Рішення

від 04.10.2022 по справі 547/376/21

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/376/21

Провадження №2/547/20/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року смт Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Вареник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", треті особи державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року представник ТОВ "ІПК Полтавазернопродукт" - адвокат Кротенко І.К. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", треті особи державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди, в якому просить:

- визнати недійсною угоду від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі від 12.09.2016, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053;

- скасувати рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної Світлани Сергіївни, індексний номер рішення: 40054278 від 12.03.2018 08:34:37, про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним визнанням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 на підставі договору оренди землі від 12.09.2016;

- визнати недійсним договір оренди землі від 24.04.2018, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053;

- скасувати рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Полтавської області Барановського Сергія Івановича, індексний номер: 41008765 від 10.05.2018 09:15:12, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053;

- судові витрати у справі стягнути з відповідачів пропорційно.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.09.2016 між позивачем та ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки загальною площею 4,2523 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області, кадастровий номер 5324583200:00:002:0053 було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Право оренди за даним договором зареєстроване 17.02.2017 державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Данилейко А.І., індексний номер рішення: 34005076 від 23.02.2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Тобто, укладаючи довгостроковий договір оренди землі, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» набуло право оренди на земельну ділянку за договором до 2027 року.

Однак, до закінчення строку дії договору оренди землі позивачу стало відомо від ТОВ "Райземінвест-2017" про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки на засадах оренди.

У подальшому, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіною С.С. 06.03.2018 було зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на підставі угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі (індексний номер рішення: 40054278 від 12.03.2018).

При цьому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після припинення права оренди позивача через декілька днів (10.04.2018) на спірну земельну ділянку було зареєстровано право оренди за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27.01.2018 (індексний номер рішення: 40627997 від 13.04.2018), яке було припинене 02.05.2018.

Після припинення права оренди ФОП ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку 07.05.2018 державним реєстратором Харківецької сільської ради Барановським С.І. було зареєстровано право оренди за ТОВ "Райземінвест-2017" на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018 (індексний номер рішення: 41008765 від 10.05.2018).

Позивач зазначає, що уповноважені посадові особи ТОВ «Полтавазернопродукт» не укладали 03.11.2017 угоду про розірвання договору оренди землі. Вказана угода була укладена всупереч інтересам позивача та без виявлення дійсної волі орендаря, підписана неуповноваженою особою, а тому є незаконною та підлягає визнанню недійсною.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 20.05.2021 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 18.08.2021 у клопотанні представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промислова компанія" Полтавазернопродукт" - адвоката Красносільського М.І., про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив відмовлено.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 14.09.2021 клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промислова компанія" Полтавазернопродукт" - адвоката Кротенка І.К. про витребування доказів у цивільній справі задоволено.

13.07.2021 року до суду надійшло клопотання від представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - промислова компанія «Полтавазернопродукт» адвоката Кротенка І.К. про призначення комплексної почеркознавчої та судової технічної експертизи.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 27.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» адвоката Кротенка І.К. про призначення у справі комплексної почеркознавчої та судової технічної експертизи.

Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 27.04.2022 закрито підготовче провадження по вищевказаній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду.

15.07.2021 представником відповідачів - адвокатом Бехтер Л.В. подано відзиви в інтересах обох відповідачів. У відзивах представник відповідачів проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач ще у квітні 2018 року був обізнаним про існування угоди про дострокове розірвання договору та умисно не подавав її на державну реєстрацію з метою подальшого використання земельної ділянки. Крім цього, представник відповідачів зазначала, що позивачем не надано доказів, які б могли спростувати факт підписання додаткової угоди від 03.11.2017. Вказувала на відсутність порушень порядку реєстрації припинення права оренди за позивачем та реєстрації права оренди за ТОВ «Райземінвест-2017» з боку державного реєстратора. Також представником відповідачів наголошувалось на достатності і вичерпності повноважень директора Виробничого підрозділу «Агрофірма Семенівська» ОСОБА_5 на підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди від імені позивача, а також відсутність локальних нормативно-правових актів, які б містили пряму на це заборону. Представником відповідачів зазначалось, що вище описана додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди була вільним волевиявленням сторін, а факт відсутності примірника такої угоди у позивача не може свідчити про її підробку (т. 1, а.с. 116-121).

Також представник відповідачів адвокат Бехтер Л.В. просить врахувати практику судів в аналогічних справах та долучила до відзиву: постанову Полтавського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року по справі № 551/410/19 за апеляційною скаргою ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07 серпня 2019 року у справі за позовом ТОВ «Агрофірма «імені Довженка» до ОСОБА 1, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки Олександра Вікторовича про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування рішення щодо припинення права оренди, рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 07.08.2019 у справі № 551/410/19, рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 09.12.2020 у справі № 551/1320/19, рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 10.12.2020 у справі № 551/388/19, постанову Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.11.2020 по справі № 551/410/19, де касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» залишено без задоволення, постанову Полтавського апеляційного суду у справі № 551/410/19 без змін. До відзива представником відповідача долучено копію адміністративного позову ТОВ «Райземінвест-2017» про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 322/5 від 27 січня 2021 року «Про задоволення скарги» (т. 1, а.с. 133-176) .

Крім того представником відповідачів Бехтер Л.В. 01.12.2021 було подано клопотання про приєднання доказів у справі, а саме копії висновку Ради науково-правових експертиз при Інституті держави та права ім. В.М. Корецького НАН України щодо вчинення правочинів від імені юридичної особи від 30.09.2021 № 126/166-е, копії постанов про закриття кримінального провадження від 21.07.2021, 17.08.2021, копії листа Глобинської окружної прокуратури Полтавської області від 12.08.2021, копії статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженої рішенням від 11.09.2017 (нова редакція) та доступ до Статуту на сайті Мінюсту, копії статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» затвердженої рішенням від 15.09.2019 (нова редакція) та доступ до статуту на сайті Мінюсту (т. 2, а.с. 182-184, 185-192).

З висновку науково-правової експертизи щодо вчинення правочинів від імені юридичної особи від 30.09.2021 вбачається, що у відповідь на питання замовника «Чи мав право директор ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_5 укладати угоди про припинення правових відносин з оренди землі?» експертами зазначено, що директор підрозділу згідно Положення має право відповідно до наданої довіреності вчиняти від імені товариства будь-які юридичні дії в межах відповідних повноважень. Крім того, повноваження директора визначені в Посадовій інструкції № 3 та трудовому контракті, згідно якого директор має право діяти від імені товариства, представляти його інтереси в усіх підприємствах, установах і організаціях відповідно до повноважень, наданих у довіреності від 09.09.2016. Експерти встановили, що директор ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_5 мав право укладати договори про припинення правових відносин з оренди землі відповідно до довіреності № 1142 від 09.09.2016, Статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 11.09.2017, Положення про ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 26.12.2008, контракту від 12.12.2016, посадової інструкції директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженої 20.11.2013 (т. 2, а.с.185-192).

Крім того, 08.12.2021 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідачів адвоката Бехтер Л.В, в яких остання посилається на рішення Хорольського районного суд Полтавської області від 26.11.2021 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенка Руслана Миколайовича про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі, яким у задоволенні позову відмовлено та зазначає, що оскільки обставини, встановлені судом в іншій судовій справі прямо стосуються обставин, які досліджуються Семенівський районним судом у даній справі вважає, що встановлені обставини вищезазначеним рішенням судом мають преюдиційне значення для вирішення даної справи (т. 2, а.с. 239-242, 243-252, т. 3 а.с. 1-11).

11.03.2022 представник відповідачів адвокат Бехтер Л.В долучила пояснення по справі та просила приєднати до справи копію постанови Полтавського апеляційного суду від 17.02.2022 у справі № 547/534/20, якою було скасовано рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.12.2021 в аналогічній справі №547/534/20 та відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог (т. 3, а.с. 81-90).

26.08.2021 представник позивача направив до суду додаткові пояснення по справі та долучив додаткові документи за клопотанням представника відповідачів: копію посадової інструкції менеджера з фінансового контролю, копія положення про ВП АФ «Семенівська», копію контракту ОСОБА_5 № 2 від 12.12.2016, копію посадової інструкції № 3 директора виробничого підрозділу ВП АФ «Семенівська», копію акту приймання-передачі від 28.05.09 (печатка № 3 ), а також завірену копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.07.2017, витяг з ЄДР стосовно ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка», ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/2091/21 від 20.07.2021 та постанови Верховного Суду у справах № 915/1145/17, № 920/330/18, № 522/4840/18, (т. 2 а.с. 22-29, 30-64).

Зазначив, що ТОВ «Райземінвест-2017» посилається на те, що позивачу, а також засновникам ТОВ «Астарта-Київ» було відомо про ініціативу орендодавців достроково розірвати свої договори оренди. Представник відповідача аргументує таку позицію виключно посилаючись на статтю, опубліковану у районній газеті «Вісник Семенівщини» за травень 2018 року за авторством Альони Словцової. Відомості викладені у статті газети не містять посилань на конкретні факти або висловлювання чи заяви посадових осіб ТОВ «Астарта-Київ», ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» або ВП АФ «Семенівська», які підтверджували позицію ТОВ «Райземінвест-2017», та які можна було б об`єктивно перевірити та з яких можна було встановити дійсні обставини справи.

Вищевказана стаття, яка обпублікована в газеті «Вісник Семенівщини» не має доказів достовірності зазначених в ній обставин, має виключно характер оціночного судження, тому не є належним доказом в розумінні ЦПК для підтвердження заперечення відповідача. Жодного належного і достовірного доказу того, що позивачу було відомо про ініціативу ОСОБА_1 достроково розірвати договір оренди спірної земельної ділянки не надано.

На спростування тверджень відповідачів зазначив, що директор ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_5 був призначений на посаду директора виробничого підрозділу на підставі контракту № 2 від 12.12.2016, згідно якого директор зобов`язувався здійснювати управління підрозділом в межах повноважень, наданих Положенням про ВП, в тому числі організовувати вчасне укладання (переукладання) договорів оренди, а також знаходити земельні ділянки з можливістю оренди. Представник позивача наголошує, що ОСОБА_5 не мав повноважень зменшувати земельний банк, а п.4.5 ст. 4 вказаного Положення передбачено, що ВП АФ «Семенівська» не має право самостійно розривати будь-які договірні відносини. Крім того, представник позивача наголосив на неправомірності реєстрації припинення права оренди позивача на спірну земельну ділянку, вказуючи, що у довіреності ОСОБА_5 були відсутні повноваження на припинення договорів, відповідно правочин укладений з перевищенням повноважень, натомість державний реєстратор не переконався у наявності повноважень ОСОБА_5 на укладення договору при реєстрації спірного правочину. Наказами Мінюсту України від 27.01.2021 скарги позивача на дії державного реєстратора були задоволені, чим зайвий раз підтверджується факт неправомірності реєстрації припинення інших речових прав за позивачем та реєстрації інших речових прав за відповідачем ТОВ «Райземінвест-2017». Вказав, що аналіз розділу 2 «Обов`язки директора» контракту вказує на те, що ОСОБА_5 не мав жодних повноважень підписувати таку угоду. ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» жодних дій щодо схвалення такого правочину (угоди про розірвання договору оренди землі) не вчиняло, підтвердженням чого, серед іншого є та обставина, що позивач земельну ділянку не повернув, продовжував здійснювати виробництво (вирощування сільськогосподарської продукції) на земельній ділянці та сплачувати орендну плату землевласнику за користування такою ділякою. ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» не мало наміру припиняти договір оренди, укладений до 2024 року і не мало волевиявлення на дострокове припинення договору оренди. Тому у будь-якому разі ОСОБА_5 ані установчими документами позивача, ані довіреністю, ані трудовим договором (контрактом) не був наділений повноваженнями підписувати угоду про розірвання договору оренди землі від імені ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт». Дії ОСОБА_5 , направлені на розірвання договору оренди землі від імені ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» вчинені поза межами його повноважень, є неправомірними, а відповідна угода про розірвання договору оренди землі б/н без наступного її схвалення товариством підлягає визнанню недійсною. Розірвання договору оренди ОСОБА_5 вчинялось не в інтересах позивача, а на шкоду ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» і на особисту користь самого ОСОБА_5 як засновника і керівника ТОВ «Райземінвест-2017», що суперечить самій сутності представництва. Тому вказав, що відповідачі невірно посилаються на відсутність обмежень повноважень у директора ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» згідно Статуту станом на 2017 рік, оскільки ОСОБА_5 ніколи не займав посаду директора ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», а був лише директором структурного підрозділу юридичної особи. Не знайшло свого підтвердження і посилання представника ТОВ «Райземінвест-2017» на те, що від ОСОБА_5 укладені угоди про розірвання договорів оренди були передані наступному керівнику ВП АФ «Семенівська», оскільки в матеріалах справи відсутні документи про передачу цих документів на дату звільнення ОСОБА_5 або на будь-яку іншу дату наступному керівнику - Миговичу В.Я.

Факт неправомірності прийнятого державним реєстратором рішення про припинення права оренди ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", яке призвело до порушення права оренди позивача, яке охороняється та гарантується законом на рівні з правом власності, підтверджується, виходячи з порушення державним реєстратором вимог статей 10,18,23,24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 12,14 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127. Оскільки рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права (права оренди/користування) на спірну земельну ділянку за ТОВ «Райземінвест-2017» прийнято в результаті незаконного припинення права оренди ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» воно підлягає скасуванню як таке, що випливає з факту скасування незаконного рішення.

Зазначив, що представник ТОВ «Райземінвест-2017» невірно посилається на правові висновки рішень Шишацького районного суду Полтавської області у справах № 551/410/19 від 07.08.2019 року, № 551/1320/19 від 09.12.2020 року та № 551/388/19 від 10.12.2020, постанов Полтавського апеляційного суду від 25.02.2020 по справі № 551/410/19 від 24.03.2021 по справі № 551/388/19, постанови Верховного Суду від 02.11.2020 по справі № 551/410/19. Вказав, що зазначені рішення не заслуговують на увагу суду, оскільки в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд не повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в рішенні місцевого суду та суду апеляційної інстанції, а також в зазначених судових рішеннях застосовувались норми права не в аналогічних правовідносинах.

16.02.2022 представником позивача Кротенком І.К. було направлено клопотання про долучення до матеріалів справи постанов Верховного Суду від 23.09.2020 по справі № 544/35/18, від 11.12.2019 по справі № 220/1588/18, від 26.06.2019 по справі №193/344/17 (т. 3, а.с. 33-45).

16.02.2022 представником позивача Кротенком І.К. направлено до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме копії листів ТОВ «Райземінвест-2017» до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» про не проведення польових робіт (т. 3, а.с. 46-58).

Представник позивача Кротенко І.К. в судове засідання не з`явився, клопотанням від 29.09.2022 просив розглянути справу без участі представника позивача та позов задовольнити.

Відповідачі ТОВ «Райземінвест-2017» та ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлялися в порядку ч. 5 ст. 130 ЦПК України шляхом направлення судової повістки їх представнику адвокату Бехтер Л.В. на її електронну адресу, зазначену представником в своїх клопотаннях, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 про підключення її до підсистеми «Електронний суд» (т. 1, а.с. 180).

Відповідно до ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

В судове засідання 04.10.2022 представник відповідачів Бехтер Л.В. не з`явилась, клопотань про відкладення даного судового розгляду чи клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, до суду не надходило. Представник відповідачів повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки на електронну адресу Бехтер Л.В. , зазначену нею у клопотання про підключення до підсистеми «Електронний суд» та інших наданих до суду клопотаннях.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив рішення про розгляд справи за відсутності відповідачів та їх представника.

Треті особа державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський С.І. та ФОП ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, повідомлені шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання на офіційному сайті судової влади.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, надані суду оригінал журналу вхідної кореспонденції ВП АФ «Семенівська» за 2016-2017 роки, прошитий та пронумерований, скріплений печаткою та підписом ОСОБА_5 , нотаріально засвідчену копію Статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в редакції від 11 вересня 2017 року, допитавши свідків, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач у справі ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» є юридичною особою, а Виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» є філією цього Товариства, не є юридичною особою, здійснює діяльність від імені Товариства та діє на підставі затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» положення від 26.12.2008 (т. 2, а.с. 47-49).

Директором виробничого підрозділу Агрофірми «Семенівська» був призначений ОСОБА_5 за трудовим договором (контрактом) № 2 від 12.12.2016 (т. 2, а.с. 50-52).

ОСОБА_5 здійснював свою діяльність в межах повноважень, визначених трудовим договором (контрактом), Положенням «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» Статутом ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», посадовою інструкцією директора та довіреністю від 09.09.2016.

Довіреністю від 09.09.2016 позивач уповноважив директора ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_5 представляти підрозділ та інтереси товариства в органах нотаріату, інших державних, громадських та комерційних підприємствах, установах і організаціях з питань:

- укладання та підписання договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення та з питань реєстрації права користування такими земельними ділянками;

- укладання та підписання договорів оренди майна, яке було розпайоване між бувшими членами колективних сільськогосподарських підприємств та знаходяться на колективній власності осіб, що мають свідоцтва про право на майновий пай, а також з питань укладення та підписання договорів схову та купівлі такого майна;

- укладання та підписання договорів купівлі права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та оформлення прав власності Товариства на такий майновий пай;

- укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством України, з урахуванням обмежень до 45000,00 (сорока п`яти тисяч гривень);

- у відносинах з юридичними та фізичними особами щодо всіх інших дій, пов`язаних з цією довіреністю.

Для цього представнику позивач надав право підписувати договори оренди земельних ділянок чи земельних часток (паїв) від імені орендаря та інші будь-які документи, які пов`язані з оформленням та реєстрацією таких договорів. Також ОСОБА_5 мав право на укладення та підписання з юридичними та фізичними особами України господарських угод, в тому числі, купівлі-продажу, постачання, спільної діяльності, здійснювати інші угоди, передбачені законодавством, з урахуванням обмежень 45 000,00 грн. Крім цього, ОСОБА_5 був уповноважений організовувати та контролювати здійснення документообігу в ВП АФ «Семенівська», а також вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю та з функціональними обов`язками директора виробничого підрозділу. Довіреність дійсна до 09.09.2018.

Згідно положень трудового договору (контракту) № 2 від 19.12.2016 р. ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_5 , як директор ВП, зобов`язується забезпечувати ефективне використання та збереження майна товариства.

Права та обов`язки сторін регулюються цим контрактом, Положенням про ВП, Статутом ТОВ, а також чинним законодавством України про працю.

Директор зобов`язаний безпосередньо організовувати вчасне укладання (переукладання) договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами-орендодавцями, а також контролювати реєстрацію укладених договорів оренди землі та оформлення супутніх документів, необхідних для здійснення такої реєстрації щодо земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ВП Товариства.

Крім цього, директор зобов`язаний знаходити земельні ділянки з можливістю оренди товариством та сприяти укладенню договорів оренди відповідних земельних ділянок та їх реєстрації, а також організовувати збереження й ефективне використання майна та земельного банку, що знаходиться в користуванні ВП Товариства.

Пунктом 3.1., зокрема, передбачено, що для задоволення інтересів ВП та вирішення питань, пов`язаних з діяльністю ВП, директор ВП має право укладати господарські та інші договори згідно чинного законодавства України та в межах повноважень, визначених статутом Товариства та Довіреністю, виданою Генеральним директором Товариства (т. 2 а.с. 50-52).

Згідно Положення «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», затвердженого 26.12.2008 загальними зборами учасників ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», підрозділ не є юридичною особою, діє на підставі затвердженого Положення та здійснює діяльність від імені Товариства.

Пунктом 4.4. Положення передбачено, що він не має права, зокрема, самостійно розривати будь-які договірні відносини. Підрозділ використовує майно, надане йому Товариством, в тому числі орендовані земельні ділянки. Керівником підрозділу є директор, який призначається Генеральним директором Товариства та діє на підставі довіреності. Директор здійснює оперативне керівництво, укладає на підставі довіреності угоди з юридичними та фізичними особами та діє від імені Товариства в межах повноважень, визначених Положенням та виданої йому довіреності. Директор зобов`язаний, зокрема, додержуватись положень Статуту Товариства, цього Положення та повноважень, наданих йому довіреністю, а також своєчасно інформувати керівництво Товариства про зміни у діяльності Підрозділу, які можуть негативно вплинути на інтереси Товариства (т. 2, а.с. 47-49).

В посадовій інструкції № 3 директора ВП АФ «Семенівська», затвердженій Генеральним директором ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» Мацаком Ю.І. від 20 листопада 2013 року вказано, що директор ВП, зокрема, здійснює господарське управління майном виробничого підрозділу без права його відчуження, представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами. При цьому директор має право на підставі довіреності, виданої генеральним директором товариства, діяти від імені товариства, представляти його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, у відносинах з юридичними та фізичними особами, підписувати та візувати документи в межах свої компетенції. В графі «З інструкцією ознайомлений та зобов`язуюсь виконувати» мається підпис ОСОБА_5 (т. 2, а.с. 53-54).

Суд не приймає заперечення представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо відсутності підписів ОСОБА_5 на вказаних нормативних актах та відповідно відсутності обов`язку діяти у відповідності до зазначених приписів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в трудовому контракті мається посилання на регулювання трудових відносин згідно Статуту Товариства та Положення «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», суд вважає, що ОСОБА_5 був цілком обізнаним про коло своїх повноважень.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053, площею 4,2523 га, яка розташована на території Криворудської сільської ради Семенівського району (нині - Кременчуцького) Полтавської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

12.09.2016 між позивачем та ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки загальною площею 4,2523 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області, кадастровий номер 5324583200:00:002:0053 було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Право оренди за даним договором зареєстроване 17.02.2017 державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Данилейко А.І., індексний номер рішення: 34005076 від 23.02.2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Тобто, укладаючи довгостроковий договір оренди землі, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» набуло право оренди на земельну ділянку за договором до 2027 року.

Однак, до закінчення строку дії договору оренди землі позивачу стало відомо від ТОВ "Райземінвест-2017" про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки на засадах оренди.

У подальшому, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіною С.С. 06.03.2018 було зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на підставі угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі (індексний номер рішення: 40054278 від 12.03.2018).

При цьому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після припинення права оренди позивача 10.04.2018 на спірну земельну ділянку було зареєстровано право оренди за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27.01.2018 (індексний номер рішення: 40627997 від 13.04.2018), яке було припинене 02.05.2018.

Після припинення права оренди ФОП ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку 07.05.2018 державним реєстратором Харківецької сільської ради Барановським С.І. було зареєстровано право оренди за ТОВ "Райземінвест-2017" на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.04.2018 (індексний номер рішення: 41008765 від 10.05.2018).

Судом також встановлено, що ТОВ «Райземінвест-2017» було створене ОСОБА_5 19.12.2017 року, коли він ще перебував у трудових відносинах з позивачем, тобто всупереч вимогам п. 6.1 трудового договору, ОСОБА_5 взяв участь у створенні господарського товариства - прямого конкурента позивача.

Наказом генерального директора від 04.01.2018 ОСОБА_5 був звільнений з посади директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» за власним бажанням.

З витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" було зареєстроване 19.12.2017, при чому одним із засновників та керівником цього товариства є ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 40 зв.ст.).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказала суду, що вона з 2012 року працює фахівцем по роботі з пайовиками ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», у жовтні 2017 була звільнена, у січні 2018 року була поновлена на роботі. Про дострокове розірвання договору оренди пайовики, в тому числі ОСОБА_1 не зверталися, про масові невдоволення орендодавців свідок не чула, у 2017 році до 31 грудня проводилися виплати пайовикам. До кінця 2017 року випадків дострокового розірвання договорів оренди не було. Будь яка заява пайовиків, яка надходила до підрозділу реєструвалася в журналі вхідної кореспонденції секретарем директора ОСОБА_9 , потім її візував ОСОБА_5 . Відповідачу виплачувалась орендна плата належним чином, про наміри розірвати договір з ОСОБА_1 їй не повідомляли. Бланки договорів оренди розроблялись юридичним відділом позивача, підрозділ не мав права вносити зміни в договори. Серед затверджених бланків не було шаблонів угод про розірвання договору оренди.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 вказав суду, що він працював в ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на посаді фахівця з інформаційних систем з 2015 року до січня 2017 року, з січня по листопад 2017 року працював фахівцем по роботі з пайовиками, в обов`язки якого входили укладення договорів оренди землі, потім звільнився, а з травня 2018 року знову прийнятий на роботу до ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт». В 2017 році до його обов`язків входила комунікація з пайовиками, підготовка договорів оренди, сканування документів по справах пайовиків в програмі 1С. Зазначив, що серед шаблонів договорів, які використовували працівники підрозділу, не було угоди про розірвання договору. Після укладення договорів та їх реєстрації, оригінали договорів передавались до центрального офісу. Без внесення договору в 1С він не передавався в архів. Договори розривались тільки у випадку, якщо закінчився строк їх дії та орендодавець звертався з відповідною заявою. Про розірвання договору ОСОБА_1 не зверталася, про такі наміри теж не повідомляла. Заяви пайовиків вносились до журналу вхідної кореспонденції. Заяв на розірвання договору ні разу не надходило за період роботи свідка. Про збори пайовиків у 2017 йому нічого невідомо, масові черги пайовиків до кабінету директора на розірвання договорів не бачив. Розрахунок здійснювався відповідно договору до кінця поточного року. У 2018 році стало відомо про розірвання договору ОСОБА_1 після отримання листа з вимогою не обробляти землю.

Як вбачається з угоди про розірвання договору оренди землі від 03.11.2017, укладеної між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності від 09.09.2016, сторони за взаємною згодою домовилися розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053, претензій один до одного не мають, угода складена у 2 (двох) примірниках (т. 2, а.с. 104 зв.ст).

Того ж дня було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_1 від 03.11.2017 (т. 2, а.с. 104).

З журналу вхідної кореспонденції ВП АФ «Семенівська» на 2016- 2017 роки вбачається, що будь-яких заяв від орендарів, в тому числі від ОСОБА_1 про наміри розірвати договір оренди не надходило, претензій щодо неналежного виконання умов договору оренди також. (т. 1, а.с. 24-37).

ОСОБА_1 згідно договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 виплачено орендну плату за 2017 рік 13018,35 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» № 497 від 06.05.2021 (т. 2, а.с. 44). Дана довідка підписана менеджером з фінансового контролю ОСОБА_11 в межах повноважень, визначених посадовою інструкцією № 102 від 02 жовтня 2020 року. Сумнівів у достовірності даної довідки суд не вбачає.

Згідно посадової інструкції менеджер з фінансового контролю здійснює функціональне керівництво над фінансовим відділом, економічним відділом та бухгалтерською службою підприємства в цілому; організовує управлінський облік результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій і контролює економне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереження власності підприємства; формує у відповідності із законодавством про бухгалтерський облік облікову політику підприємства; у межах своєї компетенції приймає рішення, підписує та візує документи позивача.

Крім того, на підтвердження отримання відповідачем орендної плати за клопотання представника відповідачів представниками позивача надано копії відомостей реалізації власниками земельних ділянок, копії відомостей на виплату готівки та копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і, сум утриманого з них податку (1ДФ) (т. 2, а.с 118-130, 148-156).

З довідки ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» № 498 від 06.05.2021 вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 у 2017 вирощувався цукровий буряк, у 2018 та 2019 році планувалось подальше використання цієї земельної ділянки (т. 1, а.с. 24).

Дана довідка судом взята до уваги на підтвердження того факту, що позивач не мав наміру розривати договір оренди земельної ділянки, щодо суми збитків чи упущеної вигоди оцінка судом не надавалась, оскільки такі обставини не були предметом спору.

З витягу з ЄРДР від 12.04.2018 вбачається, що за заявою ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» до реєстру внесено відомості щодо вчинення колишнім директором ВП АФ «Семенівська» ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Представником відповідача ТОВ «Райземінвест-2017» Бехтер Л.В. було долучено

постанову про закриття кримінального провадження від 17.08.2021, гідно якої кримінальне провадження, зареєстроване у ЄРДР за № 42021172010000026 від 22.07.2021, за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (т. 2, а.с. 195-196) та від 21.07.2021 року про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР № 12018170320000121 від 12.04.2017 на підставі абзацу 14 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 190 та ч. 1 ст. 358 КК України (т.2, а.с. 193-194).

Згідно відповіді керівника Глобинської прокуратури Полтавської області адвокату Бехтер Л.В. від 12.08.2021 №50-2342вих-21 за результатами досудового розслідування кримінального провадження№ 12018170320000121 від 12.04.2017 14 та 21 липня приймалися рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 та абзацу 14 КПК україни. Вказані рішення слідчого скасовані з підстав їх невідповідності вимогам КПК України (т. 2, а.с. 197).

Наказом Міністерства юстиції України № 322/5 від 27.01.2021 на підставі Висновку Колегії МЮУ з розгляду скарг від 11.01.2021 частково задоволено скаргу ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та скасовано рішення, прийняті приватним нотаріусом Доценком А.М. 22.07.2020 та 29.07.2020 щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно. При цьому, з вказаного Висновку від 11.01.2021 вбачається, що приватним нотаріусом Доценком А.М. прийнято рішення на підставі додаткових угод про розірвання договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок та скаржником (ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт»). Додаткові угоди від імені скаржника підписані ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності від 09.09.2016. Водночас, при прийнятті рішень приватним нотаріусом Доценком А.М. не було зупинено розгляд заяв та не витребувано довіреності від 09.09.2016, відомості щодо якої зазначені в додаткових угодах. Таким чином, приватним нотаріусом не було перевірено повноваження ОСОБА_5 на підписання угод про розірвання договорів оренди землі. Крім того, у п.п. 11, 12 вказаного висновку встановлено, що зі змісту довіреності від 09.09.2016 встановлено відсутність повноважень ОСОБА_5 на підписання угод про дострокове припинення договорів оренди скаржника на земельні ділянки. Таким чином, рішення прийняті приватним нотаріусом Доценком А.М. з порушенням вимог законодавства, оскільки подані документи не давали змоги встановити припинення права оренди з ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» (т. 1 а.с. 45-47).

За змістом наданої довіреності ОСОБА_5 був уповноважений на укладення та підписання від імені орендаря - ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» саме договорів оренди земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення та інших документів, пов`язаних з оформленням та реєстрацією таких договорів, а його трудові обов`язки, як директора виробничого підрозділу АФ «Семенівська», полягали в організації збереження та ефективного використання земельного банку, що знаходиться у користуванні позивача.

Згідно з частиною першою, третьою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (частина третя статті 244, стаття 246 ЦК України).

Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Обсяг таких повноважень визначається сукупністю чітко визначених юридичних дій, які належить вчиняти представнику в інтересах довіреної особи.

Як вбачається з довіреності від 09.09.2016, на підставі якої діяв, укладаючи оспорювану угоду про розірвання договору оренди землі ОСОБА_5 , її зміст містить чіткий перелік юридичних дій, які він мав вчиняти від імені ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» у спірних правовідносинах, а саме - укладення та підписання договорів оренди землі. І такий перелік не може широко тлумачитися.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка є в загальному доступі, ОСОБА_5 не був засновником, керівником чи підписантом ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», тобто межі його повноважень як представника юридичної особи визначалися саме довіреністю, з якою інша сторона мала ознайомитись.

Повноваженнями на розірвання договорів оренди землі, як окремо визначеного правочину, від імені позивача ОСОБА_5 не був наділений.

Суд не може погодитись із доводами представника відповідачів Бехтер Л.В. про те, що довіреність, на підставі якої ОСОБА_5 діяв від імені позивача, розширює коло його повноважень у порівнянні із самим Положенням та надає можливість укладати будь-які угоди до договорів оренди землі, у тому числі і угоди про їх розірвання, оскільки п. 7.4. Положення передбачено, що директор виробничого підрозділу на підставі довіреності, наданої Генеральним директором ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», укладає з юридичними та фізичними особами угоди та діє від імені ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в межах повноважень, визначених вказаним Положенням.

Суд не бере до уваги долучені представником ТОВ «Райземінвест-2017» судові рішення Шишацького районного суду Полтавської області у справах № 551/410/19 від 07.08.2019 року; № 551/1320/19 від 09.12.2020 року та № 551/388/19 від 10.12.2020 року, постанов Полтавського апеляційного суду від 25.02.2020 року у справі № 551/410/19 та від 24.03.2021 року по справі № 551/388/19, постанови Верховного Суду від 02.11.2020 року по справі № 551/410/19, оскільки в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПУК України суд не повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в рішеннях місцевого суду та апеляційної інстанції, а щодо постанови Верховного Суду від 02.11.2020 року по справі № 551/410/19 - зазначене судове рішеннях прийняте не в аналогічних правовідносинах (відсутня тотожність умов застосування правових норм (зокрема, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин, обставин справи, доказів, тощо).

ТОВ «Райземінвест-2017» помилково посилається на те, що ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» ( яка є позивачем у вище зазначеній справі) є структурним підрозділом ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт». ТОВ «Агрофірма «ім. Довженка» є самостійною юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, код ЄДРПОУ 03770394 (т. 1, а.с. 233). Оспорювана в даній справі угода про розірвання договору оренди землі була укладена генеральним директором підприємства.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію позовної заяви ТОВ «Райземінвест-2017» до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 322/5 від 27.01.2021 року «Про задоволення скарги».

Під час розгляду справи встановлено, що за наслідками розгляду вказаного позову у справі № 440/2091/21 ухвалою від 20.07.2021 останній був залишений без розгляду за клопотанням позивача.

Суд не бере до уваги додаткові пояснення представника відповідачів адвоката Бехтер Л.В. щодо преюдиціального значення обставин, встановлених рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 26.11.2021 року у справі № 547/1161/20, оскільки, по перше, відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов`язковою для суду, по друге - під час розгляду справи встановлено, що за наслідками апеляційного перегляду дане рішення скасовано.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на зазначене суд не примає до уваги висновки, викладені в постанові Полтавського апеляційного суду від 17.02.2022 у справі № 547/534/20.

Суд не бере до уваги аргументи представника відповідачів щодо встановлення достатніх повноважень ОСОБА_5 для укладання угод про розірвання договорів висновком науково-правової експертизи від 30.09.2021, оскільки у відповідповідності до положень ст.114 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Інші випадки подання висновку експерта у галузі права не передбачені.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що довіреність видана ОСОБА_5 складена таким чином, що вона не може розширювати його повноваження, оскільки для розширення повноважень ОСОБА_5 необхідно було б вносити зміни в текст Положення.

Зайвим свідченням перевищення повноважень ОСОБА_5 при укладенні угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди з ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» є Наказ Міністерства юстиції України № 322/5 від 27.01.2021 та висновок Колегії МЮУ з розгляду скарг від 11.01.2021, з яких слідує, що зі змісту довіреності від 09.09.2016 встановлено відсутність повноважень ОСОБА_5 на підписання угод про дострокове припинення договорів оренди скаржника на земельні ділянки, який є чинним.

Отже, діючи у порушення вимог статті 13 ЦК України, ОСОБА_5 на власний розсуд розширив межі наданих йому повноважень та у власних інтересах вчинив правочин, який не відповідає волевиявленню орендаря. Зазначене є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 522/4840/18. Так, в даній справі Верховний Суд встановивши, що довіреність на підставі якої було вчинено оспорюваний правочин, не містить визначених повноважень представника на укладення окремо визначеного договору дійшов правового висновку, що укладаючи оспорюваний договір, представник з власної ініціативи розширила межі наданих їй повноважень, що є підставою для визнання такого правочину недійсним згідно з положеннями статей 203, 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Положеннями ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин може вважатися схваленим довірителем, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Аналогічні висновки сформульовано у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-2363цс16, постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 760/20585/18)

Отже, для встановлення недійсності правочину необхідним є доведення юридичною особою, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається зі змісту додаткової угоди, яку підписував відповідач ОСОБА_1 зазначено, що ОСОБА_5 діє на підставі довіреності.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

На цьому також наголошував Верховний Суд щодо застосування ч. 3 ст. 92 ЦК України у подібних правовідносинах у постанові від 12.06.2018 по справі №927/976/17, з якої слідує, що в такому випадку господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З тексту самої угоди від 03.11.2017, яку ОСОБА_1 читала та підписувала, вбачається, що ОСОБА_5 діяв на підставі довіреності від 09.09.2016, якою прямо не передбачено його право підписувати договори про розірвання договорів оренди землі.

Тобто спірна угода від 03.11.2017 містить чітке застереження про підписання її особою, яка діє на підставі довіреності (тобто представником), яка встановлює обсяг повноважень зазначеної особи.

Отже небажання останньої перевірити повноваження представника за довіреністю не може свідчити про те, що вона не була обізнана про обмеження повноважень ОСОБА_5 на розірвання договору оренди землі, адже відомості щодо керівника і підписантів від імені товариства розміщені у відкритому доступі.

Припущення про те, що сторона з якою укладено угоду знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відокремленого підрозділу повноважень на укладення угоди ґрунтується на її обов`язку перевіряти такі повноваження, а відповідач, маючи достатній обсяг цивільної дієздатності, таких дій не вчинила.

Крім цього, принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) вимагає від учасників цивільних відносин діяти відповідно до певного стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (стаття 12 ЦК України) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 яка 03.11.2017 уклала угоду про розірвання договору оренди землі від 12.09.2016, отримавши від ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» земельну ділянку самостійно не займалася її обробітком, ще до реєстрації розірвання договору оренди з позивачем, 27.01.2018 уклала договір оренди землі з ФОП ОСОБА_7 , який було розірвано 02.05.2018 , а 24.04.2018 уклала договір оренди землі на спірну земельну ділянку з ТОВ «Райземінвест-2017», державна реєстрація якого була здійснена 07.05.2018, тобто розірвання договору оренди з позивачем відбувалось лише для того щоб у подальшому передати земельну ділянку в користування ТОВ «Райземінвест 2017».

Зазначене свідчить про недобросовісну, суперечливу поведінку орендодавця.

Жодних доказів, які б свідчили про волевиявлення ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на припинення земельних правовідносин із ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Разом із тим судом встановлено та вбачається з наданих доказів, що ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» продовжило користуватися спірною земельною ділянкою та виплачувати орендодавцю ОСОБА_1 орендну плату за користування орендованою землею. Дізнавшись про існування спірної угоди від 03.11.2017, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» звернулось із заявою до правоохоронних органів про вчинення злочину (т. 1 а.с. 40 зв. стор.)

З досліджених положень Статуту ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», Положення про ВП АФ «Семенівська», посадової інструкції № 3 директора ВП АФ «Семенівська», трудового договору (контракту) ОСОБА_5 та довіреності від 09.09.2016 вбачається, що інтерес ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» полягав у збільшенні земельного банку шляхом укладення договорів оренди з землевласниками та здійснення ефективної господарської діяльності шляхом обробітку орендованих земель та вирощування сільськогосподарських культур. В жодному з вказаних документів не зазначено про інтерес позивача на розірвання укладених договорів оренди та зменшення земельного банку, оскільки це може призвести до зниження прибутків та потенційно спричинити банкрутство і ліквідацію товариства.

Дії сторін такого договору свідчать про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

Додатковим свідченням того, що позивач не мав намір достроково розривати у листопаді 2017 року укладений з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки є те, що право оренди за даним договором було зареєстроване позивачем лише в лютому 2017 року, у зв`язку з чим останній поніс додаткові витрати у зв`язку з реєстрацією договору оренди землі.

Крім того, за клопотанням позивача у відповідачки ОСОБА_1 було витребувано оригінал угоди від 03.11.2017. Однак відповідачкою оригіналу оспорюваної угоди суду не надано.У зв`язку з відсутністю оригіналу даної судом було відмовлено позивачу у призначенні у справі комплексної судової почеркознавчої та судово технічної експертизи документів щодо встановлення дати укладення угоди.

Представник відповідачки Бехтер Л.В. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що у відповідачки відсутній оригінал оспорюваної угоди від 03.11.2017, оскільки з моменту укладання угоди пройшло багато часу, угода у неї відсутня, так як остання не зобов`язана її зберігати. Також у своєму відзиві представник відповідачів зазначила, що у позовній заяві позивач не повідомляє та не надає до позовної заяви доказів про безпідставне зникнення певних документів у позивача або їх викрадення, тоді як позивач має навести обставини і умови, при яких ним не було належним чином вконторольовано процес зберігання документів та хто саме із працівників позивача допустив знищення ( викрадення), пропажу таких документів.

Аргументи представника відповідачів щодо ненадання позивачем доказів викрадення чи знищення документів, зокрема, оригіналів примірників угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок (паїв) спростовані в судовому засіданні представниками позивача, які стверджували, що такі угоди відсутні у позивача, оскільки позивач не мав наміру достроково розривати договори оренди з пайовиками те не укладав таких угод, підтверджені показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , які в силу свої посадових обов`язків повинні були працювати з такими угодами ( готувати на підставі розроблених шаблонів проекти угод, сканувати укладені угоди та вносити їх в базу 1С).

Відповідно до матеріалів реєстраційної справи, наданих суду державним реєстратором виконавчого комітету Пришибської сільської ради Зеленцовою О., в матеріалах реєстраційної справи також відсутній оригінал угоди про розірвання договору оренди від 03.11.2017 в паперованому вигляді щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 (т. 2, а.с. 102-104).

Верховний Суд, у постанові від 26.06.2019 у справі № 193/344/17 зазначив наступну позицію:

«…Встановивши, що ОСОБА_1 заперечувала факт підписання додаткової угоди від 01 травня 2014 року до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2009 року № 66, врахувавши ухилення відповідача від надання на вимогу суду оригіналу спірної додаткової угоди, а також відсутність реєстраційної справи в архівних документах Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, що унеможливлює проведення судової почеркознавчої експертизи, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не спростував доводи позивача про відсутність її волевиявлення на укладання спірної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки…».

Тобто відсутність оригіналу угоди від 03.11.2017 є додатковим підтвердженням відсутності волевиявлення позивача на розірвання договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_1 ..

Отже, суд погоджується з доводами позивача про відсутність волевиявлення ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на укладення цієї спірної угоди.

Як вбачається з проаналізованих документів, розірвання договору оренди ОСОБА_5 вчинялось не в інтересах позивача, а на шкоду ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» і на особисту користь самого ОСОБА_5 як засновника і керівника ТОВ «Райземінвест-2017» що суперечить самій сутності представництва.

Судом не досліджувались долучені до відзиву на позовну заяву копії газетних матеріалів, оскільки вони надані в копіях неналежної якості, що позбавило суд можливості їх дослідити.

Судом не взято до уваги докази - копії листів ТОВ «Райземінвест-2017» до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» про не проведення польових робіт (т. 3, а.с. 47-57) оскільки останні подані поза межами строку, визначеного ч.8 ст.83 ЦПК України без обгрунтування неможливості надати їх в строк, визначений цивільним процесуальним кодексом.

З огляду на наведене, судом встановлено факт перевищення повноважень ОСОБА_5 при укладенні угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди з ОСОБА_1 , якій було відомо, що останній діє на підставі довіреності, вчинення ОСОБА_5 дій всупереч інтересам довірителя, відсутність волевиявлення позивача на укладення такої угоди, а відтак позовна вимога про визнання угоди від 03.11.2017 недійсною підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про скасування рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної С.С. про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) припинення права оренди ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053, суд виходить з наступного.

На момент здійснення даної реєстраційної дії законодавство про реєстрацію речових прав на нерухоме майно містило прямі вимоги до державних реєстраторів щодо перевірки правоздатності та дієздатності фізичних та юридичних осіб, їх представників, а саме, п. 57-1 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 передбачено, що для державної реєстрації прав, що набувається не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, також подаються документи, що визначають обсяг цивільної правоздатності, дієздатності фізичних та юридичних осіб, а також обсяг повноважень представника фізичної або юридичної особи.

Обсяг цивільної правоздатності та дієздатності визначається, а повноваження представника перевіряються щодо особи, якій належить нерухоме майно на певному речовому праві, та щодо особи, яка набуває певних речових прав.

Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, зареєстрованої відповідно до законодавства України, здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку особу, у тому числі про її установчі документи, та перевірки відповідності реєстраційної дії, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.

Таким чином, при проведенні реєстраційних дій державний реєстратор Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіна С.С. повинна була переконатися у наявності повноважень сторін на підписання документу, який подається для реєстрації, а саме додаткової угоди від 03.11.2017 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.09.2016.

Проте, державний реєстратор Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіна С.С. не перевірила повноважень ОСОБА_5 на підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, адже ОСОБА_5 підписував угоди від імені позивача, не будучи директором ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та відомості про нього були відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та текст оскаржуваної угоди від 03.11.2017 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 12.09.2016 містить пряме посилання, що зі сторони орендаря вона підписана за довіреністю.

Такі дії державного реєстратора суперечать «Порядку державної реєстрації реєстрацій речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (у редакції на момент вчинення правовідносин).

Також, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав.

Аналогічна позиція викладено у висновку Колегії Міністерства юстиції від 11.01.2021 до наказу Міністерства юстиції України від 27.01.2021 № 322/5, що знаходяться в матеріалах справи, та якими було скасовано рішення прийняті державним реєстратором щодо реєстрації припинення іншого речового права за позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної С.С.при реєстрації припинення права оренди за позивачем.

Оскільки державна реєстрація припинення іншого речового права (права оренди) позивача проведена на підставі недійсної угоди про розірвання договору, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості, то у позивача виникла необхідність на підставі частини першої статті 19 ЦПК України, частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись до суду із вимогою про визнання речового права (права оренди) Позивача, яке було припинено державним реєстратором саме на підставі оскаржуваної угоди про дострокове розірвання договору.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Оскільки наявні підстави для задоволення позову про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, тому також підлягає задоволенню позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної С.С. індексний номер рішення: 40054278 від 12.03.2018 08:34:37 про державну реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 на підставі договору оренди землі від 12.09.2016.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі» це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Оскільки угода про розірвання договору оренди землі з позивачем визнана недійсною, а договір оренди землі, укладений між позивачем та власниками земельної ділянки, є чинним та діючим, а одна земельна ділянка не може бути одночасно предметом двох договорів оренди, то договір оренди землі, укладений між власником земельної ділянки та ТОВ «Райземінвест-2017», порушує законні права позивача як належного орендаря земельної ділянки та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку на підставі статей 24, 25, 27 Закону України «Про оренду землі», статей 13, 203, 215 ЦК України.

У зв`язку з недійсністю договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017», також підлягає скасуванню рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Полтавської області Барановського С.І., індексний номер: 41008765 від 10.05.2018 09:15:12 про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним припиненням права оренди ТОВ "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Беручи до уваги усе вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 і п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог судом, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 9080,00 грн в рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 89, 258, 259, 264, 265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", треті особи державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди,- задовольнити.

Визнати недійсною угоду від 03.11.2017 про розірвання договору оренди землі від 12.09.2016, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної Світлани Сергіївни, індексний номер рішення: 40054278 від 12.03.2018 08:34:37, про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним визнанням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 на підставі договору оренди землі від 12.09.2016.

Визнати недійсним договір оренди землі від 24.04.2018, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053.

Скасувати рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Полтавської області Барановського Сергія Івановича, індексний номер: 41008765 від 10.05.2018 09:15:12, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним припиненням права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4 540,00 грн судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" 4 540,00 грн судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт", вул. Заводська, 1, м. Глобине, Глобинський р-н., Полтавська обл.; код ЄДРПОУ 31059651.

Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райземінвест-2017", вул. Центральна, 45, с. Крива Руда, Кременчуцький р-н., Полтавська обл.; код ЄДРПОУ 41816315.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, вул. Центральна, буд. 1, с. Харківці, Лохвицький р-н., Полтавська обл.; код ЄДРПОУ 21048703.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 14.10.2022.

Суддя Л.М.Самойленко