Рішення

від 28.09.2022 по справі 910/2172/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2022Справа № 910/2172/22за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до: 1. Державного управління справами

2. Державного підприємства "Укржитлосервіс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:

1. Державного підприємства "Центр-Сервіс"

2. Фонду державного майна України

про стягнення 628 210,28 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного управління справами та Державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, яка складається з 533 183,05 грн - суми основного боргу, 72 873,34 грн - інфляційних втрат, 22 153,89 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16.03.2022.

Підготовче засідання 16.03.2022 не відбулося з об`єктивних причин, які не залежали від суду.

Ухвалою суду від 07.04.2022 призначено підготовче засідання на 25.05.2022.

23.05.2022 через відділ діловодства суду від Державного управління справами надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач 1 заперечує проти позовних вимог.

Протокольною ухвалою суд від 25.05.2022 відкладено підготовче засідання на 29.06.2022.

Протокольною ухвалою суду від 29.06.2022 відкладено підготовче засідання на 03.08.2022.

12.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

03.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03.08.2022 задоволено клопотання про залучення третіх осіб від 03.08.2022 та залучено до участі ДП "Центр-Сервіс" та Фонд державного майна України, та відкладено підготовче засідання на 31.08.2022.

Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

19.09.2022 через відділ діловодства суду від Фонду державного майна надійшли письмові пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 28.09.2022 суд заслухав вступні слова представників позивача та відповідача 1; представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

28.09.2022 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №591 від 10.04.2018 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно з п. 2.2.1 Статуту КП "Київтеплоенерго" предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що в період з жовтня 2019 року по квітень 2021 року у відповідачів утворилася заборгованість за спожиту теплову енергію, яка була поставлена позивачем за обліковим записом №520896-04 до нежитлового приміщення по вул. Інститутській, 16 у м. Києві, загальною площею 769,5 кв.м.

Заперечуючи проти позову Державне управління справами зазначає, що Розпорядженням КМУ від 06.04.2000 №165-р "Про передачу об`єктів державної власності в управління Державному управлінню справами" в управління останнього були передані державні об`єкти, зокрема: виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління (м. Київ, вул. Інститутська, 16), у подальшому ДП "Укржитлосервіс", та пошивна майстерня "Комунар" (м. Київ, вул. Інститутська, 16), у подальшому ДП "Центр-сервіс". Для забезпечення покладених на відповідача 1 функцій 27.09.2002 було утворено ДП "Укржитлосервіс". Житловий будинок №16 по вул. Інститутській у м. Києві перебуває на балансі та у повному господарському віданні ДП "Укржитлосервіс", якій і здійснює його утримання. Нежитлові приміщення по вул. Інститутській, 16 у м. Києві, загальною площею 769,5 кв.м. на балансі відповідача 2 відсутні. Разом з тим, балансоутримувачем зазначених нежитлових приміщень є ДП "Центр-сервіс". З огляду на зазначене, враховуючи, що орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несе відповідальності за його зобов`язаннями, відповідач 1 заперечує проти наявності солідарного обов`язку зі сплати заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання".

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Як вбачається із матеріалів справи, договору про надання послуг з постачання теплової енергії між позивачем та відповідачами (або з кожним з відповідачем окремо) у період з жовтня 2019 по квітень 2021 року включно, не існувало.

Разом із тим, факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати спожитої теплової енергії у повному обсязі.

Такий правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.

У той же час, у такому разі повинно бути досліджено та доведено належними та допустимими доказами обставини щодо надання позивачем та отримання споживачем відповідних послуг із постачання теплової енергії.

При цьому, оскільки нежитлові приміщення у будинку 16 по вул. Інститутській у м. Києві не обладнані окремим приладом обліку, позивач має довести суду факт споживання та обсяг спожитої саме відповідачами теплової енергії, а не весь обсяг теплової енергії, спожитої для опалення даного будинку.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

На підтвердження наявності у Державного управління справами та ДП "Укржитлосервіс" заборгованості, позивачем долучено до матеріалів справи: довідки про нарахування за теплову енергію за обліковим записом №520896-04 за періоди з жовтня 2019 по квітень 2020 року, та з серпня 2020 року по квітень 2021 року; складені в односторонньому порядку позивачем облікова картки по обліковому запису №520896-04 за періоди з жовтня 2019 по квітень 2020 року, та з серпня 2020 року по квітень 2021 року; акти приймання-передавання товарної продукції за періоди з жовтня 2019 по квітень 2020 року, та з серпня 2020 року по квітень 2021 року, які підписані лише представником позивача; рахунок-фактуру №520896-04/2022/01 від 31.01.2022; корінці нарядів на включення та відключення опалення від 25.10.2019, від 05.04.2020, від 16.10.2020, від 12.04.2021; акт прийняття теплового вузла обліку та акти про готовність вузла комерційного обліку до роботи; відомості реєстрації параметрів теплопостачання за період з 28.10.2019 по 16.12.2019 та відомості спожитої теплової енергії за період з 16.12.2019 по 20.04.2021.

Доказів направлення актів приймання-передавання товарної продукції та рахунку-фактури до матеріалів справи не додано.

Із долучених до матеріалів справи корінців нарядів вбачається найменування споживача - ДП "Укржитлосервіс", та адреса абонента - будинок житловий відомчий ДП "Укржитлосервіс", вул. Інститутська, 16.

Долучені відомості реєстрації параметрів теплопостачання та відомості спожитої теплової енергії не підписані представником споживача, доказів направлення споживачу до матеріалів справи не додано.

Отже, матеріали справи не містять жодного документа, який би підтвердив факт споживання теплової енергії на спірному об`єкті, обсяг і якість спожитої у спірний період теплової енергії, а також її вартість, оскільки надані позивачем документи такими документами не є.

Разом з тим, позивачем заявлено заборгованість за постачання теплової енергії до нежитлових приміщень, загальною плошею 769,5 кв.м., балансоутримувачем яких є ДП "Укржитлосервіс" (зі слів позивача).

Так, із матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем 1, що розпорядженням КМУ від 06.04.2000 №165-р "Про передачу об`єктів державної власності в управління Державному управлінню справами" в управління Державного управління справами були передані державні об`єкти, зокрема: виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління (м. Київ, вул. Інститутська, 16) та пошивні майстерні "Комунар" (м. Київ, вул. Інститутська, 16).

Відповідно до відомостей про нерухоме державне майно, балансоутримувачем якого є Державне підприємство "Укржитлосервіс", станом на 01.10.2019, відсутні відомості щодо нежитлових приміщень, загальною площею 769,50 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 16.

Разом з тим, згідно відомостей про нерухоме державне майно, балансоутримувачем якого є Державне підприємство "Центр-Сервіс", станом на 01.10.2019 на балансі останнього перебувають нежитлові приміщення, зальною площею 769,5 кв.м.

Розпорядженням керівника Державного управління справами від 28.02.2020 №61 "Про передачу з управління Державного управління справами до сфери управління Фонду державного майна України єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Центр-сервіс" з метою його подальшої приватизації" передано з управління Державного управління справами до сфери управління Фонду державного майна України єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Центр-сервіс" з метою його подальшої приватизації.

17.04.2020 комісією з питань передачі єдиного майнового комплексу ДП "Центр-сервіс" зі сфери управління Державного управління справами до сфери управління Фонду державного майна України складено акт приймання-передачі майна (у тому числі, нежитлові приміщення №1-50 групи приміщень 78 та група приміщень 81, загальною площею 769,5 кв.м., за адресою: вул. Інститутська, буд. 16, балансоутримувачем яких є ДП "Центр-Сервіс"), який затверджено Головою Фонду державного майна України.

Таким чином, судом встановлено, що ДП "Укржитлосервіс" не є балансоутримувачем спірних нежитлових приміщень та, відповідно, не має зобов`язань з оплати спожитих послуг постачання теплової енергії, що є предметом розгляду у даній справі, а тому позовні вимог в частині вимог до відповідача 2 є безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення заборгованості з Державного управління справами, суд зазначає наступне.

Правове положення Державного управління справами визначено Указом Президента України від 17.12.2002 №1180 "Про Положення про Державне управління справами", яким передбачено зокрема, що Державне управління справами здійснює матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Президента України, Ради національної безпеки та оборони України, Адміністрації Президента України та інших створених Президентом України консультативних, дорадчих та допоміжних органів і служб.

Як встановлено судом, балансоутримувачем нежитлового приміщення, загальною площею 769,5 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 16, є ДП "Центр-Сервіс".

Згідно п. 3.1 Статуту ДП "Центр-сервіс", основною метою діяльності підприємства є надання послуг фізичним та юридичним особам, удосконалення виробництва, упровадження нових видів виробництв, здійснення інших видів діяльності, що не суперечить чинному законодавству, з метою отримання прибутків і підвищення рівня господарювання.

Пунктами 4.1-4.2 Статуту ДП "Центр-сервіс" передбачено, що підприємство є державним і належить до сфери управління Органу управління майном. Підприємство є юридичною особою з дня державної реєстрації, має самостійний баланс, банківські рахунки, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штамп, бланки й інші реквізити.

Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України (п. 4.5 cтатуту).

Відповідно до п. 6.1 Статуту ДП "Центр-сервіс", майно підприємства є державною власністю та закріплено за ним на праві господарського відання.

Згідно ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, саме на балансоутримувача майна, у даному випадку ДП "Центр-сервіс", покладено обов`язок зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг.

Державне управління справами не є належним відповідачем у даному випадку, оскільки не несе відповідальність за зобов`язаннями балансоутримувача майна, який належить до сфери його управління.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем 1, а відтак не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Державного управління справами та Державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення 628 210,28 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.10.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна