Ухвала

від 02.10.2019 по справі 490/1783/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/375/2019 Справа № 490/1783/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

02 жовтня 2019 року м.Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Дудник Г.С., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Бєліка С.В. та Шубіної Я.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бєліка С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про встановлення факту поживання однієї сім`єю без реєстрації шлюбу, зміну черговості одержання права на спадкування та скасування свідоцтв, -

В С Т А Н О В И В:

28.02.2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд встановити факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з початку 2007 року і по 17.07.2018 року та надати ОСОБА_3 , як спадкоємцю четвертої черги, право на спадкування з спадкоємцями першої черги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що з початку 2007 р. по 17.07.2018 року проживала з ОСОБА_5 однією сімєю без реєстрації шлюбу, від якого мають доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Крім неї та неповнолітньої доньки є ще спадкоємці першої черги - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які також прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5 Відповідачі право на спадщину за законом а ні за мною, а ні за моєю неповнолітньою донькою не визнають.

24.05.2019 року позивачка надала суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з початку 2007 року і по 17.07.2018 року; надати ОСОБА_3 , як спадкоємцю четвертої черги, право на спадкування з спадкоємцями першої черги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.03.2019 року на наступне спадкове майно: - Ѕ частину нежитлового об`єкту медичного стоматологічного центру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 154,5 кв.м. Літ. А цоколь; цілу квартиру АДРЕСА_2 ; цілу квартиру АДРЕСА_2 ; цілу квартиру АДРЕСА_2 квартири АДРЕСА_4 ; нежитлові приміщення фотоательє за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 168,6 кв.м. підвал в Літ. А-6; земельну ділянку, площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер: 4820982200:10:000:0055, цільове призначення - індивідуальне дачне будівництво, рекреаційне призначення; цілий дачний будинок АДРЕСА_5 ; кімнату у гуртожитку АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, площею 0,0800 га. за адресою: АДРЕСА_7 , цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 4810137200:15:018:0011, які видані ОСОБА_7 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одначасно з заявою про збільшення позовних вимог позивачка надала суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на нерухоме майно та інше спадкове майно.

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково та накладено обтяження у вигляді арешту на визначене нерухоме майно.

Ухвалою суду від 13 червня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Гуденко О.А.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 липня 2019 року ухвалу суду від 27.05.2019 року про забезпечення позову скасовано.

02 жовтня 2019 року під час підготовчого засідання у справі на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді Гуденко О.А. з тих підстав, що наявані факти, які викликають сумнів в неупередженості або обєктивності судді Гуденко О.А. , посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів , п.1 ч.1 ст. 36 та ст. 39,40 ЦПК України .

Представник відповідача ОСОБА_4 підтримала заявлений відвід.

Представник позивача заперечувала проти задволення заяви за її безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку .

Відповідно до ч.7-9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Частиною 4 цієї статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окроема думка судді в інших справах , висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведені позивачем доводи щодо відводу судді не свідчать про наявність можливої неупередженості чи необ`єктивності судді , адже скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про забезпечення позову - ніяким чином не можуть унеможливлювати ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.

За такого, заявлений відвід є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Разом з тим, Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі Білуха проти України (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного . У вказаній справі Європейський суд з прав людини зауважив, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Газета Україна-центр проти України від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України від 03 травня 2007 року суд нагадує, що безсторонність , в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений. У відповідності до п.2.5 "Бангалорських принципів поведінки судді", схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Оскільки відповідачі по справі висловлюють особисту думку щодо упередженості та необ`єктивності судді Гуденко О.А., щоб усунути сумніви щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення у відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та ст. 36 ЦПК України, суд вважає за необхідне задовольнити самовідвід судді Гуденко О.А.

Керуючисьст.ст.36,39,40ЦПК України,- суддя

У Х В А Л И В :

Заяву про самовідвід судді Гуденко О.А. - задовольнити.

Справу передати до канцелярії Центрального районного суду м.Миколаєва для визначення іншого судді в порядку, встановленому ч.3ст.14 ЦПК України, для розгляду даної цивільної справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гуденко О.А.