Ухвала

від 18.10.2022 по справі 461/4616/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4616/21

Провадження № 1-кс/461/4449/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю представника заявника - захисника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання арешту майна (власника майна) ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження за №12020140040001073 від 17.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.365-2, ч.3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді від 24.12.2021 року накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 4610136900:04:005:0132, яка знаходиться за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку із кадастровим номером 4610136900:04:005:0133, яка знаходяться за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , і перебувають у приватній власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Вказує на те, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем земельних ділянок, і як власник нерухомого майна не знав і не міг знати про його незаконне використання; не має жодного відношення до обставин кримінального правопорушення; не є підозрюваним у кримінальному провадженні і, відповідно, не може нести негативних наслідків за протиправні дії попередніх власників. Звертає увагу на те, що добросовісний набувачне можевідповідати узв`язкуіз порушеннямиінших осіб. Відтак, просить клопотання задоволити та скасувати арешт на вищевказані земельні ділянки.

У судовому засіданні представника заявника - захисник ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому; також пояснив, що сам лише факт визнання об`єкту речовим доказом не є безумовною підставою для накладення на нього арешту. Земельні ділянки є нерухомим майном, самі по собі не містять слідів чи інших відомотсей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Предметом дослідження, у даному випадку, можуть бути документи (договори купівлі-продажу), на підставі яких відчужувалось спірне майно.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку щодо арештованого майна.

Встановлено,що слідчимуправлінням ГУНП уЛьвівській областіпроводиться досудоверозслідування укримінальному провадженнівнесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020140040001073 від 17.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.365-2, ч.3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.

В межахданого кримінальногопровадження ухвалоюслідчого суддівід 30.06.2021 року накладено арешт на земельнуділянку (РНОНМ:2226621146101) за №4610136900:04:005:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та на земельну ділянку (РНОНМ: 2226631346101) за №4610136900:04:005:0132, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Згідно ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскаціі у підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2цієї статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Накладаючи арештна земельніділянки вмежах кримінальногопровадження №12020140040001073від 17.07.2020,слідчий судявиходив зтого,що земельніділянки зкадастровим номером4610136900:04:005:0132та кадастровимномером 4610136900:04:005:0133по АДРЕСА_1 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

У відповідностідо ч.1ст.174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арештумайна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Щодо помилковості накладення арешту на майно заявника ОСОБА_4 , який не має статусу підозрюваного та не несе за законом матеріальної відповідальності за дії, повязані з незаконним вибуттям майна із власності ОСОБА_5 , встановлено обставини, які не досліджувались слідчим суддею при накладенні арешту, зокрема, з приводу правомірності та добросовісності набуття заявником права власності на земельну ділянку.

Так, встановлено, що ОСОБА_4 є власником двох земельних ділянок із кадастровими номерами 4610136900:04:005:0132, 4610136900:04:005:0133, які знаходяться за поштовою адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказані земельні ділянки підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також витягами з Державного земельного кадастру про землю, номери витягів: НВ-4600101552022 від 20.01.2022, НВ-4600101372022 від 20.01.2022 р.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером - 4610136900:04:005:0132: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2226631346101; площа (га); 0.0308. Підстава для державної реєстрації: заява, серія та номер: 2957, виданий 14.11.2020. видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу; витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-4614563432020, виданий 11.11.2020, видавник: ОСОБА_7 , державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадасту у Львівській області; розмір частки: 1/1; власник ОСОБА_4 .

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4610136900:04:005:0133: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2226621146101; площа (га): 0.0293; підстава для державної реєстрації: заява, серія та номер: 2957, виданий 14.11.2020, видавник: ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу; витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ-4614563432020, виданий 11.11.2020, видавник: ОСОБА_7 , державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадасту у Львівській області; розмір частки: 1/1; власник ОСОБА_4 .

В матеріалах кримінального провадження №12020140040001073 від 17.07.2020 міститься виконавче провадження, з якого вбачається, що прилюдні торги щодо продажі земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:04:005:0011, за адресою АДРЕСА_1 проведені в межах виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 08.04.2020 про стягнення боргу за договором позики (справа №464/6903/19).

Як вбачається з протоколу №504003 проведення електронних торгів від 28.09.2020 року, 28.09.2020 року відбулись електронні торги з приводу продажі земельної ділянки заг. площею 0,0601 га, кадастровий номер 4610136900:04:005:0011, за адресою АДРЕСА_1 . Стартова ціна: 1 504 500,00 грн.

За ціновими пропозиціями учасників найбільшу ціну за вказаний лот запропонував ОСОБА_4 , ціна продажу: 2 500 00,00 грн, а тому, відповідно, переможець торгів: ОСОБА_4 ІПН: НОМЕР_1 , документ № НОМЕР_2 , адреса: 79000 Львів смт. Брюховичі Запашка 76. Підстава визначення переможця: особлива ставка.

Як вбачається з платіжних доручень №33135511-2 від 24.09.2020р.; 33196829-2 від 29.09.2020 p.; а також транзакції на IBAN з карткового рахунку від 29.09.2020 року, в подальшому ОСОБА_4 провів повну оплату вартості вищевказаного майна за реквізитами рахунку, вказаними в протоколі №504003 проведення електронних торгів.

Відповідно до свідоцтва від 30.09.2020 р. приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведені електронні торги, посвідчив, що ОСОБА_4 належить направі власностімайно,що складаєтьсяіз земельноїділянки загальноюплощею 0,0601га,кадастровий номер:4610136900:04:005:0011, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1947202346101, вартістю 2 500 000 гривень 00 копійок. Зареєстровано за №2549.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,в подальшому,на підставізаяви,серія таномер:2957,виданий 14.11.2020,видавник:приватний нотаріусЛьвівського міськогонотаріального округу ОСОБА_6 , вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:04:005:0011 було поділено на дві земельні ділянки з кадастровими номерами - 4610136900:04:005:0132 та 4610136900:04:005:0133.

Означені документи, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на спірне нерухоме майно, є належними, сумнівів у їх достовірності та законності немає; земельна ділянка на даний час у спорі не перебуває.

Таким чином,слідчим суддеювстановлено,що ОСОБА_4 на законнихпідставах набувправо власностіна майно,що складаєтьсяіз земельноїділянки загальноюплощею 0,0601га,кадастровий номер:4610136900:04:005:0011(вподальшому утвореніземельні ділянкишляхом поділу:із кадастровимномером 4610136900:04:005:0132та кадастровимномером 4610136900:04:005:0133по АДРЕСА_1 ).

Тобто, під час розгляду клопотання про скасування арешту встановлено, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем земельних ділянок і як власник нерухомого майна не знав і не міг знати про його незаконне використання; не має жодного відношення до обставин кримінального правопорушення; не є підозрюваним у кримінальному проваджденні і, відповідно, не може нести негативних наслідків за протиправні дії попередніх власників.

При цьому, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (справа №925/1351/19), який хоч і викладений у цивільному спорі, однак, надає тлумачення норми права щодо застосування такої у подібних правовідносинах, і в даному випадку, стосується питання захисту права власності добросовісного набувача, в контексті ч.10 ст.170 КПК України.

Частиною 10ст.170КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Відповідно до ч.1ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли насобі йогосліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що земельні ділянки є нерухомим майном і орган досудового розслідування має можливість в будь-який час оглянути вказані земельні ділянки, які зберігають процесуальний статус речового доказу, призначати щодо них відповідні експертизи, використовувати, як доказ кримінального правопорушення, тощо.

Крім того, як було встановлено під час розгляду клопотання, попередні відчуження земельних ділянок відбувались на підставі договорів купівлі-продажу, а тому, на переконання слідчого судді, вірним буде розглядати доказами у кримінальному провадженні саме документи, на підставі яких здійснювалось відчуження нерухомого майна, що передували набуттю права власності ОСОБА_4 , а також відомості в державних реєстрах, земельному кадастрі, а не самі земельні ділянки, як об`єкт нерухомого майна, що перебувають на даний час у законеній власності ОСОБА_4 .

Також слід зазначити, що санкції ч.1 ст. 365-2, ч.3 ст.358, ч.ч.3.4 ст.190 КК України не передбачають спеціальної конфіскації та не можуть забезпечувати цивільний позов, який у кримінальноу провадженні не заявлений.

Таким чином, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_4 , як добросовісного набувача і власника майна.

Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону. А отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Слідчим суддею також встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 4610136900:04:005:0011 відповідно Державного акту від 25.10.2004 року, виданного на підставі ухвали №47 від 11.07.2002 сесії Львівської міської ради «Про передачу в приватну власність земельних ділянок в м.Львові» належала на праві приватної власності ОСОБА_5 .

Із свідоцтва про право власності на будинок від 10.08.2001року, виданного ЛОДКБТІ, ОСОБА_5 володіє на праві привтаної власності будинком АДРЕСА_1 .

Як убачаєтться із нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.10.2019 року, ОСОБА_5 відчуждив таку на користь ОСОБА_8 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 07.10.2019 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 посвідчила два договори купівлі продажу: серія та номер: 411 та серія та номер: 410, згідно яких ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , продав ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , по 1/ 2 частки будинку АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу будинок належав на праві приватної власності ОСОБА_8 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів 14.04.1993, на підставі розпорядження № 830 від 14.04.1993, зареєстрованого Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації та записано у реєстрову книгу за № 7926 є підстави вважати, що зазначені документи являються підробленими.

Згідно листа № 2364 від 27.05.2021 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 зареєстровано згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1838511945 від 07.10.2019 за ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за р. № 410. Іншою інформацією бюро не володіє.

27.11.2019 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 внесла до РЕЄСТРУ інформацію про знищення об`єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 . Підстава - довідка, серія та номер: 2/14375, виданий 26.11.2019, видавник: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки".

Окрім того, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 посвідчила договори купівлі-продажу земельної ділянки що знаходиться по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136900:04:005:0011), згідно яких ОСОБА_8 30.10.2019 придбав ділянку у її власника ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , а 06.11.2019 продав ділянку ОСОБА_10 (договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.10.2019, реєстраційний номер №470 та договір купівлі-продажу, серія та номер: 487, виданий 06.11.2019).

10.12.2019 ОСОБА_10 продав земельну ділянку ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_6 (договір купівлі-продажу, земельної ділянки, серія та номер: 1398, виданий 10.12.2019, видавник: ОСОБА_12 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу).

Як вбачається із висновку експерта ЛНДЕКЦ від 04.03.2022, проведенного в межах кримінального провадження № 12020140040001073 від 17.07.2020, підписи від імені ОСОБА_5 у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від30.10.2019 року виконані не ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Окрім того, встановлено, що останній на час укладення означенного договору перебував за межами України.

Із досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 12020140040001073 від 17.07.2020 можна прийти до попереднього висновку (оскільки винні особи не встановлені), що спірні земельні ділянки, які до 2020 року складали одне ціле, вибули із власності ОСОБА_5 поза його волею, у спосіб шахрайських дій з боку невстановлених на даний час досудовим слідством осіб.

Будь-яких доказів причетності ОСОБА_4 , який придбав земельну ділянку у спосіб публічної процедури, до шахрайських дій по заволодінні чужим майном та вибуття такого із володіння ОСОБА_5 не встановлено.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор, відповідно до п. 2, 3 ч.3 ст.132КПК України не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у право власності, про який ідеться в клопотанні, або може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна було помилковим та безпідставним.

На даний час потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності добросовісного набувача та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3ст.132 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку про скасування арешту на земельні ділянки із кадастровими номерами 4610136900:04:005:0132 та 4610136900:04:005:0133, які знаходяться на АДРЕСА_1 , та перебувають у приватній власності їх добросовісного набувача ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 30.06.2021 року в межах кримінального провадження за №12020140040001073 від 17.07.2020 року на земельнуділянку (РНОНМ:2226621146101) за №4610136900:04:005:0133, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ); земельну ділянку (РНОНМ: НОМЕР_7 ) за №4610136900:04:005:0132, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1