Рішення

від 16.10.2007 по справі 6/428-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/428-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" жовтня 2007 р.                                                                              Справа № 6/428-07

за позовом Приватного підприємства „Виробнича фірма „Імпульс”, м. Боярка

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Кама”, м. Боярка

про стягнення 49970,88 грн.

                                                                                              Суддя Маляренко А.В.

 Представники:   

 від  позивача:  Шпитальник В.Л. (наказ №4 від 01.10.2007р.)

 від  відповідача:  не з'явився

обставини справи:

 До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства „Виробнича фірма „Імпульс” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Кама” (далі - відповідач) про стягнення 49970,88 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2007 р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 01.10.2007 р. У судове засідання представники сторін не з'явилися, у зв'язки з чим розгляд справи було відкладено на 16.10.2007р.  

    Представник позивача в судовому засіданні позов підтримує, вважає його обґрунтованими і правомірними та таким, що підлягає задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

    Представник  відповідача без поважних причин в судове засідання двічі не з'явився, письмовий відзив  на позов та інші витребувані документи ухвалою суду від 10.09.2007р не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 12.09.07р. за № 762 та №1057 від 03.10.07р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторони, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд-

встановив:

Між позивачем та відповідачем 04.12.06р. був укладений договір оренди ангара площею 600кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Боярка, вул. Васильківська, 34/2. Орендарем за даним договором виступав відповідач.

Згідно п.3.1 Договору орендна плата вноситься щомісячно з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця.

У відповідності з п.2.2 Договору відповідач зобов'язався своєчасно розраховуватися з позивачем, до 5-го числа наступного місяця.

Актом приймання –передачі орендованого майна від 28.02.2007р., підписаного директором позивача 02.03.2007р., орендоване майно за вказаним договором було повернуту позивачу.

Згідно акту звірки розрахунків між позивачем і відповідачем від 05.02.2007р. сума орендної плати за грудень 2006р. склала 15150,00 грн., вартість спожитої електроенергії 494,00грн., орендна плата за січень 2007р. відповідно 15150,00 грн., та електроенергія 298,00 грн. Сума орендної плати за лютий 2007р. також склала 15150,00 грн., а вартість спожитої електроенергії 432,12 грн.

Однак, в порушення умов договору відповідач не розрахувався за оренду майна за грудень 2006р. та січень, лютий 2007р. і загальна сума боргу за вказаний період з урахуванням вартості використаної електроенергії згідно розрахунку складає: 46674,12 грн.

У відповідності з п.4.2. Договору за затримання оплати Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від нарахованої суми за кожен день затримки. Згідно ч.1 ст.231 ГК України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до ст.3 чинного Закону України від 26.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Так як пеня у розмірі 0,5% перевищує подвійну облікову ставку НБУ, то розрахунок пені проведено в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

      Як і будь-які інші цивільні та господарські правовідносини, зобов'язання виникають при наявності певних юридичних фактів. Ці факти або певні їх сукупності називаються підставами виникнення зобов'язання. Відповідно до ст. 174 Господарського Кодексу України господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання. В силу п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами ж виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб.

Частина 2 статі 205 ЦК України передбачає, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вищезазначені дії позивача та відповідача свідчать про виникнення між сторонами правовідносин щодо купівлі-продажу товару.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, своїми діями відповідач прийняв на себе обов'язок  сплачувати орендну плату у встановлений Договором строк, а позивач в свою чергу - передати у користування ангар для здійснення ТОВ „Торговий дім „Кама” господарської діяльності.

У зв'язку із зазначеним після належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо передачі надання приміщення, у відповідача виникло зобов'язання розрахуватись за нього.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім цього, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку інфляційні витрати за період з січня по травень 2007р. склали 622,05 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст..ст.173, 175, 193 ГК України, ст. ст. 1,44, 49, 54, п. 3 ст. 83, 82-84 ГПК України

вирішив:

1. Позовні вимоги  задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Кама” (08151,Київська область, м. Боярка, вул.. Б.Хмельницького, 113, п/р 260061337 в ІФ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 321961, ідентифікаційний код 33220703) на користь Приватного підприємства „Виробнича фірма „Імпульс” (08150, Київська область, м. Боярка, вул. Васильківська, 34/2, п/р 26002982 в ІФ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 321961, ідентифікаційний код 32791992) основний борг в сумі 46674,12 (сорок шість тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 12 коп.), пеню в сумі 2674,71 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят чотири грн. 71 коп.), інфляційні витрати в сумі 622,05 грн.( шістсот двадцять дві грн. 05 коп.), держмито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Маляренко А.В.