Постанова

від 04.10.2022 по справі 380/18997/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/18997/21 пров. № А/857/7509/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

представник позивача: не з`явився

представник відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 380/18997/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий пласт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування рішення,

суддя в 1-й інстанції Костецький Н.В.,

час ухвалення рішення 14 год. 50 хв.,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 04.04.2022,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Новий пласт» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування рішення, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010 року№ 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007 року, виданого ТОВ «Новий пласт».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий пласт» (далі - Товариство) було власником спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007р. (далі СД №4362) на видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища піску - Лозинське 1, що знаходиться у Львівській області, Яворівському районі, м. Яворів, 1,0 км на північний захід від с. Лозино, з терміном дії спеціального дозволу до 07.09.2027 року на 20 (двадцять) років.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 № 370 (далі Наказ № 370)в п. 3 передбачено анулювати спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у Додатку 3. Відповідно до Додатку 3 до наказу Мінприроди від 03.09.2010 №370 (Витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, як підлягають анулюванню) за №5 зазначено про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, причина анулювання суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

Про існування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 № 370 позивачу стало відомо лише у 2021 році, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010 року № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007 року, виданого ТОВ «Новий пласт».

Стягнуто з Державної служби геології та надр України (Код ЄДРПОУ 37536031; 03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, 16) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий пласт» (Код ЄДРПОУ 33708989; 81000, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Яворів, вул. Маковея, буд. 62) 2270, 00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.

З висновками суду першої інстанції не погодилась Державна служба геології та надр України апелянт, просить задовольнити апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, вважає, що про порушення своїх прав позивачу було відомо ще 22.09.2010 року листом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища №27/09-1595, який був направлений позивачу. Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не спростовано факту порушення позивачем п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №865 від 22.12.1994 року.

Сторона апелянта в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибула, надіслала письмове клопотання про підтримання вимог апеляційної скарги та здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Сторона позивача направила до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому підтвердила правильність встановлених висновків суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий пласт» є власником спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007 року на видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ) родовища піску - Лозинське 1, що знаходиться у Львівській області, Яворівському районі, м. Яворів, 1,0 км на північний захід від с. Лозино, з терміном дії спеціального дозволу до 07.09.2027 року на 20 (двадцять) років.

Товариство звернулось із запитом на інформацію до Державної служби геології та надр України (далі також - Держгеонадра), (лист вих. № 14/06/21 від 14.06.2021р.), із проханням повідомити надрокористувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий пласт» про стан дії спеціального дозволу на користування надрами №4362 від 07.09.2007р. (РодовищеЛозинське 1) станом на дату звернення в Державну службу геології та надр України.

25.06.2021 року позивачем отримано відповідь Держгеонадр, оформлену листом за вих. № 9946/01/07-21 від 17.06.2021року, згідно з яким відповідно до відомостей, що обліковуються Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційним геологічний фонд України» станом на 17.06.2021 спеціальний дозвіл на користування нарами від 07.09.2007 № 4362, який було надано ТОВ «Новий пласт» строком дії 20 років з метою видобування пісків родовища Лозинське 1 у Львівській області, є анульований наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 03.09.2010. Окрім цього, листом також поінформовано позивача про те, що накази (з додатками) Держгеонадр щодо надання, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, розміщені у підрозділі «Накази Держгеонадр» розділу «Діяльність» на офіційному веб-сайті Державної служби геології та надр Україниwww.geo.gov.ua.

В подальшому на запит Товариства за вих. № 20/07/21-1 від 20.07.2021р., згідно листа вих. № 12553/01/02-21 від 29.07.2021р. відповідачем надано позивачу копію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 року № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, наданого ТзОВ «Новий пласт» з метою видобування піску Лозинського родовища Львівської області, а також копію листа Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.09.2010 року № 27/09-1595.

Відповідно до копії наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 № 370 (далі також наказ № 370)в п. 3 передбачено анулювати спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у Додатку 3.

Відповідно до Додатку 3 до наказу Мінприроди від 03.09.2010 року №370 (Витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, як підлягають анулюванню) за №5 зазначено про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, причина анулювання суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

Не погоджуючись із прийнятим наказом позивач звернувся до суду із цим позовом.

За висновками суду першої інстанції, право на користування надрами для їх видобування виникає із моменту прийняття уповноваженим органом рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами та припиняється у зв`язку із його анулюванням. Таким чином, спеціальні дозволи анулюються або за рішенням Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або за рішенням суду.

Відтак, суд приходить до висновку, що припинення права користування надрами з підстави, визначеної п. 6 ч. 1 ст. 26 Кодексу може бути здійснено двома способами:

1) шляхом прийняття органом який надав надра у користування рішення у разі згоди користувачів;

2) у судовому порядку у разі незгоди користувачів.

При цьому, суд першої інстанції вважав, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження того, що перед прийняттям оскаржуваного наказу Міністерством охорони навколишнього природного середовища України було отримано згоду ТОВ «Новий пласт» на припинення права користування надрами та не представлено доказів звернення до ТОВ «Новий пласт» з приводу отримання згоди на припинення спеціального дозволу №4362 від 07.09.2007 року з підстави, передбаченої п. 6 ч. 1 ст. 26 Кодексу України про надра.

На думку суду першої інстанції, питання про анулювання спеціального дозволу № 4362 від 07.09.2007 року могло бути здійснене виключно в судовому порядку.

Відтак, приймаючи оскаржуваний наказ в частині щодо анулювання спеціального дозволу №4362 від 07.09.2007р. без згоди позивача, відповідач фактично діяв у спосіб, що суперечить вимогам чинного на той момент законодавства, оскільки відповідачем всупереч вимог частини 2 статті 26 Кодексу України про надра не було отримано згоду ТОВ «Новий пласт» на анулювання такого дозволу та припинення користування надрами. Крім того, суд першої інстанції вважав, що позов подано з дотримання строків звернення до суду, встановлених КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема :

Згідно з пунктом 1 Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» вирішено утворити Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну екологічну інспекцію України, Державну службу геології та надр України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 391/2011, вирішено питання щодо передачівустановленомупорядкудо сфериуправлінняДержавноїслужбигеологіїта надр України зі сфериуправлінняМіністерстваекологіїтаприроднихресурсів України підприємств, необхідних для забезпечення виконання покладених на Державну службу геології та надр України функцій.

Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 391/2011, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.

Державна служба геології та надр України є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, при цьому, на думку суду апеляційної інстанції, при оцінці підстав щодо винесення оспорюваного наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 року № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, наданого ТзОВ «Новий пласт», слід використовувати нормативні акти, котрі були чинними станом на 2010 рік дату винесення оспорюваного наказу.

Згідно до ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов`язані : 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції (ч. 2).

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою (ч. 3).

Згідно до ч. 2 ст. 26 цього Кодексу право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Відповідно до пп. 9 та 10 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Згідно з пп. 12 п. 4 цього Положення Держгеонадра здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України.

З метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Держгеонадра здійснюють державний геологічний контроль, механізм проведення якого регулюється Законом України«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користування надрами припиняється в разі:

1) якщо відпала потреба в користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування;

4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, в разі незгоди користувачів - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку.

Оскаржуваний наказ, який є предметом спору у даній справі видано 03.09.2010 року.

Відносини сторін у даній справі регулюються Кодексом України про надра (даліКодексом) та положеннями Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2010 року № 596 (далі Порядок № 596).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 596 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, цей Порядок визначає процедуру надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 596 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, рішення про продовження, переоформлення, зупинення, поновлення, анулювання дозволу приймає Мінприроди на підставі рішення міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування, а у випадку, передбаченому підпунктом 8 пункту 8, - Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції.

Згідно вимог пункту 25 Порядку № 596 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, дозвіл анулюється у разі: 1) відсутності потреби у подальшому користуванні надрами; 2) відмови надрокористувача від права користування; 3) ліквідації діяльності юридичної особи або смерті фізичної особи - підприємця, що є власниками дозволу; 4) встановлення обвинувальним вироком або рішенням суду факту подачі надрокористувачем підробних документів; 5) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я людей; 6) використання надр не за призначенням; 7) визнання аукціону або конкурсу, за результатами якого був наданий дозвіл, недійсним; 8) неодноразового порушення надрокористувачем умов дозволу, угоди про умови користування ділянкою надр та законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання надр; 9) визнання дозволу недійсним у судовому порядку; 10) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлені строки; 11) вилучення в установленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр; 12) припинення робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів; 13) коли суб`єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу 180 календарних днів з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини.

Колегія суддів зазначає про те, що і п.6 ст. 26 Кодексу України про надра та п.13 пункту 25 Порядку № 596 визначають однакові умови щодо підстав анулювання дозволу на користування надрами.

Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 03.09.2010 року № 370 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4362 від 07.09.2007, наданого ТзОВ «Новий пласт» з метою видобування піску Лозинського родовища Львівської області винесений на період діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Подальші дії позивача щодо процедури отримання, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін могли бути реалізовані у контексті вимог Порядку від 30 травня 2011 року № 615.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

Застосування вимог вказаного Порядку на момент звернення до суду, є безпідставними, оскільки, на думку суду апеляційної інстанції, Державна служба геології та надр України не могла вчиняти жодних дій щодо повідомлення суб`єкта про припинення права користування надрами за фактом винесення оспорюваного Наказу №370 від 03.09.2010 року. Вказаний наказ був скерований позивачу, докази про його надіслання є долучені до матеріалів справи, що спростовує висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт повідомлення відповідача про прийняття оскаржуваного наказу та анулювання спеціального дозволу ( а.с. 29-33). Лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.09.2010 року за вих. № 27/09-1595 «Щодо анулювання спеціального дозволу № 4362», був направлений за адресою позивача за номером відправлення 0311308709278.

Твердження суду першої інстанції про те, що на копії конверту за номером відправлення 0311308709278 відсутні будь-які відомості, які дають змогу ідентифікувати отримувача такого листа, не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог Закону України «Про центральні органи державної виконавчої влади», прийнятого 17 березня 2011року, систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Долучений примірник копії конверту підтверджує відправлення 27.09.2010 року кореспонденції від Державної геологічної служби адресату за адресою ТОВ «Новий пласт» (а.с. 33).

Оцінка доказів здійснюється судом першої інстанції, шляхом витребування та огляду доказів в порядку вимог статей 80,81 КАС України.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що стороною відповідача обґрунтовано направлення повідомлення - лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.09.2010 року за вих. № 27/09-1595 «Щодо анулювання спеціального дозволу № 4362», за номером відправлення 0311308709278, який за терміном зберігання був повернутий адресату.

Відповідно до п. 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Колегія суддів надаючи оцінку правильності застосування норм процесуального та матеріального права судом першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАСУ суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ч.1 ст.7 КАСУ суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві;щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії» (Stagno v. Belgium)).

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі статті 123 КАС України, оскільки позивач був повідомлений про винесення

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

У свою чергу, пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України встановлено, що суд залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, відтак оскаржуване рішення суду, відповідно до вимог статті 319 КАС України, необхідно скасувати з одночасним прийняттям постанови про залишення позову без розгляду з наведених вище підстав.

Керуючись ч. 4 ст. ст.229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 123, 242, 250, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року у справі № 380/18997/21 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий пласт» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування рішення залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 13 жовтня 2022 року