Ухвала

від 13.10.2022 по справі 911/2736/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" жовтня 2022 р. Справа№ 911/2736/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Разіної Т.І.

Чорногуза М.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник»

на рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2022

(дата підписання рішення 24.06.2022)

у справі № 911/2736/21 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України

до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Петрівська сільська рада Вишгородського району Київської області

про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.05.2022 у справі № 911/2736/21 позовні вимоги Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу задоволено повністю; стягнуто з Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Петрівської сільської ради шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 2 372 030,59 грн за засмічення земельних ділянок; стягнуто з Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на користь Київської обласної прокуратури 35 580,46 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2022 у справі № 911/2736/21 скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В додатках до апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому апелянт просить відстрочити йому сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 53 370,00 грн до ухвалення Північним апеляційним господарським судом рішення за апеляційною скаргою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2736/21; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2022 у справі № 911/2736/21 до надходження даної справи з суду першої інстанції.

06.10.2022 супровідним листом № 02-04/911/2736/21 від 05.10.2022 матеріали справи № 911/2736/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Подана Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі № 911/2736/21 не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Як визначено частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Апеляційна скарга Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» не містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В своєму клопотанні, доданому до апеляційній скарзі, апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення за апеляційною скаргою.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, Вишгородське районне комунальне підприємство «Комунальник» посилається на складне фінансове становище внаслідок військових дій та військового вторгнення.

Як визначено частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях в силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тому в даному випадку немає підстав для розгляду питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору.

Водночас у нормах частини 2 статті 129 Господарський процесуальний кодекс України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Разом з цим, суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України, на відміну від Кодексу адміністративного судочинства України, не містить жодних процесуальних норм з приводу зменшення розміру судового збору, звільнення від його оплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору. Тому, у даній справі суд повинен керуватися виключно положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Отже, апеляційний суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду висновок щодо наявності права юридичної особи звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору зроблений у взаємозв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Тому такий висновок не може бути взятий до уваги через різне нормативно-правове регулювання правовідносин.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянтом не наведено жодних обставин, які були б визначені частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» як підстава для відстрочення сплати судового збору.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні позовної заяви у даній справі, враховуючи суму задоволених позовних вимог 2 372 030,59 грн, необхідно було сплатити 35 580,46 грн.

Відтак апелянт, оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку, має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 53 370,69 грн.

До вказаної апеляційної скарги скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, Вишгородському районному комунальному підприємству «Комунальник» слід у строк, визначений цією ухвалою, сплатити судовий збір у сумі 53 370,69 грн.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Вишгородським районним комунальним підприємством «Комунальник» не надано докази направлення апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Петрівській сільській раді Вишгородського району Київської області.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки апеляційної скарги та надати суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням причин пропуску такого строку, належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2022 у встановленому порядку та розмірі, а також докази направлення копії апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Петрівській сільській раді Вишгородського району Київської області, листом з описом вкладення.

Керуючись статтями 174, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства «Комунальник» на рішення Господарського суду Київської області від 31.05.2022 у справі № 911/2736/21 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

3. Попередити скаржника, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений строк суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає її скаржнику.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази за допомогою сервісів підсистеми «Електронний суд» (https://id.court.gov.ua/).

6. Повідомити учасників справи, що актуальна інформація щодо організації діяльності Північного апеляційного господарського суду розміщується на офіційних веб-ресурсах суду (https://anec.court.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Т.І. Разіна

М.Г. Чорногуз