Рішення

від 05.10.2022 по справі 380/10802/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

справа №380/10802/22

провадження № П/380/10885/22

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯцишин І.А.,

за участю:

представника позивачаКостків Н.С.,

представника відповідачаДумич І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ ВП 43968090) (далі відповідач), в якому просить Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.05.2022 №0123080-2412-1321, №0122271-2412-1321, №0123083-2412-1321, №0123079-2412-1321, №0123082-2412-1321, №0123081-2412-1321

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем безпідставно визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (об`єкти нежитлової нерухомості), за податковий період 2019, 2020 та 2021 рік на загальну суму 344667,68 грн. Вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки цими рішеннями нараховано податок на будівлі, які є будівлями сільськогосподарського призначення у розумінні підпункту "ж" пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України і не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказав, що позивач є сільськогосподарським виробником, оскільки займається веденням фермерського господарства та вирощуванням зернових культур. Належні йому на праві власності будівлі використовує для ведення фермерського господарства, а саме зерносклад для зберігання зерна, гаражі - для зберігання сільськогосподарської техніки, що необхідна для обробітку полів, майстерня - для ремонту сільськогосподарської техніки, нафтобаза - для зберігання пального для власних потреб (заправки сільськогосподарської техніки), пилорама - для виконання робіт монтажу ангарів на сільськогосподарську продукцію.

Зазначає, що нежитлові будівлі є комплексом будівель ліквідованого колективного сільськогосподарського підприємства ПАФ «Галичина», які передані йому співвласниками в рахунок викуплених ним майнових паїв членів ПАФ «Галичина». Також вказує, що ще до моменту оформлення ним права власності на об`єкти нерухомості шляхом викупу майнових паїв у членів колективного сільськогосподарського підприємства, ці об`єкти нерухомості використовувало ФГ «Промінь» на підставі договору оренди від 04.01.2006 укладеного із Головою Ради Об`єднання співвласників цілісного майнового комплексу ПА Галичина». Після того як позивач оформив право власності на згадані об`єкти нерухомості, ним як засновником Фермерського господарства «Промінь - М» прийнято рішення №1/2013 від 15 травня 2013 року про використання даного комплексу будівель в діяльності Фермерського господарства «Промінь - М» на праві господарського відання. З огляду на наведене, позивач просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 15.08.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 обліковуються наступні об`єктами нежитлової нерухомості: нежитлова будівля (реєстраційний номер майна 31559056) загальною площею 874кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , дата реєстрації 21.09.2010 року; нежитлова будівля (реєстраційний номер майна 38551930) загальною площею 424,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , дата реєстрації 12.12.2012; нежитлова будівля (реєстраційний номер майна 38552498) загальноюплощею 190 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , дата реєстрації 12.12.2012; нежитлова будівля (реєстраційний номер майна 31559056) загальною площею 27,2кв.м. за адресою АДРЕСА_2 и, дата реєстрації 21.09.2010; нежитлова будівля (реєстраційнийномермайна1559314) загальною площею 6,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , дата реєстрації 21.09.2010; - нежитлова будівля (реєстраційний номер майна 38551278) загальною площею 223,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , дата реєстрації 12.12.2012.

Зазначає, що в порядку ст. 266 Податкового кодексу України Новосілко-Опарською сільською радою для нарахування майнових податків та для використання в роботі на адресу Головного управління ДПС у Львівській області було скеровано рішення від 17серпня 2018 року № 245 «Про встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2019 рік» із додатками; від 12 липня 2019 року № 335 «Про встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2020 рік» із додатками та від 3 червня 2020 року № 481 «Про встановлення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2021 рік» із додатками. Згідно з вказаними рішеннями місцевого органу в податковий період 2019-2020 року встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості і класифікуються у класі 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення лісництва та рибного господарства» та 1251 «Будівлі промислові» у розмірі 1,5 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Також вище наведеними рішеннями встановлена ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості і класифікуються у класі 1242 «Гаражі» на 2019-2020 роки в розмірі 0,5 відсотків та у податковий період 2021 року в розмірі 0,3 відсотки від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Додатково зазначає, що розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019 становив 4173,00 грн., станом на 01.01.2020 4723,00 грн., станом на 01.01.2021 6000,00 грн.

Ставки податку для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються залежно від місця розташування та типів таких об`єктів нерухомості (п.п. 266.5.1 Податкового кодексу України), а об`єкт оподаткування залежить від виду діяльності та типу будівель чи споруд за ДК 018-2000 (п. 266.2 ПК України). Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 відповідно до якого органом, уповноваженим на ведення класифікатора визначено Державне підприємство «Державний науково дослідний інститут» автоматизованих систем у будівництві». Документом, підтверджуючим приналежність об`єктів нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором є експертний висновок, виданий органом, уповноваженим на ведення Класифікатора. Позивач експертного висновку щодо приналежності об`єктів нерухомості до певного класу будівель до податкового органу не надавав, а також не звертався щодо проведення звірки по об`єктах нерухомості, які перебувають у його власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. Доказів, які б свідчили про те, що позивач є сільськогосподарським виробником, який використовує свої будівлі та споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності позивачем не надано.

Крім цього наголошує, що сам факт заняття позивачем підприємницькою діяльністю, в якій використовує спірні об`єкти нерухомості у межах провадження сільськогосподарської діяльності, за діючого правового регулювання, не впливає на можливість застосування пільги, визначеної підпунктом «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. У задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є засновником та головою Фермерського господарства «Промінь-М» (код ЄДРПОУ 20822655) яке зареєстроване 13.03.1998. Основним видом господарської діяльності ФГ «Промінь-М» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Вказане підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач є власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,3774 га (кадастровий номер 4623086000:06:000:0252), площею 0,2113 га (кадастровий номер 4623086000:11:000:0089), площею 0,5477 га (КН 4623086000:06:000:0088), площею 0,2354 га (кадастровий номер 4623086000:07:000:0052), що розташовані в на території Новосілки-Опарської сільської ради Миколаївського району Львівської області.

ОСОБА_1 також є власником наступних нежитлових будівель:

- зерносховище А-1. площею 874,00 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 21.09.2010);

- пилорама А-1 площею 190,00 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_3 від 12.12.2012);

- майстерня А-2 площею 424.30 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_4 від 12.12.2012);

- котельня А-1 площею 27.20 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 21.09.2010);

- гараж для машин, А-1, площею 223.30 кв.м. що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_6 від 12.12.2012 );

- нафтобаза А-1, площею 6.80 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_7 від 21.09.2010).

Вказані об`єкти нерухомості є комплексом будівель колективного сільськогосподарського підприємства Приватної агрофірми «Галичина», які передані позивачу співвласниками в рахунок викуплених майнових паїв, що не заперечується відповідачем.

ОСОБА_1 є засновником Фермерського господарства «Промінь-М», основною метою діяльності якого згідно з статутом є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою отримання прибутку.

Позивачем, як засновником ФГ «Промінь - М», 15.05.2013 прийнято рішення №1/2013 про використання даного комплексу будівель в діяльності ФГ «Промінь - М» на праві господарського відання відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України.

Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2022 № 1397878-2412-1321, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період 2019, 2020 та 2021 роки, а саме:

- №0123080-2412-1321 - на суму 190126,68 грн за нерухоме майно (нежитлова будівля) площею 874,00 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- №0122271-2412-1321 - на суму 41331,89 грн. за нерухоме майно (нежитлова будівля) площею 190,00 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- №0123083-2412-1321 - на суму 92300,62 грн. за нерухоме майно (нежитлова будівля) площею 424,30 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- №0123079-2412-1321 - на суму 5916,98 грн. за нерухоме майно (нежитлова будівля) площею 27,20 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 и;

- №0123082-2412-1321 - на суму 13512,36 грн. за нерухоме майно (гаражі) площею 223,30 кв.м. що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 ;

- №0123081-2412-1321 - на суму 1479,25 грн. за нерухоме майно (нежитлова будівля) площею 6,80 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Позивач, вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для виникнення податкового боргу зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки протиправними, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Згідно з статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

При цьому, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 у складі: зерносховище А-1. площею 874,00 кв.м.; пилорама А-1 площею 190,00 кв.м,, майстерня А-2 площею 424.30 кв.м., котельня А-1 площею 27.20 кв.м., гараж для машин, А-1, площею 223.30 кв.м. та нафтобаза А-1, площею 6.80 кв.м. Ці об`єкти нерухомості є комплексом будівель ліквідованого колективного сільськогосподарського підприємства ПАФ «Галичина», є будівлями і спорудами сільськогосподарського призначення та використовуються ним у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підпунктом «ж» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 зазначав, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Провівши правовий аналіз зазначеної вище норми права, суд дійшов висновку, що застосовуючи об`єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов`язкових умов: 1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства; 2) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.

В силу вимог підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 127 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, на підставі вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Зазначений вище висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 лютого 2020 року в справі №820/3706/17.

Загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2021 року в справі № 820/6752/16, від 17 лютого 2021 року в справі № 820/3707/17, від 24 квітня 2020 року в справі №540/2206/19, від 10 квітня 2020 року в справі №823/1751/17.

У цих постановах Верховний Суд зазначав, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Тобто, визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ «Податок на майно»).

Водночас, визначення поняття «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Законодавцем з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття «сільськогосподарський товаровиробник» не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.09.2021 в справі № 140/2700/19.

Суд звертає увагу на те, що позивач має у власності землі сільськогосподарського призначення, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями витягів з Реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного земельного кадастру. ОСОБА_1 є єдиним засновником Фермерського господарства «Промінь-М», предметом діяльності якого є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції. Відповідно до п.6.9 Статуту ФГ «Промінь-М» для ведення господарської діяльності Господарство використовує майно, що належить йому на праві власності чи користування як юридичній особі, а також за рішенням Голови майно, що належить засновнику чи членам фермерського господарства на праві власності.

Позивачем долучено до матеріалів справи рішення засновника ФГ «Промінь-М» від 15.05.2013 №1/2013 яким визначено, що майно ФГ «Промінь-М» складається у тому числі із об`єктів нерухомого майна, що належать засновнику на праві власності приватної власності, а саме зерносховище А-1. площею 874,00 кв.м.; пилорама А-1 площею 190,00 кв.м,, майстерня А-2 площею 424.30 кв.м., котельня А-1 площею 27.20 кв.м., гараж для машин, А-1, площею 223.30 кв.м. та нафтобаза А-1, площею 6.80 кв.м. Це майно також використовується ФГ «Промінь-М» на праві господарського відання відповідно до статті 136 Господарського кодексу України.

Також, позивач долучив до матеріалів справи Акт приймання передачі майна від 15.05.2013, згідно з яким ОСОБА_1 передає в господарське відання (без права відчуження) ФГ «Промінь-М» для використання у господарській діяльності наступні об`єкти нерухомого майна: - зерносховище А-1. площею 874,00 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 21.09.2010); пилорама А-1 площею 190,00 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; майстерня А-2 площею 424.30 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; котельня А-1 площею 27.20 кв.м. що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 и; гараж для машин, А-1, площею 223.30 кв.м. що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 ; нафтобаза А-1, площею 6.80 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Зазначені документи підтверджують факт передачі об`єктів нерухомості та використання таких у господарській діяльності.

З урахуванням вказаних обставин суд погоджується з доводами позивача, що належні йому на праві власності будівлі використовуються для ведення фермерського господарства, а саме зерносклад для зберігання зерна, гаражі - для зберігання сільськогосподарської техніки, що необхідна для обробітку полів, майстерня - для ремонту сільськогосподарської техніки, нафтобаза - для зберігання пального для власних потреб (заправки сільськогосподарської техніки), пилорама - для виконання робіт монтажу ангарів на сільськогосподарську продукцію.

Суд звертає увагу на те, що позивач є єдиним засновником ФГ «Промінь-М», яке є сільськогосподарським виробником, видами економічної діяльності якого є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, кореноплодів і бульбоплодів, а нежитлові будівлі, що належать позивачу на праві власності, за вимогами ДК 018-2000 віднесені до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником, то у даному випадку не є об`єктом оподаткування, відповідно до пп. «ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.

Водночас, у справі відсутні також докази, що позивач впродовж 2019, 2020 та 2021 років використовував належні йому на праві власності об`єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.

Доказів того, що зазначена нерухомість здається позивачем в оренду чи лізинг відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0123080-2412-1321, №0122271-2412-1321, №0123083-2412-1321, №0123079-2412-1321, №0123082-2412-1321, №0123081-2412-1321 від 24.05.2022 винесені відповідачем без дотримання вимог закону, а тому є наявними правові підстави для їх скасування.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 24.05.2022 №0123080-2412-1321, №0122271-2412-1321, №0123083-2412-1321, №0123079-2412-1321, №0123082-2412-1321, №0123081-2412-1321.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул. Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 3446 (три тисячі чотириста сорок шість) грн. 68 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 17.10.2022.

СуддяР.І. Кузан