Ухвала

від 17.10.2022 по справі 420/2018/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2018/22Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Осіпов Ю.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ларго Сервісес» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2022 року позов ТОВ «Ларго Сервісес» - задоволено. Визнано противоправним та скасовано рішення Одеської митниці про корегування митної вартості товарів від 14.12.2021р. №UА500490/2021/000014/2. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2481 грн. та суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 03.06.2022р. подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2022р. дану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору.

При цьому, апелянту надано 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Вказану вище ухвалу в електронному вигляді було отримано відповідачем 06.06.2022р., що підтверджується матеріалами даної справи.

17.06.2022р. до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява відповідача про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, що, у свою чергу, пов`язано із введенням воєнного стану в Україні.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022р. заяву апелянта - задоволено частково та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з моменту отримання ухвали.

23.06.2022р. апелянтом повторно подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на більш тривалий термін, у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022р. клопотання Одеської митниці - залишено без задоволення, а апеляційну скаргу - повернуто апелянту.

05.10.2022р. відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2022р., до якої, зокрема, додав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ознайомившись із даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.296 КАС України, у зв`язку із чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, всупереч вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову майнового характеру - 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час, за подання апеляційної скарги розмір судового збору становить 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.3 ч.2 цієї статті).

При цьому, за правилами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01.01.2022р., розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав - 2481 грн.

Варто зауважити про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18.04.2021р. у справі №200/3282/20-а.

Отже, враховуючи майновий характер заявлених позовних вимог, за подання цього позову до суду першої інстанції позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі - 2481 грн. (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Відтак, належною сумою сплати судового збору за подання апеляційної скарги в електронній формі є сума у загальному розмірі - 2977,20 грн. (2481 грн. х 1,5 х 0,8).

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги у розмірі 2977,20 грн. за належними реквізитами щодо його сплати:

отримувач коштів: ГУК в Одеській області/Приморський р-н/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA678999980313101206081015758;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Окрім того, згідно з вимогами п.8 ч.2 ст.296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначаються дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Також відповідно до п.4 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Слід зазначити про те, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Так, процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на певну процесуальну дію та без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників процесу.

Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо ж в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За приписами ч.ч.2,3 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч.2 ст.299 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду ухвалено - 06.05.2022р. Тому, строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду 1-ї інстанції, у даному випадку, спливає - 06.06.2022р. (з урахуванням вихідних днів).

Втім, апеляційна скарга вдруге подана Одеською митницею до суду апеляційної інстанції - 05.10.2022р., тобто зі значним пропуском передбаченого КАС України строку на апеляційне оскарження.

Варто зауважити про те, що відсутність коштів на казначейських рахунках не свідчать про наявність істотних підстав, що дійсно перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та відповідним платіжним дорученням.

При цьому, з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Такий підхід до правосвідомості осіб, які є сторонами у справі, окреслений у ч.2 ст.44 КАС України, згідно з якою учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.5 ст.44 КАС України).

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у т.ч. органів державної влади.

Та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у законодавчо визначений строк, яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу такого строку час реалізовувати своє право на оскарження судових рішень.

Як уже зазналося вище, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018р. у справі №804/2979/17 та від 07.06.2018р. у справі №822/276/17.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип «res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р.).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011р. у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, а також мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Також, варто зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989р. у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

За приписами ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Разом із тим, слід звернути увагу на те, що, поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.

Наведене дає підстави для висновку про те, що обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі №826/17879/17.

Разом із тим, факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, з урахуванням тієї обставини, що скаржник не забезпечує заходів правового режиму воєнного стану в Україні, вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Заява відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить жодних доказів відносно зміни організації роботи Одеської митниці у період введення воєнного стану, що б унеможливлювало вчасне апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а тому вона не є вмотивованою.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без руху як така, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційне оскарження, є неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянту необхідно звернутися до суду 2-ї інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296, застосовуються положення ст.169 КАС України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.295,298 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Одеської митниці про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати апелянту 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Осіпов Ю.В.