Рішення

від 01.06.2020 по справі 140/3910/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3910/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Новак Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Горохівської районної державної адміністрації, Заступника голови Горохівської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування висновку, розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Горохівської районної державної адміністрації (далі - Горохівська РДА), Заступника голови Горохівської районної державної адміністрації Розтоки Андрія В`ячеславовича (далі - заступник голови Горохівської РДА Розтока А.В.) та, з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 03 лютого 2020 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації Андрія Розтоки від 02 грудня 2019 року № 24-ос Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації з 03 грудня 2019 року;

- стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03 грудня 2019 року по дату винесення судового рішення у справі;

- стягнути з Горохівської районної державної адміністрації моральну шкоду у сумі 5 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 листопада 2019 року розпорядженням заступника голови Горохівської РДА Розтоки А.В. №23-ос затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році. Вказаним висновком стверджується, що службову діяльність позивача на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської РДА у 2019 році було оцінено як негативну.

02 грудня 2019 року розпорядженням заступника голови Горохівської РДА Розтоки А.В. №24-ос позивача звільнено із вищевказаної посади у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Позивач вважає, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації та розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації А. Розтоки від 02 грудня 2019 року № 24-ос Про звільнення ОСОБА_1 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки негативна оцінка про результати службової діяльності за 2019 рік є необ`єктивною та упередженою, а тому підлягає спростуванню. Завдання, які ставилися у 2019 році перед позивачем, як начальником управління соціального захисту населення, було виконано у повному обсязі і у визначені строки, а тому не заслуговують на таку оцінку.

Крім того, позивач також вказує, що його звільнення відбулося з порушення вимог чинного законодавства, оскільки не погоджене Департаментом соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, а також здійснене не уповноваженою на це особою.

Позивач, зазначає, що протиправними діями, бездіяльністю та розпорядженнями заступника Горохівської РДА йому завдано моральних збитків на суму 5000,00 грн.

З урахуванням викладеного просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 02 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року залучено до участі у справі співвідповідча - Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (далі - Управління соціального захисту населення Горохівської РДА).

Відповідачі - заступник голови Горохівської РДА та Горохівська РДА в поданих до суду відзивах з позовними вимогами ОСОБА_1 не погодилися, з тих підстав, що по відношенню до ОСОБА_1 не вживалося жодних протиправних діянь, а процедура оцінювання результатів його діяльності, подальше звільнення та відповіді на його звернення здійснювалися у відповідності до вимог чинного законодавства та з дотримання статті 19 Конституції України.

Зокрема, вказують, що з урахуванням критеріїв виставляння балів, були визначені результати виконання завдань державним службовцем ОСОБА_1 за 2019 рік, згідно якого він отримав середній бал 2,4 за виконанні 5 поставлених перед ним завдань, що являється негативною оцінкою крізь критерії виставлення балів.

Вважають виставлені бали об`єктивними та обґрунтованими, що знаходять своє документальне підтвердження та пояснюється наступним.

По завданню № 1 було виставлено 1 бал, так як завдання було виконано частково. Число звернень громадян не підтверджено. Кількість звернень розходяться із зверненнями громадян за аналогічний період 2018 року, що стверджується службовим листом від 22.11.2019 року. Факт наявності часткового виконання завдання не дає підстав поставити бал більше 1 крізь призму вищевказаних критеріїв.

По завданню № 2 було виставлено 2 бали, так як завдання виконано, але з порушенням строків виконання, що зумовило зрив конкретних контрольних термінів відповідей громадянам та установам, що докази чого будуть надані у підготовчому судовому засіданні. Факт порушення строків виконання завдання не дає підстав поставити бал більше 2 крізь призму вищевказаних критеріїв.

По завданню № 3 було виставлено 4 бали, що є максимальним балом крізь призму вищевказаних критеріїв оцінювання, так як в повній мірі забезпечено виконання регіональних питань, хоч і без пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення та без випередження строку виконання, а тому бал слід вважати завищеним.

По завданню № 4 було виставлено 2 бали, так як завдання виконано із суттєвими недоліками працівників управління, які готують документи на комісії та за наявними і навмисно складеними справами громадян комісія приймала суперечливі рішення (докази додаються, додаток № 4). Наявність суттєвих недоліків при виконанні цього завдання не дозволило поставити 3 бали крізь призму вищевказаних критеріїв.

По завданню № 5 було виставлено 3 бали, так як завдання виконано, але потребувало суттєвих доопрацювань та коригувань документів. Невірно вказаний кількісний показник, що стверджується службовою запискою від 22 листопада 2019 року. В якості звітів підготовлених ОСОБА_1 були розцінено проведені наради у голови у сфері соціального захисту населення, яких було проведено 7. Жодних звітів підготовлено не було. Наявність суттєвих недоліків при виконанні цього завдання не дозволило поставити 4 бали крізь призму вищевказаних критеріїв.

Також вказують, що на сьогоднішній день відсутній порядок погодження звільнення з посади керівників структурних підрозділів головами місцевих державних адміністрацій, оскільки 22 липня 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №465 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року за № 1374 втратив чинність.

З 25 вересня 2019 року набула чинності скорочена процедура звільнення державного службовця, яким являється позивач по справі, та зобов`язує суб`єкта призначення протягом 5 днів звільнити останнього у випадку отримання негативної оцінки за результатами оцінювання.

Вважають, що позивача звільнено з чітким дотриманням вимог Закону України Про державну службу та Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Крім того, в розумінні частини четвертої статті 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації повноваження голови Горохівської РДА (у разі відсутності останньої) зобов`язаний виконувати заступник голови, яким і являється Розтока А.В . Тобто, саме на заступника голови Горохівської РДА Розтоку А.В. закон покладає обов`язок виконувати функції і повноваження голови РДА, незалежно від наявності розпорядження звільненого голови РДА.

Заступником голови Горохівської РДА у встановлені законом строки надавалися законні та мотивовані відповіді по заявах та скаргах ОСОБА_1 та особами, що діяли в його інтересах, а тому безпідставними є доводи позивача про упереджене ставлення до нього та створення перешкод у реалізації ним прав, як державного службовця, що гарантоване йому Закону України Про державну службу .

Вважають, що позивачем не доведено факт заподіяння йому будь-якої моральної шкоди зі сторони відповідачів, а також не наведено обґрунтуванням заявленого розміру моральної шкоди. Долучена до матеріалів справи довідка про факт перебування позивача на лікуванні жодним чином не свідчить про причино-наслідковий зв`язок між його звільненням та фактом перебування на лікуванні. Звільнення відбулося 02 грудня 2019 року, а на лікування позивач поступив тільки 20 грудня 2019 року, тобто майже через 3 тижні. Більше того, із довідки вбачається, що його хвороби носять давній характер, і, не виключено, що це було планове лікування, або ж для підкріплення позиції щодо відшкодування моральної шкоди

З наведених підстав просять в задоволені позову відмовити повністю.

В поданому до суду відзиві відповідач - Управління соціального захисту населення Горохівської РДА позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з тих підстав, що за наслідками проведення аналізу показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, ОСОБА_1 було отримано негативну оцінку.

При цьому, вказує, що райдержадміністрацією було вжито, передбачені законом заходи щодо отримання погодження на звільнення позивача, оскільки хоча постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року №1374 Про затвердження Порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій втратила чинність, проте стаття 11 Закону України Про місцеві державні адміністрації щодо погодження звільнення з органами виконавчої влади вищого рівня є діючою нормою.

Вважає, що оцінювання ОСОБА_1 проведено з дотриманням Закону України Про державну службу та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №640 від 23 серпня 2017 року.

Також зазначає, що установлена легітимна мета дій відповідача Розтоки А.В. щодо питання оцінювання результатів службової діяльності здійснюється безпосередніми керівниками за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів виконаних завдань.

Вмотивованість кожного критерію та його елементів з урахуванням внутрішнього переконання керівника у цілому закон не передбачає, оскільки це є способом прийняття, тобто, способом реалізації владних управлінських функцій.

Позивачем не було висловлене зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Крім того, позивач при ознайомленні з розпорядженням про звільнення та при проведенні розрахунку не висловив жодного зауваження чи заперечення.

З врахуванням наведеного, відсутні правові підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Управління соціального захисту населення Горохівської РДА.

З наведених підстав просить в задоволені позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 18 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 13 травня 2020 року допущено процесуальне правонаступництво, а саме, заступника голови Горохівської районної державної адміністрації Розтоки Андрія В`ячеславовича на заступника голови Горохівської районної державної адміністрації.

В судове засідання, призначене на 11:00 01 червня 2020 року, сторони не з`явилися, при цьому позивач подав заяву про розгляд справи без його участі та участі його представника, а Горохівська РДА та Управління соціального захисту населення Горохівської РДА подали заяви про розгляд справи за відсутності представників.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13 серпня 2008 року за погодженням з обласною державною адміністрацією призначено на посаду начальника управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Горохівської РДА (п.1 Порядку призначення на посади і звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року №1374)

25 листопада 2019 року Горохівською РДА було проведене щорічне оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році.

За результатами проведення вищевказаного оцінювання начальнику Управління соціального захисту населення Горохівської РДА ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка, що підтверджується висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, затвердженого розпорядженням заступник голови Горохівської РДА від 26 листопада 2019 року №23-ос.

На підставі вказаного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності, 02 грудня 2019 року заступником голови Горохівської РДА А.Розтокою видано розпорядження №24-ос Про звільнення ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА з 02 грудня 2019 року, у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Не погоджуючись з висновком та розпорядженням про звільнення ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закону України Про державну службу №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону №889-VIII, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з частини другої статті 5 Закону №889-VIII, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Частинами третьою, п`ятою - сьомою статті 44 Закону № 889-VIII визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В , здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки не раніше ніж через три місяці проводиться повторне оцінювання результатів його службової діяльності. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Положеннями частин шостої, восьмої статті 11 Закону № 889-VIII передбачено, що якщо права державного службовця, встановлені цим Законом, порушені керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу або якщо ці особи створили перешкоди в реалізації прав державного службовця, він може подати скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації безпосередньо до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Заявник має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних органів та їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих йому цим Законом, до суду.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Постанова) затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок, в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій А , Б і В .

Учасниками процесу оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В ; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В ; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 7 Порядку).

Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні (пункт 10 Порядку).

При цьому, завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В , визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції (пункт 33 Порядку).

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В , заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В , за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником (пункт 38 Порядку).

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В , про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В , за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В , завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В , вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Завдання і ключові показники рекомендується визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому рекомендовано брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання (досягнення поставленої мети) рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників.

Відповідно до абзацу першого пункту 30 Типового порядку завдання і ключові показники визначаються з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган.

При визначенні завдань і ключових показників для кожного державного службовця рекомендується передбачати спільну роботу безпосереднього керівника державного службовця (у визначених випадках керівника державної служби) та державного службовця.

При визначенні пріоритетних завдань кожного структурного підрозділу рекомендується забезпечити належну командну (спільну) роботу державних службовців у кожному такому підрозділі. При цьому рекомендовано брати до уваги, що виконання пріоритетних завдань має забезпечувати певний внесок у досягнення стратегічних цілей державного органу.

Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (пункт 4 розділу І Методичних рекомендацій). Завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання досягнення поставленої мети рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган (пункти 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій).

Також, положення пункту 2 розділу III і пункту 5 розділу IV визначають функції (повноваження) державного службовця як складові елементи, на підставі яких визначаються завдання.

Зазначене свідчить, що функція або повноваження державного службовця, яку той виконує постійно не є тотожним завданню, яке використовується під час оцінювання його діяльності і одночасно представляє собою обсяг певних робіт.

Отже, завдання, на підставі яких оцінюється діяльність державного службовця, з огляду на приведені вище положення чинного законодавства, є поняттям, яке прямо походить із стратегічних цілей та мети існування певного державного органу, в якому працює державний службовець, безпосередньо пов`язане з планом роботи такого органу і визначається індивідуально з урахуванням тієї частини його розподілу, яка віднесена до певного службовця згідно його посадової інструкції та положення про структурний підрозділ, до складу якого він входить. Завдання визначає певний обсяг робіт, виконання яких покликано досягти певні стратегічні (пріоритетні) цілі та мету існування державного органу в розрізі діяльності одного працівника.

Разом з тим, під час визначення результатів виконання завдань державним службовцем його безпосередній керівник повинен неухильно дотримуватись принципів об`єктивності та достовірності, оцінювати діяльність державного службовця лише у чітко визначених межах поставлених йому завдань та брати до уваги лише чітко визначені ключові показники результативності, ефективності та якості діяльності державного службовця, які оформлені відповідно до вимог зазначеного вище Порядку.

Так, з метою оцінювання службової діяльності у 2019 році позивачу головою Горохівської РДА Гринчук Ю.Ю. було поставлено 5 завдань та визначено ключові показники результативності, ефективності та якості діяльності державного службовця, спрямованої на виконання кожного із цих завдань:

1. Розгляд звернень громадян, звернень та запитів народних депутатів України, депутатів місцевих рад. Прийом громадян по питаннях, що відносяться до компетенції управління. Строк виконання завдання №1 - до 1 грудня 2019 року. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення зменшення скарг громадян в управлінні соціального захисту населення Горохівської РДА. Кількість розглянутих звернень громадян, звернень та запитів народних депутатів України, депутатів місцевих рад.

2. Підготовка проектів розпоряджень, пропозиції керівництву на виконання доручень органів виконавчої влади. Строк виконання завдання № 2 - січень - грудень 2019 року. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення підготовку розпоряджень, доручень, наказів, що стосуються належної роботи управління

3. Забезпечення контролю за виконанням програм соціального захисту населення. Строк виконання завдання № 3 - згідно плану-графіку Горохівської РДА. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення виконання регіональних програм.

4. Організація та забезпечення роботи комісій, головою яких є. Строк виконання завдання № 4 - квітень, липень, листопад. Ключові показники результативності, ефективності та якості - забезпечення своєчасності проведення засідань комісій. Дотримання законодавства у сфері запобігання корупції. Відсутність порушень у роботі комісій.

5. Забезпечення результативності діяльності управління соціального захисту населення Горохівської РДА. Строк виконання завдання № 5 - березень, червень, вересень, грудень. Ключові показники результативності, ефективності та якості - підготовка звітів про роботу управління. Надання пропозицій до планів роботи управління соціального захисту населення.

Перед проведенням оціночної співбесіди позивач власноручно заповнив форму щодо результатів виконання завдань, де зазначив, що у 2019 році досягнутий такий результат (відповідно до показників результативності, ефективності та якості):

Завдання 1: розглянуто 830 звернень громадян та запитів депутатів місцевих рад. Прийнято 300 громадян, що відноситься до компетенції управління; проведено 5 засідань комісій з питань надання одноразової грошової допомоги мало захищеним громадянам, які опинилися в складних життєвих ситуаціях; виплачено одноразової допомоги з районного бюджету 701 особі на суму 1163100,00 грн. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 2: підготовлено та видано 73 накази для належної діяльності управління з основної діяльності та з кадрових питань тривалого строку зберігання, організовано роботу з їх виконання. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 3: на виконання програм управління соціального захисту населення виділено 1164955 грн. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 4: проведено 30 засідань комісії з призначення державної соціальної допомоги, житлових субсидій та пільг малозабезпеченим сім`ям; розглянуто 620 особових справ з питань призначення державної соціальної допомоги, житлових субсидій та пільг, з них призначено - 462 чол., відмова - 158 чол. Строк фактичного виконання - до 01 листопада 2019 року.

Завдання 5: підготовлено та подано 10 звітів про роботу управління. Строк фактичного виконання - щомісяця до 5 числа.

В результаті оцінювання результатів виконання ОСОБА_1 вищевказаних завдань в 2019 році, безпосереднім керівником - заступником Горохівської РДА Розтокою А.В. , були виставлені наступні бали: за завдання № 1 виставлено оцінку 1 бал; за завдання № 2 виставлено оцінку 2 бали; за завдання № 3 виставлено оцінку 4 бали; за завдання № 4 виставлено оцінку 2 бали; за завдання № 5 виставлено оцінку 3 бали, що підтверджується результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В за 2019 рік.

Середній бал за виконання вказаних завдань склав 2,4 бала, у зв`язку із чим у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка, яка обґрунтована тим, що завдання вирішуються з порушенням строків виконання або частково потребують доопрацювання інших працівників та підрозділів, результати мають негативну оцінку та відгуки з боку громадян.

Оцінку в 1 бали щодо завдання №1 відповідач обґрунтовує тим, що завдання було виконано частково, число звернень громадян не підтверджене, кількість звернень розходиться із зверненнями громадян за аналогічний період 2018 року (службовий лист від 22 листопада 2019 року).

Щодо оцінювання завдання №2 у 2 бали відповідач вказує на те, що завдання виконане, але із порушеннями строків виконання, що зумовлювало зрив конкретних контрольних термінів відповідей громадянам та установам.

З приводу оцінки у 4 бали за завдання №3 відповідач пояснює, що ОСОБА_1 в повній мірі забезпечено виконання регіональних питань, які залежали від управління.

Оцінку в 2 бали щодо завдання №4 відповідач обґрунтовує тим, що завдання виконано, але з суттєвими недоліками працівників управління, які готують документи на комісії. За наявними і навмисно складеними справами громадян комісія приймала суперечливі рішення.

Щодо оцінки виконання позивачем завдання №5 в 3 бали, відповідач вказує, що завдання виконано, але потребувало суттєвих доопрацювань та коригуванні документів. Невірно вказаний кількісний показник (службова записка від 22 листопада 2019 року).

Відповідно до Методичних рекомендаціях щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В, завдання державного службовця - наперед визначений, запланований для виконання обсяг робіт (діяльності) протягом певного періоду з очікуваним досягненням мети, результатів у межах посадових обов`язків (функцій) державного службовця, а ключовий показник - це сукупність вимірюваних кількісних та/або якісних індикаторів (параметрів), які дозволяють оцінити прогрес у виконанні державним службовцем визначених для нього завдань.

Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (пункт 4 розділу І Методичних рекомендацій). Завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання досягнення поставленої мети рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган (пункти 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій).

Пунктом 4 розділу III Методичних рекомендацій зазначено, що при формулюванні ключових показників (їх змісту) доцільно користуватись SMART- критеріями (додаток 4). Згідно зі змістом додатку 4 Методичних рекомендацій SMART- критерії полягають у забезпеченні наступних вимог:

S (specific) Показник має бути конкретним. Формулювання показника має розумітися однозначно та мінімізувати можливість суб`єктивного широкого тлумачення;

М (measurable) Показник має піддаватися вимірюванню. Вимір здійснюється в кількісному та/або якісному вираженні. При цьому зазначається бажане (очікуване) значення показника. При використанні кількісного виміру зазначається одиниця виміру;

A (attainable) Показник має бути реалістичним та досяжним з точки зору наявності необхідних компетенції та ресурсів (часових, фінансових, людських, інформаційних і т.п.), які наявні в розпорядженні структурного підрозділу.

R (relevant) Показник має бути релевантним, тобто відповідати повноваженням і компетенції державного службовця. Досягнення такого показника має призводити до виконання завдання в цілому;

Т (time frame) Встановлення граничної (кінцевої) дати (періоду) досягнення показника.

Суд погоджується з доводами позивача щодо необґрунтованості виставлених за результатами оцінювання балів з огляду на таке.

Визначенні позивачу завдання щодо його оцінювання не є конкретними і дають можливість відповідачу при формулювання показників суб`єктивного широкого їх тлумачення.

Так, відносно завдання №1, розгляд звернень громадян, звернень та запитів народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийом громадян по питаннях, що відносяться до компетенції управління, за звітний період забезпечено розгляд 830 звернень громадян та запитів депутатів місцевих рад, прийнято 300 громадян, що відноситься до компетенції управління, проведено 5 засідань комісій з питань надання одноразової грошової допомоги мало захищеним громадянам, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, виплачено одноразової допомоги з районного бюджету 701 особі на суму 1163100,00 грн. При цьому оцінка позивачу 1 бал виставлена за те, що завдання було виконано частково, число звернень громадян не підтверджене, кількість звернень розходиться із зверненнями громадян за аналогічний період 2018 року (службовий лист від 22 листопада 2019 року).

ОСОБА_1 стверджує, що виконав це завдання у повному обсязі, так як кількість скарг громадян на роботу працівників управління у 2019 році у порівнянні з 2018 роком зменшилась. Крім цього, ні вищевказаним Порядком, ні будь-яким іншим нормативним документом не встановлено обов`язку державного службовця яким-небудь чином підтверджувати показники своєї службової діяльності, які зазначаються ним особисто за визначеною Порядком формою.

Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що кількість звернень громадян розходиться із зверненнями громадян за аналогічний період 2018 року, то слід зазначити, що, по-перше, завдання саме в такому вигляді перед позивачем не ставилось, а по-друге, ні начальник управління соціального захисту населення, ні інша посадова особа об`єктивно не може вплинути на кількість звернень громадян до управління, зокрема, таким чином, щоб їх кількість у 2019 році відповідала кількості таких звернень у 2018 році.

Надаючи оцінку відповідності результатів оцінювання завдання №1 з критеріями виставлення балів оцінювання, які встановлені додатком 4 Порядку, суд звертає увагу, що бал 1 виставляється у разі, коли завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.

Щодо завдання №2, підготовка проектів розпоряджень, пропозиції керівництву на виконання доручень органів виконавчої влади, ключовими показниками, які визначають результати виконання якого є - забезпечення підготовку розпоряджень, доручень, наказів, що стосується належної роботи управління. У документі про результати його виконання позивач зазначив, що у 2019 році ним було підготовлено та видано 73 накази для належної діяльності управління з основної діяльності та з кадрових питань тривалого строку їх зберігання, організовано роботу за їх виконанням.

Однак під час визначення результатів виконання цього завдання заступник голови Горохівської РДА Розтока А.В . виставив позивачу 2 бали, обґрунтувавши це тим, що завдання було виконано з порушеннями строків виконання, що зумовлювало зрив конкретних контрольних термінів відповідей громадянам та установам.

Така оцінку результатів виконання завдання № 2 є необ`єктивною та недостовірною, оскільки відповідач не вказав конкретних випадків, коли позивач не забезпечив підготовки проектів розпоряджень, пропозицій керівництву на виконання доручень органів виконавчої влади, що призвело до зриву конкретних контрольних термінів відповідей громадянам та установам, та не надав доказів на їх підтвердження.

За завдання 3, забезпечення контролю за виконанням програм соціального захисту населення, позивач отримав максимальний бал - 4.

Щодо завдання №4, організація та забезпечення роботи комісій, головою яких є, ключовими показниками, які визначають результати виконання якого є - забезпечення своєчасності проведення засідань комісії, дотримання законодавства у сфері запобігання корупції, відсутність порушень у роботі комісії. В документі про результати його виконання позивач зазначив, що у 2019 році ним було забезпечено проведення 30 засідань комісії з призначення державної соціальної допомоги, житлових субсидій та пільг малозабезпеченим сім`ям, розглянуто 620 особових справ з питань призначення державної соціальної допомоги, житлових субсидій та пільг, з них призначено - 462 чол., відмова - 158 чол.

Однак під час визначення результатів виконання цього завдання заступник голови Горохівської РДА Розтока А .В. виставив позивачу 2 бали, обґрунтувавши це тим, що завдання виконано, але із суттєвими недоліками працівників управління, які готують документи на комісії. За наявними і навмисно складеними справами громадян комісія приймала суперечливі рішення.

ОСОБА_1 стверджує, що протягом 2019 року всі засідання комісій, за організацію діяльності яких він відповідав, проходили без порушень, з дотриманням необхідного кворуму, своєчасно та у визначений термін. Будь-яких корупційних діянь під час роботи комісій судом не встановлено. Випадків, коли на розгляд комісії подавались навмисно складені справи громадян, не існує. При цьому, доказів протилежного відповідачем не надано.

Що стосується суттєвих недоліків, які могли бути допущені працівниками управління під час підготовки справ на розгляд комісії, то такі факти вказують на відповідальність конкретних посадових осіб і не мають жодного відношення до поставлених перед позивачем завдань, за результатами виконання яких проводиться оцінювання результатів діяльності державного службовця.

Відносно завдання №5, забезпечення результативності діяльності управління соціального захисту населення Горохівської РДА, ключовими показниками, які визначають результати виконання якого є - підготовка звітів про роботу управління, надання пропозицій до планів роботи управління соціального захисту населення. У документі про результати його виконання позивач зазначив, що у 2019 році ним було підготовлено та подано 10 звітів про роботу управління. Однак під час визначення результатів виконання цього завдання заступник голови Горохівської РДА Розтока А .В. виставив позивачу 3 бали, обґрунтувавши це тим, що завдання виконано, але потребує суттєвих доопрацювань та коригуванні документів, невірно вказаний кількісний показник.

Проте, відповідачем не конкретизовано, які саме суттєві доопрацювання та коригування потребували вказані звіти та які зазначені у них відомості є недостовірними.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що заступник голови Горохівської районної державної адміністрації всупереч вимогам чинного законодавства, не дотримуючись принципів об`єктивності, достовірності та неупередженості, 25 листопада 2019 року провів оцінювання результатів службової діяльності позивача на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської РДА за 2019 рік, беручи при цьому до уваги таку діяльність державного службовця, яка не стосується компетенції та виходить за межі поставлених йому завдань, ігноруючи чітко визначені ключові показники результативності, ефективності та якості, якими він повинен керуватися. В результаті такого оцінювання позивач отримав занижені бали за виконання чотирьох із п`яти завдань та середній бал - 2,4, що вважається негативною оцінкою результатів службової діяльності державного службовця.

26 листопада 2019 року розпорядженням заступника голови Горохівської РДА Розтоки А.В. № 23-ос було затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців райдержадміністрації, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права, у 2019 році. Вищевказаним висновком стверджується, що службову діяльність позивача на посаді начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА у 2019 році було оцінено як негативну.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 7 Закону №889-VII, державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.

Аналогічне посилання є у пунктах 47-49 Порядку, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу".

У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.

Відтак, суд приходить до переконання, що оспорюваний висновок Горохівської районної державної адміністрації щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 не може вважатися безсумнівним, об`єктивним, обґрунтованим і правомірним, а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу , підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Щодо подальшого звільнення позивача за результатами такого оцінювання суд зазначає, що зважаючи на те, що результати оцінювання ОСОБА_1 є необґрунтованими і протиправними, вони не можуть породжувати й будь-яких правомірних наслідків, зокрема, їх реалізація не може визнаватися законною.

А тому й рішення про звільнення державного службовця, прийняте за наслідком необґрунтованого оцінювання не може вважатися законним, у зв`язку з чим розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації від 02 грудня 2019 року № 24-ос Про звільнення ОСОБА_1 слід визнати протиправним і скасувати, поновивши позивача на посаді, з якої він був безпідставно звільнений, з 03 грудня 2019 року.

Крім того, суд зазначає, що спеціальним законом, що врегульовує питання призначення, проходження та припиненням державної служби на посадах керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, є Закон України Про місцеві державні адміністрації .

Статтею 11 вказаного Закону встановлено, що керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади головами відповідних державних адміністрацій за погодженням з органами виконавчої влади вищого рівня в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, Порядок призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1374, втратив чинність 06 серпня 2016 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 465.

Інший порядок, який має регулювати питання призначення на посади та звільнення з посад керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, прийнято не було.

Суд враховує, що Горохівська РДА вживала заходи для погодження звільнення ОСОБА_1 з Департаментом соціального захисту населення Волинської ОДА шляхом надсилання листів від 26 листопада 2019 року та від 02 грудня 2019 року, однак Департаментом соціального захисту населення Волинської ОДА не наданого погодження на звільнення позивача з посади начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА, що підтверджується листами Департаментом соціального захисту населення Волинської ОДА від 28 листопада 2019 року, від 10 грудня та від 13 грудня 2019 року.

Відтак, звільнення позивача з посади начальника Управління соціального захисту населення Горохівської РДА відбулося без дотримання вимог статті 11 Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Разом з тим, вимогами частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України, передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При обчисленні розміру грошового зобов`язання, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (далів - Порядок №100), відповідно до якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата (абзац 3 пункту 2).

Відповідно до пункту 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так, відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Горохівської РДА від 02 січня 2020 року за №2/1.14 12-20 ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за жовтень 2019 року в сумі 37386,15 грн., за листопад 2019 року - 11426,42 грн., тобто загальна сума доходу позивача за останні 2 місяці перед звільненням становить 48812,57 грн.

Кількість робочих днів у жовтні 2019 року - 22, у листопаді - 21, загальна кількість робочих днів за два місяці становить - 43.

Відтак, середньоденна заробітна плата позивача становить 1135,18 грн. (48812,57 грн. : 43 робочі дні = 1135,18 грн.).

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку - з 03 грудня 2019 року по дату прийняття рішення суду, а саме 31 травня 2020 року, що становить 122 робочих дні (грудень 2019 року - 20, січень 2020 року - 21, лютий 2020 року - 20, березень 2020 року - 21, квітень 2020 року - 21, травень 2020 року -19).

Таким чином, на користь позивача належить стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської РДА середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 138491,96 грн. (1135,18 грн. х 122 робочих дні = 138491,96 грн.).

Відповідно до пунктів 2 і 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме в розмірі 22703,60 грн. підлягає до негайного виконання.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Положеннями Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41) звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.\

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень та поновлення позивача на займаній посаді. Разом з тим, відповідачі як суб`єкти владних повноважень в ході судового розгляду не довели обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Горохівської РДА моральної шкоди у сумі 5 000 грн. суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Звертаючись до суду із вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач повинен зазначити обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають з`ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні; чим підтверджується факт заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що звертається до суду із таким позовом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24 квітня 2018 року в справі №459/1629/15-а, від 26 жовтня 2018 року в справі № 818/1956/18, від 25 квітня 2019 року у справі № 818/1429/17 та від 12 листопада 2019 року у справі № 818/1430/17.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не надав належних доказів заподіяння йому душевних страждань протиправними діями Горохівської РДА, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок звільнення з посади та жодним чином не обґрунтував грошову оцінку такої шкоди.

При цьому, суд погоджується з позицією відповідачів, що долучена до матеріалів справи довідка Комунального некомерційного підприємства Берестечківська районна лікарня №2 від 26 грудня 2019 року №75 про факт перебування позивача з 20 грудня 2019 року на лікуванні жодним чином не свідчить про причино-наслідковий зв`язок між його звільненням та фактом перебування на лікуванні. Звільнення відбулося 02 грудня 2019 року, а на лікування позивач поступив тільки 20 грудня 2019 року.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння Горохівською РДА моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з Горохівської районної державної адміністрації моральної шкоди у сумі 5 000 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відтак, позов належить задовольнити частково.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 768,40 грн., сплачений квитанцією від 27 грудня 2019 року №39.

Керуючись статтями 9, 243-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Горохівської районної державної адміністрації щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади керівника апарату та керівників структурних підрозділів райдержадміністрації зі статусом юридичної особи публічного права у 2019 році, від 26 листопада 2019 року в частині негативної оцінки державного службовця - начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника голови Горохівської районної державної адміністрації від 02 грудня 2019 року № 24-ос Про звільнення ОСОБА_1 ;

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації з 03 грудня 2019 року.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації (45700, Волинська область, Горохівський район, місто Горохів, вулиця Шевченка, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 03192000) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 138491 (сто тридцять вісім тисяч чотириста дев`яносто одна) гривня 96 копійок.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління соціального захисту населення Горохівської районної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, а саме в розмірі 22703 (двадцять дві тисячі сімсот три) гривні 60 копійок підлягає до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Горохівської районної державної адміністрації (45700, Волинська область, Горохівський район, місто Горохів, вулиця Шевченка, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 04051365) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 10 червня 2020 року.