приладу обліку, отже, зважаючи на викладене, в протоколі від 27.06.2019 № 063 розрахунок кількості днів у періоді, за яким має здійснюватися перерахунок, не відповідає положенню пункту 2.5 Методики та має складати 180 днів (6 календарних місяців).

Так, скаржник вказує на те, що відповідно до звітів показників лічильників, в яких відповідач подавав кожного місяця показники лічильників електроенергії, вбачається, що динаміка споживання електричної енергії особливо не змінилась, показники за червень 2019 та червень 2020 року майже однакові, що також додатково доводить, що показники лічильників відтворюють реальну картину споживання електричної енергії, що має системний характер.

Узагальнені доводи письмових пояснень

Позивач у письмових поясненнях, поданих до суду 07.09.2022, заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 без змін, вказує на те, що за фактом виявленого порушення під час огляду та у присутності уповноваженого представника скаржника, відповідно до ПРРЕЕ, складено акт про порушення № К036597 від 13.06.2019, оскільки були виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки, електрична енергія, що споживалася, не обліковувалася приладом обліку. В даному акті належним чином зафіксована детальна схема електроживлення споживача, меж балансової належності точки б/о приєднання, ділянки провідників, типи та спосіб їх прокладення, назва додаткового обладнання.

Позивач зазначає про те, що ТП № 226, де і було виявлено порушення, знаходиться на території скаржника та під закритим доступом, уповноважені особи позивача без дозволу та згоди скаржника не мають вільного доступу до зазначеної трансформаторної підстанції (під замком).

На думку позивача, судом надано належну оцінку тому, що в акті про порушення, який скріплений мокрою печаткою скаржника, в розділі "Зауваження споживача (уповноваженої особи) до складеного акту № К036597" відмічено, що "Споживач з вищевикладеним ознайомлений, від зауважень відмовився". Крім того, споживачу демонструвалось виявлене порушення і його суть та зміст при складенні акту про порушення.

Позивач вказує на те, що 27.06.2019 у встановлені ПРРЕЕ строки та з урахуванням завчасного повідомлення відповідача про дату та час проведення засідання комісії, про що і зазначено в акті про порушення, було проведено засідання комісії позивача з розгляду акту про порушення, крім того, обставини виявленого порушення згідно із актом про порушення також підтвердились і висновком експерта за результатами проведення експертного дослідження № 9564 від 31.08.2020.

Також позивач вказує на те, що скаржником у справі не враховано повні положення п. 2.5 Методики, яка була чинною на дату проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення, тому, за відсутності інших вихідних даних (двосторонніх актів технічної перевірки чи контрольного огляду за їх відсутністю), які також і не надані скаржником у справі до відзиву на позов, позивачем вірно визначено величину розрахункового добового споживання згідно з Методикою по договірній потужності 100 кВт за період 1 095 днів з 14.06.2016 по 13.06.2019 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення, що вірно враховано судом при розгляді справи.

Позивач зазначає про те, що скаржник у справі, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення засідання комісії, про що зазначено в акті про порушення, не висловив відповідних зауважень у протоколі засідання комісії та не забезпечив відповідну явку уповноваженого представника відповідача.

Позивач вказує на те, що акт про порушення оформлений 13.06.2019, протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення складений 27.06.2019, таким чином відсутні підстави вважати порушеним 60 календарний термін на розгляд акту про порушення і Висновок експертного дослідження лише підтвердив суть і зміст виявленого та належним чином зафіксованого порушення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/2013/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 911/2013/21 у розмірі 32 743,63 грн.

Від Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" через відділ канцелярії суду надійшла заява про усунення недоліків, до якого додано докази сплати судового збору (платіжне доручення № 879 від 23.02.2022) у розмірі 32 743,63 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2022 поновлено Приватному підприємству "Бізнес-Офіс № 6" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21. Призначено справу № 911/2013/21 до розгляду у судовому засіданні 02.06.2022.

На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2022 клопотання представника Приватного підприємства "Бізнес-Офіс №6" задоволено. Відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 на 11.07.2022.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.07.2022, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. з 11.07.2022 у відпустці відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2013/21.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді - Сулім В.В., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 прийнято справу № 911/2013/21 до провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді - Сулім В.В., Зубець Л.П.

На підставі ст. 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 клопотання представника Приватного підприємства "Бізнес-Офіс №6" задоволено. Відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 на 21.09.2022. Призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

20.09.2022 директором ПП "Бізнес-Офіс № 6" до Північного апеляційного господарського суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що враховуючи військовий стан та воєнні дії безпосередньо у м. Києві, керівництво скаржника на сьогодні не знаходиться у м. Києві та не має доступу до матеріалів справи, окрім того, 20.09.2022 було достроково розірвано договір про надання правової допомоги б/н від 17.01.2022 із представником скаржника.

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що судочинство продовжує здійснюватися в умовах воєнного стану. Судді працюють, справи розглядаються, адже навіть в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена задля недопущення обмеження конституційного права особи на судовий захист.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши у судовому засіданні 21.09.2022 подане клопотання, враховуючи дискреційні повноваження суду та відсутність загальної норми про те, що воєнний стан є поважною причиною для поновлення строків, тому відсутні підстави нехтувати встановленими процесуальними строками, те, що повторне відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком господарського суду, крім того, згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а у справі № 911/2013/21 явка сторін не визнавалась обовязковою, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданого (повторно) клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що якщо позивач вважав, що його позиція може бути додатково обґрунтована, він не був позбавлений права направити свої аргументи разом із клопотанням у письмових заявах.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що керівник позивача не був позбавлений права скористатись послугами інших адвокатів, або представляти інтереси позивача особисто.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, введення воєнного стану в Україні, перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/2013/21 розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 21.09.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача із вимогою про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, а сам позов подано за місцем виконання договору про постачання електричної енергії №220049901 від 20.10.2011 із змінами та доповненнями, Договору з розподілу електричної енергії від 01.01.2019: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., село Дмитрівка, вул. Леніна, буд. 10 (Козацька, 10) (далі - Договір), де знаходиться об`єкт електроспоживання.

Так, 13.06.2019 під час проведення працівниками позивача перевірки електроустановок споживача за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, р-н Куби, с. Дмитрівка, вул. Козацька, 10, ТП-226 щодо дотримання споживачем вимог ПРРЕЕ було виявлено факт порушення п. 5.5.5., п.п. 5 ПРРЕЕ, зупинка приладу обліку шляхом встановлення генератора високих частот, а саме: антени на корпус лічильника. Електрична енергія, що споживається, не обліковується приладом обліку.

За фактом виявлених порушень у відповідності до ПРРЕЕ складено Акт про порушення № К036597 від 13.06.2019 (далі - Акт про порушення), в якому зафіксована схема електроживлення споживача та точка самовільного підключення, межа балансової належності точки б/о приєднання, ділянки провідників, типи та спосіб їх прокладення, назва додаткового обладнання.

27.06.2019 проведено засідання комісії позивача по розгляду Акту про порушення та вирішено: порушення кваліфіковане як з вини відповідача, вчинене прихованим способом; Акт про порушення підлягає розрахунку згідно з п. 2.5 Методики; величину розрахункового добового споживання визначено згідно з Методикою по договірній потужності 100 кВт за період 1 095 днів з 14.06.2016 по 13.06.2019 по тарифах, що діяли протягом періоду порушення; розрахунок додаткових збитків нанесених споживачем оператору системи розподілу - не проводити. Рішення комісії було оформлено Протоколом № 063 від 27.06.2019 року.

Обставини виявленого порушення, яке зафіксоване в Акті про порушення № К036597 від 13.06.2019, також підтверджується Висновком експерта за результатами проведення експертного дослідження № 9564 від 31.08.2020, в якому встановлено те, що при підключенні наданого на дослідження пристрою частотного випромінювання, який розміщений в полімерному корпусі чорного кольору, до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц, при положенні потенціометру регулювання потужності у положенні максимуму (крайнє праве положення) і при розміщенні його робочої частини (коаксіального кабелю з відгалуженням) біля лицевої частини прозорої кришки лічильника електричної енергії типу НІК 2303 АРК1 зав. № 7673578 2015 року випуску, здійснюється високочастотний вплив (546,031 МГ ц) на лічильник електричної енергії, а саме повне блокування обліку електроенергії протягом всього періоду впливу.

Відповідно до вимог ПРРЕЕ та на підставі Акту про порушення Оператором системи було визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії внаслідок порушення на загальну суму 1 353 754,49 грн. з ПДВ.

Протокол засідання комісії з розгляду Акту про порушення разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електроенергії та/або збитків були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 06.05.2020 та повторно 17.11.2020, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінний лист та поштовими накладними (а.с. 50-53).

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку (п. 8.2.7. ПРРЕЕ).

Однак, відповідач обов`язок щодо оплати вартості електричної енергії у відповідності до рішення комісії позивача по розгляду Акту про порушення, оформленого Протоколом засідання комісії, не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 1 353 754,49 грн з ПДВ.

Станом на дату подання до суду даного позову Протокол засідання комісії з розгляду Акта про порушення є чинним, в судовому порядку не визнаний недійсним та не скасований.

Оскільки, сума заборгованості 1 353 754,49 грн не сплачена відповідачем у встановлені п. 8.2.7. ПРРЕЕ строки, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання по сплаті нарахувань за необліковану електроенергію починаючи з 01.01.2021 року (з врахуванням строку, встановленого в повідомленні на оплату - 30 днів та поштового обігу), позивачем нараховані 18 359,14 грн 3% річних та 83 158,92 грн інфляційних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму простроченого грошового зобов`язання 1 353 754,49 грн. за період прострочення з 01.01.2021 року по 14.06.2021 року.

При цьому, позивач зазначає, що з огляду на правову позицію Верховного Суду України викладену в постановах від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 та від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17, ст. 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань не залежно від підстав їх виникнення.

В поданому позові позивач просить стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії у сумі 1 353 754,49 грн, 18 359,14 грн 3% річних та 83 158,92 грн інфляційних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII (далі по тексту - Закон №2019-VIII) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону №2019-VIII та ПРРЕЕ в редакції від 28.12.2018, чинній на дату складення Акта про порушення №К039719 від 01.04.2019, та в редакції від 27.07.2019, чинній на дату складення Протоколу №173 від 27.11.2019 засідання комісії по розгляду Акта №К039719 від 01.04.2019.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону №2019-VIII постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно ч. 3 ст. 58 Закону №2019-VIII споживач зобов`язаний:

1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії;

3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії (далі - Кодекс КОЕЕ), який визначає принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, процеси та процедури для забезпечення формування даних щодо обсягу виробленої, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії з метою використання таких даних на ринку електричної енергії, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків із дотриманням рівних прав і без дискримінації учасників ринку електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до п. 2.3.4 ПРРЕЕ (в редакції від 28.12.2018) відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник. Планова заміна, у тому числі на виконання вимог нормативно-правових актів, технічна підтримка та обслуговування розрахункових засобів вимірювальної техніки електричної енергії здійснюються постачальником послуг комерційного обліку за договором про надання послуг комерційного обліку, який укладається між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитої протягом розрахункового періоду електричної енергії визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку (п. 2.3.13 ПРРЕЕ в редакції від 28.12.2018).

Відповідно до п. 5.1.1 ПРРЕЕ (в редакції від 28.12.2018) оператор системи має право на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи;

проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії;

на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору;

контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів;

складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики;

на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Згідно п. 5.5.5 ПРРЕЕ (в редакції від 28.12.2018) споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;

забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору;

забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку;

своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень;

не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 Закону №2019-VIII учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.

Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ (в редакції від 28.12.2018) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

У відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції від 28.12.2018) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

В силу п. 8.2.6. та п. 8.2.7. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків (п. 8.2.6. ПРРЕЕ).

За приписами п. 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача, про що зазначено у постанові від 14.01.2020 у справі №910/17955/17.

Натомість, як вже зазначалось, станом на момент розгляду спору Протокол засідання комісії з розгляду Акта про порушення є чинним, в судовому порядку не оскаржений та не скасований у встановленому порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що оскарження рішення комісії з розгляду акта про порушення є правом відповідача, яким він не скористувався.

Також як вбачається із матеріалів справи, Протокол засідання комісії з розгляду Акту про порушення разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електроенергії та/або збитків були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 06.05.2020 та повторно 17.11.2020, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінний лист та поштовими накладними (а.с. 50-53).

Так, згідно із п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Однак, відповідачем обов`язок щодо оплати вартості електричної енергії у відповідності до рішення комісії позивача по розгляду Акту про порушення, оформленого Протоколом засідання комісії, не виконано, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем складає суму у розмірі 1 353 754,49 грн з ПДВ.

Оскільки, сума заборгованості у розмірі 1 353 754,49 грн на користь кредитора (позивача) не сплачена відповідачем, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання по сплаті нарахувань за необліковану електроенергію починаючи з 01.01.2021 (з врахуванням поштового обігу та строку, встановленого в повідомленні на оплату).

Так, у зв`язку із тим, що відповідачем за період з 01.01.2021 по 14.06.2021 належним чином не виконано зобов`язання в частині своєчасної оплати вартості необлікованої електричної енергії згідно Акта про порушення у розмірі 1 353 754,49 грн, позивачем, з урахуванням ст. 625 ЦК України, правомірно нараховано 18 359,14 грн 3% річних та 83 158,92 грн інфляційних.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 375 305,83 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, згідно із актом порушення № 03767 від 16.12.2020, та вважає дану позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком про стягнення з відповідача на користь позивача 1 353 754,49 грн вартості не облікованої електричної енергії, 18 359, 14 грн 3% річних та 83 158,92 грн інфляційних втрат, та вважає, позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Перевірка та Акт про порушення складено в присутності та за участю представника споживача - заступника директора Дрозденко Ганни Вікторівни, яка допустила перевіряючих до об`єкту електроспоживання, про місце та день проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення зазначено в самому Акті, з яким представник споживача ознайомлена та від зауважень відмовилась.

Таким чином, скаржник був обізнаним з місцем та часом проведення засідання комісії з розгляду Акту про порушення, однак на відповідне засідання не прибув, заперечень не подав.

Як вбачається із матеріалів справи, акт про порушення від 13.06.2019 розглянуто в 60-денний строк на засіданні комісії позивача 27.06.2019, що спростовує твердження відповідача на порушення відповідного строку.

Твердження скаржника про неможливість визначення порушення без проведення експертизи, є безпідставним, оскільки порушення встановлено за фактом виявлення на належному відповідачу приладі обліку - корпусі лічильника стороннього пристрою - антени високочастотного генератора та зупинки обліку електроенергії, чого достатньо для кваліфікації відповідних фактів як порушення п. 5.5.5 п. 5 ПРРЕЕ.

Враховуючи відсутність доказів проведення контрольних оглядів приладу обліку, твердження скаржника на можливість виявлення позивачем пристрою високочастотного магнітного впливу під час проведення контрольного огляду приладу обліку, є необґрунтованим, які ґрунтуються здебільшого на припущеннях, що не дозволяє достеменно встановити відповідний факт, а розташування пристрою прихованим способом, як визначено в Акті перевірки, свідчить про те, що позивач міг і не виявити відповідний пристрій в ході контрольного огляду, під час якого у позивача були відсутні повноваження повноцінного обстеження приладу обліку.

Надані відповідачем письмові пояснення свідка - ОСОБА_1 , яка була присутня при перевірці, не спростовують виявлених порушень. В разі наявності в діях перевіряючих ознак фальсифікації чи інших фактів, які вказують на протиправність дій по відношенню до приладу обліку, саме відповідач мав звернутись до правоохоронних органів, доказів чого суду не надано. Посилання відповідача на доступ до щитової декількох власників лічильників не звільняє відповідача від відповідальності за збереження належного йому приладу обліку. Крім того, високочастотний пристрій було встановлено саме на належному відповідачу приладі обліку і такий пристрій впливав саме на облік електроенергії, що споживалась відповідачем.

Скаржником безпідставно не враховуються повні положення п. 2.5 Методики, яка була чинною на дату проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення, тому, за відсутності інших вихідних даних (двосторонніх актів технічної перевірки чи контрольного огляду за їх відсутністю), позивачем вірно визначено величину розрахункового добового споживання згідно з Методикою по договірній потужності 100 кВт за період 1 095 днів з 14.06.2016 по 13.06.2019 та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення, що вірно враховано судом першої інстанції при розгляді справи.

Також, колегія суддів зазначає про те, що скаржник, будучи належним чином повідомленим про дату та час проведення засідання комісії, про що зазначено в акті про порушення, не висловив відповідних зауважень у протоколі засідання комісії та не забезпечив відповідну явку уповноваженого представника відповідача.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому оскаржуване рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бізнес-Офіс № 6" на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2021 у справі № 911/2013/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 911/2013/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 07.10.2022.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

Л.П. Зубець