Постанова

від 12.10.2022 по справі 640/14616/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14616/21 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря: Керімова К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕПС ТЕЛЕКОМ" до Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства економіки України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ-К", Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД"ОДЕС КАБЕЛЬ", Приватне акціонерне товариство "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕПС ТЕЛЕКОМ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства економіки України , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ-К", Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД"ОДЕС КАБЕЛЬ", Приватне акціонерне товариство "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ", у якому просило:

- визнати протиправними дії Міністерства економіки України (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.04.2021 № СП- 491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, прийняте на підставі направлених Міністерством економіки України (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) основних фактів і висновків за результатами проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства економіки України (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування, на підставі яких Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 23.04.2021 року №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, прийняте на підставі направлених Міністерством економіки України (Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) основних фактів і висновків за результатами проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Міністерство економіки України подало апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2020 року Мінекономіки зареєстровано заяву "Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".

24.07.2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № СП-458/2020/4411-03, згідно з яким порушила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: "проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 85444 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90".

Вищезазначене рішення було опубліковане на офіційному веб-сайті видання "Урядовий Кур`єр" 28.07.2020 року.

23.04.2021 року за результатами проведення спеціального розслідування Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту", у відповідності до якого та на підставі статей 16, 17 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичнi, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.

Спеціальні заходи застосовано строком на 3 роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі: з дня застосування спеціальних заходів - 23,5%; через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів - 22,3%; через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів - 21,2%.

Рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про його прийняття.

Зазначене рішення 14.09.2021 року опубліковане на офіційному веб-сайті видання "Урядовий Кур`єр", у зв`язку з чим набирає чинності з 15.10.2021 року.

Позивач, вважаючи протиправними дії та рішення відповідачів звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається зі змісту Рішення №СП-391/2018/4411-05, Комісією надано оцінку таким фактам: обсяги виробництва продукції та обсяги імпорту, характеристикам товару, рівню шкоди національному виробнику, наявності непередбачуваних обставин та іншим оціночним поняттям.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі є органом державного регулювання зовнішньо-економічної діяльності, який здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

За змістом Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (ч. 7, 8 ст. 5), рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, у окремих випадках - кваліфікованою більшістю (двома третинами голосів). Норми зазначеного Закону України визначають ряд критеріїв з огляду на які Комісія встановлює доцільність застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, зокрема, такі як заподіяння значної шкоди або загроза заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" визначено, що національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом. Така заява повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", строки, в межах яких вчиняються всі дії відповідно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Міністерством. Право на вчинення дій втрачається після закінчення зазначених строків.

За змістом ст. 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.

Отже, з вищевикладеного слідує, що Комісія протягом 30 днів від дати отримання заяви ПАТ "Одеський кабельний завод "Одескабель" та ПАТ "Завод Південкабель" повинна була прийняти рішення за наслідками такої заяви, а Міністерство розпочинає розслідування та у строк до п`яти днів від дати прийняття Комісією рішення, зазначеного у частині першій цієї статті, публікує в газеті відповідне повідомлення.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, Мінекономіки 11.06.2020 року зареєстровано заяву "Про проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".

24.04.2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення №СП-458/2020/4411-03 "Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".

Тобто, із врахуванням положень статті 4 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" останнім днем строку для прийняття рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування є 12.07.2020 року, а Комісія, приймаючи рішення 24.07.2020 року №СП-458/2020/4411-03, діяла в порушення норм, визначених статтею 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Крім того, доказів прийняття рішень щодо продовження процесуальних строків щодо розгляду заяви ні Комісією, ні Міністерством до матеріалів справи не надано.

Отже, у межах спірних правовідносин не дотримано вимоги щодо строків розгляду заяви.

Приписи ч. 1 ст. 4 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" чітко встановлюють, що право на вчинення дій втрачається після закінчення зазначених строків.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" визначено, що відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до цього Закону, враховуються ними у процесі розслідування за умови викладення їх державною мовою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" встановлено, що спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.

Відповідно до частини 2 даної статті період розслідування становить, як правило, від одного до трьох років. В окремих випадках цей строк може перевищувати три роки.

Отже, відповідно до вказаної вище норми, встановлено, що період розслідування становить від 1 до 3 років, і лише в окремих випадках може перевищувати три роки.

Буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що визначення періоду розслідування у більш ніж три роки є винятковим заходом, який повинен мати відповідні підстави.

Так, Мінекономіки встановлено період розслідування 2017, 2018, 2019, 01.07.2019-30.06.2020 року.

Проте, ні з матеріалів спеціального розслідування, ні зі змісту рішення №СП-458/2020/4411-03 не вбачається, що відповідачем досліджувалось питання наявності виняткових обставин щодо доцільності визначення періодом розслідування саме 4 роки.

Крім того, як доцільно було зазначено судом першої інстанції, та підтверджується практикою вирішення спорів Світової організації торгівлі, встановлення значних часових меж для проведення Розслідування може призводити до некоректних результатів в частині дослідження, оскільки Угода про спеціальні заходи та стаття XIX: 1(a) ГАТТ вимагають аналізу нещодавнього імпорту. Такого висновку дійшов Апеляційний орган СОТ у справі Аргентина - Взуття (Argentina - Footwear (ЕС), пар. 130

Також, колегія суддів погоджується із доводами Окружного адміністративного суду міста Києва про те, що відповідачами протиправно було проведено спеціальне розслідування щодо товару, який не є подібним, та об`єднано два види товару, що мають різне застосування.

Так, відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об`єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об`єктом розслідування.

Відповідно до рішення Комісії спеціальне розслідування проводилося щодо наступного товару:

- проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей, що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90;

- кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.

З аналізу вище викладеного, слідує, що товар, що є об`єктом спеціального розслідування, поділяється на дві групи - силові кабелі та кабелі для передачі інформації, які мають різні характеристики - як фізичні, так і якісні, - та, відповідно, різні сфери застосування.

У зв`язку з тим, що вищезазначені групи товарів мають різне застосування та різних споживачів, а отже - фактично становлять два різні ринки, які не можуть досліджуватися у сукупності для цілей розслідування.

Крім вказаного, Рішення №СП-458/2020/4411-03 не відповідає критерію процедурної обґрунтованості у частині прийнятності заяви групи зазначених вище суб`єктів господарювання, з огляду на наступне.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом. Така заява повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", національний товаровиробник - сукупність виробників подібного чи безпосередньо конкуруючого товару або тих із них, сукупне виробництво яких становить основну частину всього обсягу виробництва в Україні цього товару.

Так, заявниками у межах спірних правовідносин є ПАТ "Одеський кабельний завод "Одескабель" та ПАТ "Завод Південкабель".

В оскаржуваному рішенні №№СП-458/2020/4411-03 відповідач зазначив, що вказані суб`єкти господарювання є належним національним товаровиробником у розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Колегія суддів звертає увагу, що п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" визначає критерії за якими суб`єкт господарювання може визнаватись національним товаровиробником.

Таким чином, для встановлення відповідності заявника вказаним критеріям відповідачу необхідно провести аналіз національного ринку виробництва відповідного товару.

Проте, всупереч зазначеному, відповідач у Рішенні №№СП-458/2020/4411-03 не навів жодних обставин та мотивів, які вказують на те, що саме ПАТ "Одеський кабельний завод "Одескабель" та ПАТ "Завод Південкабель" - належні національні товаровиробники у розумінні п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

Зокрема, у Рішенні № СП-458/2020/4411-03 відповідачем не проаналізовано фактичні обсяги виробництва зазначених підприємств, не проведено їхнє порівняння з іншими товаровиробниками на території України.

Отже, за відсутності належного обґрунтування прийнятності заяви щодо проведення спеціального розслідування, Рішення № СП-458/2020/4411-03 не може вважатись законним внаслідок неналежної оцінки відповідачем підстав для його прийняття.

За змістом ст. 13 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", у процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема: 1) тенденцій імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; 2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; 3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Під час дослідження вивчаються такі фактори: 1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні; 3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо; 4) інше, що стосується розслідування.

Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. При цьому також враховуються такі фактори: 1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування; 2) експортний потенціал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару; 3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.

Так, ст. 13 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" встановлює перелік факторів та обставин, які підлягають обов`язковому дослідженню та встановленню у ході спеціального розслідування.

Буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що такі фактори та обставини повинні саме досліджуватись: тобто піддаватись ґрунтовному та розгорнутому аналізу, а не констатуватись у вигляді висновку.

Натомість, в Основних висновках Міністерства економічного розвитку і торгівлі України формально містяться лише висновки за результатами аналізу ступеню зростання обсягів імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника, натомість, не наведено алгоритми та обґрунтування, які призвели до таких висновків.

Змістовний аналіз тексту Рішення № СП-458/2020/4411-03 дає підстави стверджувати, що останнє, фактично, дублює Основні висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України без їх оцінки.

Більш того, спеціальні заходи щодо імпорту в Україну визначаються саме рішенням відповідача, проте, змістовно Рішення № СП-458/2020/4411-03 не містить мотивів встановлення саме таких спеціальних заходів та обґрунтування їх рівня, періоду застосування.

Отже, Рішення № СП-458/2020/4411-03 складено з порушенням формального критерію належного обґрунтування висновків, що у ньому викладені. Зазначене дає підстави стверджувати, що відповідачем не доведено пропорційність вжиття спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", заінтересовані сторони мають право звертатися письмово у строки, зазначені у повідомленні про порушення спеціального розслідування, до Міністерства з вимогою щодо проведення у Міністерстві за їх участю слухань з питань спеціального розслідування: 1) у разі якщо ними доведено, що спеціальне розслідування зачіпає їх інтереси, а його результати можуть вплинути на їх діяльність; 2) за умови, що є особливі причини для проведення зазначених слухань.

Заінтересовані сторони, що беруть участь у слуханнях з питань спеціального розслідування, можуть подавати Міністерству додаткову інформацію протягом проведення цих слухань. Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі під час слухань, враховується Міністерством у процесі спеціального розслідування за умови, що вона буде подана у письмовій формі не пізніше ніж на п`ятий день від дати закінчення слухань.

Сторонами не заперечується та у Основних висновках Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначено, що заінтересовані сторони подавали свої коментарі та заперечення під час проведення спеціального розслідування.

Натомість, у Рішенні № СП-458/2020/4411-03 не відображено жодних висновків щодо коментарів та заперечень, які подавались вказаними вище заінтересованими сторонами.

Зазначений недолік оформлення оскаржуваного рішення ставить під сумнів пропорційність застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів, оскільки такі обмеження не враховують інтересів інших суб`єктів господарювання у сфері виробництва та споживання зазначених товарів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неодноразове порушення строків вчинення відповідних дій, відсутність належного обґрунтування висновків відповідача та неврахування принципу пропорційності у ході запровадження спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів, у своїй сукупності призвели до порушення відповідачем процедурних вимог законності при прийнятті Рішення № СП-458/2020/4411-03, що є безумовною підставою для визнання його протиправним та часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.

Повний текст постанови виготовлено - 17 жовтня 2022 року.