Ухвала

від 14.10.2022 по справі 498/903/22

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/903/22

Провадження по справі №1-кп/498/68/22

УХВАЛА

12 жовтня 2022 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

перекладача ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Велика Михайлівка Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді триманняпід вартою по кримінальному провадженню №12021162390000331 від 09.08.2021року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та громадянина Російської Федерації, документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 безстроково, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,-

встановив:

До Великомихайлівського районного суду Одеської області від Одеської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками, затверджений 15 вересня 2022 року прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021162390000331 від 09.08.2021 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, який в порядку ч.3 ст. 35 КПК України визначений для розгляду в провадження судді Великомихайлівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 30 вересня 2022 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

12.10.2022 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження по суті, так як на день розгляду справи не перестали існувати ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, так, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 :

- п.1 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, так як обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, покарання, за який передбачається КК України позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. ОСОБА_5 являється громадянином Російської Федерації, враховуючи введення воєнного стану в України, а також використавши неналежне здійснення контрольно-пропускного режиму з частини України, що межує з тимчасово окупованими територіями Донецької, Луганської та Херсонської області, ОСОБА_5 зможе вільно покинути Україну.;

- п.2 обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків та потерпілих у зазначеному кримінальному провадженні;

- п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, зазначено як ризики:

-враховуючи невідворотність та суворість покарання, може почати переховуватись від суду з метою уникнення покарання;

-знаходячись на свободі може підтримувати зв`язок з іншими співучасниками, місцезнаходження яких на теперішній час не встановлено, надавати їм інформацію про хід досудового розслідування, чим буде чинити перешкоди слідству.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «РАДІН ФУД ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 41613436), зі статутним капіталом 500000 грн.

Дружина ОСОБА_5 громадянка ОСОБА_10 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «М`ЯСНА ЛАВКА №1», (код ЄДРПОУ 43996195) зі статутним капіталом 100000 грн.

Отже, зважаючи на викладені вище обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , громадянство Російської Федерації, а також майновий стан обвинуваченого, у сторони обвинувачення існують обґрунтовані підстави, що у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою то тільки застава, як альтернативний запобіжний захід в розмірі 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зможуть забезпечити належне виконання обов`язків покладених на обвинуваченого.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав своє клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначаючи, що прокурор в судовому засіданні не довів жодного ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК України. Так і в поданому клопотанні взагалі не міститься аргументів про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, зазначених у ньому. Вказав, що його підзахисний після проведення обшуків 17.02.2022 року до його затримання 19.08.2022 року нікуди не зникав, а навпаки, має намір в суді довести свою невинуватість. Наголосив, що ОСОБА_5 зі своєю родиною, не дивлячись на те, що він являється громадянином Російської Федерації, постійно проживає в Україні з 2015 року, вкладає кошти в економіку нашої держави, займається спонсорською та волонтерською діяльністю. Тому вважає, що його підзахисному можливо обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Розглянувши підстави заявленого клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, який підтримав клопотання прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, суд вважає клопотання прокурора необґрунтованим, та таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів вищевказаного кримінального провадження вбачається, що обвинуваченому ОСОБА_5 згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси 23 серпня 2022 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 16.10.2022 року з визначенням застави 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1488600 (один мільйон чотириста вісімдесят вісім тисяч шістсот) гривень.

Частина 3 статті 315 КПК України регламентує, що в підготовчому судовому засіданні, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд додержується правил, передбачених Розділом ІІ цього Кодексу, частина 4 статті 199 якого регламентує, що суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

За змістом ст.ст.131-132 КПК Українизапобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Так, відповідно дост.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

Ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини вказують нанеобхідність дотримання розумних строків тримання особи під вартою. Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою, а також необхідність тримання особи під вартою в ході судового розгляду справи має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Згідно з п.3 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен заарештований або затриманий має право на звільнення. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями явки до суду.

Згідно вимог ч.2ст.177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимогст.178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідно вимог ч.1ст.178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Європейський суд з прав людини урішенні «Мамедова проти Росії»вказав, що, хоча, суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів,потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.Продовження строку тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.

У рішенні ЄСПЛ «В. проти Швейцарії»зазначено, щонебезпеку переховування від правосуддяне можна виміряти тільки залежновід суворості можливого покарання»її треба визначати з врахуванням низки іншихрелевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя,або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти («В. проти Швейцарії» (W v Switzerland), 14379/88, 26.01.1993). В своєму рішенні у справі «Адамяк проти Польщі» (Adamiak v Poland), 20758/03, 19.12.2006) Суд нагадує, що в світлі вже встановленої практики Європейського суду наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення.

Окрім того, положенняст.199 КПК Українирегулюють порядок продовження строку тримання під вартою, зокрема, відповідно до ч.5ст.199 КПК Українислідчий суддя (а відповідно під час судового розгляду суд) зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Так, ч.3ст.199 КПК Українизазначені обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою (ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_11 від 23.08.2022 року, справа № 947/18497/22, провадження № 1-кс/947/8037/22) мало запобігти ризикам, таких як незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1ст.177 КПК України), з метою зміни ними свідчень в залі судового засідання та ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, згідно ст. 12 КК України вказаний злочин є тяжким. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, обвинувачений є громадянином іншої держави, що у сукупності свідчить про продовження існування ризику передбаченого, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

На даний час кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, свідки не допитані, тому суд приходить до переконання про продовження існування ризиків, передбачених п. 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які є його знайомими у зазначеному кримінальному провадженні, з метою зміни ними показів під час розгляду судом.

Разом з тим, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та спробі перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, має родину, документований посвідкоюна постійнепроживання вУкраїні серії НОМЕР_1 ,виданою 02.11.2015року органом5101безстроково,місце проживання,зареєстроване увстановленому закономпорядку натериторії Україниз 03.11.2015року по01.12.2017року: АДРЕСА_3 ,з 01.12.2017року потеперішній час: АДРЕСА_1 ,має постійнефактичне місцепроживання за адресою: АДРЕСА_2 , з початку збройної агресії РФ проти України веде активну волонтерську діяльність, у якості волонтера та представника бізнесу став на захист інтересів України, підтримував ЗСУ та надавав допомогу цивільному населенню, за свою активну громадянську позицію та патріотизм був неодноразово заохочений подяками та почесними грамотами. У 2016-2017 навчальному році надавав спонсорську допомогу Цебриківській ЗОШ І-ІІ ступенів, за дану спонсорську допомогу, надання матеріальної допомоги навчальним закладом неодноразово ОСОБА_5 було винесено Подяку. Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, долученими до матеріалів кримінального провадження та свідчать про міцність його соціальних зв`язків в місці його постійного проживання.

Окрім того, згідно сталої судової практики, слідчий суддя, суд при розгляді клопотання та вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст.177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалівзобов`язаний оцінити дотримання підозрюваним,обвинуваченимумов застосованих запобіжних заходів,якщо вони застосовувалися до нього раніше (п. 9 ч. 1ст. 178 КПК).Відповідні дані підлягають обов`язковому врахуванню при вирішенні поданого клопотання,оскільки впливають на достовірність підстав (ризиків) для застосування того чи іншого виду запобіжного заходу.

При цьому, під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,обвинувачений ОСОБА_5 не порушував дисципліну, виконував законні вимоги співробітників правоохоронних органів та слідчого ізолятору, оскільки такі дані в матеріалах справи відсутні.

Також слідчий суддя(суд), суд повинен ураховувати, що тримання під вартою має застосовуватися тільки у виняткових випадках, як винятковий захід, з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»). Реалізуючи положення ч.5ст.199 КПК, слідчий суддя, а також суд відповідно до ч.3ст.331 КПКмають враховувати, що після спливу певного часу (строку дії попередньої ухвали) саме лише існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення волі, а тому в судовому рішенні судові органи зобов`язані, розглянувши можливість обрання альтернативних запобіжних заходів, навести інші підстави для подальшого тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Прокопенко проти України», від 5.11.2008 у справі «Єлоєв проти України»). Тому суд у разі задоволення клопотання про продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має чітко зазначити в судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1ст.177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише наведенням переліку законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»), атривале тримання під вартою без визначення в рішенні суду відповідних підстав визнається несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим в п.1 ст.5 цієї конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі «Соловей і Зозуля проти України»).

Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані.

Крім того, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходом та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені уст.177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Так, прокурор у своєму клопотанні взагалі не зазначив, чому інші більш м`які запобіжні заходи, а ніж тримання під вартою не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .

Разом з тим, суд зазначає, що в своєму клопотанні прокурор просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Однак, суд, на підставі повного та всебічного дослідження обставин провадження та, відповідно до приписів кримінального процесуального закону прийшов до переконання щодо відсутності підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки на думку суду такий запобіжний захід являється необхідним та достатнім в даному випадку для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 під час судового розгляду та запобігання, встановлених судом ризиків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.176,177,178,181, 194, 195, 331,369-372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162390000331 від 09.08.2021 року.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши його цілодобово, за винятком випадків отримання необхідного лікування та оголошення повітряної тривоги не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . на строк 60 (шістдесят) днів -до 10.12.2022 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- за першим викликом прибувати до суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання;

- не залишати межі Одеської області без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками в рамках даного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити з-під варти негайно.

Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5ст. 181 КПК України, орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Разом з цим організацію виконання ухвали суду покласти на прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 - процесуального керівника у кримінальному провадженні за №12021162390000331 від 09.08.2021 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання, покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Ухваламоже бути оскарженадо Одеського апеляційного суду в 5 - денний строк з дня проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 14.10.2022 року о 12 годині 30 хвилин в залі судових засідань Великомихайлівського районного суду Одеської області.

Суддя ОСОБА_1