Рішення

від 18.10.2022 по справі 761/45919/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45919/21

Провадження № 2/761/6877/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Шаповала М.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Телеканал «ІНФОРМАЦІЯ_2» про захист честі і гідності, ділової репутації,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 (далі - Відповідач-1), Телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» в особі власника - ТОВ «Новинна група Україна» (далі - Відповідач-2), про захист честі і гідності, ділової репутації, спростування інформації.

У своїй позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у прямому ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і в подальшому поширену на офіційному YouTube каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 а саме про те, що: «… ОСОБА_6 является действующим офицером спецслужб Российской Федерации.»; «… ОСОБА_7 , в свое время, киевский мальчик, поступил в «ВИИЯ» и закончил «ВИИЯ» - военный институт иностранных языков - мекка ГРУ Генштаба вооруженных сил Советского Союза, а сейчас - Российской Федерации. Это базовый институт, который дает прекрасное образование, базовый институт, где готовят офицеров ГРУ. ОСОБА_7 закончил этот институт, получил знания, он знает 4 языка, в том числе лаоский, работал по этой части в Лаосе, служил в Советской армии долгое время, закончив институт ГРУ, то есть служил, соответственно, по линии ГРУ, потом занимался долго чем-то в России, там линия обрывается. Но, участвовал в выборах Госдумы Российской Федерации от партии « Любителей пива », которая была пронизана сотрудниками ГРУ ОСОБА_8 …»; «… ОСОБА_7 , который занимался в России политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве, открыв лабораторию «Євролаб». По некоторым соображениям беспризорной агентуры с Бессарабского рынка, ОСОБА_9 имплементировали сюда, - забросили, с целью войти в украинское общество и открыли под него «Євролаб». А что такое «Євролаб»? Что такое лаборатории, где сдают анализы? Лучше для разведывательного сбора информации ничего нет, потому что в «Євролабе» сдает анализы украинская элита, и сотрудники зарубежных разведок могут знать: кто болеет сифилисом, у кого СПИД, кто является геем, у кого какие жены, мужья, у кого какое состояние здоровья. На этом можно бесконечно вербовать людей и так далее.», а також зобов`язати ОСОБА_5 та Телеканал «ІНФОРМАЦІЯ_2» в особі власника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новинна Група Україна» не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану інформацію шляхом оголошення в прямому ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в тому числі, але не виключно у програмі «Час ОСОБА_10 », резолютивної частини рішення у цій справі з подальшим розміщенням відео на офіційному YouTube-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15

Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 напередодні виборів на посаду мера міста Києва поширено недостовірну інформацію про ОСОБА_4 , а саме - інформацію про належність до громадянства Російської Федерації та працевлаштування у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу озброєних сил Російської Федерації та тим що, ОСОБА_5 звинуватив ОСОБА_4 у зборі розвідувальної документації, пов`язаної з аналізами української еліти. Позивач вважає, що поширена інформація є недостовірною та порушує його особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації, дискредитує позивача в очах широкого загалу, вказує, що недостовірна інформація опублікована напередодні початку виборів в мери міста Києва та такі дії відповідачів направлені на підрив соціальної оцінки як позивача особисто, так і його професійної діяльності як кандидата на посаду мера Києва в очах суспільства. Пов`язуючи діяльність позивача з російським спецслужбами, ОСОБА_5 підводить до висновку про те, що він є агентом РФ. Позивач наполягає на тому, що відповідачі поширили щодо нього недостовірну інформацію, яка є фактичним твердженням, оскільки вказана інформація може бути перевірена та підтверджена, чи спростована, оскільки позивач є громадянином України. Зазначає, що розповсюдження недостовірних відомостей, щодо нього завдає йому не лише репутаційних втрат, але і моральних страждань.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2021 року матеріали позову було передано на розгляд судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 травня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні, яке відбулося 16 червня 2022 року представником позивача було долучено заяву про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулося 30 червня 2022 року представником відповідача - адвокатом Любченко О.М. було заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

05 липня 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» в особі власника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новинна Група Україна», відповідно до змісту якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулося 21 липня 2022 року представником відповідача - адвокатом Рябченком В.В. було заявлено клопотання про відвід судді.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 липня 2022 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 - адвоката Рябченка В.В. про відвід судді Фролової І.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Телеканал «ІНФОРМАЦІЯ_2» про захист честі і гідності, ділової репутації було відмовлено.

03 серпня 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_5 , відповідно до змісту якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

30 серпня 2022 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від ОСОБА_5 , відповідно до якої представник позивача

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

17 жовтня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання про приєднання доказів від представника позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 18 жовтня 2022 року представником позивача було долучено до матеріалів справи заперечення проти заяви про застосування строку позовної давності.

Представник позивача - адвокатка Старовойтова Д.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_5 - адвокат Рябченко В.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача Телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» в особі власника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новинна Група Україна» - адвокатка Любченко О.М. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі, просила відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

Звертаючи з позовною заявою, ОСОБА_4 посилається на інформацію, наведену у відеоматеріалі, який розміщено на YouTube каналі Відповідача 1 за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=qWejVLF24Qs під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в якій поширено достовірну інформацію про позивача наступного змісту (мовою оригіналу):

- починаючи з 43:48 Кстати, возвращаясь к местным выборам, я вам хочу сказать, что есть одна радость большая, вот для меня например, в выборах мера Киева . Она в том заключается, что ОСОБА_6 уже не просто догоняет ОСОБА_13 , если верить тому, что у меня выскакивает все время в Фейсбуке, а уже перегоняет его. И это так замечательно, я даже видел такой мем: « ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_14 - второе, Трамп - третье». Я думаю, что это не соответствует действительности. Я думаю, что ОСОБА_6 , если говорить о выборах ОСОБА_15 , уже опережает и Байдена, и Трампа.

44:34 Но кстати, пользуясь случаем, хочу вам сказать, что мне приходится слышать часто, что ОСОБА_6 является агентом спецслужб Российской Федерации. И я хочу дать гневную отповедь людям, которые эти слухи распускают. Потому что у меня есть мнение, мое, мне так кажется, что ОСОБА_6 является не агентом спецслужб Российской Федерации, а действующим офицером спецслужб Российской Федерации. И по этому поводу я хочу официально обратится к украинским Спецслужбам, - я же могу как журналист и как гражданин Украины - это сделать.

45:20 Вы знаете, я с восторгом наблюдаю за карьерой ОСОБА_9 и наблюдаю, как каналы ОСОБА_16 , которые являются рупорами русского мира в Украине, сделали из мухи слона и торгуют теперь слоновой костью. Вот эта слоновая кость - это ОСОБА_7 .

ОСОБА_17 , что жив ОСОБА_18 , дай Бог ему долгих лет и здоровья, я его очень уважаю. ОСОБА_18 , АДРЕСА_1 , по-моему, лет был в ЦК Компартии Украины заведующим отделом оргпартработы, по сути - начальником отдела кадров. И вот ОСОБА_18 , обладающий огромным опытом подбора кадров и расстановки их на руководящие посты в ЦК компартии Украины, мне когда-то сказал: «Если вы хотите понять человека, тщательно обращайте внимание на детали его биографии.».

46:30 И я, взял биографию ОСОБА_9 и я поразился. Кстати, я хочу сказать, что я практически убежден в том, что в наших спецслужбах есть большое, пухлое, толстое досье на ОСОБА_9 . И я почти убежден в том, что честные офицеры украинских Спецслужб могут на днях это досье в полном объёме выложить.

46:59 Так вот, ОСОБА_7 , у которого один дедушка - народный комиссар ІНФОРМАЦІЯ_8 ), его отец - ОСОБА_19 - высокопоставленный офицер ГРУ Генштаба Советского Союза, вооруженных сил Советского союза, военный советник Фиделя Кастро. ОСОБА_7 , в свое время, киевский мальчик, поступил в «ВИИЯ» и закончил «ВИИЯ» - военный институт иностранных языков - мекка ГРУ Генштаба вооруженных сил Советского Союза, а сейчас - Российской Федерации. Это базовый институт, который дает прекрасное образование, базовый институт, где готовят офицеров ГРУ. ОСОБА_7 закончил этот институт, получил знания, он знает 4 языка, в том числе лаоский, работал по этой части в Лаосе, служил в Советской армии долгое время, закончив институт ГРУ, то есть служил, соответственно, по линии ГРУ, потом занимался долго чем-то в России, там линия обрывается. Но, участвовал в выборах Госдумы Российской Федерации от партии « ІНФОРМАЦІЯ_6 », которая была пронизана сотрудниками ГРУ ОСОБА_8 , в том числе господином ОСОБА_20 , от которого тянутся нити к ОСОБА_21 , задержанной (это все линия ГРУ), задержанной в Соединенных Штатах российской шпионки гру-шницы.

48:42 И ОСОБА_7 , который занимался в России политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве, открыв лабораторию «Євролаб». По некоторым соображениям беспризорной агентуры с Бессарабского рынка, ОСОБА_9 имплементировали сюда, - забросили, с целью войти в украинское общество и открыли под него «Євролаб». А что такое «Євролаб»? Что такое лаборатории, где сдают анализы? Лучше для разведывательного сбора информации ничего нет, потому что в «Євролабе» сдает анализы украинская элита, и сотрудники зарубежных разведок могут знать: кто болеет сифилисом, у кого СПИД, кто является геем, у кого какие жены, мужья, у кого какое состояние здоровья. На этом можно бесконечно вербовать людей и так далее.

49:47 К чему я? (Ведучий: « ІНФОРМАЦІЯ_9 »). К чему я веду? Как : что за анализы? Когда заражается пара какими-то заболеваниями, когда заражается один человек венерическими заболеваниями он приводит второго и если оказывается, что эта пара двое мужчин. Я, ну слушайте….

50:17 К чему я веду? Я очень хотел бы, чтобы украинские спецслужбы дали ответ на простой вопрос: является ли кандидат в мэры Киева - ОСОБА_4 действующим офицером спецслужб Российской Федерации, гражданином России и агентом влияния России?». И я задаю официальный вопрос украинским спецслужбам и надеюсь получить на него до выборов мэра ответ.

50:47 И я скажу последнее: я советую всем, кто любит русский мир, Путина и агрессию России против Украины не распылять голоса. У вас есть ОСОБА_25 , ой, ОСОБА_26 згадали, ОСОБА_27 , агітація і контрагітація заборонена Законом, тому рекомендувати за кого голосувати або не голосувати не можна.) Прекращаю контрагитацию.».

Суд звертає увагу, що факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб сторонами не оспорюється. Доступ до вказаного веб-ресурсу вільний.

Відео, під час якого 13 жовтня 2020 року ОСОБА_5 було поширено зазначену інформацію про позивача має назву « ОСОБА_28 на #Україна24 // ІНФОРМАЦІЯ_3 - 13 жовтня».

Після прямого ефіру відео було оприлюднено також на офіційному YouTube каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_13

Станом на момент розгляду справи кількість переглядів зазначеного відео за посиланням перевищує 125 000 переглядів, тобто інформація, що міститься на відео, зокрема, про особу позивача доведена до відома більше, ніж однієї особи.

Факт присутності ОСОБА_5 в якості гостя в передачі «ІНФОРМАЦІЯ_3» ІНФОРМАЦІЯ_14 року, а також факт поширення інформації, яка оскаржується позивачем, і розміщення відео на офіційному YouTube каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачами не заперечувався.

Окрім того, факт поширення інформації ОСОБА_5 підтверджується записом ефіру програми, який розміщений на YouTube каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та зберігається за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 а також доданий представником позивача до матеріалів справи на DVD-диску. Доступ до вказаного веб-ресурсу вільний.

Судом також враховано, що відповідачем - 2 під час розгляду справи не оспорювався факт приналежності йому ютуб каналу «ІНФОРМАЦІЯ_2» на сервісі YouTube.

Щодо позовних вимог про визнання вказаної інформації недостовірної, суд дійшов наступних висновків.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її в пресі, передання по радіо, телебаченню, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі за текстом - Постанова ВСУ №1) «належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Позивачем оспорюється достовірність інформації поширеної у відеоматеріалі на ютуб-каналі: за адресою ІНФОРМАЦІЯ_13

Частиною 6 статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено в друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації в тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. За загальними правилами цивільно - правової відповідальності, за поширення недостовірної інформації зобов`язаними суб`єктами вказаних відносин є особи, які, незалежно від наявності їх вини, поширили відомості, що не відповідають дійсності, або викликали їх неправдиво, і це порочить честь, гідність, ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.

Відповідачами у справі про захист честі, гідності та ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

За змістом частин 1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВСУ № 1 при розгляді справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У поширеній відповідачами спірній інформації міститься достатньо відомостей (ім`я та прізвище, статусу позивача, та інше), які свідчать про те, що йдеться саме про позивача, та які дозволять вказати на те, що у сторонньої особи повинно скластися уявлення про згадку в наведених висловлюваннях саме про позивача - ОСОБА_4 .

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами: паперовою копією спірного матеріалу, диском із записом відео, розміщеного на веб-сайтах: ІНФОРМАЦІЯ_13

Щодо встановлених обставин за яких поширення інформації порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, судом аналізуються та беруться до уваги такі обставини.

Статтею 201 ЦК України встановлено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови ВСУ від 27.02.2009 № 1 «під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.».

Згідно з п. 15 Постанови ВСУ від 27.02.2009 № 1 «негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.».

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи спір, суд також, виходить з того, чи є інформація, що міститься в сюжетах та статті є: а) фактичними твердженнями чи оціночними судженнями; б) чи є вона достовірною.

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями «оціночне судження» та «факт». Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі «Фельдек проти Словаччини» суд зазначив, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (п. 15 Постанови ВСУ № 1).

Дослідивши зміст інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність, ділову репутацію суд приходить до висновку, що ця інформація є фактичними твердженнями. А саме: інформація про належність ОСОБА_4 до громадянства Російської Федерації та його працевлаштування у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу озброєних сил Російської Федерації.

Оскільки у наведених висловлюваннях відповідачами використані мовні засоби, які репрезентують чітке, однозначне, точне позначення фактів, які можна довести або спростувати, що неможливо зробити з оціночним судженням. Оспорювана інформація сформульована ними способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів).

Також відсутні будь-які стилістичні конструкції або інші способи, які б вказували на те, що повідомлена інформація є суб`єктивною думкою та особистим поглядом на певні події і відображає особисту точку зору, тобто відсутні ті мовні засоби, які є характерними для оціночних суджень. Про те, що йдеться про фактичні дані, свідчить також загальний тон висловлювань у контексті оспорюваної інформації.

Суд виходить з того, що наведена у позовній заяві інформація, яку позивач просить спростувати, за своїм змістом спрямована на те, щоб створити у сторонньої особи негативне уявлення про позивача, як кандидата на посаду мера міста Києва.

Суд приходить до висновку про можливість визнання недостовірною вищезазначеної інформації, оскільки позивачем доведено, що він є громадянином України.

В іншій частині позовних вимог оспорювана інформація сформульована відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадянство України» громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

З матеріалів справи судом також встановлено, що 13 вересня 2009 року ОСОБА_4 було видано паспорт громадянина України, в якому зазначено, що останній народився в м. Київ.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» паспорт позивача є належним документом, що підтверджує його громадянство України.

Водночас, суд не може погодитись із твердженням представника відповідача-1 та представника відповідача-2 про те, що позивач набув громадянство лише 13 вересня 2009 року (з моменту видачі паспорту), адже в паспорті зазначено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Київ.

Доказів наявності у ОСОБА_4 громадянства Російської Федерації відповідачами не надано.

У відео ОСОБА_5 не посилається на джерело своєї обізнаності щодо інформації, які він висловлює щодо позивача, тому не можуть бути взяті до уваги посилання відповідачів на інформацію про позивача, розміщену в мережі Інтернет.

Суд виходить з того, що наведена у позовній заяві інформація, яку позивач просить спростувати, за своїм змістом спрямована на те, щоб створити у сторонньої особи негативне уявлення про позивача.

У зв`язку з викладеним, суд не бере до уваги, позицію відповідача-1, який у відзиві посилається на оціночний характер висловлювань.

Крім того, суду не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу на підтвердження того, що інформація, яка була створена відповідачами 1,2, та яку вони поширили мала достатнє підтвердження, щоб подавати вказану інформацію, як факти.

Тобто, відповідачами не доведено, інформації про належність ОСОБА_4 до громадянства Російської Федерації та його працевлаштування у Головному розвідувальному управлінні Генерального штабу озброєних сил Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже відповідачами, не було доведено, що оспорювана інформація на час її поширення була повною та перевіреною, а тому в даному випадку, є наявними правові підстави щодо визнання оспорюваної інформації недостовірною.

Політичні діячі та посадові особи, які обіймають політичні (публічні) посади або здійснюють публічну владу, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ, про що зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 01 липня 1997 року у справі «Обершлік проти Австрії (No 2)» (Oberschlickv. Austria (No2), від 24 червня 2004 року у справі «Принцеса фон Ганновер проти Німеччини» (Von Hannoverv. Germany), від 25 червня 2019 року (заява No 14047/16) у справі «Цу Гуттенберг проти Німеччини» (Zu Guttenbergv. Germany).

Позивач належить до категорії публічних осіб.

Однак свобода поширення інформації та критики щодо публічних осіб не є безмежною.

Так, ширша свобода у висловлюваннях стосовно публічних осіб передбачає:

а) більш широку можливість висвітлення пов`язаних з такими особами фактів;

б) можливість піддавати дії та бездіяльність публічних осіб більш критичній оцінці із застосуванням більш гострих висловлювань, які, однак, не повинні переходити в брутальну, принизливу чи непристойну форму.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», критика належить до оціночних суджень. Тобто про критику можна говорити тоді, коли висловлювання містять не фактичні обставини, а суб`єктивне ставлення особи до тих інших обставин чи подій, що мали місце.

Водночас висловлювання, які просить спростувати позивач, під наведені вище критерії не підпадають, оскільки:

а) не є достовірними, а отже, не можуть бути визнані фактами;

б) не є оціночними судженнями, а отже, не можуть бути визнані критикою.

Суд також ураховує, що достовірність і точність подання інформації є одними з основоположних засад професійної та етичної журналістики.

У Декларації принципів поведінки журналістів, прийнятій на ІІ всесвітньому Конгресі Міжнародної федерації журналістів (Бордо, 25-28 квітня 1954 року), зі змінами на 18-му всесвітньому Конгресі МФЖ (Хельсингьор, 2-6 червня 1986 року), йдеться, що журналіст має розцінювати як серйозні порушення наклеп, дифамацію, безпідставні звинувачення.

У Міжнародних принципах журналістської етики, які були затверджені на міжнародній конференції в Парижі в 1983 році, зазначено, що головне завдання журналіста гарантувати аудиторії отримання правдивої і достовірної інформації через чесне відображення об`єктивної реальності.

Якщо висвітлення слів та вчинків публічного діяча, в тому числі у формі гострої критики, є допустимим відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, то поширення звинувачень, що не мають під собою жодного підґрунтя, вважається перевищенням допустимих меж.

В даному випадку оспорювана інформація за своїм змістом не може бути віднесена до критики, оскільки відповідачі не довели наявність підґрунтя для такої «критики».

Зокрема, про критику могла би йти мова, якби існував певний привід, тобто, певні події або дії за участі публічного діяча (позивача), що стали підставою для дискусії. Однак, коли мова йде про звинувачення, під яким немає будь-якого підґрунтя, то воно не могло бути віднесене судом до «критики» або «публічних дебатів».

Суд також бере до уваги, що відповідно до етичних принципів журналістики журналістика не повинна змінювати правдиву й неупереджену інформацію або чесні думки, використовувати їх на користь ЗМІ, намагаючись створити чи сформувати громадську думку, оскільки законність журналістики ґрунтується на ефективній повазі основоположного права громадян на інформацію як складовій поваги демократичних цінностей. Тому журналістика, пов`язана із законними розслідуваннями, обмежується достовірністю й чесністю інформації та думок і є несумісною з журналістськими кампаніями, що проводяться на підставі заздалегідь випрацюваних позицій і спеціальних інтересів.

Частина 2 ст. 302 ЦК України зазначає, що фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності.

Достовірність є однією з найсуттєвіших загальних властивостей інформації. Переконання в достовірності інформації покладається на особу, яка її поширює. Достовірність є основоположною вимогою щодо інформації, це загальна властивість інформації, яка визначає ступінь об`єктивно точного відображення подій, фактів, що мали місце. Достовірність у журналістиці - це стандарт журналістської діяльності. Зміст цього стандарту зводиться до того, що кожен факт, який подається в матеріалах повинен мати ідентифіковане та надійне джерело інформації. Посилання на компетентне джерело інформації є єдиним доказом того, що речі, про які розповідають, відбуваються насправді, позбавлені такої ознаки, як домисел, а також формує підстави для того, щоб не тільки автор матеріалу був переконаний, що інформація перевірена і точна, а й читач мав можливість переконатися в цьому. Вимога відповідності фактів реальним подіям чи даним становить змістову частину стандарту точності. Точність фактів досягається їх ретельною перевіркою.

Відповідно до рішення Європейського суду «Редакція газети Гривна проти України» п. 86: «наданий журналістам захист за статтею 10 Конвенції діє за умови їхньої добросовісної діяльності з метою надання точної та достовірної інформації згідно з принципами відповідальної журналістики. Концепція відповідальної журналістики, як професійної діяльності, що захищається статтею 10 Конвенції, не обмежується змістом інформації, яка збирається та поширюється засобами журналістики. Ця концепція також охоплює inter alia законність дій журналіста, зокрема його взаємодію з органами влади під час здійснення журналістської діяльності. При вирішенні питання про те, чи діяв журналіст відповідально, факт порушення ним закону у зв`язку з цим є найбільш доречним, хоча й не вирішальним.»

Пункт 87 вказаного рішення зазначає, що «крім того, стаття 10 Конвенції не гарантує абсолютну необмежену свободу вираження поглядів навіть щодо висвітлення пресою питань, які мають значний суспільний інтерес. Відповідно до частини 2 статті 10 Конвенції свобода вираження поглядів супроводжується обов`язками та відповідальністю, які також застосовуються до засобів масової інформації, навіть щодо питань, які викликають значне занепокоєння суспільства. Пунктом 88 зазначено, що ці обов`язки та відповідальність мають важливе значення у випадках, коли розглядається питання посягання на репутацію конкретної особи або порушення права інших осіб. Отже, для звільнення засобів масової інформації від їхнього звичного обов`язку перевіряти фактичні твердження, необхідні особливі підстави. Існування таких підстав залежить від характеру та ступеню відповідної дифамації та від того, наскільки засоби масової інформації можуть обґрунтовано вважати свої джерела достовірними у зв`язку з цими твердженнями. Ці фактори, зі свого боку, вимагають розгляду інших елементів, таких як авторитет джерела, чи провела газета достатню кількість досліджень перед публікацією, чи подала газета історію у розумно збалансованій манері та чи надала газета особам, гідність яких було принижено, можливість захистити себе.»

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 269 ЦК України визначено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Згідно зі ч. 1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються законодавством є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація.

Поняття «честь» і «гідність» є поняттями, які визначають прояви відносин індивіда до себе й оточуючих до окремої особистості.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки право позивача на повагу до його честі та гідності - як складових особистих немайнових прав - було порушено шляхом розповсюдження щодо позивача неперевіреної, а отже й недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 301 ЦК України фізична особа має право на своє особисте життя.

Приватність - основоположне право, яке є ключовим для автономії та захисту людської гідності, воно слугує в якості основи для реалізації інших прав особи.

Суд погоджується з тим, що основою будь-якого демократичного суспільства є дотримання частини 1 статті 10 Конвенції, яка наділяє журналістів правом на свободу вираження поглядів, проте вказане право завжди має бути справедливо збалансовано з правом особи на повагу до приватного та сімейного життя та кореспондуючими частині 1, визначені в статті 2 Конвенції, обов`язки. Будь -які применшення значення права на приватність у співвідношенні зі свободою вираження повинні мати місце лише у випадках крайньої необхідності.

Оскільки, відповідачі не підтвердили в суді її достовірність інформації та обставин, про які було зазначено в оспорюваному сюжеті, крім того, зміст та форма подачі вказаної інформації була інформацією про факти, а тому суд вважає, що враховуючи справедливий баланс в демократичному суспільстві, втручання в даному випадку в приватний інтерес позивача не може бути справедливим, а тому позов в даній частині вимог підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про застосування строків позовної давності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України.

Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Положеннями ст. 258 ЦК України врегульовано питання спеціальної позовної давності.

За пунктом 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України для спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації встановлюється строк позовної давності в один рік.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня розміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.

Отже, системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 ч. 2 ст. 258 ЦК і статтею 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Водночас, інформація була розміщена у прямому ефірі телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_14 року у програмі «ІНФОРМАЦІЯ_3», після чого була оприлюднена в мережі Інтернет, - на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Тому норми щодо спеціальної позовної давності та посилання на норми Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» на відносини, що виникли між сторонами не поширюються.

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й стягнути з ОСОБА_5 та Телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» в особі власника - ТОВ «Новинна Група Україна» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 446 (одна тисяча чотириста сорок шість) гривень 40 копійок з кожного.

На підставі ст. ст. 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 94, 201, 277, 278, 297 ЦК України, Закону України «Про інформацію», з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009р. за № 1, Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Телеканал «ІНФОРМАЦІЯ_2» про захист честі і гідності, ділової репутації - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у прямому ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у програмі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і в подальшому поширену на офіційному YouTube каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 а саме про те, що:

«… ОСОБА_6 является действующим офицером спецслужб Российской Федерации.»,

«… ОСОБА_7 , в свое время, киевский мальчик, поступил в «ВИИЯ» и закончил «ВИИЯ» - военный институт иностранных языков - мекка ГРУ Генштаба вооруженных сил Советского Союза, а сейчас - Российской Федерации. Это базовый институт, который дает прекрасное образование, базовый институт, где готовят офицеров ГРУ. ОСОБА_7 закончил этот институт, получил знания, он знает 4 языка, в том числе лаоский, работал по этой части в Лаосе, служил в Советской армии долгое время, закончив институт ГРУ, то есть служил, соответственно, по линии ГРУ, потом занимался долго чем-то в России, там линия обрывается. Но, участвовал в выборах Госдумы Российской Федерации от партии « ІНФОРМАЦІЯ_6 », которая была пронизана сотрудниками ГРУ ОСОБА_8 …»,

«… ОСОБА_7 , который занимался в России политической деятельностью и был гражданином России, в 2005 году появляется в Киеве, открыв лабораторию «Євролаб». По некоторым соображениям беспризорной агентуры с Бессарабского рынка, ОСОБА_9 имплементировали сюда, - забросили, с целью войти в украинское общество и открыли под него «Євролаб». А что такое «Євролаб»? Что такое лаборатории, где сдают анализы? Лучше для разведывательного сбора информации ничего нет, потому что в «Євролабе» сдает анализы украинская элита, и сотрудники зарубежных разведок могут знать: кто болеет сифилисом, у кого СПИД, кто является геем, у кого какие жены, мужья, у кого какое состояние здоровья. На этом можно бесконечно вербовать людей и так далее.».

Зобов`язати ОСОБА_5 та Телеканал «ІНФОРМАЦІЯ_2» в особі власника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новинна Група Україна» не пізніше 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану інформацію шляхом оголошення в прямому ефірі телеканалу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в тому числі, але не виключно у програмі «Час ОСОБА_10 », резолютивної частини рішення у цій справі з подальшим розміщенням відео на офіційному YouTube-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15

Стягнути з ОСОБА_5 та Телеканалу «ІНФОРМАЦІЯ_2» в особі власника - ТОВ «Новинна Група Україна» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 446 (одна тисяча чотириста сорок шість) гривень 40 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса місця реєстрації - АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП невідомий,

Телеканал «ІНФОРМАЦІЯ_2», адреса місцезнаходження - 03148. м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, код ЄДРПОУ 37716726.

Повний текст рішення виготовлений 20 жовтня 2022 року.

Суддя: