Ухвала

від 28.11.2022 по справі 686/19547/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19547/18

Провадження № 1-кс/686/9869/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання Михайлюцької сільськоїради,поданої відїї іменіяк уповноваженоюособою секретарем ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018241270000010,

встановив:

04.11.2022 року на розгляд слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання Михайлюцької сільської ради про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018241270000010, накладеного ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.08.2018 на земельну ділянку з кадастровим номером 25584600:07:051:0241, площею 2 га, розташовану на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слід повернути особі, яка його подала, з огляду на таке.

За допомогою правил про підсудність забезпечується рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК).

Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 18 частини 1статті 3 КПК Українислідчим суддею є суддя суду першої чи апеляційної інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, визначеному цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За загальним правилом, яке визначене у ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Із змісту зазначених норм слідує, що розгляд клопотань з питань застосування заходів забезпечення кримінального провадження належить до повноважень слідчого судді, та незважаючи на відсутність у нормістатті 174 КПК Українивказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно із п підпунктом «а» п.1 ч.2 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і судове слідство) є, окрім інших, слідчі підрозділи органів Національної поліції;

Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.

Законодавець, установлюючи правила підсудності, виходить із того, що правовий статус суду, його функції та суворо визначений порядок діяльності - запорука точного й неухильного додержання процесуальної форми кримінального провадження, гарантія забезпечення правосуддя стосовно всіх учасників розгляду.

При цьому в силу загальної засади кримінального провадження - законність, що регламентованаст. 9 КПК України, - суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно дотримуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

У силу ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Розгляд справи саме судом, встановленим законом, є складовою права на справедливий суд, передбаченогост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 412 КПК України, порушення правил підсудності при розгляді справи є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке у будь-якому разі тягне за собою скасування судового рішення.

З матеріалів клопотання, зокрема із листа Шепетівської окружної прокуратури від 09.11.2022 року слідує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018241270000010 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, станом на 09.11.2022 здійснюється Шепетівським РУП ГУНП Хмельницької області.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає розгляду в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області, оскільки Шепетівське РУП ГУНП Хмельницької області, перебуває під юрисдикцією Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити уповноваженому представнику Михайлюцької сільськоїради право на звернення із зазначеним клопотанням до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

З огляду на викладене, керуючись ст.131, ст.132, ст.174 КПК України слідчий суддя ,-

постановив:

Клопотання Михайлюцької сільськоїради,поданої відїї якуповноваженою особою секретарем ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018241270000010 та додані до нього матеріали повернути особі, яка його подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя