Постанова

від 28.09.2022 по справі 910/17906/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2022 р. Справа№ 910/17906/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники:

від позивача: Архіпов О.Ю. (посвідчення адвоката № 005697 від 17.03.2016)

від відповідача: Макарова Н.В. (посвідчення особи № 1792 від 25.07.2017, довіреність від 01.12.2021 № 2-163д)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022

у справі № 910/17906/21 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення боргу, безпідставно одержаних коштів, ціна позову 3624208 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 3 624 208 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно стягнуто грошові кошти у вигляді неустойки у розмірі 2 006 258 грн та в порушення прав позивача, відповідачем не повернуто суму гарантії у розмірі 1 617 950 грн.

Короткий зміст оскаржуваного ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 залишено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/17906/21, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, на думку позивача, є помилковість висновків місцевого господарського суду щодо неприбуття позивача та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зокрема, позивач посилається на те, що норми Господарського процесуального кодексу України не встановлюють строку, протягом якого часу позивач має повідомити суд про причини своєї неявки в судове засідання.

При цьому, за твердженням позивача, правова конструкція викладена у ч. 4 ст. 202, та у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що позивач, який пропустив судове засідання з поважних причин, які не були йому відомі до моменту проведення судового засідання, повинен мати право повідомити про це суд постфактум.

Також, позивач зазначає, що його явка не визнавалась судом першої інстанції обов`язковою.

Окрім того, позивач наголошує на тому, що причиною неявки в судове засідання 22.06.2022 слугувало те, що після деокупації території Сумщини робота Адвокатського бюро "Архіпова" (яке представляє інтереси позивача в суді) була відновлена лише в кінці червня 2022.

Разом з цим, позивач вказує на те, що звільнення адвоката ОСОБА_1, який представляв інтереси позивача в судових засіданнях по цій справі, унеможливило позивача відслідковувати усі судові засідання у даній справі.

З огляду вище наведене, позивач вважає, що місцевий господарський суд порушивши ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, допустив надмірний формалізм при тлумаченні норм Господарського процесуального кодексу України і як результат, надмірно обмежив право позивача на доступ до суду.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач наголошує на тому, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах, зокрема щодо подання до суду першої інстанції клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Також, відповідач зазначає, що залишення позову без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення прав останнього на справедливий судовий розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України для залишення позову без розгляду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/17906/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17906/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 по справі № 910/17906/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 28.09.2022.

В судове засідання, яке відбулося 28.09.2022, з`явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції від 22.06.2022 про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а саме, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання представника позивача та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За умовами п. 2 ч. 1 ст. 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Разом з тим, ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 226 вказаного Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

До таких правових висновків дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

При цьому, саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Разом з тим, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач був належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання, яке відбулося 22.06.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача приймав участь в минулому судовому засіданні, яке відбулося 18.01.2022, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції не визнавав обов`язковою явку представника позивача в судове засідання 22.06.2022.

Однак, у вказане судове засідання уповноважений представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" без розгляду.

Отже, здійснення місцевим господарським судом такої процесуальні дії повністю узгоджуються з наведеними вище правовими позиціями Верховного Суду.

Водночас, судова колегія вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що у разі пропуску ним судового засідання, позивач має право повідомити про це суд постфактум у розумний строк, оскільки норми процесуального законодавства не передбачено вчинення такої дії, як повідомлення суду про причини неявки "постфактум".

Посилання позивача на неможливість відслідковування усі судові засідання у даній справі через відновлення в кінці червня 2022 роботи Адвокатського бюро "Архіпова" (яке представляє інтереси позивача в суді), а також через звільнення адвоката ОСОБА_1, який представляв інтереси позивача в судових засіданнях по цій справі, судовою колегією до уваги не приймається, виходячи з наступного.

По - перше, позивач сам ініціював розгляд Господарським судом міста Києва даної справи та був обізнаний про її розгляд за правилами загального позовного провадження (тобто, в судовому засіданні з повідомленням/викликом сторін).

По - друге, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" була підписана адвокатом Архіповим О.Ю., тому звільнення ОСОБА_1 з Адвокатського бюро "Архіпова" не може слугувати поважною причиною неявки представника позивача в судове засідання 22.06.2022, оскільки укладений 02.11.2021 між позивачем та Адвокатського бюро "Архіпова" договір про надання правової допомоги № 02-11/21 укладено саме з адвокатським бюро, а не з конкретним адвокатом, тобто не безпосередньо з ОСОБА_1, тому представник позивача не був обмежений в особистій участі по даній справі.

Також слід вказати, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому представник позивача по справі не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

Твердження позивача про порушення місцевим господарським судом ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема допущення надмірного формалізму при тлумаченні норм Господарського процесуального кодексу України і як результат, надмірне обмеження право позивача на доступ до суду, колегією суддів відхиляється, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що місцевим господарським судом явка позивача не визнавалась судом обов`язковою, колегія суддів зазначає, що оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватися судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності (п. 8.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справ №916/3616/15).

Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про наявність підстав для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" без розгляду.

В свою чергу, наведені відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу твердження щодо залишення позову у справі без розгляду на підставі ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодекс України є обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікадо-2020" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/17906/21 - без змін.

Матеріали справи № 910/17906/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.10.2022.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна