Постанова

від 21.02.2023 по справі 547/376/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/376/21 Номер провадження 22-ц/814/2169/23Головуючий у 1-й інстанції Самойленко Л. М. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцова О.Ю.,

при секретарі Гречці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017»

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017», треті особи: державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» (далі - ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Райземінвест-2017», треті особи: державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський С.І., фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.09.2016 між позивачем та ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки загальною площею 4,2523 га, розташованої на території Криворудської сільської ради Кременчуцького (Семенівського) району Полтавської області, кадастровий номер 5324583200:00:002:0053 було укладено договір оренди землі строком на 10 років. Право оренди за даним договором зареєстроване 17 лютого 2017 року державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Данилейко А.І., індексний номер рішення: 34005076 від 23 лютого 2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Тобто, укладаючи довгостроковий договір оренди землі, ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» набуло право оренди на земельну ділянку за договором до 2027 року.

Однак, до закінчення строку дії договору оренди землі позивачу стало відомо від ТОВ «Райземінвест-2017» про те, що останнє є користувачем спірної земельної ділянки на засадах оренди.

У подальшому, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіною С.С. 06 березня 2018 року було зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на підставі угоди від 03 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі (індексний номер рішення: 40054278 від 12 березня 2018 року).

При цьому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після припинення права оренди позивача через декілька днів (10 квітня 2018 року) на спірну земельну ділянку було зареєстровано право оренди за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27 січня 2018 року (індексний номер рішення: 40627997 від 13 квітня 2018 року), яке було припинене 02 травня 2018 року.

Після припинення права оренди ФОП ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку 07 травня 2018 року державним реєстратором Харківецької сільської ради Барановським С.І. було зареєстровано право оренди за ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2018 року (індексний номер рішення: 41008765 від 10 травня 2018 року).

Позивач зазначає, що уповноважені посадові особи ТОВ «Полтавазернопродукт» не укладали 03 листопада 2017 року угоду про розірвання договору оренди землі. Вказана угода була укладена всупереч інтересам позивача та без виявлення дійсної волі орендаря, підписана неуповноваженою особою, а тому є незаконною та підлягає визнанню недійсною.

ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» просило визнати недійсною угоду від 03 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі від 12 вересня 2016 року, укладену між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053;

- скасувати рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної С.С., індексний номер рішення: 40054278 від 12 березня 2018 року 08:34:37, про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним визнанням права оренди ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 на підставі договору оренди землі від 12 вересня 2016 року;

- визнати недійсним договір оренди землі від 24 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053;

- скасувати рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Полтавської області Барановського С.І., індексний номер: 41008765 від 10.05.2018 09:15:12, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053;

- судові витрати у справі стягнути з відповідачів пропорційно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та додаткового рішення

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року позов ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , ТОВ «Райземінвест-2017», треті особи державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди,- задоволено.

Визнано недійсною угоду від 03 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі від 12 вересня 2016 року, укладену між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053.

Скасовано рішення державного реєстратора Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіної С.С., індексний номер рішення: 40054278 від 12 березня 2018 року 08:34:37, про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним визнанням права оренди ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 на підставі договору оренди землі від 12 вересня 2016 року.

Визнано недійсним договір оренди землі від 24 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053.

Скасовано рішення державного реєстратора Харківецької сільської ради Полтавської області Барановського С.І., індексний номер: 41008765 від 10 травня 2018 року 09:15:12, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053 з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053.

Стягнуто з ТОВ «Райземінвест-2017» на користь ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» 4 540,00 грн судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» 4 540,00 грн судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням суду не погодилося ТОВ «Райземінвест-2017» та оскаржило його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Судом першої інстанції не враховано правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі № 668/13907/13-ц року по справі № 669/794/17.

Доводи відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ТОВ «Райземінвест-2017», перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053, площею 4,2523 га, яка розташована на території Криворудської сільської ради Семенівського району (нині - Кременчуцького) Полтавської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

12 вересня 2016 року між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 передала в користування позивачу земельну ділянку з кадастровим номером 5324583200:00:002:0073, площею 4,2523 га, строком на 10 років, а 17 лютого 2017 року вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором Данилейко А.І., індексний номер рішення: 34005076 від 23.02.2017 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

03 листопада 2017 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» в особі директора ВП АФ «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» Сліпаченка П.П., що діяв на підставі довіреності від 09 вересня 2016 року, укладено угоду відповідно до якої сторони за взаємною згодою домовилися розірвати укладений раніше договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:002:0053, претензій один до одного не мають, угода складена у 2 (двох) примірниках (т. 2, а.с. 104).

Того ж дня орендарем була передана вказана земельна ділянка ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 03 листопада 2017 року(т. 2, а.с. 104).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Московкіною С.С. 06 березня 2018 року було зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на підставі угоди від 03 листопада 2017 року про розірвання договору оренди землі (індексний номер рішення: 40054278 від 12 березня 2018 року).

У подальшому, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10 квітня 2018 на спірну земельну ділянку було зареєстровано право оренди за ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27 січня 2018 (індексний номер рішення: 40627997 від 13 квітня 2018 року), яке було припинене 02 травня 2018 року.

07 травня 2018 року державним реєстратором Харківецької сільської ради Барановським С.І. було зареєстровано право оренди за ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі договору оренди земельної ділянки від 24 квітня 2018 року (індексний номер рішення: 41008765 від 10 травня 2018 року).

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частин 1,3,5 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частин 1-3,5,6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно пунктів 5,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

При цьому, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (стаття 241 ЦК України).

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Таким чином, частина 3 статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

З огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов`язки за цією довіреністю.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

Вказана правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 668/13907/13-ц та постановах Верховного Суду України 27 квітня 2016 року у справі № 6-62цс16, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-72цс17.

Дослідивши обставини спору та наявні в матеріалах справи докази колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що, укладаючи оспорюваний договір, ОСОБА_1 знала або могла дізнатись про те, що у ОСОБА_3 були відсутні повноваження на укладення такого договору.

Крім того, аналізуючи зміст довіреності від 09 вересня 2016 року колегія суддів звертає увагу, що вонане містить прямої вказівки, що ОСОБА_3 не уповноважений вчиняти дії щодо розірвання договорів оренди.

При цьому не можна погодитися з висновками суду першої інстанції, щодо застосування до даних правовідносин постанови Верховного Суду від 12 червня 2018 року по справі № 927/976/17, оскільки зазначена довіреність не містить жодної інформації щодо вчинення ОСОБА_3 представництва юридичної особи на підставі статуту чи іншого документу юридичної особи, що встановлюють його повноваження.

Тобто обставини, що були предметом розгляду справи Верховним Судом не є тотожними з даними обставинами справи.

У свою чергу суд першої інстанції при встановлені відсутності у ОСОБА_3 повноважень на розірвання договорів оренди досліджував та надавав правову оцінку змісту трудового договору (контракту) № 2, укладеного між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_3 12 грудня 2016 року, Положення «Про виробничий підрозділ Агрофірма «Семенівська» ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», посадову інструкцію № 3 директора ВП АФ «Семенівська», однак суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем не надано доказів що при укладені договорів відповідачці ОСОБА_1 надавалися на ознайомлення дані документи та роз`яснювався їх юридичний зміст та коло повноважень ОСОБА_3 .

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як добросовісний орендодавець на момент укладення з ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» угоди про розірвання договору не знала та не могла передбачити той факт, що у директора підрозділу ОСОБА_3 відсутні повноваження на вчинення цього правочину, а тому підстави для визнання вказаного правочину недійсним відсутні.

Таких висновків в подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 669/794/17, від 11 червня 2020 року у справі № 669/763/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 6696/759/17 та від 30 червня 2021 року у справі № 669/801/17.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що ОСОБА_1 не знала та не могла передбачити факт відсутності повноважень у директора підрозділу, тобто вважала, що діє добросовісно, безпідставними також є доводи позивача про наявність зловмисної домовленості, оскільки аналіз ст. 232 ЦК України свідчить, що під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Головне, що характеризує цей правочин - наявність усвідомленості і волі другої сторони правочину та представника на здійснення дій усупереч інтересам особи, яку він представляє. Дане тлумачення ст. 232 ЦПК України узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц та від 11 вересня 2019 року у справі № 554/10202/13-ц.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги. Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року слід скасувати. У задоволені позову ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , ТОВ «Райземінвест-2017», треті особи: державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський С.І., ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди відмовити.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги в повному обсязі з ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» на користь ТОВ «Райземінвест-2017» підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 12612 грн. 00 коп. сплачений останнім при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» - задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року - скасувати.

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017», треті особи: державний реєстратор Харківецької сільської ради Барановський Сергій Іванович, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) з одночасним визнанням права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) з одночасним припиненням права оренди - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Райземінвест-2017» судовий збір в розмірі по 12612 грн. 00 коп. сплачений останнім при подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2022 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова