Постанова

від 04.10.2022 по справі 906/1090/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 906/1090/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

помічника судді, який виконує обов`язки секретаря судового засідання, - Бойчук А. П.,

за участю представників:

Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - не з`явилися,

Приватного малого підприємства "Магнолія - не з`явилися,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал" - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (колегія суддів: Василишин А. Р. - головуючий, Гудак А. В., Грязнов В. В.), рішення Господарського суду Житомирської області від 19.01.2022 (суддя Прядко О. В.) та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 (суддя Прядко О. В.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Приватного малого підприємства "Магнолія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал"

про стягнення 162 316,76 грн

та за зустрічним позовом Приватного малого підприємства "Магнолія"

до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

про визнання недійсним рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2020 року Акціонерне товариство "Житомиробленерго" (далі - АТ "Житомиробленерго") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного малого підприємства "Магнолія" (далі - ПМП "Магнолія") про стягнення 162 316,76 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2020 представниками АТ "Житомиробленерго" здійснено контрольний огляд вузла обліку ПМП "Магнолія". При здійсненні контрольного огляду виявлено порушення зобов`язання щодо забезпечення функціонування власних розрахункових засобів вимірювання обсягу електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів комерційного обліку.

1.3. У жовтні 2020 року ПМП "Магнолія" звернулося до Господарського суду Житомирської області з зустрічним позовом до АТ "Житомиробленерго" про визнання недійсним рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 18.05.2020 № 000034, оформленого протоколом від 18.06.2020 № 13.

1.4. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення комісії, оформлене протоколом від 18.06.2020 № 13 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, є неправомірним, оскільки прийняте без проведення експертизи стосовно як самого електронного пристрою, так і магнітної пломби.

Крім того, ПМП "Магнолія" наголошувало, що у протоколі засідання комісії не зазначено обсяг необлікованої електричної енергії, а в розрахунку за актом від 18.05.2020 № 000034 відсутнє посилання на відповідні пункти глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, що, за переконанням ПМП "Магнолія", свідчить про недотримання АТ "Житомиробленерго" вимог глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.01.2022 у справі № 906/1090/20 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог АТ "Житомиробленерго" до ПМП "Магнолія" про стягнення 162 316,76 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ. Задоволено у повному обсязі зустрічні позовні вимоги ПМП "Магнолія" до АТ "Житомиробленерго" про визнання недійсним рішення комісії. Визнано недійсним та скасовано рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 18.05.2020 № 000034, яке оформлене протоколом № 13 від 18.06.2020, про нарахування ПМП "Магнолія" вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 162 316,76 грн.

2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 частково задоволено заяву ПМП "Магнолія" про розподіл судових витрат. Стягнуто з АТ "Житомиробленерго" на користь ТОВ ПМП "Магнолія" 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 залишено без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 19.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 07.02.2022 у справі № 906/1090/20.

2.4. Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій з урахуванням висновку судової експертизи виходили з недоведеності порушення ПМП "Магнолія" ПРРЕЕ шляхом впливу дії постійного (змінного) магнітного поля на прилад обліку. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій з огляду на спростування належними та допустимими доказами впливу магнітного поля на роботу лічильника та його механічного пошкодження, що могло би призвести до позаоблікового використання електричної енергії, дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 18.05.2020 № 000034, яке оформлене протоколом № 13 від 18.06.2020 про нарахування ПМП "Магнолія" вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 162 316,76 грн.

2.5. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу господарські суди попередніх інстанцій, оцінивши заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, з урахуванням клопотання АТ "Житомиробленерго" про зменшення таких витрат, враховуючи всі аспекти складності цієї справи, обсяг наданих адвокатських послуг, взявши до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, дійшли висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і стягнення з АТ "Житомиробленерго" на користь ПМП "Магнолія" 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.01.2022 та додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20, до Верховного Суду звернулося АТ "Житомиробленерго" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати у повному обсязі зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ "Житомиробленерго".

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, АТ "Житомиробленерго" зазначає, що оскаржувані судові рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. АТ "Житомиробленерго", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не застосували положення підпункту 4 пункту 8.42 ПРРЕЕ, не звернули увагу на пункт 8.4.4 ПРРЕЕ та не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі 906/470/17. Крім того, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 124, 126 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18. Скаржник вважає, що господарськими судами помилково не взято до уваги доводи AT "Житомиробленерго" щодо ненадання представником ПМП "Магнолія" чіткого обґрунтування вимог щодо співмірності витрат на правничу допомогу із сумою, яка зазначена у заяві про розподіл судових витрат. При оцінці заявлених до стягнення витрат, на думку скаржника, судами не враховано всі аспекти нескладності справи, надмірного перевищення обсягу наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у Господарському суді Житомирської області та часу, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, принципу співмірності та розумності судових витрат. На думку АТ "Житомиробленерго", звернення ПМП "Магнолія" до Антимонопольного комітету та сектору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) у Житомирській області не можна включати до судових витрат у розумінні статті 124 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці організації не є експертами у відносинах, що склалися у справі № 906/1090/20, а їх думка носить рекомендаційний характер і не може бути доказом правомірності чи неправомірності дій АТ "Житомиробленерго". Скаржник також вважає, що необґрунтованими є витрати адвоката щодо отримання консультацій.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що заявою-приєднанням від 20.11.2018 ПМП "Магнолія" з 29.12.2018 приєдналося до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщених на сайті оператора системи розподілу АТ "Житомиробленерго" на умовах договору про постачання електричної енергії від 29.12.2018 № 54.

4.2. Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 договору АТ "Житомиробленерго" надає послуги з розподілу електричної енергії, а ПМП "Магнолія" оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків".

4.3. Пунктом 6.2 договору передбачено, що ПМП "Магнолія" зобов`язується, зокрема: виконувати умови договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання; забезпечувати доступ представникам оператора системи, які пред`явили свої службові посвідчення, до свого об`єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки.

4.4. Пунктом 7.1 договору визначено, що АТ "Житомиробленерго" має право: на безперешкодний доступ (за пред`явленням службового посвідчення) до електричних установок ПМП "Магнолія" для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору; контролювати додержання ПМП "Магнолія" вимог ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) ПМП "Магнолія" умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

4.5. Господарські суди встановили, що 16.12.2014 на корпусі електролічильника НIK 2303 АРП3 № 0153310, встановленого на об`єкті ПМП "Магнолія" гранцех, що знаходиться за адресою: м. Коростишів, вул. Крупська, 52, встановлено пломби: на клемній кришці лічильника встановлена пломба С19132842, матеріал кріплення: канат; на корпусі лічильника НІК 2303 АРП3 номер 0153310 індикатор магнітного поля М8824475 типу "МагнеТ" капсула з чотирма трикутними пелюстками, розміщеними симетрично. Про опломбування та встановлення індикаторів складено акт від 16.12.2014 № 234, який підписано представниками обох сторін. З боку АТ "Житомиробленерго" зазначений акт підписав майстер Дмитренко О. С., а з боку ПМП "Магнолія" - директор Демченко О. Л. При цьому в акті зазначено, що ПМП "Магнолія" передано на відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені розрахункові засоби обліку та пломби (індикатори).

4.6. Господарськими судами попередніх інстанцій зазначено, що 11.10.2018 складено акт № 098855 про пломбування та технічну перевірку засобів обліку електричної енергії на корпусі електролічильника НIK 2303 АРП3 № 0153310, встановленого на об`єкті ПМП "Магнолія" гранцех, що знаходиться за адресою: м. Коростишів, вул. Героїв Чорнобиля, 52, та встановлено пломби на захисному кожусі С19132842, матеріал кріплення - трос; два індикатори магнітного поля М8824475, М12298496. В акті зазначено, що всі встановлені пломби не мають механічних пошкоджень і мають чіткий відбиток клейма. Пломбувальний матеріал механічних пошкоджень не має, індикатори дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів у стані, що свідчить про відсутність впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів на засіб обліку на момент складання цього акта. На відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені розрахункові засоби обліку та пломби (індикатори) прийняв директор споживача Демченко О. Л.

4.7. 18.05.2020 під час перевірки працівниками АТ "Житомиробленерго" дотримання ПМП "Магнолія" ПРРЕЕ на об`єкті гранцех ПМП "Магнолія", що знаходиться за адресою: м. Коростишів, вул. Героїв Чорнобиля, 52, виявлено порушення підпункту 8.4.2 ПРРЕЕ шляхом впливу дії постійного (змінного) магнітного поля на прилад обліку, що зафіксовано індикатором М8824475.

4.8. Зазначене порушення виявлено в присутності директора ПМП "Магнолія" та зафіксовано в акті про порушення від 18.05.2020 № 000034. Цей акт підписано з боку АТ "Житомиробленерго" трьома представниками, а саме: старшими інспекторами Баліцьким В. А., Костенко Р. А., Грень В. П. Водночас господарськими судами зазначено, що з боку ПМП "Магнолія" акт про порушення від 18.05.2020 № 000034 підписано директором Демченком О. Л. із зауваженнями про незгоду з цим актом та про відсутність втручання у лічильник з боку ПМП "Магнолія".

4.9. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що положеннями пунктів 8.9, 8.6 договору про постачання електричної енергії визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень; акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках; сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження; сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складання акта; сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання відповідного акта; у разі порушення розрахункового обліку з вини ПМП "Магнолія" споживач сплачує оператору системи вартість недоврахованої електричної енергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання; вартість недоврахованої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії оператором системи на втрати електричної енергії в мережах у відповідному розрахунковому періоді.

4.10. Господарськими судами зазначено, що 18.06.2020 рішенням комісії АТ "Житомиробленерго" визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПМП "Магнолія" пункту 8.4.10 ПРРЕЕ на суму 162 316,79 грн, яке оформлене протоколом від 18.06.2020 № 13. Засідання комісії проводилося у присутності споживача - директора Демченка О. Л. Витяг з протоколу засідання комісії від 18.06.2020 № 13 з розрахунком та рахунком № 4884 за актом № 000034 на суму 162 316,79 грн вручено представнику ПМП "Магнолія" в день проведення засідання комісії.

4.11. Разом з тим господарськими судами констатовано, що на лічильнику встановлено два індикатори магнітного поля М8824475 та М12298496, а актом про порушення зафіксовано спрацювання лише індикатора магнітного поля М8824475.

4.12. При цьому судами зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження придбання АТ "Житомиробленерго" індикатора магнітного поля М8824475. Водночас відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Андреал" (далі - ТОВ "Андреал") від 19.04.2021 вих № 110-04 індикатор магнітного поля "МагнеТ" М8824475 виготовлений 26.11.2014 у партії М8821261- М8825760 для ТФ "Ольга і КО". В листі зазначено, що у зв`язку з тим, що договірних відносин між ТОВ "Андреал" та АТ "Житомиробленерго" у цей період не було і зазначена партія не відвантажувалась від ТОВ "Андреал" до АТ "Житомиробленерго", тому надати договір поставки (купівлі-продажу) та видаткову накладну неможливо.

4.13. ТОВ "Андреал" на підтвердження сертифікації індикатора магнітного поля М8824475 надало копію сертифіката № ОДС-059-0043, в якому зазначено, що він поширюється на індикатори магнітного поля "МагнеТ", що виробляються серійно у період з 07.12.2011 до 04.12.2016, технічний нагляд 1 раз на рік.

4.14. Господарські суди встановили, що відповідно до пункту 7 паспорта індикатора магнітного поля "МагнеТ" (з чутливістю 50 мТл) гарантія виробника - 12 місяців за умови дотримання вимог до експлуатації, при дотриманні споживачем умов транспортування, зберігання, установки та експлуатації, та за умови відсутності дії прямого сонячного випромінювання; починається не пізніше 1 місяця від дати надходження (отримання споживачем) (пункт 7.1). Гарантійний термін експлуатації - 36 місяців з дати виготовлення за умов, зазначених в пункті 7.1 (пункт 7.2). Термін експлуатації не більше 84 місяців з дати виготовлення за умов, зазначених у пункті 7.1 (пункт 7.3).

4.15. При цьому судами зазначено, що представник АТ "Житомиробленерго" не надав свої пояснення щодо необхідності встановлення 11.10.2018 другого індикатора магнітного поля М12298496, водночас судами встановлено факт закінчення гарантійного терміну експлуатації індикатора магнітного поля М8824475 25.11.2017.

4.16. Крім того, місцевим господарським судом у цій справі було призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

4.17. Відповідно до висновку судової електротехнічної експертизи встановлено таке:

- на приладі обліку електричної енергії НІК 2303 АРПЗ № 0153310 наклеєний індикатор магнітного поля типу "МагнеТ", який був виготовлений ТОВ "Андреал", м. Одеса, 26.11.2014 у партії М8821261-М8825760 для ТФ "Ольга і КО";

- строк використання індикатора магнітного поля типу "МагнеТ" М8824475, що експлуатується з грудня 2014 року до травня 2020 року, складає більше 5 років, а гарантований строк складає 3 роки, тому гарантований строк використання цього індикатора вичерпався станом на травень 2020 року;

- зміна форми сегментів магнітної суспензії індикатора магнітного поля М8824475, які розміщені на лицьовій стороні кожуха лічильника електричної енергії НІК 2303 АРПЗ № 0153310 з правого боку від дисплея, у місці, де відсутній обліковий механізм та будь-які електронні елементи, що мають магнітні властивості, не свідчить про вплив магнітного поля на цей засіб обліку, який би дозволив здійснювати позаоблікове споживання електроенергії;

- лічильник електричної енергії НІК 2303 АРПЗ № 0153310, який має в своєму складі три вимірювальні трансформатори струму, сердечники яких виконані з використанням феромагнітних матеріалів, не реагує на вплив магнітного поля, і це не призводить до зменшення показників спожитої електричної енергії на цьому приладі обліку;

- згідно з проведеними розрахунками для незначного зменшення показників використаної електричної енергії на лічильник електричної енергії НІК 2303 АРПЗ № 0153310 має здійснюватися вплив магнітного поля, при цьому величина магнітної індукції на поверхні кожуха лічильника повинна бути більше 5000 мТл;

- без спрацювання індикатора магнітного поля, що знаходиться на лічильнику МІ2298496, магнітне поле такої сили не могло діяти на лічильник НІК 2303 АРПЗ № 0153310, що надало би можливість здійснювати позаоблікове споживання електроенергії;

- стан магнітної суспензії індикатора магнітного поля М8824475, встановленого на передню кришку кожуха приладу обліку електричної енергії НІК 2303 АРПЗ № 0153310, не відповідає стану магнітної суспензії, коли діє магнітне поле, величиною достатньою, щоб зменшити покази використаної електроенергії лічильником;

- стан магнітної суспензії індикатора магнітного поля М8824475 згідно з проведеними дослідженнями може відповідати дії магнітного поля величиною близько 100 мТл;

- дії магнітного поля величиною 100 мТл недостатньо, щоб вплинути на зменшення показників використаної електричної енергії, яка обліковується електролічильником НІК 2303 АРП3 № 0153310.

4.18. З урахуванням наведених обставин, у зв`язку з несплатою ПМП "Магнолія" 162 316,79 грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення ПРЕЕ, АТ "Житомиробленерго" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПМП "Магнолія" про стягнення 162 316,76 грн.

4.19. Крім того, ПМП "Магнолія", вважаючи неправомірними дії АТ "Житомиробленерго", звернулося до Господарського суду Житомирської області із зустрічним позовом про визнання недійсним рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 18.05.2020 № 000034, оформленого протоколом від 18.06.2020 № 13.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

5.2. Предметом позову в цій справі є первісні вимоги АТ "Житомиробленерго" до ПМП "Магнолія" про стягнення 162 316,76 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ.

5.3. Предметом зустрічного позову в цій справі є вимоги ПМП "Магнолія" до АТ "Житомиробленерго" про визнання недійсним рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 18.05.2020 № 000034, оформленого протоколом від 18.06.2020 № 13.

5.4. Підставою первісних позовних вимог, на думку АТ "Житомиробленерго" є виявлення представниками АТ "Житомиробленерго" порушення зобов`язання щодо забезпечення функціонування власних розрахункових засобів вимірювання обсягу електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів комерційного обліку.

5.5. Підставою зустрічних позовних вимог, на думку АТ "Житомиробленерго", є те, що рішення комісії, оформлене протоколом від 18.06.2020 № 13 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, є неправомірним, оскільки прийняте без проведення експертизи стосовно як самого електронного пристрою, так і магнітної пломби. Крім того, ПМП "Магнолія" наголошувало, що у протоколі засідання комісії не зазначено обсяг необлікованої електричної енергії, а у розрахунку за актом від 18.05.2020 № 000034 відсутнє посилання на відповідні пункти глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, що, за переконанням ПМП "Магнолія", свідчить про недотримання АТ "Житомиробленерго" вимог глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ.

5.6. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

5.7. Пунктом 3 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

5.8. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 затверджено ПРРЕЕ, які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

5.9. За змістом положень пункту 1.1.1 ПРРЕЕ учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

5.10. Пунктом 2.3.4 ПРРЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

5.11. Абзацом 26 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ визначено, що індикатор дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - індикатор) - пристрій, встановлений на/у лічильнику електричної енергії, призначений для фіксації впливу на лічильник постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що призвів до змін у роботі лічильника.

5.12. Відповідно до пункту 8.4.3 ПРРЕЕ оператором системи з метою запобігання розкраданню електричної енергії можуть бути встановлені індикатори на лічильники електричної енергії споживача. Індикатори встановлюються споживачу безоплатно. Індикатори мають бути сертифіковані (атестовані у разі встановлення лічильників із вмонтованим індикатором) в установленому порядку та мають фіксувати вплив на лічильник полів, силові характеристики яких перевищують такі порогові значення: для постійних магнітних полів - 100 мТл; для змінних магнітних полів - 30 мТл; для електричних полів - 5 кВ.

На вимогу споживача електричної енергії під час встановлення представниками оператора системи індикаторів на лічильники або лічильників із вмонтованими індикаторами мають надаватися копії сертифіката про сертифікацію та/або свідоцтва про атестацію цих індикаторів або лічильників із вмонтованими індикаторами. Факт установлення індикаторів та їх стан мають бути зафіксовані в акті про пломбування або в іншому документі, що підтверджує факт установлення таких індикаторів на/у лічильниках (у тому числі передбачених виробником лічильника), відповідність їх стану (неспрацьований) та передачу цих лічильників, пломб та індикаторів на збереження, який складається у двох примірниках представниками оператора системи у присутності споживача (власника або користувача об`єкта) або уповноваженої ним особи та підписується ними.

5.13. Згідно з пунктом 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

5.14. Підпунктом 4 пункту 8.4.2 передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення фіксації індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутності індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів).

5.15. За змістом положень пункту 8.4.4 ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи. У разі незгоди споживача з фактом впливу на лічильник електричної енергії фізичними полями, зафіксованим індикатором, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, споживач має право (з метою встановлення причин спрацювання індикатора) направити лічильник на експертизу (обстеження) до його виробника або іншої організації (підприємства), яка має право на її проведення згідно із законодавством

5.16. Положеннями пункту 8.2.6 ПРРЕЕ встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

5.17. Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

5.18. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

5.19. Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій з урахуванням висновку судової експертизи виходили з недоведеності порушення ПМП "Магнолія" ПРРЕЕ шляхом впливу дії постійного (змінного) магнітного поля на прилад обліку. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій з огляду на спростування належними та допустимими доказами впливу індикатора магнітного поля на роботу лічильника та його механічного пошкодження, що могло би призвести до позаоблікового використання електричної енергії, дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ "Житомиробленерго" з розгляду акта про порушення від 18.05.2020 № 000034, яке оформлене протоколом № 13 від 18.06.2020 про нарахування ПМП "Магнолія" вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 162 316,76 грн.

5.20. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу господарські суди попередніх інстанцій, оцінивши заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, з урахуванням клопотання АТ "Житомиробленерго" щодо зменшення таких витрат, враховуючи всі аспекти складності цієї справи, обсяг наданих адвокатських послуг, взявши до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, дійшли висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і стягнення з АТ "Житомиробленерго" на користь ТОВ ПМП "Магнолія" 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5.21. АТ "Житомиробленерго" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося із касаційною скаргою на судові рішення. АТ "Житомиробленерго", звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.22. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

Розгляд касаційної скарги в частині оскарження судових рішень господарських судів попередніх інстанцій, які ухвалені за наслідками розгляду по суті первісних та зустрічних позовних вимог

5.23. Касаційну скаргу з посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не застосували положення підпункту 4 пункту 8.42 ПРРЕЕ, не звернули увагу на пункт 8.4.4 ПРРЕЕ та не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 у справі 906/470/17.

5.24. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.25. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

5.26. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

5.27. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі в частині судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду по суті первісних та зустрічних позовних вимог, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

5.28. Верховний Суд установив, що постанова Верховного Суду від 06.04.2018 у справі № 906/470/17, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до Комунального закладу "Кмитівський музей образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука" про стягнення 21 713, 00 грн.

Господарські суди, розглядаючи справу № 906/470/17 по суті позовних вимог, установили, що факт спрацювання індикаторів (2 шт.) магнітного впливу виявлено також експертизою ЗВТ, що підтверджується актом від 01.11.2016 № 527/11. При цьому в акті міститься підпис представника споживача, зауваження до складеного акта відсутні. Щодо твердження відповідача про можливість спрацювання індикаторів магнітного поля внаслідок дій представників постачальника електроенергії під час здійснення перевірки, за висновком Верховного Суду, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що оскільки згідно з актом про порушення Правил користування електричною енергією від 10.10.2016 під час проведення перевірки був також присутній представник споживача, який підписував цей акт та зауважень щодо відомостей, відображених в акті, чи щодо неправомірності дій представників позивача під час проведення перевірки в акті не зазначив, а тому підстави вважати, що індикатори магнітного поля були пошкоджені представниками позивача відсутні.

5.29. Натомість у справі № 906/1090/20, яка розглядається, господарські суди з урахуванням висновку судової експертизи встановили недоведеність порушення ПМП "Магнолія" ПРРЕЕ шляхом впливу дії постійного (змінного) магнітного поля на прилад обліку. Суди встановили, що відповідно до висновку судової електротехнічної експертизи зміна форми сегментів магнітної суспензії індикатора магнітного поля М8824475, які розміщені на лицьовій стороні кожуха лічильника електричної енергії НІК 2303 АРПЗ № 0153310 з правого боку від дисплея, у місці де відсутній обліковий механізм та будь-які електронні елементи, що мають магнітні властивості, не свідчить про вплив магнітного поля на цей засіб обліку, який би дозволив здійснювати позаоблікове споживання електроенергії; лічильник електричної енергії НІК 2303 АРПЗ № 0153310, який має в своєму складі три вимірювальні трансформатори струму, сердечники яких виконані з використанням феромагнітних матеріалів, не реагує на вплив магнітного поля, і це не призводить до зменшення показників спожитої електричної енергії на цьому приладі обліку.

Крім того, у справі № 906/1090/20, яка розглядається, господарські суди встановили, що з боку ПМП "Магнолія" акт про порушення від 18.05.2020 № 000034 підписано директором Демченком О. Л. із зауваженнями про незгоду з цим актом та про відсутність втручання у лічильник з боку ПМП "Магнолія". Крім того, під час здійснення перевірки працівники АТ "Житомиробленерго" керувалися ПРРЕЕ, а не Правилами користування електричною енергією.

5.30. Отже, наведені установлені обставини у цій справі № 906/1090/20 свідчать про те, що правовідносини у справі № 906/470/17, на яку посилається АТ "Житомиробленерго", є неподібними зі справою № 906/1090/20, що розглядається, з огляду на відмінні установлені фактичні обставини у цих справах, що впливають на зміст відповідних правовідносин, та відмінне їх матеріально-правове регулювання.

5.31. Разом з тим Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника щодо помилковості висновків господарських судів попередніх інстанцій про закінчення строку експлуатації індикатора магнітного поля М8824475, оскільки на дату складання акта про порушення від 18.05.2020 № 000034 строк експлуатації індикатора не закінчився, хоча й сплив гарантійний строк. Проте такий помилковий висновок не призвів до ухвалення неправильних судових рішень по суті заявлених первісних та зустрічних позовних вимог.

5.32. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги у відповідній частині стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд касаційної скарги в частині оскарження судових рішень господарських судів попередніх інстанцій, які ухвалені за наслідками розгляду заяви ПМП "Магнолія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

5.33. Матеріали цієї справи свідчать, що додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 частково задоволено заяву ПМП "Магнолія" про розподіл судових витрат. Стягнуто з АТ "Житомиробленерго" на користь ПМП "Магнолія" 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 залишено без змін додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 07.02.2022 у справі № 906/1090/20. При цьому місцевим господарським судом у додатковому рішенні зазначено, що ПМП "Магнолія" в зустрічній позовній заяві визначено орієнтовний (попередній) розмір судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

5.34. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2020 між ПМП "Магнолія" та адвокатом Слівінським А. О. укладено договір про надання правової допомоги.

5.35. Пунктом 1.2 договору про надання правової допомоги визначено, що адвокат зобов`язався за завданням клієнта надавати такі послуги: надання правової інформації, консультації та роз`яснення з правових питань; усні і письмові довідки щодо законодавства; правова експертиза документів; складання заяв, скарг, договорів, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства в тому числі у справах про адміністративні правопорушення в судах усіх інстанцій, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами без будь-яких обмежень повноважень на вчинення процесуальних дій, які має право вчиняти клієнт; надання правової допомоги під час переговорів; правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності клієнта; інші види допомоги не заборонені законом.

5.36. Пунктом 3.1 договору про надання правової допомоги визначено, що сума гонорару за надання передбачених в пункті 1.2 договору послуг визначається, виходячи з кількості витрачених адвокатом годин при наданні послуг, складності справ, фактично понесених адвокатом витрат, пов`язаних з виконанням даного договору.

5.37. Відповідно до пункту 3.3 договору про надання правової допомоги розмір винагороди включає витрати адвоката по сплаті податків, єдиного соціального внеску, інших зборів, які плануються ним самостійно, витрати на використання адвокатом власного автомобіля, оргтехніки та всі інші витрати, пов`язані з наданням обумовлених договором послуг, і може змінюватись за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

5.38. Додатковою угодою від 31.12.2021 до договору про надання правової допомоги сторони погодили продовження строку дії договору до 31.12.2022.

5.39. Господарські суди встановили, що відповідно до акта виконаних робіт від 20.01.2022, складеного і підписаного ПМП "Магнолія" та адвокатом Слівінським А. О., адвокатом надано клієнту юридичні послуги у зв`язку із розглядом справи № 906/1090/20 у загальному розмірі 20 000,00 грн. При цьому судами зазначено, що сплата таких витрат підтверджується платіжними дорученнями за листопад 2020 року - січень 2022 року.

5.40. З урахуванням викладеного господарські суди, оцінивши заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, з урахуванням клопотання АТ "Житомиробленерго" щодо зменшення таких витрат, враховуючи всі аспекти складності цієї справи, обсяг наданих адвокатських послуг, взявши до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, дійшли висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і стягнення з АТ "Житомиробленерго" на користь ПМП "Магнолія" 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5.41. АТ "Житомиробленерго" не погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій. Скаржник вважає, що господарськими судами помилково не взято до уваги доводи AT "Житомиробленерго" щодо ненадання представником ПМП "Магнолія" чіткого обґрунтування вимог щодо співмірності витрат на правничу допомогу із сумою, яка зазначена у заяві про розподіл судових витрат. При оцінці заявлених до стягнення витрат, судами не враховано всі аспекти нескладності справи, надмірного перевищення обсягу наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у Господарському суді Житомирської області та часу, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, принципу співмірності та розумності судових витрат.

5.42. На думку АТ "Житомиробленерго", звернення ПМП "Магнолія" до Антимонопольного комітету та сектору НКРЕКП у Житомирській області не можна вважати судовими витратами у розумінні статті 124 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці організації не є експертами у відносинах, що склалися у справі № 906/1090/20, а їх думка носить рекомендаційний характер і не може бути доказом правомірності чи неправомірності дій АТ "Житомиробленерго". Скаржник також вважає, що необґрунтованими є витрати адвоката щодо отримання консультацій. Крім того, АТ "Житомиробленерго" зазначає, що в суді першої інстанції відбулося сім судових засідань, проте, на думку скаржника, ціна визначена адвокатом ПМП "Магнолія" є надмірно завищена.

5.43. Крім того, скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, застосували положення статей 124, 126 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

5.44. Верховний Суд установив, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Комунального підприємства "Сансервіс" Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший міський телеканал. Кривий Ріг" про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди в сумі 50 000,00 грн. У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, щодо застосування норм процесуального законодавства при вирішенні питання про відшкодування судових витрат та щодо права суду відмовити у такому відшкодуванні, зокрема, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.

5.45. Проаналізувавши наведені доводи скаржника та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при розгляді заяви ПМП "Магнолія" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд зазначає таке.

5.46. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

5.47. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

5.48. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

5.49. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

5.50. Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

5.51. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

5.52. Відповідно до частин 1 - 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

5.53. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5.54. При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020.

5.55. У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

5.56. Верховний Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Така позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

5.57. У постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 07.09.2022 у справі № 907/335/21, від 13.09.2022 у справі № 873/11/22 викладено висновки про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суду з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112).

5.58. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги повинна враховуватися їх пов`язаність з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. На підставі викладеного та з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у пункті 5.57 цієї постанови, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що звернення ПМП "Магнолія" до Антимонопольного комітету та сектору НКРЕКП у Житомирській області не можна включати до судових витрат у розумінні статті 124 Господарського процесуального кодексу України.

5.59. Отже, Верховний Суд констатує, що зазначені звернення до Антимонопольного комітету та сектору НКРЕКП у Житомирській області не можна вважати необхідними для розгляду цієї справи, а тому послуги щодо підготовки та подання таких звернень не належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Наведені витрати ПМП "Магнолія" не відповідають такому критерію як необхідність, відтак підстави для покладення цих витрат на АТ "Житомиробленерго" - відсутні, чого помилково не враховано судами попередніх інстанцій. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із доводами скаржника у відповідній частині.

5.60. За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне змінити додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20, виклавши пункт 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 у такій редакції: "Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Приватного малого підприємства "Магнолія" (12505, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Крупської, 52, код ЄДРПОУ 20414324) 16 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката". В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, рішення Господарського суду Житомирської області від 19.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 належить залишити без змін.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Пунктом 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.4. Частинами 1, 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

6.5. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.6. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.7. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, частково підтвердилися, а тому касаційну скаргу слід частково задовольнити, змінити додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20, виклавши пункт 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 у такій редакції: "Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Приватного малого підприємства "Магнолія" (12505, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Крупської, 52, код ЄДРПОУ 20414324) 16 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката". В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, рішення Господарського суду Житомирської області від 19.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 належить залишити без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника. Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на додаткове рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не сплачується, то судом касаційної інстанції не розподіляється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" задовольнити частково.

2. Змінити додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20, виклавши пункт 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 у такій редакції: "Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Приватного малого підприємства "Магнолія" (12505, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Крупської, 52, код ЄДРПОУ 20414324) 16 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката".

3. В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, рішення Господарського суду Житомирської області від 19.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 04.02.2022 у справі № 906/1090/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак