ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11426/18 Головуючий у І інстанції - Маруліна Л.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
УХВАЛА
13 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про виклик свідків у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ № 5919 від 06 квітня 2018 року та податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № № 0023841404 та 0023851404 від 11 травня 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач не мав права проводити зазначену перевірку та виносити оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки діяльність підприємства вже була перевірена в повному обсязі, надані пояснення та їх документальні підтвердження на письмові запити Відповідача. Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення складені протиправно, тому підлягають скасуванню.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс - 2017» - задоволено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року - скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс - 2017» - задоволено.
Визнано протиправним наказ Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 06.04.2018 року № 5919 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комплектсервіс - 2017»».
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 11.05.2018 року № 0023841404 та № 0023851404
Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, задоволено частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 826/11426/18 скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2018 року № 0023841404, № 0023851404 та в частині розподілу судових витрат, а справу № 826/11426/18 в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним наказу від 06 квітня 2018 року № 5919 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комплектсервіс-2017» та залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні цих позовних вимог.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 11.05.2018 року № 0023841404 та № 0023851404.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Також Відповідачем вказано, що під час перевірки податковим органом встановлено фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «Глобалстронг», ТОВ «Метропромінвест - груп», які не містять ознак реальності господарських операцій, оскільки до перевірки Позивачем не надано товарно-транспортних накладних чи іншого документального підтвердження транспортування товару, поставленого від ТОВ «Глобалстронг» та ТОВ «Метпромінвест-груп». Крім того, контролюючий орган наголошує на відсутності у вказаних контрагентів трудових ресурсів, транспортних засобів, складських приміщень для виконання обумовленого договорами обсягу робіт та постачання товарів, та на невідповідності номенклатури придбаного та реалізованого товару.
Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДФС направляло на адресу Позивача запити від 26 січня 2017 року № 10/26-58-12-01-27 (щодо господарських відносин з ТОВ «Промтрейд компані», ТОВ «Деспіна», ТОВ «Хелантіс», ТОВ «Інгрит», ТОВ «Глобалстронг» за грудень 2016 року, далі - Запит № 1), від 29 березня 2017 року № 6799/10/26-15-14-04-04-14 (щодо господарських відносин з ТОВ «Глобалстронг» за грудень 2016 року, далі - Запит № 2), від 04 серпня 2017 року № 24325/10/26-15-14-04-04-14 (щодо господарських відносин з ТОВ «Метпроінвест-Груп» за травень 2017 року, далі - Запит № 3).
Листом № 05 від 7 лютого 2017 року Позивач надав відповідь на Запит № 1, до якої долучив: договори з додатками, акти, платіжні доручення, реєстри довіреностей, картки балансових рахунків 10, 20, 26, 28, 31, 36, 37, 63, 68, 80, 90. Крім того, Позивач наголосив, що сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва знаходяться у покупців товарів (оскільки чинне законодавство не містить обов`язкових вимог щодо наявності останніх у продавця); транспортування товарів здійснювалось або приватним транспортом представників ТОВ «Комплектсервіс-2017» або контрагентами Позивача власними силами; транспортні витрати не відносились до валових витрат.
На Запит № 2 Позивач надіслав лист № 07 від 07 квітня 2017 року, в якому зазначено, що відносини із контрагентом ТОВ «Глобалстронг» вже перевірялись контролюючим органом з тих же мотивів, тому відповідь на вказаний запит не надається.
Листом № 37 від 29 серпня 2017 року Позивач частково надав вказані у Запиті № 3 документи.
У зв`язку з ненаданням пояснень та документальних підтверджень на письмові запити від 29 березня 2017 року № 6799/10/26-15-14-04-04-14, від 4 серпня 2017 року № 24325/10/26-15-14-04-04-14 відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України ГУ ДФС прийнято наказ від 06 квітня 2018 року № 5919 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Комплектсервіс-2017».
На підставі направлення від 10 квітня 2018 року № 628/26-15-14-04-04 та на підставі наказу від 06 квітня 2018 року № 5919 посадовими особами ГУ ДФС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Комплектсервіс-2017» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Глобалстронг» за грудень 2016 року та ТОВ «Метпромінвест-груп» за травень 2017 року, за результатами якої складено акт № 409/26-15-14-04-04/38578491 від 23 квітня 2018 року.
Перевіркою встановлено порушення Позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 674109,00 грн, в тому числі за грудень 2016 року - на 384784,00 грн, за травень 2017 року - на 289325,00 грн, завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за травень 2017 року на 18959,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки Відповідачем 11 травня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0023841404, яким Позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, на 18959,00 грн;
- № 0023851404, яким Позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 1011163,00 грн, в тому числі за основним зобов`язанням - на 674109,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 337054,00 грн.
Позивачем оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, за результатом розгляду якого рішенням Державної фіскальної служби України від 04 липня 2018 року № 22439/6/99-99-11-01-01-25 вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Позивача - без задоволення.
Вважаючи вказані наказ та податкові повідомлення-рішення протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції у рішенні від 11 липня 2019 року виходив з того, що не за усіма направленими Позивачу запитами останній надав відповідні пояснення з документальним підтвердженням, що свідчить про правомірність прийняття оскарженого наказу.
По суті виявлених контролюючим органом порушень суд першої інстанції погодився з висновками акта перевірки щодо відсутності у контрагентів Позивача трудових ресурсів та основних засобів для виконання обумовленого договорами обсягу робіт та постачання товарів. Сукупність наданих ТОВ «Комплектстройсервіс-2017» документів не підтверджує реальність спірних господарських операцій.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позову, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 11 листопада 2019 року вказала, що запити ГУ ДФС від 26 січня 2017 року та від 29 березня 2017 року за своїм змістом дублюють один одного. Колегія суддів врахувала, що на перший запит Позивач надав відповідні пояснення та первинні документи. Щодо наданої Позивачем відповіді на запит від 04 серпня 2018 року колегія суддів не погодилася із висновками суду першої інстанції, що Позивач не надав пояснень по суті запиту, оскільки відповідна форма таких пояснень не передбачена вимогами чинного законодавства. Крім того, Відповідач не надав суду журнал реєстрації перевірок платника податків, на запис у якому міститься вказівка в акті перевірки. Вказане у своїй сукупності, на думку колегії суддів, вказувало на незаконність призначеної ГУ ДФС перевірки.
Щодо суті встановлених під час перевірки порушень колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 11 листопада 2019 року вказала, що складання товарно-транспортних накладних необов`язкове при укладенні договорів поставки товару. З приводу доводів контролюючого органу про придбання та реалізацію контрагентами Позивача у періоді, що перевірявся, різних за номенклатурою товарів колегія суддів зауважила, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність податкового обліку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Доводи Відповідача, що надані Позивачем акти виконаних робіт не містять деталізації господарської операції, були відхилені колегією суддів, оскільки з сукупного аналізу первинної документації можна встановити зміст та обсяг цих операцій. Надані до перевірки первинні документи не містять дефектів форми, а придбаний товар було реалізовано в подальшому іншим суб`єктам господарювання.
Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, задоволено частково.
Скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 826/11426/18 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 травня 2018 року № 0023841404, № 0023851404, в частині розподілу судових витрат, та направляючи в цій частині позовних вимог справу № 826/11426/18 на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, Верховний Суд виходив з того, що суди повинні враховувати й інші документи, що можуть складатися, виходячи із специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. Для встановлення або спростування постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі. Водночас, такого дослідження судами зроблено не було.
Задовольняючи адміністративний позов в даній адміністративній справі суд першої інстанції у рішенні від 17 січня 2022 року, яке переглядається дійшов висновку про те, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язання платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
Так, усі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій - договори, видаткові та податкові накладні, інші документи, що підтверджують отримання та використання продукції, надані податковому органу та містяться у матеріалах справи.
Проте, доводи та висновки Відповідача ґрунтуються лише на припущеннях та не мають під собою жодного документального підґрунтя або мотивування.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач на виконання вимог КАС України, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження Позивача, а відтак, не довів правомірності винесених на підставі Акту перевірки від 23.04.2018 року № 409/26-15-14-04-04/38578491 оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2020 року у даній адміністративній справі також було наголошено, що суди попередніх інстанцій не скористались наданими їм процесуальними можливостями щодо допиту відповідних посадових осіб контрагентів Позивача як свідків з метою підтвердження або спростування реальності господарських відносин з Позивачем. Такі відомості та відповідні пояснення можуть бути враховані судами при перевірці доводів контролюючого органу про відсутність або недостатню кількість у контрагентів Позивача трудових ресурсів у сукупності з аналізом того, чи вимагає специфіка відповідної операції значної кількості трудових ресурсів; чи залучались контрагентами субпідрядні організації або працівники на умовах цивільно-правових договорів для виконання відповідних робіт чи виробництва товару.
Відповідачем до суду першої інстанції було подано заяву про виклик свідка, а саме, директора ТОВ «Глобалстронг» ОСОБА_1 з метою підтвердження або спростування ведення господарської діяльності ТОВ «Глобалстронг».
Крім того, Позивачем подано пояснення щодо виклику свідків, в яких останній не заперечує проти виклику в судове засідання в якості свідків директорів контрагентів, господарські операції з якими були предметом оспорюваної у даній адміністративній справі перевірки, оскільки останні є зареєстрованими та діючими.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні від 17 січня 2022 року вказав, що враховуючи правову природу документальної перевірки, належними доказами у цій справі є документи, складені за результатами спірних господарських операцій, тобто письмові докази.
Відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На переконання суду першої інстанції, в межах дослідження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, свідчення директорів контрагентів не є належним засобом доказування у справі.
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для виклику свідків в межах предмета справи № 826/11426/18.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом неодноразово було виловлено позицію, що дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (докази в адміністративному судочинстві), встановлюються такими засобами (стаття 72 КАС України): 1) письмовими доказами (стаття 94 КАС України); речовими доказами (стаття 96 КАС України); електронними доказами (стаття 99 КАС України); 2) висновками експертів (статті 101, 112 КАС України); 3) показаннями свідків (стаття 91 КАС України).
В силу приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Отже, показання свідків є одним із засобів встановлення обставин (фактів), що мають значення для правильного вирішення справи, - доказами в широкому розумінні цього визначення.
Згідно зі статтею 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Показання свідка - це одне з найважливіших джерел доказів в адміністративному процесі, з якого суд одержує відомості (дані) про наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями п.п. 1, 4 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В контексті наведених положень, суд апеляційної інстанції має право досліджувати докази, які стосуються обставин справи.
Крім того, аналізуючи викладені вище норми КАС України та засади адміністративного судочинства, суд зобов`язаний належно з`ясовувати обставини справи, досліджувати та оцінювати докази з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Відтак, з метою повного та всебічного розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне викликати в судове засідання для допиту в якості свідків директорів ТОВ «Глобалстронг» ОСОБА_1 та ТОВ «Метпромінвест-груп» ОСОБА_2 .
За приписами ч. 3 ст. 223 КАС України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку визначеному цим Кодексом.
У п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що для повного та всебічного дослідження всіх доводів апеляційної скарги, з метою повного та об`єктивного з`ясування обставин справи й справедливого вирішення наявного між сторонами спору необхідно оголосити перерву в судовому засіданні до 10:30 год. 10 листопада 2022 року
Керуючись ст. ст. 92, 223, 241, 242, 243, 248, 321, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Викликати в судове засідання, яке відбудеться 10 листопада 2022 року о 10:30 год. в Шостому апеляційному адміністративному суді, який знаходиться за адресою: 01010, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 30, зал судового засідання № 15, для допиту в якості свідків директорів ТОВ «Глобалстронг» ОСОБА_1 та ТОВ «Метпромінвест-груп» ОСОБА_2 .
Запропонувати ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» за грудень 2016 року.
Запропонувати ОСОБА_2 надати письмові пояснення з приводу господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» за травень 2017 року.
Попередити свідків про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Оголосити перерву в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплектсервіс-2017» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень рішень до 10:30 год. 10 листопада 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.10.2022 |
Оприлюднено | 14.10.2022 |
Номер документу | 106743168 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні