Ухвала

від 13.10.2022 по справі 490/9299/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

13.10.2022 Справа № 490/9299/20

н\п 1-кс/490/2218/2022

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ» Земельний Капітал» ОСОБА_3 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2021 року у справі №490/9299/20, -

В С Т А Н О В И В:

29.08.2022 р. до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло вказане клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ» Земельний Капітал» ОСОБА_3 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2021 року у справі №490/9299/20.

В провадженні СВ ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12020150020003468 від 17.12.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_4 щодо вжиття заходів до директора ТОВ "АЗЕНТІС-ІСТЕЙТ" ОСОБА_5 та інших осіб, які зловживаючи її довірою, шахрайським шляхом заволоділи її майном у вигляді нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та грошовими коштами.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу серія та номер: 227 від 20.03.2019р. ОСОБА_5 (продавець), будучи директором ТОВ "АЗЕНТІС-ІСТЕЙТ", продав та передав ОСОБА_4 (покупець) нежитлові приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №17) (в літ. Б), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість відчужуваного майна становила 4 387 350 грн. Окрім того згідно розписки від 21.03.2019р., здійсненої від імені ОСОБА_5 вбачається, що згідно вказаного договору розрахунок між сторонами був здійснений та ним отримано від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 500 000 доларів США.

В подальшому 25.03.2019р. між ОСОБА_4 (позичальник) та ОСОБА_6 (позикодавець) було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_4 позичила у ОСОБА_6 300 000 грн. На забезпечення вказаного договору позики між ними укладено договір іпотеки, в якому предметом іпотеки виступило нерухоме майно ОСОБА_4 у вигляді нежитлових приміщень з №1 по АДРЕСА_2 . Інших правочинів щодо зазначеного об`єкта нерухомості ОСОБА_4 не здійснювалось.

Надалі ОСОБА_4 виявила, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 11.04.2019р., нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення з №1 по АДРЕСА_2 , номер реєстраційного об`єкту 1154447380000 з 27.03.2019р. на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1301, виданого 27.03.2019р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , знаходиться на праві власності у гр. ОСОБА_8 .

Крім того, відповідно до вищевказаного Витягу, 10.04.2019р. нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення з №1 по АДРЕСА_2 , номер реєстраційного об`єкту 1154447380000, було визначено як предмет договору іпотеки (позики) між іпотекодавцем ОСОБА_8 та іпотекодержателем ОСОБА_9 . Розмір основного зобов`язання 273 000 доларів США.

Крім того 08.11.2019р. ОСОБА_8 здійснено поділ об`єкту нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №17) (в літ. Б), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , номер реєстраційного об`єкту 1154447380000 на дві частини: 1) об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 159,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1960033880000; 2) об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 145,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1959994980000.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.03.2021р. об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 159,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1960033880000; та об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 145,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1959994980000 на підставі договорів купівлі-продажу 6829 від 19.12.2019р. та 6830 від 19.12.2019р. перебувають на праві власності у ОСОБА_10 .

Заявник у поданому клопотанні ставить питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2022 року на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 17/1, загальною площею 159,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1960033880000; об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 145,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1959994980000.

В обґрунтування цієї вимоги заявник у поданому клопотанні зазначає, що майно на яке було накладено арешт перебувало у власності АТ «КБ» Земельний Капітал», та вказує, що слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва при накладені арешту не врахував вимоги ст.171 КПК України через відсутність документів які підтверджували право власності АТ «КБ» Земельний Капітал» .

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2022 року у справі №490/9299/21 було накладено арешт на нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 17/1, загальною площею 159,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1960033880000; об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 145,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкту 1959994980000.

Заявник ОСОБА_3 надав суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав.

Прокурор надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, заперечував проти задоволення клопотання вказавши, що речові докази містять докази злочинної діяльності.

Дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що у задоволенні клопотання заявнику слід відмовити, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що в обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СВ ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження №12020150020003468 від 17.12.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_4 щодо вжиття заходів до директора ТОВ "АЗЕНТІС-ІСТЕЙТ" ОСОБА_5 та інших осіб, які зловживаючи її довірою, шахрайським шляхом заволоділи її майном у вигляді нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та грошовими коштами.

Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, слідчим була зазначена підстава, передбачена п.1 ч.2 ст.170 КПК України, а саме необхідність збереження доказу, недопущення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2021 року, накладено арешт на майно.

Вивчивши зазначене клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, щодо розгляду клопотання про арешт майна, надані заявником письмові документи, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України (в редакції, що діяла на час накладення арешту) арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дослідивши матеріали заяви та додані матеріали суд приходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні є достатні підстави вважати, що вищевказані об`єктинерухомого майна, на які накладено арешт мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки є об`єктами кримінально протиправних дій та виступають предметом злочину, передбаченого ч.4ст. 190 КК України.

Так, майно, яке відповідає визначеним у ч. ч. 2, 3ст.170КПК України критеріям та має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

АТ «КБ» Земельний Капітал» віднесено до категорії неплатоспроможних лише 11 серпня 2021 року, тобто вже після накладення арешту з боку слідчого судді, а тому доводи щодо неможливості арешту такого майна в силу вимог ч.1 ст.170 КПК України є безпідставними.

В той же час, доводи зазначенні в клопотанні про скасування арешту щодо незаконності ухвали про накладення арешту були предметом перевірки з боку Миколаївського апеляційного суду.

З урахуванням викладеного, оскільки заявником не було доведено, що на даний час в застосуванні арешту на майно відпала потреба, а досудове слідство триває, вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «КБ» Земельний Капітал» ОСОБА_3 про скасування арешту, який було накладено на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.07.2021 року у справі №490/9299/20 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Центральногорайонного судум.Миколаєва ОСОБА_1