Ухвала

від 17.10.2022 по справі 755/4056/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 755/4056/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Федерації академічного веслування України

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Шапран В.В., судді - Буравльов С.І., Грек Б.М.)

від 09.08.2022

у справі за позовом ОСОБА_1

до Федерації академічного веслування України

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3

про визнання недійсними рішень.

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2017 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Федерації академічного веслування України (далі - ФАВУ) про визнання недійсними та скасування рішень позачергового конгресу ФАВУ, оформлених протоколом №1 від 04.02.2017. та від 23.06.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення позачергового конгресу 04.02.2017 та 23.06.2017 підлягають визнанню недійсними, оскільки прийняті за умов відсутності кворуму та неможливості встановити кворум; прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного; відсутність протоколу конгресу від 04.02.2017, підписаного головою конгресу; відсутність достатньої кількості голосів для прийняття рішень; неможливість розгляду окремих питань з огляду на невідповідність їх змісту чинному законодавству та статуту; порушення порядку повідомлення членів та порядку скликання позачергового конгресу від 23.06.2017.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є виконуючими обов`язки президента Федерації академічного веслування України, скликання за їх ініціативою позачергового конгресу не суперечить статті 10 статуту ФАВУ. Згідно з протоколом від 23.06.2017 загальна кількість учасників (делегатів) від колективних членів осередків з правом голосу, які повинні були з`явитися на позачерговий конгрес, становить 39 осіб. З протоколу від 23.06.2017 убачається, що на позачерговий конгрес прибули та зареєструвалися 29 учасників (делегатів), що становить 74%, тобто більше 2/3 від загальної кількості членів. Отже, оспорювані рішення конгресу від 23.06.2017 приймалися більшістю голосів учасників, на конгресі були присутні більше ніж 2/3 членів.

5. 09.08.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив повністю. Визнав недійсними рішення позачергового конгресу ФАВУ, оформлені протоколом №1 від 04.02.2017 та протоколом від 23.06.2017.

6. Суд дійшов висновку, що пропозиції колективних членів, осередків ФАВУ приймаються простою більшістю чинних голосів. Утримання від голосування не враховуються. За рівного розподілу голосів головуючий конгресом має вирішальний голос. Пропозиція про ліквідацію та внесення змін до статуту ФАВУ приймається 3/4 голосів усіх делегатів (пункт 4 статті 12 статуту ФАВУ). Норму (квоту) представництва на конгресі і кворум для голосування, визначає рада ФАВУ. При цьому, така квота представництва повинна визначатися на кожен конкретний конгрес окремо та не зберігає свою чинність на наступний конгрес. З огляду на положення статуту відповідача квота представництва на конгрес повинна визначатися радою федерації ФАВУ шляхом ухвалення відповідного рішення. Проте, такого рішення матеріали справи не містять. Місцевий господарський суд не спростував аргументи позивача з приводу неможливості встановлення кворуму на позачерговому конгресі, який відбувся 04.02.2017, що є самостійною підставою для визнання недійсними рішень позачергового конгресу ФАВУ, оформлених протоколом №1 від 04.02.2017.

Також з проекту порядку денного позачергового конгресу ФАВУ від 04.02.2017 не вбачається, що делегатам було доведено до відома питання з розділу «Різне», що у контексті спірних правовідносин прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного, також є окремою і безумовною підставою для визнання недійними рішень позачергового конгресу ФАВУ, оформлених протоколом №1 від 04.02.2017.

З огляду на визнання недійсними усіх рішень, прийнятих на позачерговому конгресі від 04.02.2017, рішення про скликання наступного конгресу також є недійним з огляду на наявність встановлених вище підстав. При цьому, рішення, прийняті на позачерговому конгресі ФАВУ, оформлені протоколом від 23.06.2017, ухвалено за умов порушення порядку повідомлення членів та порядку скликання позачергового конгресу, що є безумовною підставою для визнання їх недійсними.

7. 27.09.2022 ФАВУ звернулося з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

10. Так, відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

11. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

12. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

13. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

14. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

1) норму права (з посиланням на пункт, частину, абзац, статтю тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

2) навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

3) навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

4) обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

15. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

16. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

17. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

18. Так, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, що питання призначення виконуючих обов`язків керівника громадського об`єднання, порядку скликання конгресу тощо належить до виключної компетенції ФАВУ, а суд, у свою чергу, не вправі втручатися у внутрішню діяльність громадської організації.

19. Натомість, скаржник чітко не зазначає, які саме норми матеріального права застосував та/або не застосував суд апеляційної інстанції без урахування висновків, викладених у вищезазначеній постанові Верховного Суду, а також не наводить обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок, що не відповідає вимогам статті 290 ГПК України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

20. Також в касаційній скарзі скаржник зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/756/19, від 21.04.2020 у справі № 927/411/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19, від 23.06.2021 у справі № 910/4201/20 та від 06.08.2020 у справі № 918/636/19 є безпідставними, оскільки прийняті не у подібних до справи, яка переглядається, правовідносинах. При цьому, висновок Верховного Суду щодо включення питання до порядку денного під час проведення засідання найвищого органу громадської організації відсутній. Проте, скаржник чітко не вказує, які саме норми права судом апеляційної інстанції було застосовано неправильно.

21. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

22. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

24. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

25. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

26. Відповідно до статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

27. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.

28. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6 400, 00 грн (200 % х 1 600,00 грн х 2).

29. До касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга в цій частині також залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків.

30. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник, зазначає, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції він отримав нарочно у суді 07.09.2022, проте відповідних доказів до касаційної скарги не додає, що унеможливлює здійснення перевірки дати вручення судового рішення та розгляду клопотання.

31. Оскільки касаційну скаргу подано безпосередньо до суду касаційної інстанції, Верховний Суд позбавлений можливості перевірити у матеріалах справи дату вручення заявникові повного тексту постанови суду апеляційної інстанції.

32. Отже, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд розгляне після усунення недоліків у цій частині.

33. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пунктів 1, 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Федерації академічного веслування України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі № 755/4056/17 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 18-20 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;

- сплатити судовий збір у розмірі 6 400,00 грн та подати документ, що підтверджує його сплату;

- надати суду докази, що підтверджують зазначену в скарзі дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а саме 07.09.2022.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

4. Роз`яснити учасникам справи, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова