Ухвала

від 11.10.2022 по справі 383/922/22

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/922/22

Номер провадження 1-кс/383/230/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ПП «Деніка» адвоката ОСОБА_4 ,

представника Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області клопотання начальника Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022121170000095 від 04.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Начальник Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури соняшник, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, та яка розташована за межами населеного пункту Олексіївка, на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району (бувшої Олексіївської сільської ради, Бобринецького району), Кіровоградської області, із забороною розпорядження та користування ним, з метою не допущення псування або знищення сільськогосподарської культури соняшник, а також подальшого відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням та накладення арешту на саму земельну ділянку із забороною розпорядження та користування нею, з метою не допущення псування або перетворення земельної ділянки, на якій збереглись сліди вчиненого кримінального правопорушення.

Необхідність накладення арешту слідчий пов`язує із розслідуванням кримінального провадження №12022121170000095 від 04.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив суд його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.

Представник Кетрисанівської сільської рада Кропивницького району Кіровоградської області також підтримав вказане клопотання та не заперечив проти його задоволення.

Представник ПП «Деніка» в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи на його необґрунтованість та на те, що між Кетрисанівською сільською радою та ПП «Деніка» існує господарський спір щодо поновлення договору оренди вказаної у клопотанні земельної ділянки, який розглядається відповідним судом та рішення у вказаній справі ще не набрало законної сили.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши зміст клопотання та докази на його обґрунтування, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про накладення арешту на майно виходячи з наступного.

З витягу з ЄРДР встановлено, що ВП №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області 04.10.2022 року розпочато кримінальне провадження №12022121170000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки всупереч установленому законом порядку (а.с. 6).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, перебуває у комунальній власності Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, та розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с. 11-12).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка, кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, перебуває у власності Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (а.с. 13).

Згідно копії договору оренди землі від 20.12.2010 року, який укладений між ПП «Деніка» та Бобринецькою районною державною адміністрацією щодо земельної ділянки загальною площею 75 га, ПП «Деніка» є її орендарем зі строком дії договору 10 років, та який зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди землі Бобринецького району Кіровоградської області від 21.02.2011 року (а.с.25-27).

02.04.2021 року Кетрисанівською сільською радою прийнято рішення №353 щодо затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав оренди на них на земельних торгах терміном на 7 років, серед яких знаходиться земельна ділянка кадастровий номер: 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га. (а.с. 29).

03.08.2022 року Кетрисанівською сільською радою прийнято рішення №2946 щодо відмови ПП «Деніка» у поновленні договору оренди землі загальною площею 75 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, у зв`язку з порушенням порядку поновлення договору оренди землі.

Протоколом огляду місця події від 05.10.2022 року встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподаського виробництва, та яка розташована за межами с. Олексіївка Кропивницького району Кіровоградської області, засіяна сільськогосподарською культурою соняшник, рядковим способом засівання, знаходиться на стадії стиглості, вологістю 8,7%. Земля на вказаній земельній ділянці із ознаками обробки. Огляд проводився при участі землевпорядника ОСОБА_6 та агронома ОСОБА_7 , про що останні були допитані як свідки.

Постановою ст.дізнавача ВП №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 05.10.2022 р. земельну ділянку з кадастровим номером 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно вимог ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Держава може вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів

Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Європейський суд звертає увагу на низку параметрів, яким повинні відповідати застосовані державою заходи щодо конкретних прав (наявність правових підстав для обмеження прав і свобод, що передбачає можливість обмеження права виключно в порядку, встановленому чинним законодавством; обумовленість обмеження легітимною метою; пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, яку держава намагалася досягти, запровадивши відповідне обмеження).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Міжтим,ініціатор клопотання,не навіву ньомудостатніх іналежних доказівна обґрунтування правовихпідстав накладенніарешту нанезібраний врожай,можливого розмірушкоди,наслідків такогоарешту длятретіх осіб,розумність таспівмірність обмеженняправ власності,а такожне конкретизувавдля якихсаме обставинскоєння кримінальногоправопорушення маютьзначення накладення арештусаме врожайсільськогосподарської культури, не встановлено вартості можливого врожаю.

Окрім того, врожай сільськогосподарської культури - соняшнику це категорія, що не має жодного критерію для ідентифікації його як майна, а заборона його збирати взагалі суперечить не тільки інтересам власника, а й інтересам досудового розслідування, оскільки створить загрозу загибелі врожаю.

Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого ініціатор клопотання звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на дане конкретне майно та не навів доказів існування майнової шкоди.

Тобто, у клопотанні відсутні докази наявності достатніх підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, а саме врожай сільськогосподарських культур, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно з положеннями ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури соняшник, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, та яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Щодо накладення арешту на зазначену у клопотанні земельну ділянку з кадастровим номером 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, та яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, то в цій частині клопотання підлягає задоволенню, оскільки вказана земельна ділянка визнана речовим доказом у даному кримінальному провадження, отже, відповідно до наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, існують достатні підстави вважати, що вказане майно, відповідає вимогам ст.98 КПК України, як речовий доказ, який може зберігати на собі інформацію про вчинене кримінальне правопорушення та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою збереження речових доказів, є підстави накладення арешту на вказане майно із забороною розпорядження та із обмеженням у користуванні вказаним майном після завершення виробничого циклу у 2022 році.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 94, 98, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022121170000095 від 04.10.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 197-1 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 3520880300:02:000:9019, загальною площею 75 га, розташовану на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка знаходиться у комунальній власності Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області із забороною розпорядження нею, а також обмежити користування нею, після завершення виробничого циклу у 2022 році.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений 14 жовтня 2022 року о 13 год.10 хв..

Слідчий суддя ОСОБА_1