Постанова

від 18.10.2022 по справі 1440/1913/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №1440/1913/18

адміністративне провадження № К/9901/16733/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №1440/1913/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 (головуючий суддя Шевчук О.А., судді: Бойко А.В., Осіпов Ю.В.),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» звернулось до адміністративного суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльнності митного органу по непроведенню митного оформлення, а саме - не оформлення декларації тимчасової по номенклатурі ІМ 40 ТН.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі №1440/1913/18 та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі №1440/1913/18 за касаційною скаргою ТОВ «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019.

Ухвалою суду від 17.10.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 18.10.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" є юридичною особою, основним видом діяльності якої є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами згідно КВЕД 46.71.

Між позивачем та Партнерством з обмеженою відповідальністю «Агро трейд інвест» укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 2806/1 від 28.06.2018, за яким Партнерство з обмеженою відповідальністю «Агро трейд інвест» продало, а ТОВ «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» придбало 900,000 тон товару - паливо дизельне (DISIEL FUEL ULSD l0ppm).

09.07.2018 підприємством ТОВ «Брокбізнессервіс-2011» (митним брокером) була подана попередня декларація на ввіз товарів на територію України UA №903110/2018/001131 (паливо дизельне (DISIEL FUEL ULSD lOppm), вагою 900 000,00 кг).

09.07.2018 морським танкером «BLACK FUEL» ІМО 8407632 на територію ТОВ «Ойл трансшипмент» було доставлено згідно контракту №2806/1 від 28.06.2018 року вантаж: паливо дизельне (DISIEL FUEL ULSD 10ppm), вагою 900 000,00 кг.

В цей же день (09.07.2018) позивачем надано митну декларацію ІМ 40 ЕЕ від 09.07.2018 № UA 903110/2018/001131.

Відповідачем з метою недопущення нанесення можливої шкоди державному бюджету України, на підставі пункту 5 статті 338 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 479 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення від сплати митних платежів», з урахуванням листа Управління захисту економіки у Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10.07.2018 № 3580/39/113/01-2018, було вжито ряд заходів.

Відповідно до форм контролю в АСМО «Інспектор» посадовою особою Енергетичної митниці ДФС, за присутності представника ТОВ «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК», спільно з посадовою особою УЗЕ у Миколаївській області ДЗЕ НПУ проведено огляд, здійснено відбір проб та фотографування товару на судні «BLACK FUEL», про що були складені відповідні акти.

Під час прийняття декларації до оформлення, на етапі перевірки «Автоматизованою системою управління ризиками» на предмет застосування окремих митних процедур, було застосовано, зокрема, форми контролю 101-1, 103-1, 105-2, 107-3. Відповідно до форми контролю 101-1, декларанту, було надіслано повідомлення з вимогою надати оригінали документів, зазначених в гр. 44 митної декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій.

Відібрані проби, товару «паливо дизельне», були направлені до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС (далі - ДПМЕ ДФС) з метою проведення експертних досліджень та встановлення характеристик визначальних для класифікації товару.

На час проведення досліджень, до отримання відповідного Висновку від ДГІМЕ ДФС посадовою особою ВМО «Миколаїв» була встановлена відповідно до частини другої статті 255 Митного кодексу України затримка митного оформлення.

У свою чергу, Товариство звернулося з позовом до суду про визнання протиправною бездіяльності митного органу по непроведенню митного оформлення, а саме - не оформлення декларації тимчасової по номенклатурі ІМ 40 ТН.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК" на адресу відповідача направило лист з проханням дозволити випуск товарів у митний обіг за декларацією імпорт 40 ТН, для можливості розвантаження танкеру, однак відповідь позивачем отримана не була. Можливість подання декларації у позивача виникла після отримання відповідачем висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Отже, виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено процедуру митного оформлення товару, що визначена Митним кодексом України.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Суд посилався на те, що матеріали справи містять відповідь Енергетичної митниці ДФС м/п «Південний» на звернення позивача, що не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, щодо ненадання відповіді на лист. Як вбачається, Енергетичною митницею ДФС рішення про відмову позивачу в оформленні тимчасової митної декларації не приймалось, оскільки позивачем взагалі така декларація не подавалась, а тому судом першої інстанції не вірно встановлено обставини справи, у зв`язку з чим ухвалено помилково рішення про задоволення позовних вимог. Поряд з цим, суб`єктом ЗЕД з урахуванням Висновку та інформації зазначеної в рішенні про коригування митної вартості, було подано до оформлення митну декларацію типу ІМ 40, яка була в найкоротший термін оформлена у відповідний режим зі сплатою всіх необхідних платежів та товар випущено у вільний обіг на митній території України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство звернулося з касаційною скаргою. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що ухвалюючи постанову, якою відмовлено у задоволенні позову, апеляційним судом порушено норми матеріального права, а саме: статті 260, 255 Митного кодексу України, норми процесуального права: статті 76, 77, 90, 317 КАС України. Позивач зазначає, що орган доходів і зборів не має права відмовити в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені Митним кодексом України (стаття 260 цього Кодексу); у разі, якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями зменшується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання (стаття 255 Митного кодексу України). Як вважає позивач, відповідач не спростував факт порушення ним митного законодавства та протиправну бездіяльність щодо неоформлення декларації. На думку позивача, протиправна бездіяльність митного органу полягає у відсутності надання можливості для оформлення декларації. Крім того, позивач посилається на нездійснення судом апеляційної інстанції належного дослідження доказів, що призвело до необ`єктивного висновку про доведеність відповідачем обставин, що мають значення для справи. Враховуючи вимоги статті 317 КАС України, судовий розгляд в апеляційному порядку призвів до прийняття неправильного рішення та скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим.

Митний орган скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві Митниця звертає увагу, що за бажанням декларанта, за умови забезпечення митних платежів, товари, проби яких взяті для проведення дослідження, випускаються до одержання результатів досліджень; якщо відбиралися проби товарів, за бажанням декларанта декларування може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації (стаття 356 Митного кодексу України, Положення про митні декларації). Відповідач наголошує, що позивачу не було відмовлено у поданні та оформленні митної декларації, оскільки позивач не скориставшись положеннями статті 260 Митного кодексу України, взагалі не подавав тимчасову митну декларацію. У разі подання такої декларації, питання щодо її оформлення було б розглянуто згідно вимог чинного законодавства. З урахуванням викладеного, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Положеннями статті 357 МК України регламентовано, що дослідження (аналіз, експертиза) проб (зразків) проводиться протягом 10 днів після їх надходження до спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу або іншої експертної установи (організації). У разі потреби цей строк може бути продовжено за рішенням керівника спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, керівника органу доходів і зборів за місцем розташування відокремленого підрозділу зазначеного спеціалізованого органу або керівника відповідної експертної установи (організації), але не більше ніж на 20 днів.

У день прийняття рішення про призупинення митного оформлення товарів орган доходів і зборів повідомляє декларанта про причини призупинення їх митного оформлення засобами факсимільного або електронного зв`язку (частина третя, шоста статті 399 МК України).

Відповідно до частини двадцять першої статті 356 МК України за бажанням декларанта або уповноваженої особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного - режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборони та / або обмежень щодо переміщення через митних кордон України.

Вказане унормування кореспондується з пунктом 29 Положення про митні декларації затвердженого ПКМУ від 21.05.2012 №450, відповідно до якого, якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документу посадовою особою митного органу бралися відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може були здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) може бути здійснений митним органом відповідно до частини двадцять першої статті 356 МК України.

Як передбачає пункт 8 статті 260 МК України, орган доходів і зборів не має права відмовити в прийнятті тимчасової або періодичної митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Митним кодексом.

У справі, що розглядається з`ясовано, що суб`єктом ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК", з метою пропуску через державний кордон України, до митного оформлення була подана митна декларація типу ІМ 40 ЕЕ на вантаж «паливо дизельне» вагою 900,00 мт.

У пункт пропуску «Миколаївський морський торговельний порт» надійшло судно «BLACK FUEL» з вантажем «дизельне пальне» вагою 900,00 тм., й надано митну декларацію ІМ 40 ЕЕ.

Енергетичною митницею ДФС отримано лист Управління захисту економіки у Миколаївській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, в якому було зазначено, що згідно з наявної у правоохоронних органів інформації, в зоні діяльності ВМО «Миколаїв» м/п «Південний» Енергетичної митниці ДФС очікується надходження судна «BLACK FUEL» з вантажем дизельне паливо, отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК». Також була зазначена інформація, що в ході здійснення митного оформлення вантажу, що надходить на адресу вищезазначеного підприємства, до митних органів надаватимуться документи з недостовірними даними, щодо номенклатури, вартості, кількості товару та невідповідності технічному регламенту, що може призвести до ненадходження до державного бюджету грошових коштів у вигляді несплати, або неповної сплати обов`язкових митних платежів, а також випуску на ринок України пального, яке не відповідає екологічним нормам визначеним законодавством.

З метою недопущення нанесення можливої шкоди Державному бюджету України, Енергетичною митницею ДФС було вжито наступні заходи:

до автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» посадовими особами відділу протидії митним правопорушеннями та міжнародної взаємодії Енергетичної митниці ДФС було внесено відповідне орієнтування;

після прийняття до оформлення митної декларації типу ІМ 40 ДЕ, згідно вищезазначеного орієнтування в Автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», начальником ВМО «Миколаїв», було ініційовано наступні форми митного контролю: ідентифікаційний митний огляд, взяття проб для проведення досліджень, цифрова фотозйомка;

Відповідно до форм контролю в АСМО «Інспектор» посадовою особою ВМО «Миколаїв» м/п «Південний» Енергетичної митниці ДФС, за присутності представника ТОВ "Нафтова компанія "ТРЕЙД-НК", спільно з посадовою особою УЗЕ у Миколаївській області ДЗЕ НПУ, було проведено огляд, здійснено відбір проб та фотографування товару на судні «BLACK FUEL», про що були складені відповідні акти.

Відібрані проби товару «паливо дизельне» були направлені до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС з метою проведення експертних досліджень та встановлення характеристик визначальних для класифікації товару.

Під час прийняття декларації до оформлення, на етапі перевірки «Автоматизованою системою управління ризиками» на предмет застосування окремих митних процедур, було застосовано, зокрема, форми контролю 101-1, - декларанту, було надіслано повідомлення з вимогою надати оригінали документів, зазначених в гр. 44 митної декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій.

Апеляційний суд вказав, що у процесі процедури відпрацювання, внесених начальником ВМО «Миколаїв», форм контролю: 201-1 (ідентифікаційний митний огляд), 905-3 (взяття проб для проведення досліджень), 911-1 (цифрова фотозйомка) повідомлення декларанту в АСМО «Інспектор» не надсилалось у зв`язку із тим, що представник ТОВ «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» Шевченко В.Ю., на підставі, належним чином завіреного доручення від 06.07.2018 №7, з моменту подання декларації та до закінчення проведення всіх митних формальностей, потребуючих його присутності, знаходився у відділі митного оформлення «Миколаїв» та був особисто повідомлений посадовою особою, що здійснювала оформлення митної декларації, про всі наступні заходи за його участю, що підтверджується матеріалами справи.

На час проведення досліджень, до отримання відповідного Висновку від ДПМЕ ДФС посадовою особою ВМО «Миколаїв» була встановлена відповідно до частини другої статті 255 МК України затримка митного оформлення.

Разом з тим, після надходження Висновку ДПМЕ ДФС від 18.07.2018 №1420057001-0754, суб`єктом ТОВ «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» була подана до оформлення митна декларація типу ІМ 40 ДЕ від 19.07.2018 № UA 903110/2018/001215.

Колегією суддів апеляційного суду відзначено, що під час оформлення вищезазначеної митної декларації було направлено запит до управління адміністрування митних платежів, щодо визначення митної вартості товару.

Після отримання рішення про коригування митної вартості від 20.07.2018 № UA 903110/2018/000021/2 колегія суддів зазначає, що відповідачем декларантові було виписано картку відмови у митному оформлені від 20.08.2018 № UA 903110/2018/105.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, суб`єктом ЗЕД 20.07.2018 з урахуванням Висновку від 18.07.2018 №1420057001-0754 та інформації зазначеної в рішенні про коригування митної вартості від 20.07.2018 № UA 903110/2018/000021/2, було подано до оформлення митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA 903110/2018/001239, яка була в найкоротший термін за 48 хв. оформлена у відповідний режим зі сплатою всіх необхідних платежів та товар випущено у вільний обіг.

З урахуванням викладеного, у справі, що розглядається встановлено, що Енергетичною митницею ДФС не вчинялись дії чи бездіяльність щодо рішення про оформлення тимчасової митної декларації, оскільки така декларація, у періоді та процедурі, що підлягали розгляду на предмет протиправної бездіяльності, позивачем не подавалась. Відтак, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності митного органу по непроведенню митного оформлення, а саме - не оформлення декларації тимчасової по номенклатурі ІМ 40 ТН.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Слід зауважити, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Підлягає урахуванню, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Висновки суду апеляційної інстанцій є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із такими, оскільки така оцінка апеляційним судом здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів.

Доводи заявника касаційної скарги не містять належних обґрунтувань неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Натомість, зводяться виключно до переоцінки доказів та встановлених обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Як унормовано статтею 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Поряд з цим, Суд вважає необхідним наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд не вдається у разі відсутності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «ТРЕЙД-НК» залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі №1440/1913/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду