Рішення

від 17.10.2022 по справі 420/6866/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6866/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О.,

за участю секретаря судового засідання Ілясова А.І.,

представника позивача Павлюк В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗИНГОФ» про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24.07.2020 року позивач Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 23.04.2020 року Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса);

- зобов`язати Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче провадження на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 341 від 23.09.2019 року та провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року.

Представник позивача зазначив, що повідомленням від 23.04.2020 року повернуто позивачу виконавчий документ на підставі п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» (на підставі пропуску встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання). Однак оскаржуване повідомлення прийняте без дотримання вимог щодо строків повернення виконавчого документу (3 робочих дні з дня пред`явлення виконавчого документа). Крім того, зазначає, що виконавчий документ був пред`явлений до виконання в межах встановленого законом трьохмісячного строку. Таким чином повідомлення від 23.04.2020 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 11.09.2020 року Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу позивача задоволено: - ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 про повернення позовної заяви у справі №420/6866/20 скасовано; - справу №420/6866/20 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Постановою Верховного Суду від 11.08.2021 касаційну скаргу ТОВ «Дізингоф» задоволено: постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року скасовано, а справу №420/6866/20 направлено на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу позивача задоволено: ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року про повернення позовної заяви скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 року справу №420/6866/22 передано судді Балан Я.В.

Ухвалою суду від 08.12.2020 позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 17.12.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснити в порядку ст. 287 КАС України.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року повторно витребувано докази по справі, провадження по адміністративній справі №420/6866/20 зупинено до отримання витребуваних доказів по справі.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року призначено адміністративну справу №420/6866/20 до судового розгляду на 28.02.2022 року на 11:30.

Розпорядженням Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 року №806 призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/6866/20.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2022 року справу передано судді Хурсі О.О.

Ухвалою суду від 03.10.2022 прийнято до провадження справу №420/6866/20, поновлено провадження у справі №420/6866/20 та розпочато розгляд адміністративної справи спочатку. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ.

Призначено справу до судового розгляду на 11:00 год 17.10.2022 року.

До суду відповідачем у встановлений судом строк відзив не подано.

Представник третьої особи ТОВ «Дізингоф» у поясненнях, проти задоволення позовних вимог заперечив, та зазначив, що немає підстав для задоволення позовних вимог зобов`язального характеру, оскільки наразі виконавчий документ (постанова про накладення штрафу за порушення Закону України «Про Державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 23.09.2019 року №341) за його позовом оскаржується в судовому порядку (справа №420/7604/19) та відповідно не набрала законної сили.

Крім того, зазначає, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №420/7604/19 заяву представника ТОВ «Дізингоф» про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення за постановою про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження здоров`я та благополуччя тварин» від 23.09.2019 року №341.

До суду від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо пояснень третьої особи, у яких вказано, що зазначені представником ТОВ «Дізингоф» жодним чином не впливають на задоволення позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем при прийнятті повідомлення від 23.04.2020 року не було враховано вимоги п.22 ст.66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин».

Судом встановлено, що 23.09.2019 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято постанову про накладення на ТОВ «Дізингоф» штрафу за порушення Закону України «Про Державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 23.09.2019 року №341 у розмірі 41 730,00 грн. В постанові зазначено, що вона набирає чинності 24.10.2019 та може бути оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом (а.с.4 т.1).

Держпродспоживслужбою 14.11.2019 розглянуто скаргу ТОВ «Дізингоф» від 23.10.2019 щодо скасування постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341, за результатом якої залишила постанову без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.5-6 т.1).

11.02.2020 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від позивача надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341. До заяви долучено оригінал постанови про накладення штрафу за порушення Закону України «Про Державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 23.09.2019 року №341 (а.с.6-7 т.1).

18.02.2020 постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №61294904 з виконання постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 (а.с.27 т.3).

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Дізингоф» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення позапланового заходу державного контролю потужностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Дізингоф»» від 29.08.2019 року №3934 та постанову про накладення штрафу за порушення Закону України «Про Державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 23.09.2019 року №341.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №420/7604/19 заяву представника ТОВ «Дізингоф» про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення за постановою про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження здоров`я та благополуччя тварин» від 23.09.2019 року №341, яка винесена Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі якої Другим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження від 18.02.2020 року №61294904 (а.с.19-22 т.3).

12.03.2020 державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову в межах ВП №61294904, якою керуючись п.2 ч.1 ст.34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 до розгляду питання по суті (а.с.8 т.1).

23.04.2020 повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), керуючись п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», постанову про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 повернуто без прийняття до виконання, у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки що постанова від 23.09.2019 року №341 набрала чинності 24.10.2019 та могла бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців. Дата відправлення 05.02.2020, передано до виконання 17.02.2020 (а.с.9-10 т.1).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 по справі №420/7604/19, яке набрало законної сили 27.07.2021, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Дізингоф» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 29.08.2019 року №3934 та постанови від 23.09.2019 року №341.

Вважаючи повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 23.04.2020 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку - Законом України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин від 13.02.2020) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» №2042-VIII (далі Закон №2042-VIII) визначає правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України.

Пунктом 1 частини 14 статті 66 Закону №2042-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин від 13.02.2020) передбачено, що за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до ч.23 ст.66 Закону №2042-VIII штраф підлягає сплаті протягом п`ятнадцяти днів після набрання законної сили постановою про накладення штрафу. Сплата штрафу не звільняє особу, щодо якої винесено постанову у справі, від обов`язку усунення допущеного правопорушення, а також від обов`язку відшкодування пов`язаної з ним шкоди (завданих збитків).

Частиною 24 статті 66 Закону №2042-VIII передбачено, що якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином про повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття його до виконання вирішує при пред`явленні його до виконання, а у разі розгляду правомірності дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документа з`ясуванню підлягають обставини обґрунтованості підстав його повернення.

Матеріалами виконавчого провадження встановлено, що 18.02.2020 постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №61294904 з виконання постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 по справі №420/7604/19 застосовано заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за постановою про накладення штрафу за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження здоров`я та благополуччя тварин» від 23.09.2019 року №341, яка винесена Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі якої Другим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження від 18.02.2020 року №61294904.

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

12.03.2020 державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову в межах ВП №61294904, якою керуючись п.2 ч.1 ст.34, ст.35 Закону №1404-VIII зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 до розгляду питання по суті.

23.04.2020 повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), керуючись п.2 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII, постанову про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 повернуто без прийняття до виконання, у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки що постанова від 23.09.2019 року №341 набрала чинності 24.10.2019 та могла бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців. Дата відправлення 05.02.2020, передано до виконання 17.02.2020.

Таким чином державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження, яке зупинене до розгляду питання по суті та повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі пропуску стягувачем строку пред`явлення його до виконання.

Однак, п.2 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII передбачає повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на стадії пред`явлення стягувачем до виконання виконавчого документа, а саме: протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Водночас, аналізуючи норми Закону №1404-VIII, суд дійшов висновку, що повернення виконавчого документа без прийняття його до виконання після відкриття виконавчого провадження не відповідає п.2 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII.

Вирішуючи питання про наявність факту пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону №1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Згідно з ч.22 ст.66 Закону №2042-VIII постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня залишення відповідної скарги без задоволення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Відповідно до ч.20 ст.66 Закону №2042-VIII за результатами розгляду скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку може бути прийнято одне з таких рішень: 1) про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення; 2) про скасування постанови і закриття справи; 3) про скасування постанови та прийняття нової постанови.

Частиною 21 статті 66 Закону №2042-VIII передбачено, що порядок адміністративного (досудового) оскарження постанови у справі затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

Таким чином, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин постанова про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 оскаржувалась в адміністративному (досудовому) порядку, та за результатом розгляду скарги 14.11.2019 прийнято рішення про залишення постанови без змін, а скарги - без задоволення, згідно ч.22 ст.66 Закону №2042-VIII саме 16.12.2019 постанова про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 набирає законної сили.

Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що 11.02.2020 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від позивача надійшла заява про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341. До заяви долучено оригінал постанови від 23.09.2019 року №341.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягувачем за виконавчим документом пред`явлено виконавчий документ до примусового виконання в межах встановленого Законом трьохмісячного строку.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд дійшов висновку, що виконавче провадження №61294904 правомірно відкрито 05.02.2021 державним виконавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 23.04.2020 є незаконним, необґрунтованим та таким, що не прийняте в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією та законами України, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України

Отже, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 23.04.2020 року.

Відповідно до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відкрити виконавче провадження з виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 341 від 23.09.2019 року та провести виконавчі дії у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, суд дійшов наступного висновку.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зобов`язуючи орган державної влади виконати свої дискреційні повноваження, суд встановлює справедливість та відновлює баланс взаємодії між суб`єктами владних повноважень та фізичними особами. Також суд унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання органами державної влади своїми дискреційними повноваженнями.

У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта ухвалити рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та спрямований на недопущення свавілля в органах влади.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року зазначив, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 31 липня 2018 року у справі 820/4263/17.

Також, суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

В рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд враховує, що виконавче провадження №61294904 з виконання постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.02.2020 відкрито та постановою від 12.03.2020 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання постанови про накладення штрафу від 23.09.2019 року №341 до розгляду питання по суті.

Відповідно до ч.5 ст.35 Закону №1404-VIII після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 по справі №420/7604/19, яке набрало законної сили 27.07.2021, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Дізингоф» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 29.08.2019 року №3934 та постанови від 23.09.2019 року №341.

Відповідно до ч.6 ст.157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Таким чином, заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020, зберігали свою дію лише до 27.07.2021.

Отже, суд дійшов висновку, що підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні, оскільки примусове виконання рішення підлягає продовженню за вже відкритим виконавчим провадженням №61294904.

Водночас, враховуючи ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги зобов`язального характеру шляхом зобов`язання відповідача продовжити примусове виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 341 від 23.09.2019 року відповідно до ч.5 ст.35 Закону №1404-VIII в межах виконавчого провадження №61294904.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 262, 241-246, 287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (вул. 7-а Пересипська, 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ 40342996) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Пастера, 58, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41404999), третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЗИНГОФ» (площа Катерининська, 5, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 41191942) про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 23.04.2020 року Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса).

Зобов`язати Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) продовжити примусове виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 341 від 23.09.2019 року відповідно до частини 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження №61294904.

Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.О. Хурса