Постанова

від 20.10.2022 по справі 694/1208/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1402/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №694/1208/22 Категорія: 305000000 Сакун Д. І. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Новікова О.М.

за участю секретаря Любченко Т.М.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Звенигородськогорайонного судуЧеркаської областівід 07вересня 2022року усправі запозовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Голови Правління Самчука Олега Григоровича, який діє від імені Відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих безобліковим споживанням електричної енергії, -

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року ПАТ «Черкасиобленерго» звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «Черкасиобленерго» та ОСОБА_1 з 01.01.2019 року укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на веб-сайті ПАТ «Черкасиобленерго».

15.02.2022 року представниками позивача складено акт про порушення №000494 з відповідачем ОСОБА_1 за порушення пп.6 п. 8.4.2. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, шляхом підключення кабеля до вхідних клем вхідного вимикача поза обліком. Таким чином спожита електрична енергія за місцем його проживання не обліковувалась та не оплачувалась.

Загальний обсяг не облікованої електричної енергії становить 18500 кВт/год на суму 83607,81 грн. Засідання комісії по розгляду акту про порушення оформлене протоколом № 5 від 13.04.2022 року та додатком №1 до протоколу №5 від 13.04.2022 року. Розгляд акту про порушення на комісії проводився в присутності відповідача, який під час розгляду заявив про те, що самовільне підключення було виконане мідним електродротом, але підключення щита обліку до електричної мережі оператора системи розподілу було виконано алюмінієвим електродротом перерізом 4 кв.мм. В зв`язку з чим остаточний розрахунок було скориговано в додатку №1 до протоколу №5 від 13.04.2022 року.

На обсяг та вартість безобліково спожитої електроенергії це не вплинуло, оскільки сила струму, яка може протікати алюмінієвим дротом перерізом 6 кв.мм дорівнює силі струму, що може протікати мідним електрод ротом перерізом 4 кв.мм, а саме 32 А (ампер).

До додатку №1 до протоколу №5 від 13.04.2022 року відповідач зробив зауваження про те, що комісія не врахувала той факт, що пломби на автоматичному вимикачі були не пошкоджені, тому представники оператора системи розподілу порушень не виявили, однак дане зауваження не впливає на розрахунок обсягу та вартості безобліково спожитої електроенергії.

Рахунок для сплати не облікованої вартості електричної енергії відповідач отримав 13.04.2022 року разом з протоколом №54 розрахунком до нього та додатком №1 до протоколу №5 і розрахунком до нього, проте не сплатив.

Станом на 26.05.2022 року заборгованість не облікованої електричної енергії по акту про порушення №000494 від 15.02.2022 року, згідно рішення комісії по розгляду актів, оформлене протоколом №5 від 13.04.2022 року та додатком №1 до протоколу № 5 від 13.04.2022 року становить 83607,81 грн.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» збитки в сумі 83607,81 грн. та судові витрати.

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 вересня 2022 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» заборгованістьв сумі 83607,81 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» витрати по сплаті судового зборув сумі 2481 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що підключення відповідача до електричної мережі відбулося не за схемою, передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, тобто самовільно з порушенням схеми обліку, тому суд вважав обґрунтованою позовну вимогу про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, які недоотримані позивачем внаслідок неправомірних дій відповідача.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою в якій вказує, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано його заяву від 05.09.2022 року, в якій він просив відкласти розгляд справи та не розглядати її без його участі.

Зі складеного акту про порушення не зрозуміло яким чином було виявлено місце підключення, за допомогою яких спеціальних технічних засобів, та яким способом їх застосування було доведено, що відповідач користувався електроенергією безобліково.

Також позивачем вказано, що для з`ясування даного порушення потрібно мати спеціальне обладнання для перевірки наявності напруги на ізольованих, неізольованих, прихованих в будівельних конструкціях частинах електричних мереж змінного струму без безпосереднього зв`язку з цими частинами. Таким обладнанням, як вказано у позові, є сигналізатор прихованої електромережі Е-121. Однак, з акту про порушення не вбачається, що 15.02.2022 року представники оператора системи розподілу використовували цей сигналізатор з метою виявлення місця підключення без облікового вводу під час технічної перевірки за його адресою.

Вказує, що доказів, які б вказували на порушення відповідачем вимог п.п. 6 п. 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року, позивачем не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив поновити строк на подання відзиву у зв`язку з тим, що апеляційна скарга на електронну адресу позивача надійшла 14.10.2022 року.

Колегія суддів вважає, що у зв`язку з отриманням апеляційної скарги позивачем 14.10.2022 року, є підстави для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що по-перше, позивач не виявив місця підключення до відповідних мереж. Проте, таке твердження апелянта не відповідає дійсності, оскільки позивачем виявлено місце самовільного без облікового підключення до електричних мереж оператора системи розподілу, про що зазначено як в текстовій частині акту про порушення: «шляхом підключення шунтуючого кабелю до вхідних клем вхідного вимикача поза обліком», так і в графічній частині в додатку №1 до акту про порушення на схемі самовільного підключення, позначеного точкою «Д».

По-друге, апелянт зазначає, що в акті про порушення не зазначено заходів, які вжиті для виявлення самовільного підключення. Водночас, в пункті 6 акту про порушення вказано, що самовільне підключення виконано споживачем приховано, а для виявлення самовільного підключення «здійснювались заміри загрузки на ПЛ-0,4 кВ».

По-третє, ОСОБА_1 вказує, що в акті про порушення не зазначені всі засоби вимірювальної техніки, які використані 15.02.2022 року. Однак, такі твердження не відповідають вимогам Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема додатку №9 до Правил, яким затверджено форму акту про порушення. Так, згідно п. 4 даного акту, в акті зазначається лише тип вимірювальної техніки, якою проводились вимірювання параметрів електроспоживання споживача. Такими засобами вимірювальної техніки зазначено штангенциркуль для вимірювання перерізу проводу (кабелю) та ПВС-0,2Б для вимірювання струму. Сигналізатор прихованої електромережі Е-121 (дятел) не є засобом вимірювальної техніки і не повинен зазначатись в акті про порушення як тип вимірювальної техніки. Сигналізатор прихованої електромережі дозволяє лише виявити приховану електромережу під напругою, проте не вимірює ні сили струму, ні напруги в даній мережі, а тому взагалі не відноситься до засобів вимірювальної техніки.

Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги доходить наступних висновків.

Відповідно ст. 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до акта про порушення №000494 від 15.02.2022 складеного у складі заступника директора з комерційних питань Семенюк В.М., контролера енергонагляду ОСОБА_3 , електромонтером ОСОБА_4 в присутності відповідача ОСОБА_1 , встановлено, що відповідач самовільно підключив електропроводку до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, шляхом підключення кабелю до вхідних клем вхідного вимикача, поза обліком. В даному акті зазначено, що зауваження до складання акту відсутні.

Згідно з протоколом №5 від 13.04.2022 та додатку №1 до Протоколу № 5 засідання комісії з розгляду актів про порушення Звенигородський район електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», було прийнято рішення: акт про порушення № 000494 від 15.02.2022 складено правомірно, а споживача визнано причетним до порушення вказаного в акті. Провести розрахунок обсягу та вартості не облікованої електроенергії згідно пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, за період з 16.02.2021 р. по 15.02.2022 р. за останні 12 місяців.

Відповідно до розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРЕЕ загальний обсяг не облікованої електроенергії становить 18500 кВт/год на суму 83607,81 грн.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею714 ЦК Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше

не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно п.п.1, 3 ч.1ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку; отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з ч. 1ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (які підлягають застосуванню у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.)

Акт про порушення документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Необлікована електрична енергія обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

Підпунктом 6 п. 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Відповідно до пункту 8.4.6. Правил визначено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених упідпунктах 6 - 8пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).

В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).

У разі визнання споживачем факту здійснення самовільного підключення та ненадання оператору системи доступу до приміщень об`єкта споживача та/або дозволу здійснювати на його об`єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, про що зазначається в акті про порушення, положення цієї глави застосовуються без виявлення місця підключення. У цьому разі в акті про порушення зазначається ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених упідпунктах 5 - 8пункту 8.4.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що з акту про порушення видно, що інформація щодо дій представників оператора системи розподілу, які були вжиті для виявлення місця підключення відсутня. Зі складеного Акту не зрозуміло, яким чином було виявлено місце підключення, за допомогою яких спеціальних технічних засобів.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що в даному Акті зазначено про те, що для виявлення прихованого самовільного підключення та місця його підключення до електричної мережі здійснювалася рейдова перевірка та заміри на ПЛ 0,4 кВт та саме підключення відбулося шляхом підключення шунтуючого кабелю до вхідних клем вхідного вимикача, поза обліком. У акті визначено тип засобу вимірювальної техніки ПВС - 02Б та Штангенциркуль.

Відповідачем не спростовано можливість використання даного типу засобів вимірювальної техніки для перевірки та встановлення порушень.

Окрім того, при підписанні даного акту у відповідача зауваження були відсутні. Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що у разі не підписання акту, його будинковолодіння відключили б від мереж електропостачання колегія суддів відхиляє, оскільки вказане не спростовує як факту наявності виявлених порушень, так і згоди з ними відповідача.

До того ж, в протоколі № 5 засідання комісії з розгляду актів про порушення, споживач визнав факт без облікового споживання електричної енергії через шунтуючий електрокабель, підключений до вхідних клем вхідного вимикача поза обліком, про що свідчить його підпис та зауважив, що підключення до будинку було проведено алюмінієвим проводом, а порахували мідним, а також пломба була не порушена.

Підпунктом 8.4.8. вищевказаних Правил кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил): якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку, виявити яке представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.

Згідно з пунктом8.2.6глави 8 розділу VIIIПравил роздрібного ринку електричної енергіїна підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

У пункті 8.2.7 глави 8 розділу Правил роздрібного ринку електричної енергії зазначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

В апеляційній скарзі відповідачем не спростовувалось правильності розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ.

Щодо тверджень відповідача про порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін, оскільки ним подано заяву про відкладення розгляду справи, яку судом не взято до уваги, то колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 29 липня 2022 року розгляд справи буде проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Повідомлено сторони, що розгляд справи буде проведений07.09.2022 року. Також в ухвалі суду визначено строк на подання відзиву, який становить п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

05 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи, оскільки вирішується питання про надання йому безоплатної правової допомоги. Також просив справу без нього не розглядати.

Водночас, як установлено розгляд справи було призначено до розгляду без виклику учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження, про що зазначалося в ухвалі суду про відкриття провадження, заперечень проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від відповідача у порядку визначеному ч. 4 ст. 277 ЦПК України не надходило.

Клопотань про надання додаткового строку для подачі відзиву відповідачем також не заявлялося.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді