Рішення

від 18.10.2022 по справі 320/2719/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 року справа №320/2719/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Кудінової В.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка до Головного управління ДПС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка (далі позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач), у якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0014830506, винесене на підставі акта перевірки №0999/1036/05/04258770 від 24.07.2020, яким до ПОСП ім. Т.Г. Шевченка застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 500 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в березні 2020 року ним подано до відповідача документи для отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). До заяви було додано всі необхідні документи, проте відповідачем було протиправно відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), що встановлено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №320/6270/20, яке набрало законної сили.

Позивач також стверджує, що висновки відповідача, викладені в акті фактичної перевірки №0999/1036/05/04258770 від 24.07.2020 та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0014830506 від 20.08.2020, яким до позивача була застосовано фінансову санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 000,00 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії, є передчасними, адже зроблені відповідачем без урахування фактичних обставин справи та без урахування протиправної відмови відповідача у видачі позивачу ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), що встановлено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що під час здійснення ним фактичної перевірки позивача було встановлено, що позивач у квітні 2020 року на паливний склад прийняв на зберігання 7 075,6 л дизельного пального від Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «ПІТ-Лейн» та 7 000 л скрапленого газу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс», проте в період із 01.04.2020 по 17.07.2020 позивач ліцензію на зберігання пального не отримував.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №320/2719/21 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, витребувано докази від сторін та призначено підготовче засідання на 15.04.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 13.05.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, витребувано докази від відповідача, підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача на 15.06.2021.

15.06.2021 підготовче судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді Кушнової А.О. у відпустці. Призначено наступне підготовче судове засідання на 01.07.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 клопотання представника відповідача про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Замінено відповідача у даній справі Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5А). Витребувано докази у справі від відповідача та відкладено підготовче судове засідання на 20.07.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 витребувано докази у справі від відповідача та відкладено підготовче судове засідання на 07.09.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.09.2021 витребувано докази у справі від відповідача, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2021.

У судове засідання, призначене на 28.09.2021, з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 28.09.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 28.09.2021 представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 28.09.2021 уповноважені представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 поновлено Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г. Шевченка строк звернення до суду з позовною заявою.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Т.Г. Шевченка (місцезнаходження: 09721, Київська обл., Богуславський р-н, с. Михайлівка, вул. Шевченка, буд. 109, ідентифікаційний код 04258770) зареєстроване в якості юридичної особи 10.03.2000, номер запису 1 329 120 0000 000219 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

16.03.2020 позивач сплатив 780,00 грн. як плату за ліцензію на право зберігання пального, що підтверджується платіжним дорученням №1889 від 16.03.2020.

Позивач подав до відповідача документи для отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), до яких додано, зокрема, платіжне доручення №1889 від 16.03.2020 на суму 780,00грн.

Рішенням Головного управління ДПС у Київській області, оформленим листом №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020, позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Відмова обґрунтована тим, що відповідно до Бюджетного кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №294 від 14.11.2019, які набрали чинності з 01.01.2020, до доходів загального фонду бюджетів міст Автономної республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад (стаття 62) та до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (стаття 66), серед іншого, належить плата за ліцензії на виробництво пального, на право оптової торгівлі пальним, на право роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності. Крім цього, згідно з статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 із змінами та доповненнями (далі Закон 481/95-ВР) плата за ліцензії зараховується до місцевих бюджетів.

З урахуванням викладеного, відповідач у відмові у видачі ліцензії позивачу вказав, що сплата останнім за ліцензію на зберігання пального до державного бюджету суперечить нормам Бюджетного кодексу України та Закону України 481/95-ВР.

Суд зазначає, що вищевказані обставини встановлені рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №320/6270/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021, тобто рішенням суду, що набрало законної сили 08.02.2021.

Відповідно до частини четвертої статті 76 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, ураховуючи те, що позивач та відповідач були сторонами в адміністративній справі №320/6270/20, то суд вважає вищезазначені обставини встановленими та такими, що не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

26.04.2020 позивач у рамках договору поставки нафтопродуктів №2020/02/2020-О від 20.02.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «ПІТ-Лейн» та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка, отримав від постачальника дизельне паливо в кількості 5,831 т або 7 075,6 л, що підтверджується видатковою накладною №1107 від 26.04.2020, складеною між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «ПІТ-Лейн» та позивачем, платіжним дорученням №1913 від 27.03.2020, виданим позивачем, податковою накладною №3 від 27.03.2020 та розрахунком коригування кількісних і вартісних показників №2 від 26.04.2020 до неї, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «ПІТ-Лейн», та акцизною накладною №1511 від 26.04.2020, складеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «ПІТ-Лейн».

29.04.2020 позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» скраплений газ у кількості 3,5616 т або 7 000 л, що підтверджується акцизною накладною №11451 від 29.04.2020, складеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Газ-Ресурс».

З 17.07.2020 по 24.07.2020 відповідачем проведено фактичну перевірку господарської діяльності позивача з метою перевірки дотримання ним норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) відповідно до наказу відповідача «Про проведення фактичних перевірок» №879 від 01.07.2020 та направлень відповідача на перевірку №№1919 і 1920 від 01.07.2020.

24.07.2020 відповідачем за результатами проведення вищевказаної фактичної перевірки господарської діяльності позивача складено акт фактичної перевірки №0999/1036/05/04258770 від 24.07.2020 (дата реєстрації акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 27.07.2020), відповідно до пункту 2.2.1.2 якого відповідачем встановлено зберігання позивачем пального без наявності ліцензії, а саме встановлено факти прийняття на зберігання пального на паливний склад за адресою: Богуславський р-н, с. Михайлівка (використовується позивачем): 1) 26.04.2020 на паливний склад прийнято на зберігання 7 075,6 л дизельного палива від Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «ПІТ-Лейн», про що складена акцизна накладна №1511 від 26.04.2020; 2) 29.04.2020 підприємством прийнято на зберігання 7 000 л скрапленого газу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «Газ-Ресурс», про що складена акцизна накладна №11451 від 29.04.2020.

Зазначені факти встановлено відповідачем згідно з баз даних Єдиного реєстру акцизних накладних (ЄРАН) ДПС України. Позивач у період із 01.04.2020 по 17.07.2020 відповідно до реєстру ліцензій пального ліцензію на зберігання пального не отримував.

Проведеною перевіркою встановлено факт неподання до органів ДПС (ДФС) повідомлення за формою №20-ОПП про зареєстровані об`єкти оподаткування (контора (бухгалтерія): Богуславський р-н, с. Михайлівка).

29.07.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 28.07.2020 (вх. №31020/10 за даними відповідача) для зберігання пального за адресою місцезнаходження позивача. У вказаній заяві міститься посилання на платіжне доручення №1889 від 16.03.2020, видане позивачем, у якості інформації про внесення платежу за ліцензію.

18.08.2020 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення №891 від 18.08.2020 на директора позивача ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

18.08.2020 директором позивача Піотровичем В.М. надано пояснення щодо складеного відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення №891 від 18.08.2020.

20.08.2020 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0014820506 від 20.08.2020, яким до позивача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 1 020,00 грн. за неподання позивачем повідомлення за формою №20-ОПП про зареєстровані об`єкти оподаткування відповідно до абзацу другого пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України (далі ПК України).

20.08.2020 відповідач також прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0014830506 від 20.08.2020, яким до позивача було застосовано фінансову санкції у вигляді штрафу в розмірі 500 000,00 грн. за зберігання пального без наявності ліцензії відповідно до статті 17 Закону 481/95-ВР.

11.09.2020 позивач у порядку статті 56 ПК України подав до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення відповідача №№0014820506 та 0014830506 від 20.08.2020.

30.12.2020 Державна податкова служба України своїм рішенням про результати розгляду скарги №36726/6/99-00-06-03-01-06 від 30.12.2020, частково задовольняючи скаргу позивача, скасувала податкове повідомлення-рішення відповідача №0014820506 від 20.08.2020, а податкове повідомлення-рішення відповідача №0014830506 від 20.08.2020 залишила без змін.

09.01.2021 позивач отримав рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України №36726/6/99-00-06-03-01-06 від 30.12.2020.

22.10.2020 Київський окружний адміністративний суд своїм рішенням у справі №320/6270/20, зокрема:

визнав протиправною та скасував відмову відповідача у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) позивачу №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020;

зобов`язав відповідача видати позивачу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) згідно поданої 19.03.2020 підприємством заяви, із терміном дії ліцензії з 09.04.2020.

01.02.2021 Київський апеляційний суд своєю постановою у справі №358/977/20, зокрема:

скасував постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 19.11.2020, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 164 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності;

прийняв нову постанову, відповідно до якої провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрив на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП.

08.02.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою у справі №320/6270/20 апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 без змін.

04.03.2021 позивач отримав повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №320/6270/20 поштою.

Відповідач на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №320/6270/20 видав позивачу ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за реєстраційним №10030414202001460 від 12.08.2020 з терміном дії з 12.08.2020 до 12.08.2025 за адресою місця зберігання пального: 09721, Київська обл., Богуславський р-н, с. Михайлівка, вул. Шевченка, буд. 109, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального: 20 000 л.

19.03.2021 Верховний Суд своєю ухвалою у справі №320/6270/20 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням відповідача №0014830506 від 20.08.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України регулюються положеннями Закону 481/95-ВР.

Відповідно до статті 1 Закону 481/95-ВР ліцензією (спеціальним дозволом) є документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Зберіганням пального є діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місце зберігання пального, в свою чергу, є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та розміщується у вільному доступі.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про: ліцензіатів (для юридичних осіб - найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім`я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи - найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб`єкта господарювання - найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва); місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса); дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

Податковими органами в розумінні Закону 481/95-ВР є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи.

За приписами статті 15 Закону 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена в розмірі 780 гривень.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

У відповідності до підпункту 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06.03.2019, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом.

При цьому згідно з частиною першою статті 16 Закону 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Положеннями статті 17 Закону 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

За приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Отже, суб`єкт господарювання при зберіганні пального зобов`язаний отримати ліцензію на зберігання такого пального, крім випадків, передбачених статтею 15 Закону 481/95-ВР.

У випадку встановлення податковим органом факту зберігання пального суб`єктом господарювання без наявної в нього чинної ліцензії на таке зберігання, до останнього застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу в розмірі 500 000 грн.

Судом встановлено, що позивач подав до відповідача документи для отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), до яких додано, зокрема, платіжне доручення №1889 від 16.03.2020 на суму 780,00грн.

Рішенням відповідача, оформленим листом №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020, позивачу відмовлено у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №320/6270/20, яке набрало законної сили 08.02.2021, зокрема:

визнано протиправною та скасовано відмову відповідача у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) позивачу №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020;

зобов`язано відповідача видати позивачу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) згідно поданої 19.03.2020 підприємством заяви, із терміном дії ліцензії з 09.04.2020.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У відповідності до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За приписами частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Таким чином, ураховуючи те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №320/6270/20, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання відповідачем, встановлено незаконність відмови відповідача у видачі ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) позивачу №12443/10/10-36-32-03-18 від 07.04.2020 та зобов`язано відповідача видати позивачу ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) згідно поданої 19.03.2020 підприємством заяви, із терміном дії ліцензії з 09.04.2020, а матеріли адміністративної справи №320/2719/21 не містять належних та допустимих доказів видачі відповідачем позивачу ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) із зазначеним терміном дії ліцензії з 09.04.2020 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі №320/6270/20, то суд приходить до висновку про передчасність висновків відповідача, зазначених у його акті фактичної перевірки №0999/1036/05/04258770 від 24.07.2020 про порушення позивачем вимог статті 15 Закону 481/95-ВР, адже відповідач 07.04.2020 протиправно відмовив позивачу у видачі ліцензії на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), тобто створив передумову для порушення позивачем вимог статті 15 Закону 481/95-ВР, що виключає вину позивача.

Тобто, протиправна відмова відповідача у видачі позивачу ліцензії на зберігання палива, встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, слугувала причиною для отримання позивачем 26.04.2020 на зберігання 7 075,6 л дизельного пального від Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна компанія «ПІТ-Лейн» та 29.04.2020 на зберігання 7 000 л скрапленого газу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Ресурс» без чинної на дату отримання позивачем такого палива ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, досліджені судом докази та нормативно-правове обґрунтування спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність вини позивача в правопорушенні, передбаченому статтею 17 Закону 481/95-ВР та виявленому відповідачем під час фактичної перевірки господарської діяльності позивача, а саме зберіганні пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), а тому не вбачає підстав для застосування контролюючим органом штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 20.08.2020 №0014830506. У зв`язку з цим оскаржуване рішення контролюючого органу є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0014830506, винесеного на підставі акта перевірки №0999/1036/05/04258770 від 24.07.2020, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 500 000,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Ураховуючи повноваження суду та наявність підстав для ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у даній справі та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0014830506 від 20.08.2020.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 7 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2599 від 04.03.2021 на суму 7 800,00 грн., яке міститься в матеріалах справи.

Суд зауважує, що ціна позову складає 500 000,00 грн., а тому позивачу слід було сплатити судовий збір за подання даного адміністративного позову в розмірі 7 500,00 грн. (500 000,00 грн. х 1,5%).

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 7 500,00 грн.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», питання про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується за клопотанням особи, що його сплатила.

Беручи до уваги відсутність такого клопотання у матеріалах справи, питання про повернення позивачеві надміру сплаченої суми судового збору (300 грн.) судом під час розподілу судових витрат не вирішується.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0014830506 від 20.08.2020.

3. Стягнути на користь Приватного-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (ідентифікаційний код 04258770, місцезнаходження: 09721, Київська обл., Богуславський р-н, с. Михайлівка, вул. Шевченка, буд. 109) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А) судовий збір у розмірі 7 500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.10.2022.

Суддя Кушнова А.О.