Ухвала

від 19.10.2022 по справі 686/19547/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19547/18

Провадження № 1-кс/686/9271/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання Михайлюцької сільськоїради,поданої відїї іменісекретарем ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018241270000010,

встановив:

17.10.2022 року на розгляд слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання Михайлюцької сільської ради про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018241270000010, накладеного ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.08.2018 на земельну ділянку з кадастровим номером 25584600:07:051:0241, площею 2 га, розташовану на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до такого висновку.

За змістом частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом..

Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом (п.3 ч. 1 ст. 7 КПК).

Врегульованість чинним кримінальним процесуальним законом у ст.64-1 КПК України питання представництва юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, указані положення підлягають застосуванню у порядку ст..7 КПК України для визначення підстав та оцінки можливості представництва юридичної особи.

За положеннями ст..64-1 КПК України представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути:

особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;

працівник юридичної особи.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК, який розкритий у ч. 1 ст. 10 КПК, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що у кримінальному провадженні представником заявника може бути особа, яка за змістом КПК може бути представником іншого учасника кримінального провадження, з якими його можна порівняти. При цьому, підтвердження повноважень представника заявника у кримінальному провадженні має здійснюватися у такій формі та порядку, які не наділятимуть останнього привілеями та не обмежуватимуть у порівнянні з іншими учасниками кримінального провадження. Тобто, з дотриманням засади рівності перед законом і судом всіх учасників кримінального провадження. І такі форма та порядок підтвердження повноважень представника заявника у кримінальному провадженні повинні бути такими ж, як і при підтвердженні повноважень представників інших учасників кримінального провадження, з якими його можна порівняти.

Оскільки ст. 64-1, 64-2 КПК так само як і ст. 60 КПК структурно знаходяться у §5 глави 3 розділу I КПК, котра визначає хто є заявником у кримінальному провадженні, можна зробити висновок, що представником заявника, яким фізична особа, в контексті можливості здійснювати повноваження представника у кримінальному провадженні можна порівняти із представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та представником юридичної особи, яка є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Крім того, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні може бути розпочате, як з ініціативи заявника (ч. 1 ст. 60 КПК), так і з ініціативи потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК), котра може проявлятися у поданні заяви про кримінальне правопорушення, у зазначеному контексті представника заявника можна порівняти також із представником юридичної особи, яка є потерпілим (ч. 2 ст. 58 КПК).

А тому порядок і форма підтвердження повноважень представника заявника, задля дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, як і передбачені для вищевказаних осіб ч. 3 ст. 58, ст..60, ч. 2 ст. 64-1, ч. 5 ст. 64-2 КПК.

Так, за змістом вищевказаних норм кримінального процесуального закону, представником вказаних учасників кримінального провадження як фізичних, юридичних осіб може бути: захисник ( ч. 2 ст. 58, ст.60, бз. 2 ч. 1 ст. 64-1, абз. 2 ч. 4 ст. 64-2 КПК), тобто адвокат в розумінні ст. 45 КПК; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами (ч. 2 ст. 58, абз. 3 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК); працівник юридичної особи (див. ч. 2 ст. 58, абз. 4 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК).

У силу положень ст.45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію)( ч.1 ст.45 КПК України).

На підставі ч.2 ст.45 КПК України захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст.50 КПК України повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю;

2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, представником заявника, який є юридичною особою, аналогічно вказаним вище приписам, крім випадків самопредставництва, має право бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, тобто є адвокатом.

При цьому можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в тому числі під час підписання та подання скарги, в якості представника обумовлюється необхідністю підтвердження наявності у неї відповідних повноважень.

Звертаючись з клопотанням про скасування арешту, секретар Михайлюцької сільської ради Зоя Домбровська на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах Михайлюцької сільської ради не долучає будь-яких документів, у тому числі визначених ст.64-1 КПК України та/або ст.50 КПК України.

З долученої до клопотання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Михайлюцької сільської ради слідує, що право діяти від її імені має лише ОСОБА_4 .

Отже, у матеріалах скарги відсутні відомості та документи, які з урахуванням наведених приписів кримінального процесуального закону підтверджують наявність у ОСОБА_5 повноважень на представництво інтересів особи, в інтересах якої вона подала клопотання.

А тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання подане неналежним суб`єктом звернення.

За таких обставин, підстав для задоволення клопотання немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.131, ст.132, ст.174 КПК України слідчий суддя ,-

постановив:

У задоволенні клопотання Михайлюцької сільськоїради,поданої відїї іменісекретарем ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018241270000010, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя