Постанова

від 18.10.2022 по справі 2н-14-8379/09

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.10.22

22-ц/812/738/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 жовтня 2022 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Стрілець К.О.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №2н-14-8379/09 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу, яку постановив Центральний районний суд м.Миколаєва під головуванням судді Шолох Л.М. у приміщенні цього суду 31 травня 2022 року, повний текст якої складений того ж дня, за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу,

у с т а н о в и л а :

У серпні 2009 року ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», правонаступником якого є ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги щодо подачі теплової енергії.

28 серпня 2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» борг за спожиті послуги щодо подачі теплової енергії за період з листопада 2005 року по березень 2009 року у розмірі 4389 грн. 58 коп. та 43 грн. 75 коп. судового збору.

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування вищевказаного судового наказу.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що договір з ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» № 153054 від 01 листопада 2005 року підписаний не ним, що обуло встановлено судами у відповідних судових справах. За такого, сума боргу не є безспірною.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк для подачі заяви про скасування судового наказу Центрального районного суду м. Миколаєва № 2н-14-8379/09 від 28 серпня 2009 року.

Відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування наказу Центрального районного суду м. Миколаєва № 2н-14-8379/09 від 28 серпня 2009 року.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що обґрунтовуючи вимоги заяви про скасування наказу заявник вказує на те, що цей договір він не підписував, що встановлено судами під час розгляду судових справ. Однак, копій відповідних рішень судів заявник не надав. Натомість у матеріалах справи наявна копія договору, укладеного між ВАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» та ОСОБА_1 із зазначенням даних його паспорта та підписом. Заявник не заперечує факту споживання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 та при цьому не зазначає в чому саме він не згоден із сумою боргу за теплоенергію.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, якою відмовлено у задоволенні його заяви про скасування судового наказу від 28 серпня 2009 року, вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам статті 171 ЦПК України, а саме, що суд не з`ясував фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, не звернув увагу на те, що подана заява про скасування судового наказу свідчить про незгоду заявника з наказом, а отже - про наявність спору про право, до того ж заявник не визнає наявність договірних відносин із ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ». Тому, на думку ОСОБА_1 , ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Від ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ухвалу суду від 31 травня 2022 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відзив мотивований тим, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою. Наголошується на тому, що законодавчо закріплений обов`язок споживача теплової енергії своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією, який до того ж є публічним договором. Посилання ОСОБА_1 на відсутність укладеного договору як на підставу звільнення його від оплати за спожиту теплову енергію є помилковим, оскільки з урахуванням положень частини 1 статті 11 ЦПК України сам факт постачання теплової енергії в помешкання боржника породжує обов`язок останнього у сплаті цих послуг.

В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, були повідомлені про час та місце судового засідання.

Від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 17 жовтня 2022 року надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутність.

Зважаючи на вимоги статей 128, 130, частини 2 статті372 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення учасників справи, які не з`явилися, належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи, враховуючи, зокрема, що матеріали справи є достатніми для проведення судового розгляду.

Ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2022 року в частині поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу апеляційному оскарженню не є предметом оскарження, а тому в цій частині апеляційнім судом не переглядається.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Так, зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом другим ЦПК України.

Аналіз приписів вказаного розділу ЦПК України дає підстави вважати, що особа із правовим статусом боржника у справі має право на скасування судового наказу.

Відповідно до частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Миколаївська ТЕЦ», яке надає послуги з централізованого постачання теплової енергії, правонаступником якого є ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», звернулось із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги щодо подачі теплової енергії.

28 серпня 2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» борг за спожиті послуги щодо подачі теплової енергії за період з листопада 2005 року по березень 2009 року у розмірі 4389 грн. 58 коп. та 43 грн. 75 коп. судового збору.

ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення із заявою про скасування судового наказу.

У статті 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання. Відповідно до частини 6 статті 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження.

Статтею 171 ЦПК України регламентовано порядок розгляду належним чином оформлених заяв боржників про скасування судового наказу.

Відповідно до частин 2, 3 статті 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Тобто, отримавши заяву про скасування судового наказу, суду необхідно встановити відповідність поданої заяви нормам статті 170 ЦПК України. У разі якщо суд дійде висновку про те, що така заява оформлена належним чином, вона має бути розглянута відповідно до вимог та у межах строків, встановлених у статті 171 ЦПК України.

При цьому, у разі якщо суд встановить, що заява про скасування судового наказу подана в межах строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, то відповідно до імперативної норми частини 2 статті 171 ЦПК України суддя зобов`язаний не пізніше двох днів після її подання постановити ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, за результатом розгляду належним чином оформленої заяви боржника про скасування судового наказу суд першої інстанції може ухвалити лише два види судових рішень: ухвалу про повернення такої заяви або ухвалу про скасування судового наказу.

Цивільно-процесуальним законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено повноваження суду першої інстанції щодо винесення ухвали про відмову в задоволенні заяви про скасування судового наказу.

В оскаржуваній ухвалі суд розглянув доводи боржника, який не визнає свої обов`язки перед стягувачем, надав їм оцінку, дійшовши висновку про їх необґрунтованість та залишив заяву про скасування судового наказу без задоволення.

При цьому, суд порушив визначений законом порядок розгляду заяви про скасування судового наказу та виніс судове рішення, яке не передбачено цивільно-процесуальним законом, чинним на момент розгляду заяви стягувача про видачу судового наказу та заяви боржника про скасування судового наказу.

Крім того, розгляд, оцінка, спростування доводів боржника суперечить природі наказного провадження, яке передбачено законодавцем для швидкого вирішення безспірних вимог шляхом ухвалення судового наказу.

Таким чином, у зв`язку з порушенням суддею процесуальних норм про скасування судового наказу оскаржувана ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2022 року не може вважатись законною.

Водночас апеляційний суд вважає за необхідне усунути вказане порушення і захистити законні права заявника.

Колегія суддів враховує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1 статті 367 ЦПК України), однак вважає за необхідне вийти за межі апеляційних вимог на підставі частини 4 статті 367 ЦПК України, оскільки під час розгляду справи встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями скасувати судовий наказ, як того просить апелянт, та враховуючи, що зі змісту апеляційної скарги заявник не погоджується та оскаржує ухвалу від 31 травня 2022 року, яка є очевидно незаконною, колегія суддів, діючи на підставі пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України та пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, дійшла висновку про скасування ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 31 травня 2022 року в частині відмови у задоволені заяви як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про скасування судового наказу відповідно до процесуальних норм, встановлених у статтях170,171 ЦПК України.

Керуючись статтями35,170,171,258,374,379,381-384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 31 травня 2022 року в частині відмови у задоволені заяви про скасування судового наказу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складений 18 жовтня 2022 року