Ухвала

від 22.12.2022 по справі 910/17906/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/17906/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікадо-2020» - Архіпов О.Ю. ,

Акціонерного товариства «Укргазвидобування» - Артамонов А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікадо-2020»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022

(головуючий - Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Разіна Т.І.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022

(суддя - Паламар П.І.)

у справі № 910/17906/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікадо-2020»

до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

про стягнення боргу, безпідставно одержаних коштів, ціна позову 3 624 208,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікадо-2020» (далі - ТОВ «Мікадо-2020», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - АТ «Укргазвидобування», відповідач) про стягнення 3 624 208,00 грн.

2. Позов мотивовано тим, що відповідачем безпідставно стягнуто грошові кошти у вигляді неустойки в розмірі 2 006 258,00 грн та в порушення прав позивача, відповідачем не повернуто суму гарантії в розмірі 1 617 950,00 грн.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2022, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, залишено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікадо-2020» без розгляду.

4. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 у справі №910/17906/21 залишено без змін ухвалу суду першої інстанції.

6. Постанова мотивована тим, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

7. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст. ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

8. Позивач не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

9. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ «Мікадо-2020» звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста

Києва.

10. Скарга мотивована відсутністю процесуального обов`язку явки сторони в судове засідання та відсутністю об`єктивних підстав для залишення позову без розгляду.

11. Позивач зазначає, що повернення судом позовної заяви без розгляду з підстав не реалізації позивачем свого права (відсутній обов`язок з`явитися в судове засідання) є порушенням його права на справедливий розгляд його справи, рівність учасників справи у питаннях здійснення процесуальних прав та обов`язків, що за своїми правовими наслідками та значенням є абсолютно неспівмірними із діями (бездіяльністю) позивача.

12. Крім того, позивач у касаційній скарзі просить передати справу на розгляд об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою уточнення (відступу від) висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, та формулювання єдиної правозастосовчої практики у питанні правових наслідків та дій суду у випадку неявки учасників справи у судові та/або підготовчі засідання.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

14. У запереченнях на клопотання позивача про передачу справи на розгляд Об`єднаної Палати відповідач просить відмовити в задоволенні такого клопотання.

15. Проаналізувавши матеріали касаційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікадо-2020» та надавши оцінку доводам, наведеним скаржником у касаційній скарзі та запереченням, викладеним у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на таке.

16. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

17. Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (далі -

ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

18. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

19. Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

20. Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

21. За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, та учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

22. Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

23. Крім прав та обов`язків учасників справи, визначених у статті 42 цього Кодексу, статтею 46 ГПК України регламентовано процесуальні права та обов`язки сторін.

24. Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового

засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

25. Частинами 1-3 ст. 196 ГПК України встановлено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

26. Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи регламентовані нормами ст. 202 ГПК України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

27. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

28. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

29. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги ст. ст. 121, 122, 242 ГПК України.

30. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у

зв`язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

31. У разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

32. У разі якщо позивач не з`явився в судове засідання однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

33. Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

34. У разі неявки позивача в судове засідання та при умові, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

35. Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

36. З огляду на зазначене, Верховний Суд констатує, що учасник справи може брати участь в судових засіданнях, може не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли

суд визнав явку учасника обов`язковою.

37. Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь у судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

38. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

39. Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила, що відповідно до ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

40. На відміну від п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України, в чинній редакції, не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

41. Зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

42. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19.

43. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 наголосила на тому, що у нормах ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

44. Об`єднана палата Касаційного господарського суду вказує на те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними та відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

45. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 вказала, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

46. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

47. Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в зазначеній постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду, однак, вважає за необхідне передати справу № 910/17906/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для уточнення висновків щодо застосування норм ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України з урахуванням введення воєнного стану в Україні.

48. 24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

49. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

50. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

51. Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в

спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

52. Статтею 26 вказаного Закону визначено порядок здійснення правосуддя в умовах воєнного стану. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

53. За приписами Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів), зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань, та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

54. Як зазначалося вище, питання поважності причин неявки позивача в судове засідання є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

55. Верховний Суд вважає, що така обставина як введення воєнного стану в Україні та/або факт того, що місцезнаходження позивача згідно з повідомленою ним суду адресою є зоною активних бойових дій є очевидними та допускають можливість для суду на власний розсуд визнати поважними такі причини неявки позивача в судове засідання за відсутності у суду повідомлення позивача про причини своєї неявки в судове засідання. Однак, за таких обставин, суд не вправі і розглянути справу за відсутності позивача. Означене виправдовує дискреційні повноваження суду щодо можливості відкладення розгляду справи.

56. Тобто суд може на власний розсуд визначити поважними причини неявки позивача в судове засідання якщо причини такої неявки є очевидними, та за умови, якщо такі причини одночасно є поважними для ненадіслання повідомлення про неможливість явки позивача до суду. Такими причинами, зокрема, може бути знаходження (перебування) позивача в зоні активних бойових дій чи на тимчасово окупованій території, які цілком ймовірно можуть бути перешкодою позивачеві для надіслання повідомлення до суду про причини своєї неявки в судове засідання, подання заяви про розгляд справи за його відсутності. В умовах активних бойових дій фізично неможливо в багатьох випадках, фізичне переміщення людей, робота пошти і т.і.

57. На думку колегії суддів, з урахуванням таких обставин та їх оцінки, суд має право визнати причини неявки позивача поважними із відповідними процесуальними наслідками, зокрема відкладення розгляду справи.

58. Разом з тим, суд не повинен обмежуватися лише фактом введення воєнного стану - такі обставини повинні дійсно впливати на можливість позивача прибути в судове засідання, надати заяву про розгляд справи за його відсутності або повідомлення про причини своєї неявки в судове засідання, що встановлюється за усією сукупністю матеріалів справи, за змістом пояснень інших учасників справи та за іншими загальновідомими чи відомими суду фактами.

59. З огляду на зазначене, для уточнення висновків щодо застосування норм ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з урахуванням введення воєнного стану в Україні, колегія суддів вважає за необхідне передати справу №910/17906/21 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу №910/17906/21 разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікадо-2020» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді Н. М. Губенко

О. Р. Кібенко