Рішення

від 11.10.2022 по справі 507/1106/19

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №507/1106/19

Провадження №2/512/31/22

"11" жовтня 2022 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бростовської Н.О.,

секретаря Сивак Т.С.,

за участю

представника позивачів адвоката Тумасяна Х.М.,

представника відповідачів адвоката Юдіна О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Фермерського господарства «ЧАП» і ОСОБА_3 , третя особа Державне підприємство «Центр оцінки та інформації», про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

07.05.2019р. ОСОБА_1 звернулась до ФГ «ЧАП», третя особа ДП «Центр оцінки та інформації», з позовом про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 4,9073га, кадастровий номер якої 5123380600:01:002:0505, що знаходиться за адресою: Одеська область, Любашівський район, Бобрицька сільська рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка належить їй на праві власності, та зобов`язати керівника ФГ «ЧАП» передати їй вказану земельну ділянку, про що скласти відповідний акт прийому-передачі (том 1, а.с.2-4).

Згодом позивачка ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги у позовнійзаяві (зізмінами)від 27.05.2019р.(том1,а.с.39-41),в якій просила додатково скасувати державну реєстрацію речового права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), та вказала ще одного відповідача ОСОБА_3 , який є керівником ФГ «ЧАП». Крім того, 22.08.2019р.позивачка у заяві про збільшенняпозовних вимогзбільшила цінупозову від 132959,43грн. до 171677,48грн. (том 1, а.с.70).

13.08.2019р. ОСОБА_2 також звернувся до ФГ «ЧАП» і ОСОБА_3 , третя особа ДП «Центр оцінки та інформації», з позовом про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки площею 4,9075га, кадастровий номер якої 5123380600:01:002:0514, що знаходиться за адресою: Одеська область, Любашівський район, Бобрицька сільська рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 , яка належить йому на праві власності, та скасування державної реєстрації права користування вказаної земельної ділянки (том 2, а.с.5-7).

Згодом позивач ОСОБА_2 подав заяву про збільшення ціни позову від 03.09.2019р. від 132959,43грн. до 171684,49грн. (том 2, а.с.49-50).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 20.01.2020р. у справі №507/605/19 було ухвалено об`єднати обидва позови в одне провадження, присвоївши номер об`єднаній справі 507/1106/19, провадження №2/507/2/2020 (том 2, а.с.131).

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 21.02.2020р. було задоволено відвід головуючого судді Дармакуки Т.П., а справу передано для повторного автоматизованого розподілу (том 2, а.с.162).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020р. вказану справу передано на розгляд судді Любашівського районного суду Одеської області Вужиловському О.В. (том 2, а.с.164), який заявив про самовідвід (том 2, а.с.165) та ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 25.02.2020р. було задоволено заяву головуючого судді Вужиловського О.В. про самовідвід (том 2, а.с.167).

До Савранського районного суду Одеської області з Любашвського районного суду Одеської області справа №507/1106/19 надійшла в порядку п.2 ч.1ст.31 ЦПК Українидля розгляду по суті.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа надійшла для розгляду судді Бростовської Н.О. (том 2, а.с.186).

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_2 , масив № НОМЕР_1 , площею 4,91га (4,9073га), кадастровий номер 5123380600:01:002:0505, розташованої на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується дублікатом Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАА №590949, виданого держаним нотаріусом Любашівської державної нотаріальної контори Котюжинською Л.Д. 10.07.2014р., зареєстрованим в реєстрі за №1648 (том 1, а.с.8 8-зворот), а також Витягом з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 24417579 від 18.07.2014р. (том 1, а.с.7).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5107652942019 від 08.02.2019р. по земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , 01.09.2016р. зареєстровано право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строк дії сервітуту на 99 років (том 1, а.с.9 9-зворот).

Позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_1 , площею 4,91га (4,9075га), кадастровий номер 5123380600:01:002:0514, розташованої на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26829424 від 15.09.2014р. (том 2, а.с.11) та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 26829464 від 15.09.2014р. (том 2, а.с.10).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-5107653312019 від 08.02.2019р. по земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 , 01.09.2016р. зареєстровано право оренди, строк дії речового права на 25 років (том 2, а.с.12 12-зворот).

Як на підставу своїх позовних вимог обидва позивачі послались на відсутність договорів, як правової підстави для користування відповідачем ФГ «ЧАП» належних їм земельних ділянок, та правової підстави для державної реєстрації прав користування.

Ухвалою суду від 28.04.2022р. було задоволено клопотання представника відповідачів та витребувано у державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Подільського району Одеської області(до реорганізації державного реєстратора Гвоздавської сільської ради Любашівського району Одеської області) Галіборщ Г.М. усі документи реєстраційних справ, які зберігаються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в електронній формі, у тому числі: заяви на проведення реєстраційних дій; документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії; документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час проведення таких реєстраційних дій: державної реєстрації 01.09.2016р. права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) щодо земельної ділянки № НОМЕР_2 , масив № НОМЕР_1 , площею 4,9073га, кадастровий номер 5123380600:01:002:0505, розташованої на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, яка належить ОСОБА_1 , та державної реєстрації права оренди щодо земельної ділянки № НОМЕР_3 , масив № НОМЕР_1 , площею 4,9075га, кадастровий номер 5123380600:01:002:0514, розташованої на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, яка належить ОСОБА_2 (том 3, а.с.8-9).

На виконання зазначеної ухвали суду надійшли копіядоговору проправо користуванняземельною ділянкоюдля сільськогосподарськихпотреб (емфітевзис)від 15.07.2015р.,що бувукладений між ОСОБА_1 та ФГ«ЧАП» (том 3, а.с.23-27), а також акт приймання-передачі земельної ділянки (том 3, а.с.28), та копія договору оренди землі від 15.07.2009р., що був укладений між ОСОБА_2 та ФГ «ЧАП» (том 3, а.с.29-34).

Сторони визнають, що державна реєстрація прав користування за спірними договорами відбулась 01.09.2016р. (том 1, а.с.9-зворот; том 2, а.с.12-зворот), та станом на дату розгляду справи не була припинена чи скасована (ч.1 ст.82 ЦПК України).

Оцінюючи вказані договори суд виходить з наступного.

Згідно ч.3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинної станом на 01.09.2016р.) реєстраційна справа в електронній формі складається з документів, сформованих за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав та електронних копій документів, поданих або сканованих за заявами у сфері державної реєстрації прав. Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав.

За змістом п.8 ч.1 ст.2 вказаного Закону реєстраційна справа сукупність документів у паперовій та електронній формі, поданих для проведення державної реєстрації прав та сформованих у процесі державної реєстрації прав.

Таким чином, законом прямо передбачено існування документів реєстраційної справи, у тому числі і тих, на підставі яких були вчинені реєстраційні дії як у паперовому так і у електронному вигляді.

Відповідачами доведено існування договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 15.07.2015р., що був укладений між ОСОБА_1 і ФГ «ЧАП», та договору оренди землі від 15.07.2009р., що був укладений між ОСОБА_2 і ФГ «ЧАП», як законної підстави для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій, а також як правової підстави для володіння та користування спірними земельними ділянками.

Надаючи оцінку вчиненій державній реєстрації прав користування обома земельними ділянками, суд застосовує презумпцію, встановлену п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинної станом на 01.09.2016р.), згідно якої державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповіднихзаписівдо Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд застосовує і положення п.1 ч.1 ст.3 цього Закону (у редакції, чинної станом на 01.09.2016р.), згідно яких загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Суд звертає увагу, що презумпції, встановлені п.1 ч.1 ст.2 та п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є чинними і станом на час розгляду справи.

З приводу застосування зазначеної презумпції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19 зазначалось, що відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне.

Враховуючи правило розподілу обов`язку доказування, позивачі не надали належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування презумпції правильності відомостей державного реєстру прав на нерухомість, у тому числі й достовірності електронних документів, які зберігаються у цьому реєстрі.

Втрата відповідачем ФГ «ЧАП» оригіналів договорів у паперовій формі не є підставою для визнання таких договорів недійсними (ст.215 ЦК України) або припиненими (ст.ст.598-609 ЦК України, ст.141 ЗК України). Також цей факт не є підставою для скасування державної реєстрації прав користування.

Оцінюючи відсутність документів реєстраційних справ у паперовому вигляді, суд виходить з правового висновку Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який був застосований також Великою Палатою Верховного Суду від 02.07.2019р. у справі №48/340, де вказувалось, що правовий висновок ЄСПЛ у рішенні від 24.06.2003р. (заява №44277/98) «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії» полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень.

Позивачами не доведено, що відсутність документів реєстраційних справ у паперовому вигляді є наслідком винних дій відповідачів. За дії державного реєстратора чи Любашівської районної державної адміністрації Одеської області, у наслідок яких не збереглись паперові документи реєстраційних справ, відповідачі не відповідають та не можуть відповідати, тим більш, що у державному реєстрі є усі спірні договори в електронному вигляді, що усуває сумніви в існуванні таких договорів, як правової підстави для реєстраційних дій та користування землею.

Стосовно рішення Любашівського районного суду Одеської області від 14.11.2018р. у справі №507/893/17 (том 1, а.с.27-28) суд зауважує, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч.7 ст.82 ЦПК України).

Крім того, суд застосовує правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду від 30.08.2022р. у справі №904/1427/21, де було зазначено, що у постановах Верховного Суду від 08.08.2019р. у справі №922/2013/18 та від 25.03.2021р. у справі №911/2961/19 зазначено, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Враховуючи, що у рішенні Любашівського районного суду Одеської області від 14.11.2018р. у справі №507/893/17 міститься тільки правова оцінка факту відсутності договорів, приймаючи до уваги наявність доказів існування договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 15.07.2015р., що був укладений між ОСОБА_1 і ФГ «ЧАП», та існування договору оренди землі від 15.07.2009р., що був укладений між ОСОБА_2 і ФГ «ЧАП», суд дійшов висновку про необхідність встановити факти укладення вказаних договорів.

Стосовно доказів сплати позивачами земельного податку (том 3, а.с.47, 48, 49-50) суд зауважує, що факт здійснення такої оплати власником земельної ділянки не спростовує факту укладання договорів користування землею.

Як встановлено п.п.269.1.1.1. п.269.1 ст.269 ПК України, платниками плати за землю є платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв). Таким чином, обов`язок оплати земельного податку покладений законом саме на власника земельної ділянки та не залежить від факту укладання чи не укладання власником договору користування.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набуламайноабо зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи встановлення факту наявності договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 15.07.2015р., що був укладений між ОСОБА_1 і ФГ «ЧАП», та факту наявності договору оренди землі від 15.07.2009р., що був укладений між ОСОБА_2 і ФГ «ЧАП», тобто, враховуючи факт наявності правових підстав для володіння та користування спірними земельними ділянками, відсутні правові підстави для застосування ст.1212 ЦК України, тобто для витребування майнавласником із чужого незаконного володіння.

Твердження представника позивачів, що позивачі не підписували ані договору оренди землі від 15.07.2009р., ані договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 15.07.2015р., суд оцінює критично та зазначає, що з огляду на положення ч.2ст.76 ЦПК Українипояснення представника позивачів не є доказом у справі. Від проведення почеркознавчої експертизи представник позивачів у судовому засіданні відмовився та на пропозицію суду додаткових клопотань не заявив. Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 цієї статті).

Позивачі не надали суду жодного доказу на підтвердження своїх тверджень з приводу того, що вони не підписували договорів з відповідачем ФГ «ЧАП».

Це повністю відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц, згідно якої принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати.

Такий самий правовий висновок був зроблений і у п.9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021р. у справі №904/2104/19.

Враховуючи наведене, керуючись п.п.1, 8 ч.1 ст.2, п.1 ч.1 ст.3, ч.3ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.3 ст.12, ч.ч.1, 5, 6 ст.81, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Фермерського господарства «ЧАП» і ОСОБА_3 , третя особа Державне підприємство «Центр оцінки та інформації», про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації речових прав та зобов`язання передати земельні ділянки відмовити повністю.

Повний текст рішення суду складено 17 жовтня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.354, ч.1 ст.355 ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.