Ухвала

від 18.10.2022 по справі 910/10774/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

про залишення позову без руху

м. Київ

18.10.2022Справа № 910/10774/22

За позовом Товариства з обмежено відповідальністю «ДЕЛІКС ПЛЮС» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАФТ БІЗ» (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 71)

Про стягнення 319 257, 76 грн

Суддя Бондренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДЕЛІКС ПЛЮС» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «КРАФТ БІЗ» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 319 257, 76 грн за Договором поставки №3006/21-01 від 30.06.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача, як постачальником, зобов`язань передбачених Договором поставки №3006/21-01 від 30.06.2021 з поставки товару у розмірі, 265 238, 84 грн, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, а також інфляційні втрати у розмірі 47 740, 39 грн, 3 % річних у розмірі 6 278, 53 грн.

Також позивач просить покласти судові витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач в позовній заяві вказує, що відповідач є таким, що прострочив строк виконання зобов`язання з передачі оплаченого товару з 28.01.2022, а отже, позивач нараховує 3 % річних та інфляційні втрати за борговий період з 28.01.2022 по 11.10.2022.

Натомість, з долученого розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат вбачається, що в дійсності позивач проводить розрахунок 3 % річних за період з 28.12.2021 по 11.10.2022, а інфляційні втрати за період з 01.02.2022 по 31.08.2022.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.

Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов`язково мають додаватися оригінали: опису вкладення (із зазначенням номеру поштової накладної), квитанції (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, службовий чек (накладна).

Натомість, всупереч п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України позивач надає суду опис вкладення без зазначення номеру поштового відправлення.

Стаття 164 ГПК України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №3006/21-01 від 30.06.2021, неналежне виконання якого допустив відповідач.

З наданої суду копії Договору поставки №3006/21-01 від 30.06.2021 вбачається, що він укладається між ТОВ «КРАФТ БІЗ» (Відповідача) в особі директора Дедюхіна Євгена Михайловича та ТОВ «ДЕЛІКС ПЛЮС» (Позивача) в особі директора Василець Романа Миколайовича.

Натомість, згідно відомостей, що містяться в ЄДР вбачається, що станом на 30.06.2021 директором позивача була інша фізична особа - Степанець А. М., при цьому станом на дату подання позву директором позивача є Бахмацький К. А., втім позивач жодним чином не обґрунтовує в позові обставину укладання договору поставки уповноваженою особою та не надає суду докази, що підтверджують наявність у Василець Р. М. статусу директора позивача станом на 30.06.2021.

Крім того, позивач вказує, що ним згідно умов Договору був замовлений та повністю сплачений товар на суму 1 345 167, 17 грн, натомість відповідачем поставлено товар на суму лише 1 079 928, 32 грн що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків.

Втім суд констатує, що акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Вказаного правова позиція неодноразово викладалась в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 р. у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018р. у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Натомість, до позову позивач не долучив копії платіжних доручень/виписок/квитанцій про сплачу ним вартості товару на суму 1 345 167, 17 грн, а також не видаткових накладних про поставку товару відповідачем на суму 1 079 928, 32 грн, якими обґрунтовано позовні вимоги.

До того ж поданий Акт звірки взаєморозрахунків не містить підписів сторін та посилання на укладений між сторонами договір поставки 30.06.2021.

Також позивач в позові стверджує, що рахунок на оплату №1874 від 22.12.2021 на загальну суму 357 198, 84 грн був оплачений позивачем, втім відповідач поставив товар лише на суму 201 869, 36 грн в підтвердження чого надається видаткова накладна №105 від 11.02.2022, яка не містить підписів сторін та в якій зазначена інша вартість товару.

Позивач в позові посилається на те, що в серпні-вересні 2022 він звертався до відповідача із вимогою про повернення грошових коштів. Натомість, до позову не додано ні самої вимог, ні доказів її надсилання відповідачу.

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ДСТУ 4163:2020 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копії, її власного імені та прізвища, дати засвічення копії.

Додані до позову докази є неналежним чином засвідчені, зокрема, не містять дати засвідчення, посади, а також імені та прізвища особи, що їх засвідчувала.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що всупереч ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач не долучив до позову всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та які були б засвідчені у встановленому законодавством порядку.

Суд звертає увагу на неприпустимість зловживання процесуальними правами, зокрема ч. 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Згідно ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, у зв`язку з чим з огляду на виявлені недоліки позову, суд залишає позовну заяву без руху та попереджає позивача, що у випадку встановлення судом наявності зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІКС ПЛЮС» без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із наданням обґрунтованого розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат із врахуванням вірних боргових періодів.

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із обґрунтуванням наявності у Василець Р. М. статусу директора позивача станом на дату підписання договору поставки від 30.06.2021 та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаного;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із додаванням всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (платіжні доручення/виписки/квитанцію на оплату вартості товару позивачем та видаткові накладні про часткову поставку товару відповідачем, вимогу позивача про повернення коштів та окази ї надсилання відповідачу), оформлених відповідно до ст. 91 ГПК України;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення із зазначенням номеру поштового відправлення).

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких