Постанова

від 26.12.2022 по справі 640/14616/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2022 року

м. Київ

справа №640/14616/21

адміністративне провадження № К/990/32034/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої суддів: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року (суддя: Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року (судді: Собків Я.М., Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕПС ТЕЛЕКОМ" до Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства економіки України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТФ-К", Публічне акціонерне товариство "ОДЕСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД "ОДЕС КАБЕЛЬ", Приватне акціонерне товариство "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Депс Телеком" (далі - ТОВ «Депс Телеком», позивач) звернулося до суду з позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі- Комісія, відповідач 1), Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки, відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії Мінекономіки по складанню та направленню до Комісії основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких відповідачем 1 прийнято рішення від 23 квітня 2021 року №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 23 квітня 2021 року №СП- 491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту;

- зобов`язати відповідача 1 прийняти рішення про припинення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту без застосування спеціальних заходів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що спірне рішення прийнято з порушенням положень статей 8, 10,11 Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», є необґрунтованим та ухвалено без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, позов було задоволено частково: визнано протиправними дії Мінекономіки по складанню та направленню до Комісії основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких відповідачем 1 прийнято рішення від 23 квітня 2021 року №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії від 23 квітня 2021 року № СП- 491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог Мінекономіки подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані невідповідністю висновків судів дійним обставинам справи та, як наслідок, неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до необґрунтованого задоволення позову в оскаржуваній частині.

Так, скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що оскаржуване рішення Комісії № СП-491/2021/4411-03 взагалі не набрало чинності, оскільки було скасовано (до встановленого строку набрання ним чинності), тобто, судами попередніх інстанцій фактично упереджено можливість сплати спеціального мита позивачем.

Підготовка ж основних фактів та висновків, так само як і подання їх Комісії є окремими процедурними, формальними і проміжними діями в рамках спеціального розслідування, які не породжують жодних юридичних наслідків для позивача, і мають інформаційний та рекомендаційний характер лише для Комісії. Сама по собі незгода позивача із викладеними у Основних фактах та висновках доводами Мінекономіки не може переконливо свідчити про протиправність дій Міністерства по його складанню і, як наслідок, не свідчить про порушення прав позивача.

Як підставу касаційного оскарження відповідач 2 вказав п.п.1,4 ч.4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 826/11968/16 та від 21.05.2019 у справі № 826/11565/18, а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, пов`язаних із оскарженням дій Міністерства по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів і висновків за результатами проведення спеціального розслідування.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи Мінекономіки безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 11.06.2020 року Мінекономіки зареєстровано заяву "Про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту".

24.07.2020 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення №СП-458/2020/4411-03, згідно з яким порушила спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: "проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 85444 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90".

Вищезазначене рішення було опубліковане на офіційному веб-сайті видання "Урядовий Кур`єр" 28.07.2020 року.

23.04.2021 року за результатами проведення спеціального розслідування Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення № СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту", у відповідності до якого та на підставі статей 16, 17 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис: проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей; кабелі волоконно-оптичнi, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90, 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.

Спеціальні заходи застосовано строком на 3 роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі: з дня застосування спеціальних заходів - 23,5%; через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів - 22,3%; через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів - 21,2%.

Рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про його прийняття.

Зазначене рішення було опубліковане на офіційному веб-сайті видання "Урядовий Кур`єр"14.09.2021 року.

Позивач, вважаючи протиправними дії та рішення відповідачів звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише вимоги, які були задоволені судами попередніх інстанцій та стали підставою до звернення відповідача 2 з даною касаційною скаргою.

Задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що неодноразове порушення строків вчинення відповідних процедурних дій, в тому числі під час складання та направлення до Комісії основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування, на підставі яких відповідачем 1 прийнято рішення від 23 квітня 2021 року №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, а також відсутність належного обґрунтування висновків відповідача та неврахування принципу пропорційності у ході запровадження таких спеціальних заходів, у своїй сукупності призвели до порушення відповідачем процедурних вимог законності при прийнятті Рішення № СП-458/2020/4411-03, що є безумовною підставою для визнання його протиправним та часткового задоволення позовних вимог.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі є органом державного регулювання зовнішньо-економічної діяльності, який здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

За змістом Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (ч. 7, 8 ст. 5), рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, у окремих випадках - кваліфікованою більшістю (двома третинами голосів).

Також норми зазначеного Закону визначають ряд критеріїв, з огляду на які Комісія встановлює доцільність застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну, зокрема, такі як: заподіяння значної шкоди або загроза заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" визначено, що національний товаровиробник може подати до Міністерства заяву, що містить клопотання про застосування щодо імпорту в Україну заходів, передбачених цим Законом. Така заява повинна містити обґрунтовані докази наявності факторів, перелічених у пунктах 1 і 2 частини другої статті 13 цього Закону.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" визначено, що відомості, письмові докази та інша інформація, подані Міністерству, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) відповідно до цього Закону, враховуються ними у процесі розслідування за умови викладення їх державною мовою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" строки, в межах яких вчиняються всі дії відповідно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Міністерством. Право на вчинення дій втрачається після закінчення зазначених строків.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" встановлено, що строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується відповідного числа останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, який не має відповідного числа, цей строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, наступного після того дн я, з якого починається цей строк.

Строк, визначений посиланням на подію, яка повинна неминуче настати, обчислюється з наступного дня після настання відповідної події.

Якщо кінець строку припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається перший після нього робочий день.

Останній день строку закінчується в момент закінчення робочого дня в Міністерстві, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи Комісії.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" встановлено, що спеціальне розслідування проводиться з метою визначення на основі факторів, зазначених у статті 13 цього Закону, чи заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику імпорт в Україну.

Відповідно до частини 2 даної статті період розслідування становить, як правило, від одного до трьох років. В окремих випадках цей строк може перевищувати три роки.

Буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що визначення періоду розслідування у більш ніж три роки є винятковим заходом, який повинен мати відповідні підстави.

За змістом ст. 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування приймається Комісією протягом 30 днів від дати одержання Міністерством інформації або заяви, зазначених у статтях 5 і 6 цього Закону.

З наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин слідує, що протягом 30 днів від дати отримання заяви ПАТ "Одеський кабельний завод "Одескабель" та ПАТ "Завод Південкабель" Комісія повинна була прийняти рішення за наслідками такої заяви.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, Комісія, приймаючи рішення 24.07.2020 року №СП-458/2020/4411-03, діяла в порушення норм, визначених статтею 9 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", адже заява "Про проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту" була зареєстрована Мінекономіки 11.06.2020 року, відтак, останнім днем строку для прийняття рішення про порушення або недоцільність порушення спеціального розслідування було 12.07.2020 року.

Доказів прийняття рішень щодо продовження процесуальних строків щодо розгляду заяви ні Комісією, ні Міністерством до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів про недотримання відповідачем 1 вимоги Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" щодо строків розгляду заяви.

Судами також було встановлено порушення відповідачем вимог частини 2 статті 8 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", оскільки Мінекономіки визначено період розслідування як: 2017, 2018, 2019, 01.07.2019-30.06.2020 року. Проте, ні з матеріалів спеціального розслідування, ні зі змісту рішення №СП-458/2020/4411-03 не вбачається, що відповідачем досліджувалось питання наявності виняткових обставин щодо доцільності визначення періодом розслідування саме 4 роки.

При цьому судами попередніх інстанцій доречно було зауважено, що встановлення значних часових меж для проведення Розслідування може призводити до некоректних результатів в частині дослідження, оскільки Угода про спеціальні заходи та стаття XIX: 1(a) ГАТТ вимагають аналізу нещодавнього імпорту. Такого ж висновку дійшов Апеляційний орган СОТ у справі Аргентина - Взуття (Argentina - Footwear (ЕС), пар. 130).

Крім того, відповідачем досліджувалося два однакових періоди, тобто останній річний період включав друге півріччя 2019 року, яке також увійшло до третього річного періоду, як наслідок, в цьому півріччі за рахунок екстраполяції даних з третього річного періоду відбулося штучне дублювання та, як наслідок, штучне спотворення об`єктивних показників.

Таким чином, за відсутності належного обґрунтування зазначеного факту, суди дійшли висновку за неможливе визнати пропорційним встановлення періоду строку розслідування у більш, ніж три роки, без наявності на те жодних виняткових обставин у конкретних правовідносинах.

Також, суди цілком обґрунтовано врахували доводи позивача про те, що відповідачами протиправно було проведено спеціальне розслідування щодо товару, який не є подібним, та об`єднано два види товарів, що мають різне застосування.

Так, відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об`єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об`єктом розслідування.

Відповідно до рішення Комісії спеціальне розслідування проводилося щодо наступного товару:

- проводи ізольовані, кабелі та інші ізольовані електричні провідники без з`єднувальних деталей, що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 49 20 00, 8544 49 91 00, 8544 60 10 10, 8544 60 10 98, 8544 60 90 10, 8544 60 90 90;

- кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, що можуть класифікуватись згідно з УКТЗЕД за кодами 8544 70 00 10, 8544 70 00 90.

З аналізу вище викладеного, слідує, що товар, що є об`єктом спеціального розслідування, поділяється на дві групи - силові кабелі та кабелі для передачі інформації, які мають різні характеристики - як фізичні, так і якісні, - та, відповідно, різні сфери застосування. Однак, враховуючи, що вищезазначені групи товарів мають різне застосування та різних споживачів, а отже - фактично становлять два різні ринки, які не можуть досліджуватися у сукупності для цілей розслідування.

Аналізуючи ж відповідність самого рішення Комісії від 23 квітня 2021 року № СП- 491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

За змістом ст. 13 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", у процесі спеціального розслідування Міністерство проводить дослідження всіх відповідних факторів об`єктивного та кількісного характеру, що впливають на національного товаровиробника, зокрема: 1) тенденцій імпорту в Україну, що є об`єктом розслідування, зокрема зростання обсягів імпорту та (або) умов здійснення такого імпорту; 2) факту (фактів) заподіяння значної шкоди та (або) виникнення загрози заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, що є наслідком цього імпорту; 3) наявності причинно-наслідкового зв`язку між зростанням обсягу імпорту товару та (або) умовами його здійснення та заподіянням значної шкоди та (або) виникненням загрози заподіяння значної шкоди.

Під час дослідження вивчаються такі фактори: 1) обсяг імпорту в Україну товару (товарів), якщо цей обсяг імпорту значною мірою зростав у період розслідування у відносних або в абсолютних величинах стосовно обсягів виробництва чи споживання в Україні подібних або безпосередньо конкуруючих товарів; 2) ціна імпорту в Україну цього товару (товарів), якщо у період спеціального розслідування мало місце значне зниження його ціни стосовно ціни подібного товару в Україні; 3) наслідок, який є результатом дії факторів, зазначених у пунктах 1 та (або) 2 цієї частини, для національного товаровиробника. Цей наслідок визначається тенденцією зміни деяких економічних факторів, зокрема: виробництва національним товаровиробником товарів, які є об`єктом розслідування; використання ним виробничих потужностей; запасів цих товарів; їх продажу; частки ринку України національного товаровиробника; ціни цих товарів (тобто зниження цін або перешкодження підвищенню цін, що, як правило, склалися), продуктивності праці; використання основних фондів; розмірів прибутків або збитків національного товаровиробника; його прибутку з інвестиційного капіталу; стану ліквідності та зайнятості на підприємствах національного товаровиробника тощо; 4) інше, що стосується розслідування.

Якщо стверджується, що має місце загроза заподіяння значної шкоди, Міністерство, як правило, вивчає ймовірність заподіяння шкоди як наслідку конкретної ситуації. При цьому також враховуються такі фактори: 1) ступінь зростання обсягів експорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування; 2) експортний потенціал країн походження або країн експорту, який уже склався або ймовірно складеться в майбутньому, а також можливість того, що зазначений потенціал використовуватиметься для експорту в Україну цього товару; 3) тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника.

Так, ст. 13 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" встановлює перелік факторів та обставин, які підлягають обов`язковому дослідженню та встановленню у ході спеціального розслідування.

Буквальний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що такі фактори та обставини повинні саме досліджуватись: тобто піддаватись ґрунтовному та розгорнутому аналізу, а не констатуватись у вигляді невмотивованого висновку.

Однак, в Основних висновках Міністерства економічного розвитку і торгівлі України формально містяться лише висновки за результатами аналізу ступеню зростання обсягів імпорту в Україну товару, що є об`єктом спеціального розслідування тенденції впливу імпорту на національного товаровиробника, натомість, не наведено алгоритми та обґрунтування, які призвели до таких висновків.

Змістовний аналіз тексту Рішення № СП-458/2020/4411-03 дає підстави стверджувати, що останнє, фактично, дублює Основні висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України без їх оцінки.

Більш того, спеціальні заходи щодо імпорту в Україну визначаються (затверджуються) саме рішенням відповідача, проте, змістовно Рішення № СП-458/2020/4411-03 не містить мотивів (підстав) встановлення саме таких спеціальних заходів та обґрунтування їх виду, рівня, періоду застосування.

Таким чином, Рішення № СП-458/2020/4411-03 складено з порушенням формального критерію належного обґрунтування висновків, що у ньому викладені. Зазначене дає підстави стверджувати, що відповідачем не доведено пропорційність вжиття спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів.

Сторонами також не заперечується, що у Рішенні № СП-458/2020/4411-03 не відображено жодних висновків щодо коментарів та заперечень, які подавались заінтересованими сторонами під час проведення спеціального розслідування.

Зазначений недолік оформлення оскаржуваного рішення взято судами до уваги, як такий, що ставить під сумнів пропорційність застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів, оскільки такі обмеження не враховують інтересів інших суб`єктів господарювання у сфері виробництва та споживання зазначених товарів.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. В свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що неодноразове порушення строків вчинення відповідних дій, відсутність належного обґрунтування висновків відповідача та неврахування принципу пропорційності у ході запровадження спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів, у своїй сукупності призвели до порушення відповідачем процедурних вимог законності при прийнятті Рішення № СП-458/2020/4411-03, що є безумовною підставою для визнання його протиправним та часткового задоволення позовних вимог.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про те, що оскаржуване Рішення № СП-458/2020/4411-03 не є чинним, а, отже не тягне жодних наслідків для позивача, колегія суддів вважає, за необхідне зазначити, що таке рішення було чинним як на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом, так і на час вирішення справи по суті судом першої інстанції. В свою чергу. подальше скасування такого рішення на підставі рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 11.10.2021 № СП-510/2021/4411-03 про скасування рішення Комісії від 23.04.2021 № СП-491/2021/4411-03 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту" не може слугувати процесуальною підставою ні для закриття провадження у справі, ні для відмови у задоволенні позовних вимог за сукупністю встановлених у цій справі обставин. Крім того, варто зауважити, що суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому .

Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2010 у справі № 21-300во10.

Також суд касаційної інстанції акцентує увагу на тому, що позивач мав виправданий інтерес у скасування оскаржуваного Рішення № СП-458/2020/4411-03, шляхом встановлення його протиправності, з огляду на те, що позов має не тільки правозахисну, а й правоохоронну дію, а завданням суду є не лише суб`єктивний захист порушеного права, а й об`єктивний контроль правомірності.

Водночас, Верховний Суд не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій в частині наявності підстав до визнання протиправними дій Міністерства економіки України (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) зі складення та направлення до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, та зазначає при цьому наступне.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна зрозуміло зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно- правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає протиправними дії Мінекономіки зі складення та направлення до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування та заявив відповідну вимогу у своїй позовній заяві.

Тут варто зазначити, що під діями розуміється певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні ним своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм.

У той же час, за своєю суттю підготовка й складення звіту - це унормовані Законом процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, спрямовані на фіксацію певних обставин та фактів, виявлених під час спеціального розслідування щодо імпорту підприємством товарів на територію України.

З метою запровадження механізмів захисту інтересів національного товаровиробника Законом врегульовано засади і порядок порушення та проведення спеціальних розслідувань фактів зростання імпорту в Україну незалежно від країни походження та експорту товару, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику, за результатами яких можуть застосовуватися спеціальні заходи.

Відповідно до частини першої статті 1 України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" спеціальне розслідування - це розслідування фактів зростання імпорту в Україну, що заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди національному товаровиробнику подібного або безпосередньо конкуруючого товару.

За приписами статей 9, 10 України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" за результатами проведення спеціального розслідування Міністерство готує звіт «Основні факти та висновки Міністерства за результатами проведення спеціального розслідування» (далі - Основні факти та висновки), в якому фіксуються досліджені обставини спеціального розслідування, який подає на розгляд Комісії.

Тобто, з наведеного висновується, що підготовка Основних фактів та висновків та подання їх Комісії є окремими процедурними, формальними й проміжними діями в рамках спеціального розслідування, які, на час їх вчинення самі по собі, не породжували жодних юридичних наслідків для позивача, натомість, мали інформаційний та рекомендаційний характер лише для Комісії з метою координації її подальших дій.

Відтак, колегія суддів погоджується із доводами скаржника про те, що сама по собі незгода позивача із викладеними у Основних фактах та висновках доводами та аргументами Мінекономіки не може переконливо свідчити про протиправність дій Міністерства зі складення звіту, і, як наслідок, не свідчить про порушення прав позивача, а тому не бути окремим предметом оскарження в адміністративному суді.

Не наводить і позивач у позовній заяві будь-яких аргументів та доказів на підтвердження обставин щодо порушення діями Мінекономіки його прав чи інтересів, про захист яких він просить в цьому спорі.

В світлі викладеного, варто додати, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, дії суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі дії вчинені владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Однак, в даному випадку оскаржувані дії щодо підготовки Основних фактів та висновків та подання їх Комісії не є юридично значимим для позивача, на відміну від самого рішення, яке передбачає заходи його реалізації позивачем та, відповідно, чинить на останнього обтяжувальну дію.

Таким чином, оскаржувані позивачем дії Мінекономіки зі складенню та направлення до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування, на підставі яких Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, підстави до задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими.

Згідно з вимогами статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судові першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на те, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але в частині висновків неправильно застосовано норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог визнання протиправними дій Міністерства економіки України (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові. В іншій частині оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства економіки України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства економіки України (Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі основних фактів і висновків за результатами проведення Спеціального розслідування щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту, на підставі яких Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення від 23.04.2021 №СП-491/2021/4411-03 про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну проводів незалежно від країни походження та експорту та прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О. В. Білоус

М.М.Яковенко