Ухвала

від 13.10.2022 по справі 490/1783/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.10.22

22-ц/812/63/22

Провадження №22ц/812/63/22

У Х В А Л А

Іменем України

13 жовтня 2022 року м. Миколаїв

справа № 490/1783/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однієї сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та скасування свідоцтв про право на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва, ухвалене 31 травня 2021 року під головуванням судді Черенкової Н.П., повний текст якого складений цього ж дня,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Обгрунтовуючи позов, зазначала, що з початку 2007 року і по 17 липня 2018 року вона проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилася донька, ОСОБА_5 . Відповідно до експертного висновку про біологічне батьківство імовірність батьківства ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , 99, 9999%. 04 липня 2018 року ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження: кімнату в гуртожитку АДРЕСА_1 , заповів неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер та позивачка, діючи в інтересах дитини, звернулася за прийняттям спадщини.

Посилаючись на те, що відповідачі не визнають право на спадщину ні за нею ні за її неповнолітньою донькою, уточнивши позовні вимоги просила: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з початку 2007 року по 17 липня 2018 року: надати ОСОБА_1 , як спадкоємцю четвертої черги, право на спадкування зі спадкоємцями першої черги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 ; скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.03.2019 року на: 1/2 частину нежитлового об`єкту : медичного стоматологічного центру по АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ; нежитлові приміщення фотоательє по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, площею 0,1 га по АДРЕСА_5 ; цілий дачний будинок АДРЕСА_5 ; кімнату у гуртожитку АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0800 га по АДРЕСА_6 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , на 1/12 частину нежитлового об`єкту медичного стоматологічного центру по АДРЕСА_2 , на 1/6 частину квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ; на 1/6 частину нежитлових приміщень фотоательє по АДРЕСА_2 ; 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,1 га по АДРЕСА_5 ; 1/6 частину дачного будинку АДРЕСА_5 ; 1/6 частину кімнати у гуртожитку АДРЕСА_1 ; 1/6 частину земельної ділянки, площею 0,0800 га по АДРЕСА_6 .

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 07 грудня 2021 року подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2022 року було відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою.

26 вересня 2022 року від представника ОСОБА_1 адвоката Сидоренко Т.В., на електронну адресу суду надійшла заява про відмову ОСОБА_1 від позову у цивільній справі №490/1783/19 та доповнення до неї від 27 вересня 2022 року, в яких зазначено про їх обізнаність щодо наслідків закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову, передбачених ст. 256 ЦПК України. Також адвокат Сидоренко Т.В. просила розглядати справу у їх відсутність.

07 жовтня 2022 року від ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшла заява, в якій вона зазначила, що підтримує подану в її інтересах адвокатом Сидоренко Т.В. заяву про відмову від позову, суть та наслідки закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову, передбачені ст. 256 ЦПК України,їй відоміта зрозумілі,просить прийнятивідмову відпозову усправі №490/1783/19, визнати нечинним рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2021 року, провадження у вказаній справі закрити. Також просить розглядати справу без її участі.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених законом підстав для прийняття відмови від позову та закриття провадження по справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 13ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами ст. 206ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Частиною 2 ст. 256ЦПК України встановлено,що уразі закриттяпровадження усправі повторнезвернення досуду зприводу споруміж тимисамими сторонами,про тойсамий предметі зтих самихпідстав недопускається.Наявність ухвалипро закриттяпровадження узв`язкуз прийняттямвідмови позивачавід позовуне позбавляєвідповідача вцій справіправа назвер нення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно положень ч. 1 ст. 373ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 373 ЦПК України, якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Подані ОСОБА_1 та її представником адвокатом Сидоренко Т.В. - заяви про відмову від позову не суперечать вимогам ст. 206 ЦПК України, зі змісту заяв вбачається, що наслідки закриття провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, заявникам відомі і зрозумілі.

За таких обставин, враховуючи що відмова від позову є правом позивача, колегія суддів вважає, що слід прийняти відмову позивача від позову, визнавши нечинним рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2021 року та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. 206, 255, 256, 373 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однієї сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та скасування свідоцтв про право на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Визнати нечинним рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2021 року.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однієї сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та скасування свідоцтв про право на спадкування за законом, визнання права власності в порядку спадкування за законом - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий:В.В. Коломієць

Судді Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2022 року.