Рішення

від 19.10.2022 по справі 120/6163/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2022 р. Справа № 120/6163/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.06.2022 за №337179 на нього накладено адміністративно - господарський штраф у сумі 8500 грн. На переконання позивача, постанова винесене з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим, він звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.09.2022 на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №337179 від 28.06.2022, правомірність прийняття якого є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.

Ухвалою від 08.09.2022 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначив, що 16.02.2022 у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-21 Виступовичу-Житомир-Могилів-Подільський 286 км посадовими особами Відділу нагляду (контролю) у Вінницькій області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF XF105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KOGEL S 24 реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ФОП ОСОБА_1 та виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі неподільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Так, під час зважування транспортного засобу, як зазначає відповідач, встановлено фактичне навантаження на строєну вісь - 23,3 тон, при допустимих 22 тони. Відповідач вказує, що представник позивача жодним чином не повідомив орган контролю, що перевезення здійснювалось іншою особою та не заперечував порушення зафіксоване 16.02.2022, не надав будь-яких договорів виконаних робіт.

Щодо застосування строків під час воєнного стану в Україні, то відповідач зазначає, що з огляду на запровадження на всій території України воєнного стану, наявність загрози здоров`ю і життю, відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи Укртрансбезпеки, посадові особи відповідача не мали можливості забезпечити розгляд справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567) строки. В рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та для збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу. У зв`язку із цим, належне повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення не було можливим, адже відправка/доставка поштової кореспонденції не функціонувала належним чином. Також, звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Відтак, відповідач просить визнавати поважною причиною пропущених строків застосування до суб`єктів господарювання штрафних санкцій посадовими особами Укртрансбезпеки з урахуванням воєнного стану та положень вимог статті 250 Господарського кодексу України.

29.09.2022 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, в якій представник позивача виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини.

16.02.2022 на автомобільній дорозі а/д М-21 Виступовичу-Житомир-Могилів-Подільський 286 км посадовими особами Відділу нагляду (контролю) у Вінницькій області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF XF105.460 реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом KOGEL S 24 реєстраційний номер АВ551ХМ,

Вказані транспортний засіб з причепом належать на праві власності ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ..

Під час зважування вказаного транспортного засобу було встановлено фактичне навантаження на 1 вісь 6950 кг, при нормативно допустимій 11000 кг, на 2 вісь 9750 кг, при нормативно допустимій 11000 кг, на 3-ю строєну вісь 7800 кг, 7750 кг, 7750 кг, при нормативно допустимих - 22000 кг та фактична маса - 40000 кг, при допустимих - 44000 кг.

За результатами проведеного вагового контролю, посадовими особами відповідача складено акт №0056506 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 16.02.2022, Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0052006 від 16.02.2022 та Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт №335001 від 16.02.2022, в якому зафіксовано, що на момент проведення перевірки у водія відсутні документи, визначені статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який давав право на рух автомобільними дорогами України.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, 28.06.20222 відповідачем винесено постанову №337179 про застосування адміністративного-господарського штрафу в розмірі 8500 грн., за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком №1567 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

За приписами частини восьмої статті 60 Закону №2344-ІІІ порядок розгляду справи про порушення стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Так, Порядком № 1567 регламентовано порядок оформлення результатів рейдової перевірки (перевірки на дорозі) та застосування адміністративно-господарських штрафів.

Надаючи оцінку доводами позивача щодо застосування адміністративно-господарської санкції із порушенням строку розгляду справи, встановленого п. 25 Порядку №1567, суд виходив з такого.

Згідно із абзацом першим пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

За змістом частини першої статті 238, частини першої статті 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.

Відповідно до частин першої, другої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно із частиною першою статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт в територіальному органі Укртрансбезпеки повинна бути розглянута не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (абзац перший пункту 25 Порядку №1567).

Разом з тим, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ є адміністративно-господарським штрафом (як вид адміністративно-господарської санкції), а тому його застосування повинно здійснюватися у межах строків, передбачених частиною першою статті 250 ГК України (тобто, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом).

Дійсно оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято із порушенням приписів абзацу першого пункту 25 Порядку №1567 в частині строку розгляду справи.

В той же час, вказану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу було прийнято з дотриманням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених частиною першою статті 250 ГК України.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Тобто розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відносно позивача в межах строку, визначеного п. 25 Порядку №1567, не відбувся з об`єктивних причин, у зв`язку з військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану.

Крім того, суд наголошує, що позивачу було забезпечено право на участь у розгляді справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт шляхом направлення повідомлення від 06.06.2022 №15369/821.1/24 про розгляд справи 21.06.2022.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що порушення строку розгляду справи, передбаченого абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу, якщо при цьому було дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною першою статті 250 ГК України, який має вищу юридичну силу, ніж Порядок №1567.

Надаючи оцінку підставам застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, суд виходив з такого.

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344 передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В даному випадку спірним моментом у цій справі є визначення належного суб`єкта, який має нести відповідальність за виявлене порушення згідно з Законом №2344, а саме: це має бути позивач як власник транспортного засобу, що був об`єктом перевірки, чи безпосередньо особа яка використовувала такий транспортний засіб на законних підставах та вважалась автомобільним перевізником.

Надаючи оцінку даним обставинам суд враховує, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників. Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності згідно абз.14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III є автомобільний перевізник.

Так, за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Відтак, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.

Згідно з положеннями ст.ст. 908-909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363), згідно з якими товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Додатком 7 до Правил № 363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника.

Таким чином, відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки; під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Як встановлено судом, позивач дійсно є власником транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом KOGEL S24, реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Втім, як вбачається з доданого до позовної заяви договору оренди транспортного засобу з екіпажем №1 від 04.01.2022, вищезазначений транспортний засіб переданий в тимчасове платне користування ТОВ "Т АВТО ТРАНС" (код ЄДРПОУ 43649951) (п. 1.2.13 Договору Оренди).

В подальшому, 11.02.2022 між ТОВ "Т АВТО ТРАНС" (код ЄДРПОУ 43649951), як перевізником та ТОВ "КАТАРІВЕР" (код ЄДРПОУ 43980616), як експедитором, укладено Договір-заявку на перевезення вантажу №1102ЖМ/1 згідно з яким перевізник зобов`язався прийняти вантаж від вантажовідправника, доставити його автомобільним транспортом у пункт призначення та видати Вантажоодержувачу, а експедитор, що діє за дорученням та за кошти клієнта, зобов`язується сплатити узгоджену плату, на умовах зазначених у даному договорі.

Також, суд досліджено зміст товарно-транспортної накладної від 16.02.2022 за №000747, яка надавалась водієм транспортного засобу марки DAF XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом KOGEL S24, реєстраційний номер НОМЕР_6 до перевірки

Зокрема, зі змісту цієї ТТН, наявність якої на момент проведення перевірки відповідачем не оспорюється, з`ясовано, що автомобільним перевізником виступало ТОВ "КАТАРІВЕР" (код ЄДРПОУ 43980616), водій - ОСОБА_2 .

Таким чином суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, а отже не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим правових підстав для застосування до нього адміністративно - господарського штрафу згідно абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" також не має.

Отже, спірна постанова від 28.06.2022 № 337179 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

За змістом частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідачем у справі виступає відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області як територіального органу Державної служби України з безпеки на транспорті, який в силу норм КАС України хоч і володіє статусом суб`єкта владних повноважень, однак не є юридичною особою, не має власного ідентифікаційного коду та власних відкритих рахунків в органах Казначейства, що виключає можливість стягнення із нього понесених судових витрат. Оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) відповідно до свого Положення є центральним органом виконавчої влади та здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи, тому сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2481 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті як юридичної особи - суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області № 337179 від 28.06.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 )

Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. В.Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845)

Повний текст рішення суду складено 19.10.2022

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна