Ухвала

від 12.04.2024 по справі 686/19547/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19547/18

Провадження № 1-кс/686/3244/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за клопотанням Плужненської сільської ради про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018241270000010,

встановив:

Плужненська сільська рада звернулась до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням, в якому просить частково скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.08.2018 р., у справі №686/19547/18, на земельні ділянки, з кадастровими номерами: 6822184500:06:014:0862; 6822184500:06:007:0078; 6822184500:06:007:0083; 6822184500:06:007:0141; 6822184500:06:007:0142; 6822184500:06:007:0144; 6822184500:06:007:0164; 6822184500:06:007:0165; 6822184500:06:018:0846; 6822184500:06:018:0840; 6822184500:06:018:0807; 6822184500:06:018:0810; 6822184500:06:018:0815; 6822184500:06:018:0817; 6822184500:06:018:0813, площею 2 га кожна, які перебувають у власності ОСОБА_3 та розташовані на території М`якотівської сільської ради Ізяславського району. В обґрунтування зазначеного клопотання представник Плужненської сільської ради ОСОБА_4 , окрім іншого, зазначив, що арешт на вказані земельні ділянки було накладено на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, в рамках кримінального провадження №42018241270000010, і, станом на даний час, Ізяславським районним судом Хмельницької області у цивільних справах прийнято рішення про витребування цих земельних ділянок на користь Плужненської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. Разом з тим, у зв`язку з наявністю вказаного арешту, неможливо виконати рішення суду у цивільних справах про витребування цих земельних ділянок та реєстрацію права комунальної власності на майно територіальної громади, що з порушенням закону вибуло зі власності сільської ради. З посиланням на ту обставину, що належним власником означених земель сільськогосподарського призначення є територіальна громада, в особі Плужненської сільської ради, тому саме у комунальну власність останньої підлягають поверненню зазначені земельні ділянки, потреба у арешті яких на даний час відпала.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

За допомогою правил про підсудність забезпечується рівність всіх громадян перед законом і судом (ст.24 Конституції України та ст.10 КПК України).

Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з п.1 ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Відповідно до ст.38 КПК України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють досудове слідство і дізнання) є слідчі підрозділи та підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: органів Національної поліції; органів безпеки; органів Державного бюро розслідувань; підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: центральний орган управління поліції; територіальні органи поліції. У складі поліції функціонують: кримінальна поліція; патрульна поліція; органи досудового розслідування; поліція охорони; спеціальна поліція; поліція особливого призначення; інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ. У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення, заклади професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.15 Закону України «Про Національну поліцію», територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Верховний Суд, з огляду на норму ст.38 КПК України, в ухвалі від 17.05.2021 року по справі №308/5497/21 (провадження №51-2376 впс 21) зазначив, що чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні державні установи слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Таким чином, територіальна юрисдикція суду визначається територією, в межах якої знаходиться орган досудового розслідування, незалежного від зареєстрованого місцезнаходження органу досудового розслідування як юридичної особи.

При цьому, в силу загальної засади кримінального провадження - законність, що регламентованаст. 9 КПК України, - суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно дотримуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Розгляд справи саме судом, встановленим законом, є складовою права на справедливий суд, передбаченогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.412 КПК України, порушення правил підсудності при розгляді справи є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке у будь-якому разі тягне за собою скасування судового рішення.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто, виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, арешт майна скасовується під час досудового розслідування слідчим суддею того місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Представник Плужненської сільської ради у поданому клопотанні зазначає, що арешт на вищеозначені земельні ділянки, з кадастровими номерами: 6822184500:06:014:0862; 6822184500:06:007:0078; 6822184500:06:007:0083; 6822184500:06:007:0141; 6822184500:06:007:0142; 6822184500:06:007:0144; 6822184500:06:007:0164; 6822184500:06:007:0165; 6822184500:06:018:0846; 6822184500:06:018:0840; 6822184500:06:018:0807; 6822184500:06:018:0810; 6822184500:06:018:0815; 6822184500:06:018:0817; 6822184500:06:018:0813, було накладено в рамках кримінального провадження №42018241270000010, і долучає до свого клопотання, серед інших документів, й ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.08.2018 р. Вказана ухвала (якою, за клопотанням слідчого 1-го відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, було накладено арешт, серед інших, й на ті земельні ділянки, про які йдеться у клопотанні Плужненської сільської ради) очевидно свідчить, що, станом на 23.08.2018 р., досудове розслідування в означеному кримінальному провадженні здійснювалось слідчим вищевказаного органу досудового розслідування, який розташовувався в межах територіальної юрисдикції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, і саме тому саме слідчим суддею цього суду й вирішувалось питання про арешт означеного майна. Разом з тим, наданий прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_5 витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №42018241270000010, вказує на те, що станом на 12.04.2024 р. досудове розслідування в означеному кримінальному провадженні здійснюється посадовими особами саме Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, місце розташування якого - м.Шепетівка Хмельницької області, вул.В.Котика, 3.

Беручи до уваги вказані обставини, слідчий суддя вважає, що подане Плужненською сільською радою клопотання про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження №42018241270000010, не підлягає розгляду в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, оскільки Шепетівське РУП ГУНП в Хмельницькій області, яке є органом досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, знаходиться на території м.Шепетівка, що перебуває під юрисдикцією Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області (м.Шепетівка Хмельницької області, вул.Героїв Небесної Сотні, 30).

Положеннями Кримінального процесуального Кодексу України не врегульовано питання повернення клопотання про скасування арешту майна.

Згідно з ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Так, ч.3 ст.172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК, повертає це клопотання прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вказані норми закону та зазначені вище обставини, слідчий суддя вважає за необхідне повернути ініціатору подане Плужненською сільською радою, в особі представника ОСОБА_4 , клопотання про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018241270000010, роз`яснивши, що власник або володілець майна вправі повторно звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням, в порядку, передбаченому КПК України. Зокрема, у випадку, якщо на момент звернення з означеним клопотанням, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018241270000010 й надалі буде здійснюватись посадовими особами Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, - з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках означеного кримінального провадження, слід звертатись саме до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області (м.Шепетівка Хмельницької області, вул.Героїв Небесної Сотні, 30).

Керуючись ст.ст.7, 8, 9, 28, 132, 172, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання Плужненської сільської ради, подане в її особі представником ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №42018241270000010, - повернути ініціатору.

Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя