Ухвала

від 17.10.2022 по справі 914/3982/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

17.10.2022 Справа № 914/3982/21

Господарський суду Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», м. Львів,

про зміну способу і порядку виконання рішень суду

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», м. Львів,

до відповідача: Буської міської ради, м. Буськ Львівської області,

про: стягнення заборгованості по договору в розмірі 19 327,96 грн

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» до Буської міської ради про стягнення заборгованості по договору в розмірі 19 327,96 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.04.2022 у справі №914/3982/21 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Буської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» заборгованість за договором №81 з проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 01.05.2020 року в сумі 19327,96 грн та 2 270,00 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення 17.05.2022 судом видано накази.

На адресу суду, 29.09.2022 (вх. №3132/22) Товариством з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» подано заяву від 22.09.2022 б/н про зміну способу і порядку виконання рішень суду, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2022 по справі №914/3982/21, стягнути з Виконавчого комітету Буської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс», 19 327,96 грн основного боргу та 2270,00 грн судового збору. Ухвалою від 15.09.2022 суд призначив заяву до розгляду на 10.10.2022.

Судове засідання призначене на 10.10.2022 о 09:45 не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Львові та Львівській області повітряної тривоги, всі працівники та відвідувачі суду 10 жовтня 2022 з 07:27 до 12:21 перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі суду. Крім того, внаслідок ракетних ударів по об`єктах енергетики м. Львова, будівля Господарського суду Львівської області була відключена від електричної енергії з 11:00 год до 21:40 год, про що складено відповідний Акт про відключення електроенергії від 11.10.2022.

Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд справи відкладено на 17.10.2022.

В судове засідання 17.10.2022 представники сторін не з`явились, причин неявки не вказали. Представник позивача у поданій заяві просив розгляд даної заяви здійснювати без його участі.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про зміну способу виконання судового рішення суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданої заяви стягувач зазначає, що боржник - Буська міська рада не має відкритих в органах Казначейства рахунків, а для здійснення місцевого самоврядування міською радою створено виконавчий комітет Буської міської ради (код ЄДРПОУ 04056138), який має відкриті рахунки в Головному управлінні державної казначейської служби України у Львівській області.

Таким чином, Буська міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та будь-яких рахунків, відкритих в органах казначейської служби та банківських установах, не має. Виконавчий комітет Буської міської ради є головним розпорядником коштів бюджету територіальної громади. Для виконання повноважень, покладених на виконавчий комітет, та обліку коштів загального і спеціального фондів бюджету виконавчому комітету в Державній казначейській службі України відкрито реєстраційні та спеціальні рахунки, що підтверджується листами, долученими до заяви.

Для належного виконання рішення Господарського суду Львівської області від 15.04.2022 у справі № 914/3982/21 стягнення слід проводити саме з розпорядника бюджетних коштів - Виконавчого комітету Буської міської ради Львівської області.

Буська міська рада та Виконавчий комітет Буської міської ради Львівської області щодо даної заяви клопотань чи заперечень до суду не надсилали.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У частині третій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Така ж норма міститься і в статті 331 ГПК України.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Так, у даному спорі, стягувач звернувшись до суду вказав спосіб, який хотів, щоб суд визначив для виконання майбутнього рішення суду, зокрема, шляхом стягнення коштів.

Разом з тим, у поданій заяві про зміну способу та порядку виконання рішення стягувач не вказує іншого способу чи порядку виконання рішення, замінивши який, рішення суду буде можливо виконати. Одночасно, стягувач залишає той самий спосіб, який просив у позові і який визначено судом у рішенні, та просить замінити боржника у зобов`язанні.

Таким чином суд зазначає заявнику, що подана заява не спрямована на зміну способу чи порядку виконання рішення суду.

Загальні положення про зміну сторони у виконавчому провадженні (заміну боржника у виконавчому листі).

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Частиною п`ятою вказаної вище ст. 334 ГПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 334 ГПК України, заміна сторони у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового учасника переходять права заміненої сторони у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну сторони.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 334 ГПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, або як передбачено ч. 5 замінити сторону у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи положення Конституції України, якими закріплено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, останній роз`яснює заявнику/стягувачу передбачене законом право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про заміну боржника у виконавчому листі, для подальшого належного виконання рішення суду без будь-яких затримок виконання.

Разом з тим, суд вказує, що ЄСПЛ у багатьох справах відзначив, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Тому суд вважав за необхідне детально роз`яснити заявнику про можливість звернення до суду із належною заявою, що забезпечить можливість належного виконання рішення суду та не призведе до порушення права на справедливий суд.

Як наслідок, суд розглянувши вимоги стягувача за заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, дійшов висновку, що у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити та роз`яснити заявнику його право на подання заяви, що буде спрямована на реальне виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 11, 18, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Західземлепроект Плюс» про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 29.09.2022 у справі № 914/3982/21 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Березяк Н.Є.