Ухвала

від 14.10.2022 по справі 520/11065/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/215/22

Справа № 520/11065/19

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

14.10.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стахової Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наседкін Олег Ігорович, про відвід колегії суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

У провадженні Одеського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

11 жовтня 2022 року до Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наседкін Олег Ігорович, надійшла заява про відвід колегії суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 12 жовтня 2022 року заявлений адвокатом Наседкіним Олегом Ігоровичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , відвід колегії суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І. визнав необґрунтованим та передав справу для вирішення питання про заявлений відвід в порядку ст. 40 ЦПК України.

Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до частини 3 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід вирішується Одеським апеляційним судом у складі судді Стахової Н.В. без повідомлення учасників справи.

Скаржник обґрунтував відвід посиланням на те, що попередньо в провадженні Одеського апеляційного суду перебувала цивільна справа № 947/1940/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», державного реєстратора Одеської філії КП «Реєстрація майна та бізнесу» Макаркіна А.К. про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію іпотеки та обтяження нерухомого майна, тобто справа між тими самими сторонами та з приводу того самого предмету спору, що й ця справа №520/11065/19. Дана справа розглядалася колегією суддів Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді Громіка Р.Д., суддів Дришлюка А.І. та Драгомерецького М.М., тобто в тому самому складі суду, що й ця справа. 21 червня 2022 року Одеський апеляційний суд прийняв постанову, якою задовольнив апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк», скасував рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року та постановив у справі нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк». В мотивувальній частині цієї постанови Одеський апеляційний суд дійшов висновку про те, що внесення приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області Тимченком Є.С. до реєстру запису про припинення іпотеки за відсутності погашення кредитного боргу та припинення іпотечних правовідношень є лише квазіофіційним підтвердженням державою факту припинення іпотеки, але такий факт не створюється реєстраційною дією нотаріуса. Відтак, іпотека, яка виникла щодо спірного майна, була зареєстрована належним чином, а належні та допустимі докази того, що ця іпотека була припинена за визначених законодавством підстав відсутні. Отже, Одеський апеляційний суд, ухвалюючи постанову у справі № 947/1940/20 дійшов висновку про чинність іпотеки, встановленої щодо земельної ділянки АДРЕСА_1 . Однак, в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 08.11.2021, суд першої інстанції погодився із посиланням ОСОБА_1 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 по справі № 922/2416/17, в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Отже наявна правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка за аналогічних фактичних обставин, зводиться до висновку, що іпотека припинилася. Однак, колегія суддів апеляційного суду, яка розглядає справу, певною мірою зв`язана з власними висновками, викладеними в іншому судовому рішенні, однак з приводу того самого предмету спору, між тими самими сторонами про чинність іпотеки, тому наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості суду під час розгляду даної справи.

Вивчивши матеріали справи, доводи заяви про відвід, апеляційний суд бере до уваги таке.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України.

Положеннями ст. 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За приписами ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи заяви про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та неупередженість суддів апеляційного суду.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N33949/02, § 49 - 52, від 09 листопада 2006 року).

Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника стосовно наявності підстав для відводу суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І. зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду в іншій справі, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Доводи ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наседкін Олег Ігорович, викладені в заяві про відвід, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.

З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наседкін Олег Ігорович, про відвід суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Наседкін Олег Ігорович, про відвід суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І. відмовити.

Справу № 520/11065/19 передати для продовження розгляду складу колегії суддів, визначеної протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Н. В. Стахова