Справа № 522/21456/21
Провадження № 2/522/1151/22
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси:
у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.,
представника позивача адвоката Рахнянської С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» (код ЄДРПОУ 34251784, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5), в якій просить: визнати недійсним договір №83 купівлі-продажу від 28.04.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» та ОСОБА_1 ; застосувати наслідки недійсного правочину - договору №83 купівлі-продажу від 28.04.2020, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» та ОСОБА_1 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 100000 гривень, сплачених за договором купівлі-продажу №83 від 28.04.2020 року, судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.04.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Адіс-Авто» був укладений договір №83 купівлі-продажу автомобілю. Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця новий автомобіль марки MITSUBISHI. Покупець в свою чергу, зобов`язується прийняти товар та оплатити його. На виконання умов п. 4.1. договору, позивач в день підписання договору 28.04.2020 сплатив 100000 гривень. Відповідно до п. 3.1. договору, продавець зобов`язався поставити товар не пізніше 5 банківських днів з дати підписання договору. Протягом 5-ти банківських днів з 29.04.2020 по 07.05.2020 відповідач не повідомив про готовність передати товар за наданими ним засобами зв`язку. Відсутність повідомлення від відповідача про готовність передати автомобіль призвело до необхідності виконати, п. 3.2 договору, відповідно до якого Покупець зобов`язаний не пізніше строку вказаного у п. 3.1 звернутися до Продавця для отримання товару. В травні, червні 2020 року, позивач неодноразово звертався до менеджера відповідача з вимогою розірвати договір та повернути 100000 гривень. Його звернення були мотивовані тим, що 30.04.2020 невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа належними йому грошовими коштами в розмірі 37700 доларів США. Представники відповідача у телефонних розмовах неодноразово повідомляли йому, що проблем з розірванням договору не буде та кошти сплачені ним за договором будуть поверненні після продажу автомобілю іншій особі. Листом від 25.06.2020 №01-05/81, відповідач повідомив його про готовність продавця передати товар та необхідність внесення повної оплати до 02.07.2020, а також відповідачем у листі було зазначено, що у разі невиконання вимоги про повну оплату автомобіля, договір вважається розірваним відповідно до п.4.5. Договору та застосовуються передбачені п.5.3. та п.5.5. штрафні санкції. Листом від 07.07.2020 №01-05/90 відповідач повідомив його про розірвання договору, а також зазначив, що сплачені ним кошти в сумі 100000 гривень будуть зараховані на оплату пені та утримання штрафу відповідно до п. 4.5, 5.3, 5.5. договору. Зазначеним листом відповідач також надіслав йому для підписання додаткову угоду до договору про розірвання договору. Зазначена додаткова угода ним підписана не була, у зв`язку з непогодженням її змісту.
Зазначив, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України, «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено які умови договору є несправедливими, при цьому цей перелік не є вичерпним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Так, в п. 4.5. договору передбачено право Продавця на розірвання договору в односторонньому порядку, реалізувати Товар, а внесені Покупцем кошти з вирахуванням суми, вказаної в п.п 5.5., 5.6. договору повернути останньому. При цьому аналогічне право на розірвання договору та повернення сум внесених за Договором у випадку неналежного виконання обов`язків за договором Продавцем не надається Покупцю, що дискримінує Покупця. Зазначив, що умови п. 5.5 та п. 5.6 є цілком недобросовісними, оскільки надають Продавцю права стягувати з Покупця штрафні санкції на свій розсуд без встановлення вини Покупця у неналежному виконанні зобов`язання. Окрім того, несправедливість умов договорів полягає в тому, що п. 1.2. який встановлює назву товару не передбачає більш детальних ознак майна, крім марки автомобіля його кольору, моделі, року, виготовлення, кузову. В той же час згідно п. 3.6. Договору, Покупець зобов`язаний прийняти товар згідно комплектності та якості у відповідності до Додатку №1 (Специфікації) до договору. Всупереч зазначеним положенням договору, Продавець не надав для підписання специфікацію до договору (додаток №1), що дозволяє Продавцю у подальшому при передачі Товару зловживати своїми правами та надати Товар невизначеної якості та комплектації. Зазначене приводить к порушенню прав Покупця. У порушення п. 6.8. договору Продавець не ознайомив його, як Покупця зі змістом «Сервісної книжки» ні до підписання договору, ні після. Згідно п 9.6 договору, зазначені у п.1.2., 1.3. додатки є його невід`ємними частинами, при цьому у п. 1.2. договору не зазначений жодний додаток. Враховуючи ненадання Продавцем для підписання йому, як Покупцю додатку №1 (Специфікація) та «Сервісної книжки» для ознайомлення, укладаючи договір, продавець не ознайомив його у повному обсязі з умовами договору. Спірний договір забезпечує захист інтересів лише Продавця, що свідчить про очевидну диспропорцію між правами та обов`язками сторін. Нечітке визначення предмету поставки (враховуючи відсутність специфікації до договору), можливість розірвання договору тільки за ініціативи Продавця, відсутність порядку та строків повернення раніше сплачених сум, надає лише одному учаснику правовідносин права захистити свої інтереси та позбавляє цієї можливості іншого учасника правовідносин.
Ухвалою суду від 10 листопада 2021 року відкрито провадження по справі та призначено вказану справу до розгляду у порядку загального позовного провадження (а.с. 37-38).
09.12.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що наданий позивачем витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань за кримінальним провадженням ЄРДР № 12020100100003793 свідчить лише про звернення позивача до правоохоронних органів, а не про факт наявності обставин, що призвели до об`єктивної неможливості виконання своїх зобов`язань за договором. За результатами звернення позивача до Головного управління державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів в Одеській області не було встановлено порушень законних прав та інтересів позивача. Більш того, відповідно до п. 7.2. Договору сторона, яка не виконує своїх зобов`язань, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду та її вплив на здатність виконання зобов`язань. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом 30-ти днів після того, як про цю перешкоду стало або повинно було стати відомо не виконуючий свої зобов`язання сторін, ця винна сторона несе відповідальність за збитки, які є результатами того, шо таке повідомлення отримане не було. Наразі, будь-яких повідомлень про перешкоди у виконання своїх зобов`язань та їх вплив на здатність їх виконання на адресу відповідача не надходило. Більш того, відповідач у зв`язку із недоплатою за товар вимушений був здійснити продаж товару після невиконання зобов`язань за договором позивачем аж 26.10.2020. Увесь цей час, не зважаючи на інфляційні збитки та зменшення ринкової ціни на товар, товар продовжував зберігатися у відповідача для подальшої передачі позивачу, оскільки позивач увесь цей час обіцяв все ж таки здійснити викуп товару. Саме можливість вищезазначених збитків відповідача і була підставою викладення п. 5.5 у редакції Договору, яку було підписано сторонами. Посилання позивача на те, що він не усвідомлював про конкретний предмет договору та характеристики товару, не узгоджується із відомостями, які він підтвердив при підписанні Договору. Позивач умов договору купівлі-продажу не дотримався, оплату товару відповідно до умов договору не здійснив, тим самим в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов`язань, чим порушив права відповідача, що і дає підстави для застосування штрафних санкцій, встановлених договором. Договір купівлі-продажу, який було укладено між позивачем та відповідачем повністю відповідає вимогам діючого законодавства, при його укладенні сторонами було погоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду (а.с. 45-52).
22.12.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначив, що у відзиві відповідачем підтверджено той факт, що відповідно до п. 3.1 для продавця повідомлення за телефонним номером покупця є правом, а не обов`язком, тоді як для покупця звернення до продавця не пізніше строку зазначеного в п.3.1 Договору для отримання товару, є обов`язком що вбачається з п.2 Договору. Таким чином, відповідачем у відзиві на позовну заяву підтверджується, що в умовах договору наявний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу, так договором передбачено, що продавець може повідомити покупця про готовність передати товар, а може і не повідомляти. Натомість для покупця встановлено обов`язок звертатись до продавця для отримання товару.
Крім того, твердження відповідача щодо виконання ним п.3.1 Договору та повідомлення позивача про готовність передати товар не підтверджується жодними доказами. Зазначив, що неодноразово звертався до відповідача з вимогою розірвати договір та повернути сплачені ним кошти у розмірі 100000 гривень. Менеджер відповідача, повідомив, що гроші будуть повернуті одразу після продажу автомобіля. Таким чином, позивач виконав вимоги п. 7.2 Договору та повідомив відповідача про перешкоду у виконанні зобов`язань за договором. Вважає, що несправедливість умов договору №83 купівлі-продажу полягає в тому, що вони вводять позивача, як споживача послуг, в оману і призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду споживачу (а.с.62 - 64).
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2022 закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Рахнянська С.В. позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 28.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» та ОСОБА_1 був укладений договір №83 купівлі-продажу нового автомобілю марки MITSUBISHI.
Згідно п. 2.2 Договору загальна ціна продажу товару 1044000,00 гривень.
Згідно п.4.1. Оплата товару здійснюється на рахунок продавця у банківській установі, вказаній у наданому продавцем рахунку на оплату наступним чином:
- у розмірі 9,6 % від загальної ціни продажу товару, що складає 100000 гривень в момент підписання договору.
- залишок ціни продажу товару, що складає 944000,00 гривень не пізніше ніж за 2 банківських дні до строку поставки товару зазначеного у п. 3.1 Договору або дати поставки Товару у відповідності до п. 3.3 Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, строк поставки товару Продавцем Покупцю: не пізніше 5 банківських днів з дати підписання Договору. Про готовність передати товар Продавець може повідомити Покупця за наданим ним засобом зв`язку, зазначеним у реквізитах сторін за договором.
Відповідно до п. 3.2 Договору Покупець зобов`язаний не пізніше строку, вказаного в п.3.1 цього Договору, звернутись до Продавця для отримання Товару. (а.с.7-10)
Як вбачаєтьсяз квитанції№49022552від 28.04.2020 ОСОБА_1 на виконання умов п. 4.1. договору №83 купівлі-продажу автомобілю сплатив 100000 гривень. (а.с.11).
25.06.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» надіслало листа на адресу ОСОБА_1 , згідно якого попередило, про необхідність здійснення повної оплати вартості товару до 02.07.2020. У разі невиконання цієї вимоги, договір буде розірвано у відповідності до п.4.5 Договору та застосування передбачених п.п. 5.3 та 5.5 штрафних санкцій (а.с.12)
03.07.2020 позивач звернувся до ТОВ «Адіс-Авто» з листом, з вимогою про повернення сплачених ним кошти в розмірі 100 000 гривень (а.с.15 - 17).
Листом від 07.07.2020 №01-05/90 ТОВ «Адіс-Авто» повідомив ОСОБА_1 про розірвання договору, а також зазначив, що сплачені ним кошти в сумі 100000 гривень будуть зараховані на оплату пені та утримання штрафу відповідно до п. 4.5, 5.3, 5.5. Договору. Зазначеним листом відповідач також надіслав позивачу для підписання додаткову угоду щодо розірвання договору №83 (а.с. 13, 14).
09.12.2020 ОСОБА_1 звернувся з листом до Головного управління державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів з проханням розібратися в ситуації, що склалась між ОСОБА_1 таТовариствомз обмеженоювідповідальністю «Адіс-Авто»та зобов`язатиТОВ «Адіс-Авто»повернути ОСОБА_1 сплачені коштів розмірі100000гривень (а.с.21-23).
У листі Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 19.01.2021 на адресу ОСОБА_1 повідомлено про те, що за результатами позапланової перевірки ТОВ «Адіс-Авто» становлено порушення Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.11.2009№ 1200 року. Транспортний засіб, що був визначений умовами договору купівлі-продажу № 83 від 28.04.2020 перебував в наявності у продавця з січня 2020 року. Також повідомлено, що відповідно до ст. 16 ЦК України позивач має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу (а.с.24-26).
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020100100003793, 30.04.2020 приблизно о 12 годині 30 хвилин за адресою: м. Київ вул. Білоруська, 5-А, невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в розмірі 37700 доларів США, які належать ОСОБА_1 (а.с.28)
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.
Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Отже зміст положень зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права свідчить про те, що підставою для судового захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а також заперечень на позов суд приймає до уваги те, що згідно із частиною першою статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування.
Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов`язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. Продавець (виконавець) зобов`язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.
Статтею 18 цього Закону наведено перелік несправедливих умов у договорах із споживачами, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.
Перелік несправедливих умов у договорі зі споживачем не є вичерпним, що передбачено ч. 4 ст.18 цього Закону.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що згідно з оспорюваним Договором передбачено право Продавця на розірвання договору в односторонньому порядку, реалізацію Товару, а внесені Покупцем кошти з вирахуванням суми, вказаної в п.п 5.5., 5.6. договору підлягають поверненню останньому у разі, якщо затримка в оплаті товару перевищує 3 (три) банківських дні з дати зазначеної у п.3.1 Договору (п. 4.5.).
Пунктом 5.5 Договору визначено, що у разі розірвання договору за ініціативою чи по вині Покупця та його відмови від отримання Товару, Покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості Товару за цим договором. Названа сума утримується Продавцем з сум внесених за цим договором або у порядку встановленому чинним законодавством.
Відповідно до пункту 5.6. Договору у разі розірвання договору за ініціативою чи по вині покупця та його відмови від отримання Товару після реєстрації товару в органах Сервісного центру МВС України і якщо при цьому відсутня вина Продавця, Покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від загальної вартості Товару за цим договором. Названа сума утримується Продавцем з сум внесених за цим договором або у порядку встановленому чинним законодавством.
Аналізуючи наведені пункти оскаржуваного Договору №83 купівлі-продажу від 28.04.2020 можна дійти висновку, що даний правочин по своїй суті спрямований на захист інтересів Продавця і на звуження його відповідальності, що свідчить про суттєву диспозицію між правами та обов`язками сторін, оскільки передбачає право Продавця стягувати з Покупця штрафні санкції на власний розсуд без встановлення вини Покупця у неналежному виконанні зобов`язання, та не передбачає право позивача, як споживача, на відміну від права відповідача, за його ініціативи розірвати Договір та повернути внесені суми у випадку неналежного виконання Продавцем відповідних обов`язків передбачених цим Договором, що є порушенням принципів добросовісності розумності, справедливості, рівності сторін у договорі та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків і завдає шкоди споживачеві, а тому такі умови договору є несправедливими в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того позивач, посилаючись на положення п.3.6, 6.8, 9.6 Договору зазначив, що Продавцем не надано для підписання, як Покупцю додатку №1 (Специфікація) та «Сервісної книжки» для ознайомлення, не ознайомлено позивача, як споживача, у повному обсязі з умовами Договору, даний факт відповідачем не спростовано.
Таким чином, на момент укладення оспорюваного Договору покупець був позбавлений можливості ознайомитися з комплектністю та якістю товару, на який робиться посилання у змісті Договору, однак який до Договору не додавався.
Пунктом 1.2. укладеного між сторонами Договору який, встановлює назву товару не передбачено більш детальних ознак майна, крім марки автомобіля його кольору, моделі, року, виготовлення, кузову. Отже, нечітке визначення предмету поставки (відсутність специфікації до договору) надає можливість ТОВ «Адіс-Авто» в односторонньому порядку змінювати комплектність та якість автомобіля, що є несправедливим відповідно до п.12 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Наведене в сукупності свідчить, що ряд умов Договору №83 купівлі-продажу від 28.04.2020 є несправедливими та за вищевикладених обставин вказує на порушення ст. 18 Закону України, «Про захист прав споживачів», у зв`язку з чим є всі підстави для визнання даного договору недійсним.
Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому слід визнати недійсним договір №83 купівлі-продажу від 28.04.2020, укладений між ТОВ «Адіс-Авто» і позивачем та стягнути з відповідача кошти в сумі 100000,00 (сто тисяч) гривень, як наслідок його недійсності.
Згідно зі ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1908 (одна тисяча дев`ятсот вісім) гривень.
Керуючись ст.ст. 10-13,141,258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення коштів, - задовольнити.
Визнати недійсним договір №83 купівлі-продажу від 28.04.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» (код ЄДРПОУ: 34251784) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» (код ЄДРПОУ: 34251784) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 100000,00 (сто тисяч) гривень, сплачених за договором купівлі-продажу №83 від 28.04.2020.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіс-Авто» (код ЄДРПОУ: 34251784) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1908 (одна тисяча дев`ятсот вісім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.І.Ковтун
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2022 |
Оприлюднено | 20.10.2022 |
Номер документу | 106804483 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Ковтун Ю. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні