Постанова

від 06.10.2022 по справі 140/3910/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3910/19 пров. № А/857/9598/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Обрізка І.М.; Шевчук С.М.,

за участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 140/3910/19 (головуючий суддя Ксензюк А.Я., м. Луцьк) за позовом ОСОБА_2 до Горохівської районної державної адміністрації, Заступника голови Горохівської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування висновку, розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Горохівської районної державної адміністрації, Заступника голови Горохівської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації. Визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації Андрія Розтоки від 02 грудня 2019 року № 24-ос «Про звільнення ОСОБА_2 ». Поновити на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації з 03 грудня 2019 року. Стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03 грудня 2019 року по дату винесення судового рішення у справі. Стягнути з Горохівської районної державної адміністрації моральну шкоду у сумі 5 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації та розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації А. Розтоки від 02 грудня 2019 року № 24-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки негативна оцінка про результати службової діяльності за 2019 рік є необ`єктивною та упередженою. Завдання, які ставилися у 2019 році перед позивачем, як начальником управління соціального захисту населення, було виконано у повному обсязі і у визначені строки, а тому не заслуговують на таку оцінку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок Горохівської районної державної адміністрації щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 .

Визнано протиправним та скасовано розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації від 02 грудня 2019 року № 24-ос «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації з 03 грудня 2019 року.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (45700, Волинська область, Горохівський район, місто Горохів, вулиця Шевченка, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 03192000) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 138491 (сто тридцять вісім тисяч чотириста дев`яносто одна) гривня 96 копійок.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме в розмірі 22703 (двадцять дві тисячі сімсот три) гривні 60 копійок підлягає до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Горохівської районної державної адміністрації (45700, Волинська область, Горохівський район, місто Горохів, вулиця Шевченка, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 04051365) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що щорічне оцінювання діяльності державного службовця ОСОБА_2 проведено відповідно до норм законодавства України, що призвело до виставлення негативної оцінки та невиконання завдань постановлених перед позивачем, що підтверджується матеріалами щорічного оцінювання службової діяльності ОСОБА_2 . Також, апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково взяв за основу дані зазначені в довідці Управління соціального захисту населення Горохівської РДА від 02 січня 2020 року №2/1.1412-20 згідно якої було обчислено середньоденну заробітну плату позивача у сумі 1135,18 грн. Апелянт не погоджується із зазначеною середньоденною заробітною платою позивача, оскільки відповідно до п. 4 Порядку №100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховується матеріальна допомога, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо), а також виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що судом першої інстанції не враховано та помилково стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 138491, 96 грн.

19 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із змінами, в якій просив рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року змінити в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 53049 грн. 26 коп замість 138491 грн. 96 коп.

Суд апеляційної інстанції дослідивши апеляційну скаргу із змінами дійшов до висновку, що зазначена апеляційна скарга подана з порушенням норм ч. 1 та 2 статті 303 КАС України, тому колегія суддів не враховує зміни викладені у ній.

Представники відповідачів та апелянта в судове засідання не з`явилися, хоча сторони належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати з таких підстав.

25 листопада 2019 року Горохівською РДА було проведене щорічне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році.

За результатами проведення вищевказаного оцінювання начальнику Управління соціального захисту населення Горохівської РДА ОСОБА_2 була виставлена негативна оцінка, що підтверджується висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, затвердженого розпорядженням заступник голови Горохівської РДА від 26 листопада 2019 року №23-ос.

На підставі вказаного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, 02 грудня 2019 року заступником голови Горохівської РДА А.Розтокою видано розпорядження №24-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », згідно якого ОСОБА_2 було звільнено з посади начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА з 02 грудня 2019 року, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Не погодившись з вказаним вище висновком та розпорядженням про звільнення, ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до суду.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулюєЗакону України «Про державну службу» №889-VIII(далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до частини другоїстатті 1 Закону №889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з частини другоїстатті 5 Закону №889-VIII, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цимЗаконом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 44Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Частинами третьою, п`ятою - сьомою статті 44Закону № 889-VIII визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеномустаттею 11 цього Закону.

Положеннями частин шостої, восьмоїстатті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені цимЗаконом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цимЗаконом, до суду.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640(далі - Постанова) затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок,в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

Учасниками процесу оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 7 Порядку).

Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні (пункт 10 Порядку).

При цьому, завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (пункт 33 Порядку).

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником (пункт 38 Порядку).

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Завдання і ключові показники рекомендується визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому рекомендовано брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання (досягнення поставленої мети) рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників.

Відповідно до абзацу першого пункту 30 Типового порядку завдання і ключові показники визначаються з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.

При визначенні завдань і ключових показників для кожного державного службовця рекомендується передбачати спільну роботу безпосереднього керівника державного службовця (у визначених випадках керівника державної служби) та державного службовця.

При визначенні пріоритетних завдань кожного структурного підрозділу рекомендується забезпечити належну командну (спільну) роботу державних службовців у кожному такому підрозділі. При цьому рекомендовано брати до уваги, що виконання пріоритетних завдань має забезпечувати певний внесок у досягнення стратегічних цілей державного органу.

Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (пункт 4 розділу І Методичних рекомендацій). Завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання досягнення поставленої мети рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган (пункти 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій).

Положення пункту 2 розділу III і пункту 5 розділу IV визначають функції (повноваження) державного службовця як складові елементи, на підставі яких визначаються завдання.

Отже, завдання, на підставі яких оцінюється діяльність державного службовця, з огляду на приведені вище положення чинного законодавства, є поняттям, яке прямо походить із стратегічних цілей та мети існування певного державного органу, в якому працює державний службовець, безпосередньо пов`язане з планом роботи такого органу і визначається індивідуально з урахуванням тієї частини його розподілу, яка віднесена до певного службовця згідно його посадової інструкції та положення про структурний підрозділ, до складу якого він входить. Завдання визначає певний обсяг робіт, виконання яких покликано досягти певні стратегічні (пріоритетні) цілі та мету існування державного органу в розрізі діяльності одного працівника.

Разом з тим, під час визначення результатів виконання завдань державним службовцем його безпосередній керівник повинен неухильно дотримуватись принципів об`єктивності та достовірності, оцінювати діяльність державного службовця лише у чітко визначених межах поставлених йому завдань та брати до уваги лише чітко визначені ключові показники результативності, ефективності та якості діяльності державного службовця, які оформлені відповідно до вимог зазначеного вище Порядку.

З метою оцінювання службової діяльності у 2019 році позивачу головою Горохівської РДА ОСОБА_3 було поставлено 5 завдань та визначено ключові показники результативності, ефективності та якості діяльності державного службовця, спрямованої на виконання кожного із цих завдань:

1. Розгляд звернень громадян, звернень та запитів народних депутатів України, депутатів місцевих рад. Прийом громадян по питаннях, що відносяться до компетенції управління. Строк виконання завдання №1 - до 1 грудня 2019 року. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення зменшення скарг громадян в управлінні соціального захисту населення Горохівської РДА. Кількість розглянутих звернень громадян, звернень та запитів народних депутатів України, депутатів місцевих рад.

2. Підготовка проектів розпоряджень, пропозиції керівництву на виконання доручень органів виконавчої влади. Строк виконання завдання № 2 -січень - грудень 2019 року. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення підготовку розпоряджень, доручень, наказів, що стосуються належної роботи управління

3. Забезпечення контролю за виконанням програм соціального захисту населення. Строк виконання завдання № 3 - згідно плану-графіку Горохівської РДА. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення виконання регіональних програм.

4. Організація та забезпечення роботи комісій, головою яких є. Строк виконання завдання № 4 - квітень, липень, листопад. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення своєчасності проведення засідань комісій. Дотримання законодавства у сфері запобігання корупції. Відсутність порушень у роботі комісій.

5. Забезпечення результативності діяльності управління соціального захисту населення Горохівської РДА. Строк виконання завдання № 5 - березень, червень, вересень, грудень. Ключові показники результативності, ефективності та якості - підготовка звітів про роботу управління. Надання пропозицій до планів роботи управління соціального захисту населення.

Перед проведенням оціночної співбесіди позивач власноручно заповнив форму щодо результатів виконання завдань, де зазначив, що у 2019 році досягнутий такий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості):

Завдання 1:розглянуто 830 звернень громадян та запитів депутатів місцевих рад. Прийнято 300 громадян, що відноситься до компетенції управління; проведено 5 засідань комісій з питань надання одноразової грошової допомоги мало захищеним громадянам, які опинилися в складних життєвих ситуаціях; виплачено одноразової допомоги з районного бюджету 701 особі на суму 1163100,00 грн. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 2: підготовлено та видано 73 накази для належної діяльності управління з основної діяльності та з кадрових питань тривалого строку зберігання, організовано роботу з їх виконання. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 3: на виконання програм управління соціального захисту населення виділено 1164955 грн. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 4: проведено 30 засідань комісії з призначення державної соціальної допомоги, житлових субсидій та пільг малозабезпеченим сім`ям; розглянуто 620 особових справ з питань призначення державної соціальної допомоги, житлових субсидій та пільг, з них призначено - 462 чол., відмова - 158 чол. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 5: підготовлено та подано 10 звітів про роботу управління. Строк фактичного виконання - щомісяця до 5 числа.

У підсумку оцінювання результатів виконання ОСОБА_2 вищевказаних завдань в 2019 році, безпосереднім керівником - заступником Горохівської РДА ОСОБА_1 , були виставленінаступні бали: за завдання № 1 виставлено оцінку 1 бал; за завдання № 2 виставлено оцінку 2 бали; за завдання № 3 виставлено оцінку 4 бали; за завдання № 4 виставлено оцінку 2 бали; за завдання № 5 виставлено оцінку 3 бали, що підтверджується результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2019 рік.

Середній бал за виконання вказаних завдань склав 2,4 бала, у зв`язку із чим у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_2 була виставлена «негативна» оцінка, якаобґрунтована тим, що завдання вирішуються з порушенням строків виконання або частково потребують доопрацювання інших працівників та підрозділів, результати мають негативну оцінку та відгуки з боку громадян.

Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, завдання державного службовця - наперед визначений, запланований для виконання обсяг робіт (діяльності) протягом певного періоду з очікуваним досягненням мети, результатів у межах посадових обов`язків (функцій) державного службовця, а ключовий показник - це сукупність вимірюваних кількісних та/або якісних індикаторів (параметрів), які дозволяють оцінити прогрес у виконанні державним службовцем визначених для нього завдань.

Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (пункт 4 розділу І Методичних рекомендацій). Завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання досягнення поставленої мети рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган (пункти 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій).

Пунктом 4 розділу III Методичних рекомендацій зазначено, що при формулюванні ключових показників (їх змісту) доцільно користуватись SMART- критеріями (додаток 4). Згідно зі змістом додатку 4 Методичних рекомендацій SMART- критерії полягають у забезпеченні наступних вимог:

S (specific) Показник має бути конкретним. Формулювання показника має розумітися однозначно та мінімізувати можливість суб`єктивного широкого тлумачення;

М (measurable) Показник має піддаватися вимірюванню. Вимір здійснюється в кількісному та/або якісному вираженні. При цьому зазначається бажане (очікуване) значення показника. При використанні кількісного виміру зазначається одиниця виміру;

A (attainable) Показник має бути реалістичним та досяжним з точки зору наявності необхідних компетенції та ресурсів (часових, фінансових, людських, інформаційних і т.п.), які наявні в розпорядженні структурного підрозділу.

R (relevant) Показник має бути релевантним, тобто відповідати повноваженням і компетенції державного службовця. Досягнення такого показника має призводити до виконання завдання в цілому;

Т (time frame) Встановлення граничної (кінцевої) дати (періоду) досягнення показника.

Суд апеляційної інстанції проаналізувавши матеріали справи, погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що заступник голови Горохівської районної державної адміністрації всупереч вимогам чинного законодавства, не дотримуючись принципів об`єктивності, достовірності та неупередженості, 25 листопада 2019 року провів оцінювання результатів службової діяльності позивача на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської РДА за 2019 рік, беручи при цьому до уваги таку діяльність державного службовця, яка не стосується компетенції та виходить за межі поставлених йому завдань, ігноруючи чітко визначені ключові показники результативності, ефективності та якості, якими він повинен керуватися. В результаті такого оцінювання позивач отримав занижені бали за виконання чотирьох із п`яти завдань та середній бал - 2,4, що вважається негативною оцінкою результатів службової діяльності державного службовця.

26 листопада 2019 року розпорядженням заступника голови Горохівської РДА ОСОБА_1 № 23-ос було затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців райдержадміністрації, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права, у 2019 році. Вищевказаним висновком стверджується, що службову діяльність позивача на посаді начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА у 2019 році було оцінено як негативну.

Відповідно до пункту 10 частини першоїстатті 7 Закону №889-VII, державний службовець має право на оскарження в установленомузакономпорядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Аналогічне посилання є у пунктах 47-49 Порядку, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно достатті 11 Закону України "Про державну службу".

У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Взявши до уваги вказані норми та фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оспорюваний висновок Горохівської районної державної адміністрації щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_2 не може вважатися безсумнівним, об`єктивним, обґрунтованим і правомірним.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 87 Закону України «Про державну службу», підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Щодо звільнення позивача за результатами такого оцінювання, слід зазначити, що результати оцінювання ОСОБА_2 є необґрунтованими і протиправними, вони не можуть породжувати й будь-яких правомірних наслідків, зокрема, їх реалізація не може визнаватися законною, тому рішення про звільнення державного службовця, прийняте за наслідком необґрунтованого оцінювання не може вважатися законним, у зв`язку з чим розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації від 02 грудня 2019 року № 24-ос «Про звільнення ОСОБА_2 » є протиправним і підлягає скасуванню. Як наслідок поновити позивача на посаді, з якої його було безпідставно звільнено, з 03 грудня 2019 року.

Спеціальнимзаконом, що врегульовує питання призначення, проходження та припиненням державної служби на посадах керівниківструктурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, єЗакон України «Про місцеві державні адміністрації».

Статтею 11 вказаного Законувстановлено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1374, втратив чинність06 серпня 2016 року згідно зпостановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 465.

Інший порядок, який має регулювати питання призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, прийнято не було.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Горохівська РДА вживала заходи для погодження звільнення ОСОБА_2 з Департаментом соціального захисту населення Волинської ОДА шляхом надсилання листів від 26 листопада 2019 року та від 02 грудня 2019 року, однак Департаментом соціального захисту населення Волинської ОДА не наданого погодження на звільнення позивача з посади начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА, що підтверджується листами Департаментом соціального захисту населення Волинської ОДА від 28 листопада 2019 року, від 10 грудня та від 13 грудня 2019 року.

Як наслідок, звільнення позивача з посади начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА відбулося без дотримання вимогстатті 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Відповідно до частини другоїстатті 235 Кодексу законів про працю України, передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з обчисленням судом першої інстанції середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу виходячи з наступного.

Правовідносини щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу регулюються приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»(далів - Порядок №100).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку №100 якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Відповідно до пункту 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Горохівської РДА від 02 січня 2020 року за №2/1.14 12-20 та довідки про доходи ОСОБА_2 , яка надіслана Управлінням соціального захисту населення Луцької районної військової адміністрації Волинської області суду апеляційної інстанції відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про витребування доказів від 31 серпня 2022 року, встановлено нарахування заробітної плати за жовтень 2019 року в сумі 37386,15 грн. та за листопад 2019 року - 11426,42 грн., тобто загальна сума доходу позивача за останні 2 місяці перед звільненням становить 48812,57 грн.

Однак, з довідки про доходи ОСОБА_2 виданої Управлінням соціального захисту населення Луцької районної військової адміністрації Волинської області, суд апеляційної інстанції встановив, що у суму заробітної плати ОСОБА_2 за 2 останні місяці перед звільненням включено допомогу на вирішення соціально побутових проблем та виплату за час перебування у відпустці.

Відповідно до пп. «б» п. 4 Постанови №100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Також у цьому пункті 4 Постанови №100 вказано, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

При прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував вказані вище положення Постанови №100 та помилково включив до середнього заробітку ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу допомогу на вирішення соціально побутових проблем та виплату за час перебування у відпустці.

При дослідженні довідки Управління соціального захисту населення Луцької районної військової адміністрації Волинської області про доходи ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції встановив, що позивач за останні два місяці перед звільненням відпрацював 37 робочих днів, з них 16 днів у жовтні 2019 року та 21 день у листопаді 2019 року.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Луцької районної військової адміністрації Волинської області ОСОБА_2 було нараховано заробітну плату за жовтень 2019 року у сумі 7271,35 грн, за листопад 2019 року 11426,42 грн, тобто загальна сума доходу позивача за останні два місяці перед звільненням становить 18697,77 грн.

Відтак, середньоденна заробітна плата позивача становить 505,35 грн (18697,77 грн : 37 відпрацьованих днів = 505,35грн).

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку - з 03 грудня2019 року по дату прийняття рішення суду, а саме 31 травня 2020 року, що становить 122 робочих дні (грудень 2019 року - 20, січень 2020 року - 21, лютий 2020 року - 20, березень 2020 року - 21, квітень 2020 року - 21, травень 2020 року -19).

Таким чином, на користь позивача належить стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 61652,70 грн (505,35 грн. х 122 робочих дні = 61652,70 грн.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.163.1 ст.163 ПК України).

Відповідно до пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Як передбачено пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Відповідно до абз.5 п.6постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

Крім того, утриманням податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Враховуючи те, що обов`язок щодо нарахування, утримання та сплати податку із суми доходу та відповідальність за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору покладається на юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), колегія суддів вважає, що визначення суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування покладається саме на відповідача.

Відповідно дост.242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 317 КАС Українипередбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 138491 грн 96 коп та ухвалити постанову якою в цій частині стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 61652 грн 70 коп з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись .243,310,315, 317,321,322,325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 140/3910/19 в частині стягнення з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (45700, Волинська область, Горохівський район, місто Горохів, вулиця Шевченка, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 03192000) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 138491 (сто тридцять вісім тисяч чотириста дев`яносто одна) гривня 96 копійок скасувати. В цій частині прийняти постанову, якою стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (45700, Волинська область, Горохівський район, місто Горохів, вулиця Шевченка, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 03192000) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 61 652 (шістдесят однієї тисячі шістсот п`ятдесят дві) гривні 70 копійок.

В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року у справі № 140/3910/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді І. М. Обрізко С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 17 жовтня 2022 року.